Постанова № 8270372, 01.03.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2010                                                                                           № 37/681

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Корсака В.А.

суддів:           

За участю представників:

від позивача                     Колосовський Ю.О. – за дов. від 25.09.2009

від відповідача           Бесклетний М.Є. – за дов. № 23-ГО/10 від 22.01.2010          

від третіх осіб 1) не з’явився

                    2) Косенко А.П. – за дов. від 25.01.2010

                     3) Козій С.М. – за дов. від 14.08.2009

від прокуратури Карпенко Н.М. – старший прокурор відділу прокуратури м. Києва

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»; Національного банку України в особі Головного управління Національного банку України по м. Києву і Київській області та апеляційне подання Заступника прокурора міста Києва

на рішення Господарського суду м.Києва від 07.12.2009

у справі № 37/681 ( .....)

за позовом                               ТОВ "Харків-Петрол"

до                                                   ТОВ "Український промисловий банк"

треті особи           ТОВ "Транс-Омега"

          Національний банк України

          Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк"

про                                                   визнання недійсним договору № 190/Zin-07-7 від 27.09.2007р. та усунення перешкод у здійсненні права власності

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬ-ПЕТРОЛ» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДСТАНДАРТ-ПРОЕКТ», про визнання недійсним з моменту укладання Іпотечного договору № 199/Zin-07-2 від 27.06.2007, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬ-ПЕТРОЛ», та про усунення перешкод у здійсненні права власності Товариством з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬ-ПЕТРОЛ» шляхом виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна та з Державного реєстру іпотек записів щодо майна, яке є предметом Іпотечного договору № 199/Zin-07-2 від 27.06.2007.

Позов обґрунтовано тим, що пункт 1.1. Іпотечного договору № 199/Zin-07-2 від 27.06.2007 суперечить частині 4 статті 3, частині 2 статті 7, пункту 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про іпотеку», статтям 546, 548, 573 Цивільного кодексу України, тому на підставі частини 1 статті 203 та частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України даний договір підлягає визнанню недійсним.

Позивач також зазначає, що відсутні підстави для заборони відчуження належного позивачу нерухомого майна, однак, в Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна наявні записи про заборону відчуження такого майна, що суперечить статті 316 Цивільного кодексу України. Тому на підставі частини 1 статті 391 Цивільного кодексу України, позивач звернувся за захистом свого порушеного права шляхом усунення перешкод в користуванні та розпорядженні у вигляді вилучення з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна таких записів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.12.2009 у справі № 37/678 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬ-ПЕТРОЛ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДСТАНДАРТ-ПРОЕКТ», Національний банк України, Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк», про визнання недійсним договору № 199/Zin-07-2 від 27.06.2007 та усунення перешкод у здійсненні права власності задоволено повністю.

Визнано недійсним з моменту укладання іпотечний договір № 199/Zin-07-2 від 27.06.2007, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬ-ПЕТРОЛ».

Усунено перешкоди у здійсненні права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬ-ПЕТРОЛ» шляхом виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, реєстратором якого є Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, наступного запису:

- № 5223036 від 27.06.2007 20:03; реєстратор: приватний нотаріус Дем’яненко Т.М., 01103, м. Київ, бул. Дружби Народів, 22, кв.22; тип обтяження: заборона на нерухоме майно; підстава обтяження: Іпотечний договір №199/Zin-07-2, 1852, 27.06.2007, Дем’яненко Т.М. ПНКМНО; об’єкт обтяження: нежитлова будівля, АЗС №2, номер за РПВН: 1110888, Чернівецька обл., Сокирянський р., м. Новодністровськ, Квартал 5, будинок 19; власник: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬ-ПЕТРОЛ», код: 32396768.

Усунено перешкоди у здійсненні права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬ-ПЕТРОЛ» шляхом виключення з Державного реєстру іпотек, реєстратором якого є Державне підприємство «інформаційний центр» Міністерства юстиції України, наступного запису:

- № 5317412 від 17.07.2007 17:01; реєстратор: приватний нотаріус Дем’яненко Т.М., 01103 м. Київ, бул. Дружби Народів, 22, кв.22; тип обтяження: іпотека; підстава обтяження: Договір іпотеки №199/Zin-07-2, 1852, 27.06.2007, Дем’яненко Т.М. ПНКМНО; об’єкт обтяження: нежитлова будівля, АЗС №2, номер за РПВН: 1110888, Чернівецька обл., Сокирянський р., м. Новодністровськ, Квартал 5, будинок 19; іпотекодержатель: ТОВ «Укрпромбанк», код 19357325, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26; іпотекодавець: ТОВ «ВОЛИНЬ-ПЕТРОЛ», код: 32396768, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Стрілецька, буд. 12-а.

Додатковим рішенням Господарського суду м. Києва від 11.12.2009 у справі №37/678 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬ-ПЕТРОЛ» 255,00 грн. – державного мита та 236,00 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2009 у справі № 37/678 мотивовано тим, що Генеральний договір № 199-07 від 14.06.2007, в забезпечення виконання зобов’язань, за яким укладено спірний Іпотечний договір, не містить конкретних зобов’язань сторін, а носить загальний характер і тому не може бути забезпечений іпотекою.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Заступник прокурора міста Києва подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційне подання, відповідно до якого просить скасувати вищезазначене рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційне подання мотивовано тим, що оскаржуване рішення не відповідає дійсним обставинам справи, матеріалам, які містяться у справі та спростовується самим змістом Генерального договору про здійснення кредитування та проведення інших активних банківських операцій.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить його скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» мотивована тим, що суд першої інстанції у порушення вимог статей 4-2, 4-3, 22, 34, 43, 74, 91 Господарського процесуального кодексу України не надав вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв рішення по справі без всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, а також у порушення норм матеріального права, а саме: статті 3, 7 Закону України «Про іпотеку» та статей 203, 215 Цивільного кодексу України.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Національний банк України в особі Головного управління Національного банку України по м. Києву і Київській області звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга Національного банку України в особі Головного управління Національного банку України по м. Києву і Київській області мотивована тим, що рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2009 у справі № 37/678 винесено з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а саме: статей 546, 203, 215 Цивільного кодексу України та статей 3, 17 Закону України «Про іпотеку».

У письмових відзивах та запереченні на апеляційні скарги та апеляційне подання Товариство з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬ-ПЕТРОЛ» заперечує проти їх доводів, вважає їх безпідставними та таким, що не відповідають дійсним обставинам справи, просить залишити рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2009 у справі № 37/678 без змін, а апеляційні скарги та апеляційне подання без задоволення.

У відзиві на апеляційні скарги та апеляційне подання Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» підтримує їх вимоги, просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2009 у справі № 37/678 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційні скарги та апеляційне подання, відзиви та заперечення на них, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, судова колегія встановила наступне.

14.06.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (надалі – банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДСТАНДАРТ-ПРОЕКТ» (надалі – позичальник) був укладений Генеральний договір №199-07 про здійснення кредитування та проведення інших активних банківських операцій (надалі – Генеральний договір), який визначає загальні принципи та порядок кредитування позичальника та проведення банком інших видів активних банківських операцій щодо позичальника (том 1, а.с. 43-52).

Відповідно до пункту 2.4. Генерального договору, ліміт Генерального договору становить: 15000000,00 грн. (або еквівалент цієї суми в іноземній валюті (доларах США, євро, російських рублях) по курсу Національного банку України на дату укладення відповідного договору кредиту.

В пункті 2.2. Генерального договору сторони домовились, що проведення банком кожної окремої кредитної операції буде здійснюватись за письмовою заявою позичальника після виконання позичальником всіх вимог банка до цієї операції, в межах встановленого ліміту за Генеральним договором, за умов наявності достатнього забезпечення виконання позичальником всіх існуючих на той час зобов’язань за цим Генеральним договором з урахуванням нового кредиту. Кожна з кредитних операцій в межах цього Генерального договору буде проводитись банком на підставі Договору кредиту, укладеного сторонами в межах цього Генерального договору, в якому повинні бути визначені конкретні умови цієї операції , погоджені сторонами. Всі Договори кредиту, укладені в межах цього Генерального договору є його невід’ємною частиною та обов’язково повинні містити посилання на цей Генеральний договір.

