Ухвала суду № 82703029, 24.04.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 24.04.2019

Справа № 320/7137/18

Провадження № 1-кп/320/306/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2019 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого – судді Урупи І.В.

за участі:

секретаря судового засідання – Литвиненко В.Є.,

прокурора— Гончара Д.С.,

обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_3 А.В.– адвоката Яцуренко О.А.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_2 – адвоката Стоякіна Г.М,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі об`єднане кримінальне провадження №№12018080140002659, 12018080140000077, 12018080140001211, 12018080330000384 відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 186 КК Українита ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 162 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області знаходиться об`єднане кримінальне провадження №№12018080140002659, 12018080140000077, 12018080140001211, 12018080330000384 відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 186 КК Українита ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 186 КК України.

Прокурор Гончар Д.С. заявив клопотання про продовження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обраних під час досудового розслідування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що обставини, що стали підставою для застосування щодо обвинувачених запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою на цей час не змінилися, ризики, передбачені ст.177 ч.1 КПК України, при цьому існують.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник адвокат Яцуренко О.А. проти заявленого прокурором клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували,заявили клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту посилаючись на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 ч.1 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник адвокат Стоякін Г.М. проти заявленого прокурором клопотання про продовження ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували, просили визначити розмір застави.

Суд, вислухавши учасників судового провадження, приходить до наступних висновків.

В ході досудового розслідування до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 17 серпня 2018 року застосовані запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою строком до 14.10.2018. Ухвалами суду вказані запобіжні заходи неодноразово продовжувалися та ухвалою суду від 07 травня 2019 року запобіжний захід відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою було продовжено до 05 липня 2019 року включно.

Відповідно до ст. 331 КПК України суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку і за наслідками розгляду цього питання суд своєю вмотивованою ухвалою може продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою до двох місяців.

У даному випадку строки запобіжних заходів відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спливають, судове провадження не завершене.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Європейський суд з прав людини у рішенні „Подвезько проти України крім іншого зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.

У відповідності до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.

При обранні запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_2 враховувалась наявність достатніх доказів підозри його у вчиненні кримінального правопорушення та ризиків, передбачених ст.177 КПК України, данні про його особу.

Суд вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України мають місце і на теперішній час, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, співучасника у цьому ж кримінальному провадженні. При цьому враховується особа обвинуваченого, який є таким, що має судимості, тяжкість кримінальних правопорушень, інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_2 , обґрунтованість обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. ОСОБА_2 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.186 ч.2, 162 ч.1 КК України, один із яких відноситься до категорії тяжких та за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до шести років, офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходів не має, тому є підстави вважати, що перебуваючи на свободі може вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватися від суду. ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , місця проживання на території м. Мелітополя та Мелітопольського району немає, стійких соціальних зв`язків також не має.

Вказані обставини у сукупності дають підстави вважати, що ОСОБА_2 усвідомлюючи ступінь тяжкості злочинів за якими він обвинувачується, може без перешкод залишити своє місце проживання та переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, потерпілих, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про наявність існування ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а тому суд вважає, що підстав для зміни запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 на більш м`який на теперішній час немає.

Оскільки встановлені раніше ризики, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 на даний час продовжують існувати, на переконання суду даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого. Так, ОСОБА_2 обвинувачується за ч. 2 ст. 186, ч.1 ст. 162 КК України, при цьому злочин передбачений за ч. 2 ст. 186 КК України у відповідності до ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжкого злочину, продовження строку тримання під вартою, незважаючи на презумпцію невинуватості, з урахуванням серйозності висунутого обвинувачення, наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на даному етапі є адекватним превентивним заходом. Заявлені при обранні та продовженні запобіжного заходу ризики щодо неналежної поведінки підозрюваного не зменшилися, що виправдовує подальше тримання ОСОБА_2 під вартою, а тому суд знаходить доцільним продовження раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого до 60 днів.

Щодо клопотання обвинуваченого та його захисника адвоката Стоякіна Г.М. про визначення обвинуваченому ОСОБА_2 розміру застави суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Враховуючи матеріальне становище ОСОБА_2 , тяжкість правопорушень у вчиненні яких він обвинувачується, суд вважає за можливим одночасно визначити запобіжний захід у вигляді заставивідповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді 40 розмірівпрожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст.183 та ч. 5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на ОСОБА_2 такі обов`язки: прибувати до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізькій області за викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання, не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої, утримуватися від спілкування з іншим обвинуваченим, потерпілими та свідками по цьому кримінальному провадженню.

При обранні запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 враховувалась наявність достатніх доказів підозри його у вчиненні кримінального правопорушення та ризиків, передбачених ст.177 КПК України, данні про його особу.

Згідно ст.183 КПК України запобіжний захід - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Суд вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України щодо обвинуваченого ОСОБА_1 на теперішній час зменшилисята більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту буде достатніми для запобігання цим ризикам.

В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , проживає разом з матір`ю та сестрою, не має намірів переховуватися від суду або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. На теперішній час будь-яка інформація стосовно протиправної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 відсутня.

Таким чином, суд вважає, що з моменту обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до теперішнього часу змінились обставини, які враховував слідчий суддя при задоволені клопотання слідчого.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе задовольнити клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника адвоката Яцуренко О.А., змінивши запобіжний захід обвинуваченому з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його проживання із застосуванням засобів електронного контролю,строком на два місяці.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст.ст. 177, 331 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Гончара Д.С. про продовження ОСОБА_2 обраного під час досудового розслідування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Термін запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 162 КК України, продовжити до 22 серпня 2019 року включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_2 обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 76840 грн (сімдесят шість тисяч вісімсот сорок) грн 00 коп. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок № рахунку НОМЕР_1 відкритий ГУДКУ в Запорізькій області, МФО 820172 отримувач платежу ТУ ДСА в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 26316700, призначення: обов`язково зазначати інформацію про ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, ПІБ обвинуваченого.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

-прибувати до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізькій області за викликом;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання,

-не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої,

-утримуватися від спілкування з іншим обвинуваченим, потерпілими та свідками по цьому кримінальному провадженню.

Термін дії обов`язків, покладених судом обвинуваченого ОСОБА_2 , у разі внесення застави визначити до 22 серпня 2019 року включно.

Клопотання прокурора Гончара Д.С. про продовження ОСОБА_1 обраного під час досудового розслідування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без задоволення.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника адвоката Яцуренко О.А.про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту задовольнити.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.3 ст.185, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 186 КК України, обраний запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , із застосуванням засобів електронного контролю,строком на два місяці до 24 серпня 2019 року.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки:

-прибувати до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізькій області за викликом;

- не залишати місце свого фактичного проживання цілодобово без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з іншим обвинуваченим, потерпілими та свідками по цьому кримінальному провадженню.

- носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків, покладених судом на ОСОБА_1 визначити до 24 серпня 2019 року включно.

Обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , негайно звільнити з-під варти та доставити до місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Мелітопольському ВП ГУНП в Запорізькій областінегайно поставити на облік ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Копію ухвали для виконання направити Мелітопольському відділу поліції Головного управління національної поліції в Запорізькій області та СІЗО м. Запоріжжя.

Розгляд справи відкласти на 19.08.2019 на 11 год.

Суддя: