Постанова № 8270128, 16.02.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2010                                                                                           № 52/294

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Лосєва А.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - не з"явився

від відповідача-1 -не з"явився

від відповідача-2 - не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Колективне підприємство збагачувальна фабрика "Центральна"

на рішення Господарського суду м.Києва від 23.09.2009

у справі № 52/294 ( .....)

за позовом                               ВАТ "Вінницяоблпаливо"

до                                                   Державне територіально-галузеве об"єднання "Південно-Західна залізниця"

                                                  Колективне підприємство збагачувальна фабрика "Центральна"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 10478,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.09.2009 року у справі 52/294 позов Відкритого акціонерного товариства „Вінницяоблпаливо” до Колективного підприємства збагачувальної фабрики „Центральна” про стягнення 10478,00 грн. задоволено.

Стягнуто з Колективного підприємства збагачувальної фабрики “Центральна” на користь Відкритого акціонерного товариства “Вінницяоблпаливо” 10478,00 грн. збитків, 104,78 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В позові до Державного територіально-галузевого об’єднання “Південно-Західна залізниця” відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Колективне підприємство збагачувальна фабрика „Центральна” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх. № 02-4.1/7257 від 02.11.2009 року ), в якій просить суд поновити пропущений строк на подання апеляційної скарги, прийняти апеляційну скаргу до провадження, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2009 року та прийняти нове рішення, яким в позові до Колективного підприємства збагачувальної фабрики „Центральна” відмовити, а вартість недостачі вугілля віднести на Державне територіально – галузеве об’єднання „Південно – Західна залізниця”.

Вважає, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального права та невідповідністю висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

Скаржник зазначає, що на станції Знаменка у вагоні № 65348203 було виявлено поглиблення на поверхні вантажу, про що складено комерційний акт. В комерційному акті № БК № 047896/151/1 від 24.02.2009 року зазначено, що вагон в технічному відношенні виявився справний, течі вантажу немає, двері та люки зачинені щільно.

Згідно п. 5 Правил перевезення у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 542 від 20.08.2001 року з метою забезпечення збережності вантажу на його поверхню може наноситися захисне маркування або застосовуватися покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу. В місцях поглиблення доступ до вантажу усунено шляхом нанесення залізницею маркування вапном.

На думку апелянта, факт дотримання вантажовідправником технічних умов підтверджується залізничною накладною, за якою „вантаж розміщено та закріплено згідно з параграфами Г1, п. 4.1, 4.2, 8 Пр14 к СМГС Технічних умов правильно”.

У розділі 4 зворотної сторони залізничної накладної зазначено, що вантаж маркований вапном. Залізниця може відмовити в перевезенні у разі невжиття відправником зазначених заходів. Якщо залізницею вантаж був прийнятий до перевезення, зазначене свідчить, що вона погодилася з тим, що відправником були виконані всі додаткові заходи по збереженню вантажу під час перевезення.

Крім того, відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Відправник вжив усіх заходів щодо збереження вантажу при перевезенні, а залізниця не перевірила правильних даних, зазначених відправником у накладній та не забезпечила схоронність переданого відправником до перевезення вантажу, про що свідчать поглиблення у вагоні № 65348203. Наявність поглиблень на поверхні вантажу та відсутність захисного маркування на поверхні вантажу свідчить про виїмку вугілля при транспортуванні , оскільки вагон в технічному стані справний, двері та люки щільно зачинені, течі вантажу немає з опису обставин, зазначеному в комерційному акті.

Апелянт вважає, що недостача виникла з вини перевізника, який і повинен нести за це відповідальність, оскільки не довів, що недостача виникла внаслідок обставин, яким він не міг запобігти чи усунути.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2009 року у справі № 52/294 вказану апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 22.12.2009 року об 11 год. 00 хв.

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2009 року № 01-23/3/3 склад колегії змінено та доручено розглядати апеляційну скаргу у справі № 52/294 колегії суддів в наступному складі: головуючий суддя – Лосєв А.М., судді Іваненко Я.Л., Скрипка І.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2009 року у справі № 52/294 розгляд справи було відкладено на 26.01.2010 у зв’язку з нез’явленням в судове засідання представників позивача та відповідача-2.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач-1 просить суд залишити рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2009 року у справі № 52/294 без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Державне територіально – галузеве об’єднання „Південно – Західна залізниця” відзначає, що у залізничній накладній № 51480356 зазначено, що вантаж завантажено засобами вантажовідправника, масу вантажу при навантаженні визначено на 150-ти тонних вагах вантажовідправника, вантаж завантажено нижче бортів. Відповідно до комерційного акту № БН 697117/26 від 20.02.2009 року станції Дебальцеве – Сортувальна Дон. зал. під час комісійного переважування вагону № 65348203, який слідував за відправкою № 51480356 Карахаш Дон. – Ржевуська Південно – Західна виявлено нестачу вантажу - антрацит 6500 кг.

Згідно вказаного вище комерційного акта навантаження у вагоні № 65348203 нижче бортів на 100 мм, поверхня розрівняна та маркована вапном; вагон прибув у технічному відношенні не справний, над 4-м та 5-м люками виявлено воронкоподібне поглиблення 3000 мм на ширину вагона і до днища вагону. Про технічну несправність вагона складено акт про технічний стан вагона № 20 від 19.02.2009 року. Як вбачається з даного акту, несправність вагону зафіксовано в межах залізниці відправника вантажу, тобто вантажовідправник дану несправність бачити міг.

На думку відповідача-1 вантажовідправником не було вжито достатньо заходів щодо унеможливлення втрати вантажу.

При цьому, ДТГО „Південно – Західна залізниця” при прийманні вантажу до перевезення не перевіряє застосування вантажовідправником додаткових заходів щодо збереження вантажу на шляху прямування. Більше того, Статутом залізниці не передбачена відповідальність перевізника тільки з цієї підстави, що при завантаженні засобами вантажовідправника залізниця перевіряла правильність розміщення та кріплення вантажу.

Вважає, що за недостачу вантажу встановлену комерційним актом станції Дебальцеве – Сортувальна Дон. Зал. відповідальність повинен нести вантажовідправник, оскільки останнім здійснено навантаження вантажу в технічно несправний вагон та не вжито достатніх заходів щодо унеможливлення втрати вантажу під час перевезення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2009 року у справі № 52/294 розгляд справи було відкладено на 16.02.2010 у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів.

15.02.2010 року до відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від ДТГО „Південно – Західна залізниця” надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 02-7.1.1/238 від 15.02.2009 року) та письмові пояснення (вх. № 02-7.1.1/241 від 15.02.2010) на виконання вимог ухвали Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2010 року, в яких відповідач-1 зазначає, що пунктом 12 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2002 року № 334, та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 року за № 567/6855 встановлено, що при перевірці вантажу, який прибув за актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі „Є” комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: „Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено”. В даному випадку під час видачі вантажу одержувачу на станції Ржевуська Південно – Західної залізниці, різниці проти комерційного акта станції Знаменка Одеської залізниці не виявлено, про що зроблено відмітку в комерційному акті.

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2010 року № 01-23/3/1 склад колегії змінено та доручено розглядати апеляційну скаргу у справі № 52/294 колегії суддів в наступному складі: головуючий суддя – Лосєв А.М., судді Євдокимов О.В., Скрипка І.М.

В судове засідання 16.02.2010 року представники сторін не з’явилися.

При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції відхиляє заявлене клопотання відповідача-1 про відкладення розгляду справи, як безпідставне та з огляду на те, що викладена в ньому обставина не впливає на результат вирішення спору у даній справі.

Враховуючи те, що сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, а матеріали справи містять достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення, колегія суддів, порадившись, ухвалила розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У травні 2009 року Відкрите акціонерне товариство „Вінницяоблпаливо” звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Державного територіально-галузевого об’єднання „Південно-Західна залізниця” (далі по тексту –відповідач-1) та Колективного підприємства збагачувальної фабрики „Центральна” (далі по тексту – відповідач-2) про стягнення з відповідачів пропорційно ступеня вини кожного з них збитків від вартості нестачі вугілля в сумі 10478,00 грн.

Позивач зазначив, що 18.02.2009 року на підставі укладеного з ТОВ „ТК Схід Регіон” (постачальник) договору №14/01-08 1.13 від 14.01.2008 відповідач-2 як вантажовідправник відвантажив 70 т вугілля антрацит марки АМ за залізничною накладною № 51480356 напіввагон № 65348203.

Комерційним актом БК 047896/151/1/24 від 24.02.2009 року було виявлено нестачу вугілля у розмірі 17600,00 кг.

Посилаючись на те, що з вини відповідачів йому заподіяні збитки у розмірі вартості втраченого вугілля за вирахуванням норм природної втрати і граничного розходження визначення маси нетто, позивач просив задовольнити позов та стягнути з останніх на свою користь 10478,00 грн. недостачі.

03.07.2009 року представник позивача надав уточнення до позовної заяви, в яких просив стягнути з відповідачів, пропорційно ступеня їх вини, вартість недостачі в розмірі 10478,00 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що 14.01.2008 року між Відкритим акціонерним товариством „Вінницяоблпаливо” (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ТК Схід Регіон” (продавець) було укладено договір № 14/01-08 1.13 та додаток до нього, згідно з якими продавець зобов’язався передати покупцю вугілля, а покупець прийняти та оплатити одержаний товар на умовах 100% попередньої оплати. Відвантаження вугілля передбачено проводити залізничним транспортом.

На виконання умов договору після одержання попередньо оплаченого платіжними дорученнями № 946 від 17.02.2009 року на суму 50000,00 грн. та № 1030 від 24.02.2009 року на суму 100000,00 грн. на підставі рахунку № 169 від 18.02.2009 року на загальну суму 92484,80 грн. ТОВ „ТК Восток Регион” забезпечило постачання на адресу позивача вугілля антрацит марки АМ, вантажовідправником якого є відповідач-2. Згідно залізничної накладної № 51480356 обсяг вугілля вказаний 70 т, вугілля завантажувалось засобами відправника, маса вантажу визначена відправником, що підтверджено підписом його представника.

Згідно Комерційного акта ст. Знаменка Одеської залізниці навантаження у вагоні № 65348203 нижче бортів на 100 мм., поверхня розрівняна та маркована вапном; вагон прибув в технічному відношенні не справний, над 4-м та 5-м люками виявлено воронкоподібне поглиблення 3000мм на ширину вагона і до днища вагону. Про технічну несправність вагона складено акт про технічний стан вагона № 20 від 19.02.2009 року.

Місцевий господарський суд відзначає, що поясненнями позивача, частково відповідача 1, комерційним актом БК № 047896/151/1 від 24.02.2009 року, актом загальної форми від 19.02.2009 року та актом про технічний стан вагону від 19.02.2009 року підтверджується те, що відповідачем-2 фактично передано позивачу нетто 52400 кг. вугілля в технічно та комерційно несправному вагоні, замість попередньо оплачених нетто 70000 кг вугілля.

У комерційному акті зазначено, що завантаження рівномірне нижче бортів, розмір нижче бортів 500 мм. На поверхні вантажу наявні поглиблення: ліворуч за рухом потяга на 4, 5 люками наявне поглиблення довжиною 2000,00 мм., шириною 1500,00мм., глибиною 400,00 мм. Течі вантажу немає. Двері цільнометалеві та люки щільно закриті. На поверхні вантажу захисне маркування відсутнє. В місці поглиблення доступ до вантажу усунений шляхом нанесення маркування вапном.

Господарським судом встановлено, що з урахуванням норми природної втрати і граничного розходження визначення маси нетто нестача становить 16,9 т. вугілля вартістю 10478,00 грн.

Позивачем на адресу відповідачів була направлена претензія № 616 від 13.03.2009 року, яка ними залишена без задоволення.

Суд першої інстанції відзначає, що доказів передачі відповідачем-2 вугілля на всю суму попередньої оплати обсягом 70 т. не надано.

Згідно ст. 105 Статуту залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

За ст. 31 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається, зокрема, вагонів - відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами.

У випадках, коли під завантаження подано несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника. Винятки з цього правила можуть мати місце тоді, коли з матеріалів справи вбачається, що технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу. Прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера. У такому разі відповідальність за незбереження вантажу покладається на залізницю.

Згідно ст. 113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Як встановлено судом першої інстанції, вагон прибув на станцію призначення в технічному несправному стані, що підтверджується поясненнями позивача, частково відповідача-1, актом загальної форми від 19.02.2009р. та актом про технічний стан вагону від 19.02.2009 року. При цьому, завантаження вантажу відбулося вантажовідправником у технічно несправний вагон: зліва в 4-му люці наявний отвір 50 мм між кришкою люка і поперечною балкою вагона, що спричинило витікання вантажу.

