Вирок № 82703984, 26.05.2019, Центральний районний суд м. Миколаєва

Центральний районний суд м. Миколаєва

_______________

Справа № 490/923/15-к

Провадження № 1-кп/490/194/2017

У Х В А Л А

16 травня 2019 року

Центральний районний суд міста Миколаєва

У складі : головуючого - судді Алєйнікова В.О.

при секретарі - Ворожцовій О.О.

за участі прокурора Петренка А.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

його захисника Лопатишкіна Г.Ю.

потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Миколаєві, є українцем, громадянином України, одруженим, має доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є інвалідом ІІ групи, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не вчиняв злочинів та не судився

у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального Кодексу України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, що передбачений частиною 2 статті 286 Кримінального Кодексу України.

Під час судового розгляду кримінального провадження потерпіла ОСОБА_2 - заявила клопотання про призначення у справі комплексної експертизи для вирішення питань щодо дійсних обставин дорожньо- транспортної пригоди.

Прокурор під час судового розгляду кримінального провадження вважав проведення вказаної представником потерпілої експертизи недоцільним.

Захисник проти задоволення вказаного клопотання заперечував.

Він зазначав, що необхідність у проведенні такої експертизи є відсутньою, її призначення потягне за собою формування у справі нових доказів самим судом, а потерпілий не є стороною у кримінальному процесі, тож - не має права від свого імені клопотати про призначення експертизи у справі.

Обвинувачений під час судового розгляду кримінального провадження позицію захисника підтримав.

Після вислуховування сторін та дослідження письмових матеріалів кримінального провадження суд дійшов такого.

І. Щодо обставин розгляду справи.

1. Матеріали справи свідчать, та сторони не заперечують того, що 30 вересня 2014 року на пішохідному переході, розташованому в районі будинку 120 по проспекту Центральному у місті Миколаєві, стався наїзд автомобіля "ГАЗ 2752" /реєстраційний номер НОМЕР_1 / під керуванням ОСОБА_1 на пішоходів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , внаслідок якого ОСОБА_5 загинула, а ОСОБА_6 отримала тяжкі тілесні ушкодження.

Публічне обвинувачення стверджує, що таке сталось внаслідок порушення обвинуваченим правил дорожнього руху та за його (обвинуваченого) вини.

2. Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений своєї вини у вчиненні злочину не визнавав та пояснював, що 30 вересня 2014 року з допустимою швидкістю рухався на автомобілі "ГАЗ 2752" /реєстраційний номер НОМЕР_1 / /надалі - автомобіль/ по проспекту Центральному з боку вулиці 3 Слобідської у бік вулиці Садової.

Заздалегідь він побачив, що по розташованому в районі будинку 120 по проспекту Центральному у місті Миколаєві пішохідному переходу в обидві сторони проїжджу частину перетинають пішоходи, через що у другому ряді зупинився інший транспортний засіб.

Наближуючись до пішохідного переходу, він побачив, що пішохід, який рухався відносно напрямку його руху зліва на право звільнив його /обвинуваченого/ смугу руху, отже - небезпеки для його не створював. Що ж стосується пішохода, який рухався відносно напрямку його руху з права на ліво, то він вже звільнив другу смугу руху та перебував на третій, через що автомобіль, що стояв попереду, зрушив з місця. Тоді він /обвинувачений/ подав звуковий сигнал, та пішохід прискорив хід й перетнув проїжджу частину. Оскільки за таких умов небезпека для його не створювалась, він продовжив рух.

Але коли від його автомобіля до пішохідного переходу лишилось близько 5 метрів, раптом на дорогу "вибігла" ОСОБА_5 з малолітньою ОСОБА_6 , що почали рух зліва на право відносно напрямку його /обвинуваченого/ руху.

Він почав приймати ліворуч та вжив заходів екстреного гальмування, але уникнути наїзду не зміг через відсутність технічної можливості.

Спираючись про таке, обвинувачений вказував, що наїзд на потерпілу ОСОБА_5 із дитиною стався через те, що сама потерпіла порушила вимоги пункту 4.14 ПДР, а саме - вийшла на проїжджу частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху, а також раптово вибігла на пішохідний перехід.

Захист під час судового розгляду кримінального провадження звернув увагу суду на те, що такі покази обвинуваченого є послідовними, він надав відомості про такий перебіг подій вперше через декілька годин після дорожньо-транспортної пригоди та ніколи їх не змінював; ці посилання захисту матеріалами справи не спростовуються.

3. Захистом вжиті всебічні заходи, спрямовані на доведення невинуватості ОСОБА_1 у дорожньо-транспортній пригоді та спростовання доказів обвинувачення про протилежне.

В той же час, докази своєї невинуватості обвинувачений суду надавати відмовляється, спираючись про відсутність в нього такого обов`язку.

4. Під час судового розгляду кримінального провадження поза розумним сумнівом встановлено, що обстановка дорожньо-транспортної пригоди, що складає предмет розгляду в межах цього кримінального провадження, під час досудового розслідування була відображена неповно, органами досудового розслідування не були враховані елементи цієї обстановки, що є суттєвими для оцінки дій учасників дорожнього руху, зокрема - водія ОСОБА_1 .

5. В той же час, наразі частина з елементів обстановки дорожньо-транспортної пригоди на місцевості знищена.

За такого наразі дійсні обставини дорожньо-транспортної пригоди матеріалами справи не встановлені

ІІ. Щодо подальшого руху справи.

6. Вирішуючи питання щодо подальшого руху справи, суд вкотре нагадує, що додатковим об`єктом злочину в цьому випадку є життя та здоров`я потерпілих.

Відповідно до статті 3 Конституції України життя людини визнається найвищою соціальною цінністю, а згідно до статті 27 Основного Закону кожна людина має невід`ємне право на життя і ніхто не може свавільно позбавити життя людину.

Окрім того, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року Конвенція про захист прав та основоположних свобод /далі - Конвенція/ та практика Європейського суду з прав людини визнаються в Україні джерелом права

Відповідно до статті 2 Конвенції право кожного на життя охороняється законом та нікого не може бути умисно позбавлено життя.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Андронікоу та Константіноу проти Кіпру", передбачене статтею 2 Конвенції право на життя «... є одним з найбільш фундаментальних положень Конвенції і охороняє одну з основних цінностей демократичного суспільства».

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини перше речення статті 2 Конвенції зобов`язує державу не тільки утримуватись від умисного або незаконного позбавлення життя, але також вживати відповідних заходів для захисту життя тих, хто знаходиться під її юрисдикцією. Обов`язок захищати право на життя за статтею 2 Конвенції визначається у поєднанні з загальним обов`язком держави за статтею 1 Конвенції, яка зобов`язує «гарантування кожному, хто перебуває під [її] юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції», також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування, коли особа померла в результаті використання сили (див. mutatis mutandis рішення від 19 лютого 1998 року у справі «Kaya v. Turkey», 1998-I, п. 105). Головна мета такого розслідування полягає у забезпеченні ефективного виконання національних законів, які захищають право на життя.

Для того, щоб розслідування стверджуваного незаконного позбавлення життя було ефективним воно має бути здатне привести до встановлення обставин смерті людини та встановлення і покарання відповідальних осіб

Прогалини ж у розслідуванні, які підривають його здатність встановити обставини смерті, причину смерті або відповідальних осіб створюють ризик недодержання такого стандарту.

/див. рішення Європейського суду з прав людини у справах

«Муравська проти України» «Гонгадзе проти України», «Шевченко проти України», "Меркулова проти України" та інші/

Наведені ж вище обставини судового розгляду кримінального провадження об`єктивно створюють передумови для сумнівів у здатності держави в цьому випадку встановити обставини смерті людини.

Таке зумовлює необхідність у вжитті додаткових заходів щодо встановлення дійсних обставин дорожньо-транспортної пригоди, а за такого - обставини смерті ОСОБА_5 .

7. З огляду на таке клопотання потерпілої ОСОБА_5 , як вочевидь спрямоване на встановлення вказаних обставин, є вірним за своєю суттю та за своєю спрямованістю.

Заперечення ж обвинуваченого, його захисника та прокурора проти задоволення цього клопотання не узгоджуються із необхідністю встановлення дійсних обставин смерті ОСОБА_5 , через що не можуть бути покладеними у підґрунтя судового рішення.

Отже, клопотання потерпілої підлягає задоволенню, у справі слід призначити експертизу з метою встановлення та дослідження дійсних обставин дорожньо-транспортної пригоди.