Згідно пункту 2.5. Генерального договору за користування кредитними коштами в рамках цього Генерального договору позичальник повинен сплачувати банку проценти у максимальному розмірі 25 процентів річних. Розмір процентної ставки за користування кредитними коштами по кожному окремому Договору кредиту не повинен перевищувати вказаного максимального розміру та визначаться сторонами у кожному окремому договорі кредиту.

Строк здійснення кредитування та проведення інших активних банківських операцій за цим Генеральним договором: 14.06.2007 по 07.06.2012 включно (пункт 2.7. Генерального договору).

Відповідно до пункту 3.6.1. Генерального договору, повернення кредиту, сплата процентів за користування кредитними коштами, комісій, штрафних санкцій та інших платежів за цим договором може здійснюватися третіми особами у відповідності до чинного законодавства України.

Пунктом 4.1. Генерального договору передбачено, що виконання позичальником зобов’язань за цим договором та за кожним з укладених в його межах договорів кредиту (повернення кредиту, сплата процентів за його користування, комісії, штрафних санкцій, інших платежів, передбачених цим Генеральним договором та Договорами кредиту) забезпечується зокрема, але не виключно: товарами в обороті.

Генеральний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріпленням печатками сторін та діє до повного виконання позичальником зобов’язань за цим Генеральним договором та за всіма договорами кредиту, укладеними в межах цього Генерального договору (пункт 10.1. Генерального договору).

27.06.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (надалі – іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬ-ПЕТРОЛ» (надалі – іпотекодавець) був укладений Іпотечний договір № 199/Zin-07-2 (надалі – Іпотечний договір), за яким ТОВ «ВОЛИНЬ-ПЕТРОЛ» виступив майновим поручителем ТОВ «ЗАХІДСТАНДАРТ-ПРОЕКТ» перед ТОВ «Український промисловий банк» за зобов’язаннями, встановленими Генеральним договором №199-07 від 14.06.2007 (том 1, а.с. 40-42).

Відповідно до пункту 1.1. Іпотечного договору, іпотека за цим Договором забезпечує вимоги іпотекодержателя за Генеральним договором № 199-07 про здійснення кредитування та проведення інших активних банківських операцій від 14.06.2007, будь-якими договорами, укладеними в межах цього Генерального договору, протягом строку його дій (додатковими договорами про внесення змін та доповнень до цих договорів), а також за будь-якими іншими додатковими договорами про внесення змін до цього Генерального договору, які можуть бути укладені в майбутньому, в тому числі щодо збільшення суми ліміту Генерального договору та/або процентів, строків, надалі – Генеральний договір, укладений між іпотекодержателем та ТОВ «ЗАХІДСТАНДАРТ-ПРОЕКТ», ідентифікаційний код 35101633 (надалі – позичальник) за умовами якого останній зобов’язаний по 07.06.2012 включно, у порядку та строки, встановлені Генеральним договором та/або будь-якими з договорів, укладених в межах цього Генерального договору, виконати всі зобов’язання перед Іпотекодержателем за Генеральним договором та за всіма договорами, що будуть укладені в межах цього Генерального договору протягом його дії, а саме:

- повернути іпотекодержателю кредитні кошти у валюті фактичної заборгованості по кожному з договорів, укладених в межах Генерального договору, у розмірі встановленого ліміту Генерального договору – 15000000, 00 грн.;

- сплатити іпотекодержателю проценти за користування кредитними коштами у максимальному розмірі 25 процентів річних (конкретний розмір процентної ставки за користування кредитними коштами визначається сторонами в кожному окремому договорі, укладеному в межах Генерального договору, та не повинен перевищувати вказаного розміру);

- сплатити іпотекодержателю комісії за користування кредитними коштами у розмірах та порядку, визначених у Генеральному договорі та договорах, укладених в межах Генерального договору;

Сплатити іпотекодержателю штрафні санкції у розмірі і у випадках, передбачених Генеральним договором та договорами,

надалі – Основне зобов’язання.