Таким чином, на думку місцевого господарського суду недостача сталася з вини вантажовідправника, оскільки вантаж надійшов у технічно несправному вагоні, від якого вантажовідправник не відмовився при завантаженні вантажу, а тому визнано обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про стягнення з Колективного підприємства збагачувальної фабрики “Центральна”, як вантажовідправника недопоставленого вантажу у розмірі 10478,00 грн. вартості нестачі 16,9 т. вугілля.

При цьому, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для покладення на Державне територіально-галузеве об’єднання “Південно-Західна залізниця” відповідальності у вигляді відшкодування збитків, спричинених нестачею вугілля.

Проте колегія суддів не може погодитись з таким висновком Господарського суду міста Києва, оскільки він не відповідає вимогам матеріального й процесуального законодавства та є помилковим.

Відповідно до ст. 3 Закону України „Про залізничний транспорт” законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України „Про транспорт”, цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Відповідно до частин першої та п'ятої ст. 306 Господарського кодексу України перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю „ТК Схід Регіон” та Відкритим акціонерним товариством „Вінницяоблпаливо” було укладено договір поставки № 14/01-08 1.13 від 14.01.2008 року та додаток до нього, згідно з якими продавець зобов’язався передати покупцю вугілля, а покупець прийняти та оплатити одержаний товар на умовах 100% попередньої оплати.

Позивач платіжними дорученнями № 946 від 17.02.2009 року на суму 50000,00 грн. та № 1030 від 24.02.2009 року на суму 100000,00 грн. на підставі рахунку № 169 від 18.02.2009 року на загальну суму 150 000,00грн. перерахував на розрахунковий рахунок постачальника грошові кошти за поставку вугілля.

18.02.2009 року по залізничній накладній № 51480356 у напіввагон № 65348203 на адресу Погребищенського паливного складу ВАТ „Вінніцяоблпаливо” було відвантажено Колективним підприємством збагачувальною фабрикою „Центральна” (вантажовідправник) 70 т вугілля антрацит марки АМ.

27.02.2009 року на станції призначення (Ржевуська Південно – Західної залізниці) позивачеві (вантажоодержувач) було видано вантаж 52400 кг. вугілля замість 70000 кг. згідно комерційного акту № БК 047896 151/1 від 24.02.2009 року, яким встановлено та зафіксовано недостачу 17,6 т. вугілля.

Відповідно до частин 1, 2 статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Частинами 1, 2, 3 статті 909 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу, одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Згідно із статтею 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Частинами 1, 2 статті 924 Цивільного кодексу України встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачу, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Згідно з пунктом 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 року № 457, Статут залізниць України (далі Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Пунктом 6 Статуту залізниць України встановлено, що накладна – основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача.

Відповідно до частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з п. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складаються станціями залізниць.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.02.2009 року на станції Карахаш Дон по залізничній накладній № 51480356 на адресу Погребищенського районного паливного складу ВАТ „Вінницяоблпаливо” було завантажено 70000 кг вугілля антрацит марки АМ.

У накладній № 51480356 від 18.02.2009 року зазначено, що вантаж завантажено засобами вантажовідправника - Колективного підприємства збагачувальної фабрики „Центральна”, маса вантажу при навантаженні визначено на 150-ти тонних вагах вантажовідправника, вантаж завантажено нижче бортів. Крім цього, у вказаній накладній зазначено, що вантаж розміщено і закріплено згідно з параграфами Г1, п. 4.1, 4.3, 8 ПР 14 к СМГС, а у розділі 4 „Заяви та відмітки відправника” зазначено (мовою оригінала): „груз смерзающийся, маркирован известью. Профилактика призведена путём промасливания бортов и пола”.

Стаття 129 Статуту та пункт 2 Правил складання актів містять перелік обставин, за наявності яких залізниця повинна скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені обставини, або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач чи відправник вантажу. Форму такого акта визначено у додатку 1 до Правил складання актів.

У разі витікання, псування або підмочування вантажу внаслідок технічної несправності вагона (контейнера), крім комерційного акта, складається також акт про технічний стан вагона (додаток 2 до Правил складання актів).

19.02.2009 року на станції Дебальцеве – Сортувальна Донецької залізниці було складено акт загальної форми № 60 в якому зазначено, що після прибуття поїзда № 3024 на перегоні Карахаш у вагоні № 65348203, завантаженого вугіллям - антрацит марки АМ, було виявлено: завантаження нижче бортів на 100 мм, поверхня розрівняна та маркована вапняком, над 4-5 люками порушене маркування, виявлено воронкоподібне поглиблення 3000мм на ширину вагона і до днища вагона, зліва в 4 люці є просвіт 50мм між кришкою люка і поперечною балкою вагону.

Про технічну несправність вагона складено акт про технічний стан вагона № 20 від 19.02.2009 року.

Відповідно до комерційного акта № БН 697117/26 від 20.02.2009 року станції Дебальцеве – Сортувальна Донецької залізниці під час комісійного переважування вагону № 65348203, який слідував за відправкою № 51480356 Карахаш Дон. – Ржевуська Південно – Західна виявлено нестачу вантажу – антрацит марки АМ, а саме фактично: брутто 85 500 кг, тара 22 000 кг, нетто 63 500 кг, тобто менше документа на 6500 кг., комісійне перевантаження вугілля здійснювалося 200 тонних вагах станції.

Відповідно до статті 31 Статуту залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Необхідно врахувати, що статтею 32 Статуту передбачено обов'язок відправника підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з урахуванням Технічних умов.

З метою забезпечення збереженості вантажу відповідно до пункту 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу на їх поверхню наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Відправник відповідно до пункту 2.4 Правил оформлення перевізних документів може робити у залізничній накладній відмітку про застосування додаткових заходів щодо збереження вантажу, про відвантаження вантажу із „шапкою”, а також про нанесення на поверхню вантажу захисного маркування.

Пунктом 5 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу встановлено, що перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов’язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення.

У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення.

Як вбачається з матеріалів справи, під час перевірки на станції Дебальцеве – Сортувальна Донецької залізниці виявилось, що вагон № 65348203 прибув в технічному відношенні несправний, зліва в 4 люці є просвіт 50мм між кришкою люка і поперечною балкою вагону, про що було складено акт про технічний стан вагона № 20 від 19.02.2009 року, акт загальної форми № 60 від 19.02.2009 року. При цьому, виявлена недостача 6500 кг. вугілля, що підтверджено комерційним актом № БН 697117/26 від 20.02.2009 року.

У випадках, коли під завантаження подано несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника. Винятки з цього правила можуть мати місце тоді, коли технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу. Прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера. У такому разі відповідальність за незбереження вантажу покладається на залізницю.

З урахуванням викладеного вище, колегія суддів доходить висновку, що недостача 6 500 кг. вугілля, яка виявлена на станції Дебальцеве – Сортувальна Донецької залізниці, сталася внаслідок технічної несправності вагону, яка не мала прихованого характеру, не виникла у процесі перевезення вантажу, а могла бути виявлена вантажовідправником до завантаження вугілля під час звичайного огляду вагону.

Враховуючи те, що вантажовідправник не відмовився від використання несправного за своїм технічним станом вагону, колегія суддів вважає, що відповідальність за втрату вантажу в розмірі 6500 кг. повинен нести вантажовідправник – відповідач-2, оскільки останнім не було вжито достатньо заходів щодо унеможливлення втрати вантажу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до акту загальної форми № 60 від 19.02.2009 року станції Дебальцеве – Сортувальна Донецької залізниці у вагоні № 65348203 течія усунена, просвіт закладено дошкою, вугілля розрівняно.

На підставі актів загальної форми № 5920 та № 5931 від 23.02.2009 року станції Знаменка Одеської залізниці вагон № 65348203 відчеплений на ваги для перевірки. При перевірці виявилося, що після прибуття поїзда у вагоні № 65348203 виявлено, що фактичне завантаження рівномірне нижче бортів 500 мм. По документам значиться завантаження рівномірне нижче бортів, але розмір відносно висоти бортів не вказано. На поверхні вантажу наявні поглиблення: ліворуч за рухом потяга на 4 та 5 люками наявне поглиблення довжиною 2000 мм, шириною 1500 мм, глибиною 400 мм, течі вантажу немає, двері та люки щільно закриті, на поверхні вантажу захисне маркування відсутнє та є доступ до вантажу. В місцях поглиблення доступ до вантажу усунено шляхом нанесення захисного маркування.