ІІІ. Щодо організації проведення авто технічної експертизи.

8. Потерпіла та її представник просять про проведення експерти спеціалістами Київського Науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерств Юстиції України, заперечень проти такого сторони не навели.

При вирішенні питання про експертну установу, якій слід доручити проведення дослідження, суд враховує й те, що для розгляду цієї справи необхідно здійснити реконструкцію обстановки, що склалась на місці дорожньо-транспортної пригоди, на підставі фотографічних матеріалів та матеріалів огляду місця події; таку методику наразі використовує лише Київський НДІСЕ.

За такого суд вважає за необхідне доручити проведення експертизи спеціалістам саме цієї експертної установи.

9. Відповідно до підпунктів 1.3, 1.5, 1.6 розділу ІІ Науково-Методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства Юстиції України № 53/5 від 08 жовтня 1998 року /з послідуючими змінами та доповненнями/, призначаючи експертизу механізму дорожньо-транспортної пригоди, суд має зазначити вихідні данні, що є необхідними для її проведення.

З огляду на позиції сторін та інші матеріали кримінального провадження, суд вважає за можливе викласти вихідні данні для проведення експертного дослідження таким чином:

-Дорожньо-транспортна пригода відбулась в районі будинку АДРЕСА_2 /на той АДРЕСА_3 на ділянці дороги, що відображена на план-схемі - додатку 2 до протоколу огляду місця події від 07 грудня 2018 року /надалі - плані/;

-покриття дороги - асфальтне, сухе;

-рух транспортних засобів по вказаній ділянці здійснюється в одному напрямку - з боку вулиці 3 Слобідської в бік вулиці Садової /на плані - з права на ліво/;

-ширина проїжджої частини проспекту Центрального 9,0 метри, проїзна частина дороги поділена на три смуги для руху шириною по 3 метри кожна;

-на узбіччі проїжджої частини з лівого /по ходу руху транспортних засобів/ боку на ділянці дороги /за планом - від позначки "Дерево № 2" до токи "А"/ на момент дорожньо-транспортної пригоди розташовувались дерева, а саме:

-позначені на плані, як "Дерево № 1" та "Дерево № 2";

-на місці пеньків, позначених на плані, як "пеньок № 1", "пеньок № 2", "пеньок № 3" та "пеньок № 4"

Дерева, що розташовувались на місці пеньків, зображені, зокрема, на "Зображенні № 1" фототаблиці до протоколу огляду місця ДТП від 30.09.2014 /том 1, а.с. _/

-в районі будинку АДРЕСА_2 по АДРЕСА_2 встановлені інформаційно-вказівні дорожні знаки 5.25.1, 5.35.2 додатку 1 до Правил Дорожнього руху України та на проїзній частині нанесена дорожня розмітка 1.14.1; 1.1.; 1.5 додатку 2 до Правил Дорожнього руху України так, як відображено на плані;

-автомобіль "ГАЗ-2752" /реєстраційний номер НОМЕР_1 /, яким керував ОСОБА_1 /надалі - автомобіль/, рухався по проспекту Центральному від вулиці 3 Слобідської /на той час - Дзержинського/ у бік вулиці Садової;

-пішоходи ОСОБА_6 та ОСОБА_5 безпосередньо перед моментом ДТП рухались по пішохідному переходу у напрямку зліва направо відносно напрямку руху у бік вулиці Садової;

-на місці дорожньо-транспортної пригоди була виявлені сліди та інша інформація, що зафіксована у протоколі огляду дорожньо-транспортної події від 30 вересня 2014 року /том 1, а.с. ____/;

-в момент дорожньо-транспортної пригоди автомобіль мав технічні несправності, що зафіксовані у висновку експерта № 2/257 від 05 листопада 2014 року.

-обвинувачений загалом стверджував, що дійсно 30 вересня 2014 року з допустимою швидкістю рухався на автомобілі по проспекту Центральному з боку вулиці 3 Слобідської у бік вулиці Садової.

Заздалегідь він побачив, що по розташованому в районі будинку 120 по проспекту Леніна у місті Миколаєві пішохідному переходу в обидві сторони проїжджу частину перетинають пішоходи, через що у другому ряді зупинився інший транспортний засіб.