Згідно пункту 1.2. Іпотечного договору предметом іпотеки за цим договором є нерухоме майно, а саме, нежитлова будівля, АЗС №2, загальною площею 117,70 кв.м., що розташована за адресою: Чернівецька область, Сокирянський район, місто Новодністровськ, Квартал 5, будинок 19.

З матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (надалі – банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДСТАНДАРТ-ПРОЕКТ» (надалі – позичальник) був укладений Кредитний договір на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) за №199-08/К-08 від 12.06.2008 (надалі – Кредитний договір), відповідно до умов яких банк відкрив Товариству з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДСТАНДАРТ-ПРОЕКТ» відновлювальну відкличну кредитну лінію та в їх межах надав кредитні кошти, визначив ліміт кредитування в сумі 11000000, 00 грн., строк кредитних ліній з 12.06.2008 по 11.06.2009 включно, мету використання коштів – поповнення обігових коштів, проценту ставку – 20% річних, та комісію за підготовку та оформлення Договору – 360 грн. (том 1, а.с. 53-54)

Позовні вимоги в частині визнання недійсними з моменту укладання Іпотечного договору № 199/Zin-07-2 від 27.06.2007, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬ-ПЕТРОЛ» задоволенню не підлягають, з наступних підстав.

Статтею 638 Цивільного Кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1 статті 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом. (частина 3 статті 575 Цивільного кодексу України).

Пунктом 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що однією з істотних умов, які повинен містити іпотечний договір, є зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання.

Відповідно до частини 2 статті 7 Закону України «Про іпотеку» якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.

Отже, істотною умовою договору іпотеки, що укладається в забезпечення виконання грошових зобов'язань, є зміст грошового зобов'язання і його сума або посилання на договір, що має визначити зміст і розмір такого грошового зобов'язання чи надати критерії, які дозволяють їх встановити на конкретний час протягом строку дії такого зобов'язання.

Пунктом 1.1. Іпотечного договору сторонами визначено, що іпотека за цим договором забезпечує вимоги іпотекодержателя (відповідача у справі) за Генеральним договором № 199-07 про здійснення кредитування та проведення інших активних банківських операцій від 14.06.2007 будь-якими договорами, укладеними в межах цього Генерального договору, протягом строку його дії (додатковими договорами про внесення змін та доповнень до цих договорів), а також за будь-якими іншими додатковими договорами про внесення змін до цього Генерального договору, які можуть бути укладені в майбутньому, в тому числі щодо збільшення суми ліміту Генерального договору та/або процентів, строків.

Пунктом 2.2. Генерального договору № 199-07 від 14.06.2007, зокрема, встановлено, що всі договори кредиту, укладені в межах цього Генерального договору, є його невід'ємною частиною та обов'язково повинні містити посилання на цей Генеральний договір.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про іпотеку» іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов’язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.

Отже, зміст основного зобов’язання забезпеченого іпотекою визначається генеральним договором та кредитними договорами, укладеними в межах генерального договору, які є його невід’ємними частинами.

У процесі розгляду справи судовою колегією встановлено, що Верховним Судом України була розглянута аналогічна справа №30/93 за позовом ТОВ «Суми-Петрол» до ТОВ «Український промисловий банк», треті особи – ТОВ з іноземними інвестиціями «Альфа-Черкаси», Національний банк України в особі Головного управління Національного банку України по Києву та Київській області, Приватний нотаріус Літвінчук І.А., ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, про визнання недійсним договору та усунення перешкод у здійсненні права власності. 22.12.2009 у справі №30/93 було прийнято постанову. Дана справа з повністю ідентичними обставинами та аналогічними договорами відносно справи №37/678.