24.02.2009 року на станції Знаменка Одеської залізниці складено комерційний акт № БК 047896 151/1, згідно з яким при переважуванні вугілля встановлено брутто 74400 кг, тара з бруса 22000кг, нетто 52400 кг., що складає різницю ваги проти ваги вказаної в накладній № 51480356 в бік зменшення на 17600 кг та проти відмітки вказаної в графі „5” накладної № 51480356 (про встановлення нестачі 6500 кг. вугілля на станції Дебальцеве – Сортувальна Донецької залізниці) на 11100 кг. Перевірка проводилась двічі та недостача підтвердилась, при цьому на момент здійснення зважування маркування не пошкоджено та недостаючий вантаж у вагоні вміститися міг.

При цьому, вагон в технічному відношенні виявився справним, про що складено акт про технічний стан вагону № 53 від 23.02.2009 року.

З урахуванням положення п. 12 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2002 року № 334, відповідно до якого не вимагається складання на станції призначення окремого комерційного акту, якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, 27.02.2009 року позивачеві – вантажоодержувачу на станції призначення Ржевуська Південно – Західної залізниці було видано вантаж згідно комерційного акта від 24.02.2009 року № БК 047896 151/1, складеного на станції Знаменка Одеської залізниці, про що зазначено в графі „6” залізничної накладної № 51480356.

При цьому, в розділі „Ж. Відмітка станції призначення про стан вантажу, який прибув за актом попутної станції” комерційного акту № БК 047896 151/1 зроблено відмітку, що під час перевірки вантажу різниці проти цього акта (яким встановлено нестачу 17600 кг. вугілля) не виявлено.

Згідно із пункту 27 Правил видачі вантажів, вантаж вважається доставленим без втрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначеній маси нетто.

Як зазначалось, відповідно до статей 909 ЦК України та 307 ГК України, статті 110 Статуту за договором перевезення вантажу залізниця зобов’язується доставити ввірений їй відправником вантаж до пункту призначення та видати його одержувачу і несе відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його для перевезення і до моменту видачі одержувачу, поки не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталося внаслідок обставин, яким залізниця не могла запобігти та усунення яких від неї не залежало.

У вирішенні спорів, пов’язаних із збереженням вантажу під час перевезення насипом у вагонах відкритого типу, зокрема, вугілля, необхідно виходити з того, що стаття 111 Статуту звільняє перевізника від відповідальності за втрату та недостачу вантажу, якщо вантаж прибув на станцію призначення у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника за відсутності ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Отже, господарський суд при вирішенні справи по суті може і зобов’язаний надавати оцінку комерційному акту, акту загальної форми та іншим складеним залізницею актам.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, встановивши недостачу 6500 кг. вугілля на станції Дебальцеве – Сортувальна Донецької залізниці вагон №65348203 було відремонтовано, течію усунуто, просвіт закладено дошкою, а вугілля розрівняно, що відображено в акті загальної форми № 60 від 19.02.2009 року.

При цьому, на станцію Знаменка Одеської залізниці вагон надійшов в технічному відношенні справний, проте із недостачею вантажу в розмірі 17600 кг., в той час як на станції Дебальцеве – Сортувальна Донецької залізниці було зафіксовано нестачу в розмірі 6500 кг., що відображено в комерційному акті № БК 047896 151/1 від 24.02.2009 року та в розділі 5 залізничної накладної № 51480356.

Відповідно до комерційного акту № БК 047896 151/1 від 24.02.2009 року вантаж прибув у справному вагоні, на поверхні вантажу мають місце заглиблення над люками вагонів, а саме: ліворуч за рухом потяга на 4 та 5 люками наявне поглиблення довжиною 2000 мм, шириною 1500 мм, глибиною 400 мм, течі вантажу немає, двері та люки щільно закриті, на поверхні вантажу захисне маркування відсутнє, що, на думку колегії суддів, свідчить про незбереження вантажу під час перевезення та за що відповідальність повинна нести залізниця.

Відповідно до пункту 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрат, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Відповідно до матеріалів справи недостача вантажу документально підтверджена комерційним актом № БК 047896 151/1 від 24.02.2009 року, згідно якого зафіксовані ознаки незбережного перевезення у виді заглиблень на поверхні вантажу. Дані факти свідчать про очевидні ознаки порушення поверхні вантажу і є наслідком втрати вантажу на шляху слідування, а тому колегія суддів доходить висновку про покладення відповідальності за недостачу вантажу в розмірі 11, 1 т. (17,6 т. – 6,5 т.= 11,1 т. різниця між загальною нестачею та нестачею, яку було зафіксовано на станції Дебальцеве – Сортувальна Донецької залізниці і за яку відповідальність покладається на вантажовідправника) на відповідача-1 – Державне територіально – галузеве об’єднання „Південно – Західна залізниця”.

Відповідно до статті 114 Статуту недостача маси вантажу, з огляду на яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто вантажу під час перевезення.

З урахуванням норми природної втрати і граничного розходження визначення маси нетто нестача вугілля становить 16,9 т (17,6 – 0,7) вартістю 10 478,00 грн.

Відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) для вугілля становить 1 % маси, зазначеної в перевізних документах.

З урахуванням викладеного вище, з відповідача-1 на користь позивача підлягає стягненню вартість недостачі в сумі 6 609,20грн. ( 10,66т х 620грн., де 10,66 т - недостача маси вантажу, з урахуванням норми природної втрати, 620 грн. – ціна однієї тони вугілля на підставі рахунку ТОВ „ТК “Схід Україна” № 169 від 18.02.2009 року з урахуванням ПДВ), а з відповідача-2 на користь позивача підлягає стягненню вартість недостачі в сумі 3868,80 грн. ( 6,24 т х 620 грн., де 6,24 т - недостача маси вантажу, з урахуванням норми природної втрати, 620 грн. – ціна однієї тони вугілля на підставі рахунку ТОВ “ТК “Схід Україна” № 169 від 18.02.2009 року з урахуванням ПДВ).

З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку, що висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні, не відповідають дійсним обставинам справи, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - частковому задоволенню.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов’язані з оплатою державного мита та послуг з інформаційно – технічного забезпечення судового процесу, підлягають перерозподілу та покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Колективного підприємства збагачувальної фабрики „Центральна” задовольнити частково.

2.          Рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2009 року у справі № 52/294 скасувати та прийняти нове рішення, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

„Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного територіально – галузевого об’єднання „Південно – Західна залізниця” (01034, м. Київ, вул. Лисенко, 6, р/р 26002301360604 у Залізничному відділенні ПІБ м. Києва, МФО 322153, код ЄДРПОУ 04713033) на користь Відкритого акціонерного товариства „Вінницяоблпаливо” (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 122, р/р 2600030132 в Вінницькому УВ Промінвестбанку України м. Вінниця, МФО 302571, код ЄДРПОУ 01880670) 6 609 (шість тисяч шістсот дев'ять) грн. 20 коп. збитків, 66 (шістдесят шість) грн. 09 коп. державного мита та 74 (сімдесят чотири) грн. 43 коп. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Колективного підприємства збагачувальної фабрики „Центральна” (94613, Луганська область, м. Антрацит, вул. Старокам’яна, 1, р/р 26006053701304 в ЛФ Приватбанк м. Луганськ, МФО 304795, код 32226023) на користь Відкритого акціонерного товариства „Вінницяоблпаливо” (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 122, р/р 2600030132 в Вінницькому УВ Промінвестбанку України м. Вінниця, МФО 302571, код ЄДРПОУ 01880670) 3 868 грн. (три тисячі вісімсот шістдесят вісім) грн. 80 коп. збитків, 38 (тридцять вісім) грн. 69 коп. державного мита та 43 (сорок три) грн. 57 коп. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу”.

3. Стягнути з Державного територіально – галузевого об’єднання „Південно – Західна залізниця” (01034, м. Київ, вул. Лисенко, 6, р/р 26002301360604 у Залізничному відділенні ПІБ м. Києва, МФО 322153, код ЄДРПОУ 04713033) на користь Колективного підприємства збагачувальної фабрики „Центральна” (94613, Луганська область, м. Антрацит, вул. Старокам’яна, 1, р/р 26006053701304 в ЛФ Приватбанк м. Луганськ, МФО 304795, код 32226023) державне мито за подання апеляційної скарги в розмірі 33 (тридцять три) грн. 04 коп.

Доручити Господарському суду м. Києва видати відповідні накази із зазначенням реквізитів сторін.

4.          Матеріали справи № 52/294 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом місяця з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

22.02.10 (відправлено)