Наближуючись до пішохідного переходу, він побачив, що пішохід, який рухався відносно напрямку його руху зліва на право звільнив його /обвинуваченого/ смугу руху, отже - небезпеки для його не створював. Що ж стосується пішохода, який рухався відносно напрямку його руху з права на ліво, то він вже звільнив другу смугу руху та перебував на третій, через що автомобіль, що стояв попереду, зрушив з місця. Тоді він /обвинувачений/ подав звуковий сигнал, та пішохід прискорив хід й перетнув проїжджу частину. Оскільки за таких умов небезпека для його не створювалась, він продовжив рух.

Але коли від його автомобіля до пішохідного переходу лишилось близько 5 метрів, раптом на дорогу "вибігла" ОСОБА_5 з малолітньою ОСОБА_6 , що почали рух зліва на право відносно напрямку його /обвинуваченого/ руху.

Він почав приймати ліворуч та вжив заходів екстреного гальмування, але уникнути наїзду не зміг через відсутність технічної можливості.

Спираючись про таке, обвинувачений вказував, що наїзд на потерпілу ОСОБА_5 із дитиною стався через те, що сама потерпіла порушила вимоги пункту 4.14 ПДР, а саме - вийшла на проїжджу частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху, а також раптово вибігла на пішохідний перехід.

Повні покази обвинуваченого, що підлягають експертному дослідженню, є відображеними на фонограмі судового засідання /___/.

Моментом виникнення небезпеки є момент наближення автомобіля "ГАЗ-2572" (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) до зони обмеженої оглядовості

10. При цьому суд вважає за необхідне поставити перед експертом питання в редакції, що передбачена Науково-Методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства Юстиції України № 53/5 від 08 жовтня 1998 року /з послідуючими змінами та доповненнями/

11. У розпорядження експертів слід надати матеріали кримінального провадження.

ІV. Щодо подальшого руху справи.

З огляду на те, що інші дії, необхідні для розгляду цього кримінального провадження, є виконаними, у судовому засіданні слід оголосити перерву.

Керуючись ст. ст. 371 - 372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання потерпілої ОСОБА_2 - задовольнити.

I.Призначити у кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального Кодексу України - комплексну фототехнічну та автотехнічну експертизу, проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України.

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за відмові від надання висновку та надання заздалегідь неправдивого висновку за статтями 384, 385 Кримінального Кодексу України

На вирішення експертів поставити такі запитання та завдання:

1)встановити місце розташування дерев, що 30 вересня 2014 року були розташовані на узбіччі проїжджої частини з лівого /по ходу руху транспортних засобів/ боку на ділянці дороги /за план-схемою - додатком 2 до протоколу огляду місця події від 07 грудня 2018 року - від позначки "Дерево № 2" до токи "А"

2)визначити оглядовість позначеного на план-схемі - додатку 2 до протоколу огляду місця події від 07 грудня 2018 року пішохідного переходу та прилеглої до нього ділянки бульварної частини проспекту Центрального у місті Миколаєві в напрямку руху пішоходів зліва-направо по ходу руху транспортних засобів з боку місця розташування водія транспортного засобу, який рухається з боку вулиці 3 Слобідської в бік вулиці Садової в крайній лівій полосі руху;

3)чи вірно вважати моментом виникнення небезпеки - момент наближення автомобіля "ГАЗ-2572" (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) до зони обмеженої оглядовості; якщо ні, то визначити інший момент виникнення небезпеки виходячи з аналізу дорожньої обстановки за даними, що містяться в матеріалах справи.

4)як повинен був діяти водій ОСОБА_1 у даній дорожній обстановці згідно з технічними вимогами Правил дорожнього руху?

5)чи мав водій ОСОБА_1 технічну можливість запобігти наїзду з моменту виникнення небезпеки для руху?

6)чи відповідали дії водія ОСОБА_1 технічним вимогам Правил дорожнього руху?

7)чи були з технічної точки зору дії водія ОСОБА_1 у причинному зв`язку з виникненням ДТП?

8)чи був з технічної точки зору стан автомобіля "ГАЗ-2572" (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) у причинному зв`язку з виникненням ДТП?

II.В розпорядження експертів надати матеріали кримінального провадження.

III.До отримання висновків експерта у судовому засіданні оголосити перерву.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ =В.О.АЛЄЙНІКОВ=