В постанові Верховного Суду України від 22.12.2009 встановлено, що Кредитний договір, укладений між ТОВ «Український промисловий банк» та ТОВ «Суми-Петрол», визначає суму кредитування, строки надання кредитних коштів, процентні ставки за користування кредитними коштами, відповідальність за порушення умов договору та інші істотні умови. Таким чином, встановивши, що кредитний договір, який є невід’ємною частиною Генерального договору №118-08 від 27.05.2008 визначає суму кредитування, господарські суди дійшли помилкового висновку, що генеральний договір не надав критерії для визначення чіткої суми грошового зобов’язання, виконання якого забезпечене іпотекою.

Як зазначалось вище, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДСТАНДАРТ-ПРОЕКТ» був укладений Кредитний договір №199-08/К-08 на відкриття відновлюваних кредитних ліній від 12.06.2008, яким також визначено суму кредитування, строки надання кредитних коштів, процентні ставки за користування кредитними коштами, відповідальність за порушення умов договору та інші істотні умови.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, судова колегія вважає невірним висновок суду першої інстанції про те, що Іпотечний договір № 199/Zin-07-2 від 27.06.2007 укладений з порушенням вимог частини 4 статті 3 Закону України «Про іпотеку» і на забезпечення виконання невизначених зобов’язань, та не приймає до уваги твердження Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬ-ПЕТРОЛ» про відсутність погодження сторонами всіх істотних умов при укладанні спірного договору іпотеки, оскільки укладений Кредитний договір, який є невід'ємною частиною Генерального договору № 199-07 від 14.06.2007, визначає суму кредитування та укладений у відповідності до пункту 2.2. Генерального договору, що в свою чергу містить чіткі критерії суми грошового зобов'язання, виконання якого забезпечене іпотекою, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним спірного договору.

Посилання позивача на те, що положення пункту 1.1. Іпотечного договору суперечать положенням частині 4 статті 3, частині 2 статті 7, пункту 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про іпотеку», статтям 546, 548, 573 Цивільного кодексу України, у зв’язку з чим на підставі частини 1 статті 203 та частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України Іпотечний договір підлягає визнанню недійсним, є необґрунтованими та спростовуються вищевикладеним.

Оскільки Іпотечний договір № 199/Zin-07-2 від 27.06.2007 судом не визнано недійсним, отже, він є чинним і повинен виконуватись сторонами, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині усунення перешкод у здійсненні права власності.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія вважає, що апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»; Національного банку України в особі Головного управління Національного банку України по м. Києву і Київській області та апеляційне подання Заступника прокурора міста Києва є обґрунтованими та підлягають задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2009 у справі № 37/678 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Оскільки Рішення Господарського суду м. Києва від 07.12.2009 у справі №37/678 підлягає скасуванню, Додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 11.12.2009 у даній справі, яким розподілено витрати по сплаті державного мита, також підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 4 статті 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита.

Відповідно до пунктів 29 та 30 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» Національний банк України та його установи, за винятком госпрозрахункових, а також Генеральна прокуратура України та її органи звільнені від сплати державного мита.

Таким чином, державне мито за подання апеляційних скарг та апеляційного подання підлягає стягненню з позивача.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», Національного банку України в особі Головного управління Національного банку України по м. Києву і Київській області та апеляційне подання Заступника прокурора міста Києва задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2009 та Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2009 у справі № 37/678 скасувати.

В позові Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬ-ПЕТРОЛ» відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬ-ПЕТРОЛ» (43021, м. Луцьк, вул. Стрілецька, 12А код 32396768) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (бульвар Лесі Українки,26, м. Київ, 01133, код 19357325) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬ-ПЕТРОЛ» (43021, м. Луцьк, вул. Стрілецька, 12А код 32396768) в доход Державного Бюджету України 85, 00 грн. – державного мита за подання апеляційної скарги Національним Банком України в особі Головного управління Національного банку України по м. Києву і Київській області та апеляційного подання Заступником прокурора м. Києва. Видати наказ.

Доручити Господарському суду міста Києва видати накази.

Матеріали справи № 37/678 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                      

Судді