Рішення № 82703949, 06.12.2018, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/8477/18

Провадження № 2/752/4307/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

06.12.2018 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Колдіної О.О.

з участю секретаря - Якушко Т.А.,

розглянувши у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація-111 Голосіївського району», Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м.Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги,

в с т а н о в и в:

позивачі звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території за період з 01.10.2010 р. по 01.05.2015 р. на користь КП »Житлово-експлуатаційна організація-111» в розмірі 66968,22 гривень, з яких: сума заборгованості 40630 гривень, інфляційні нарахування в розмірі 22798,24 гривні, 3% річних в розмірі 3539,98 гривень, а також стягнення судових витрат у справі, а також на користь КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м.Києва» за період з 01.05.2016 р. по 31.01.2018 р. в розмірі6625,23 гривень, з яких сума основного боргу 5785,20 гривні, інфляційні нарахування 679,97 гривень, 3% річних в розмірі 160,06 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що КП «Житлово-експлуатаційна організація-111 Голосіївського району» здійснювало утримання будинку АДРЕСА_3 в період часу з 01.10.2010 р. по 01.05.2015 р., а з 01.05.2015 р. по 31.01.2018 р. функції з утримання будинку здійснювало КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м.Києва» .

Відповідачі у справі є наймачами в кв. АДРЕСА_3 .

В обґрунтування позову, посилаючись на положення ст.ст. 64,66,67 ЖК України, позивачі зазначають, що відповідачі, як наймачі квартири, належним чином не виконали свої зобов`язання по оплаті послуг з утримання будинку та прибудинкової території, внаслідок чого у них виникла заборгованість за період з 01.10.2010 р. по 31.01.2018 р. в розмірі 73593,45 гривень, яку вони просять стягнути в судовому порядку.

Крім того, з урахуванням ч.2 ст.625 ЦК України, позивачі просять стягнути з відповідачів 3% річних від суми заборгованості за весь період прострочення виконання зобов`язань і інфляційні втрати.

Розгляд справи відбувається за правилами спрощеного провадження без участі сторін, оскільки останні з заявами про розгляд справи в порядку загального позовного провадження або за участю сторін до суду не звертались.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до ордеру № 01009Б, виданому на підставі рішення Солом`янської районної в м.Києві державної адміністрації від 08.05.2002 р. ОСОБА_1 у складі сім`ї з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , надано право на вселення в кв. АДРЕСА_3 .

Згідно відомостей Відділу з питань реєстрації місця проживання фізичних осіб Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації ОСОБА_2 зареєстрованою за даною адресою не значиться, а ОСОБА_3 знятий з реєстраційного обліку з 09.07.2002 р.

Відповідно до ст.541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Відповідно до ст. 66 ЖК України плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири (одноквартирного будинку).

Розмір плати за користування житлом (квартирної плати) встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами (ст.67 ЖК України).

Згідно з ст. 68 ЖК України наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Радою Міністрів Української РСР.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.17 Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 року, власники квартир багатоквартирних будинків зобов`язані вносити на відповідний рахунок власника будинку плату за обслуговування і ремонт будинку. Наймачі квартир (кімнат) вносять плату за найом житла, розмір якої встановлюється Кабінетом Міністрів України. Ці платежі і платежі за комунальні та інші послуги власниками квартир, наймачами і орендарями вносяться щомісяця не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено інші строки. При простроченні внесення вказаної плати стягується пеня з розрахунку 1 процент від несплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше 100 процентів загальної суми боргу.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Відповідно до ст.ст. 7,13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону; визначення виконавця житлово-комунальних послуг відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (центральне постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо - та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримування, укладення договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Статтями 20, 21 Закону визначені обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов`язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов`язки виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управитель зобов`язаний забезпечувати експлуатацію будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд та об`єктів благоустрою, розташованих на прибудинкових територіях, згідно з умовами укладених договорів, стандартами, нормативами, нормами і правилами; вимагати своєчасної і в повному обсязі оплати наданих житлово-комунальних послуг від споживачів.

При зверненні до суду позивачі просять стягнути заборгованість за надані житлово-комунальні послуги за період з 01.10.2010 р. по 01.05.2015 р. на користь КП »Житлово-експлуатаційна організація-111», а також на користь КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м.Києва» за період з 01.05.2015 р. по 31.01.2018 р., посилаючись на те, що вони надавали зазначені послуги в цей період.

Однак, матеріали справи не містять доказів на підтвердження зазначених обставин.

Позивачами не надано жодного доказу, який би підтверджував право вимоги до відповідачів за надані житлово-комунальні послуги. Статути підприємств, які міститься в матеріалах справи, не підтверджують зазначених обставин.

В порушення вимог ст. 81 ЦПК України суду не надано доказів фактичного надання саме позивачами послуг з утримання будинку і прибудинкової території.

Долучений до матеріалів справи розрахунок нарахованих до сплати платежів за житлово-комунальні послуги не може підтверджувати факт їх надання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Враховуючи викладене, беручи до уваги встановлені судом обставини в їх сукупності, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положень ст.141 ЦПК України і в зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 78, 81, 259, 261, 265, 273-279, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація-111 Голосіївського району», Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м.Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя