Рішення № 82699870, 25.06.2019, Оболонський районний суд міста Києва

25.06.2019 Справа № 756/16381/16-ц

пр. №2-з/756/179/19

ун. №756/16381/16-ц

У Х В А Л А

25 червня 2019 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду міста Києва Шевчук А.В., розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення зустрічного позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратили право користування квартирою,

в с т а н о в и в:

У грудні 2016 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 23.01.2017 року відкрито провадження у справі.

При цьому, 30.05.2016 року ухвалою Оболонського районного суду м. Києва у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовлено.

20.06.2019 року представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подано чергову заяву про забезпечення позову, в обґрунтування якої вказано, що має бути здійснено забезпечення зустрічного позову, який ініційовано ОСОБА_1 із вимогами до ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 02.12.2016 року. В забезпечення зустрічного позову представник ОСОБА_2 просив накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 .

Дослідивши матеріали справи, суддя вважає, що заява представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 3 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При цьому, матеріали справи не містять відомостей про прийняття поданої ОСОБА_1 зустрічної позовної заяви до спільного розгляду з первісним позовом, а отже наявності у останнього статусу позивача та можливості реалізації права забезпечення свого позову.

Ч. 1 ст. 151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, предмет позову та обгрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обгрунтуванням його необхідності.

Відповідно до абз. 1 ч. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У своєму правовому висновку, сформульованому у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №183/5864/17-ц Верховний Суд, зазначив, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

У заяві представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову відсутні посилання на докази, які б свідчили, що ОСОБА_3 та ОСОБА_6 вчиняють будь-які дії, спрямовані на відчуження чи підготовку до відчуження квартири АДРЕСА_1 .

Більш того, з матеріалів справи вбачається, що нерухоме майно, на яке просить накласти арешт представник ОСОБА_1 знаходиться під забезпеченням вчиненим ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.12.2016 року, відомості про скасування якого відсутні.

Крім того, внесення за заявою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та заявника ОСОБА_4 до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення не свідчить про доведеність вчинення кримінального правопорушення. Так, за приписами ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.

Таким чином, отримавши заяву, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення слідчий або прокурор не здійснює оцінку такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Наведене підтверджується імперативними положеннями ч. 4 ст. 214 КПК України, згідно з якою відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Отже, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань не свідчить про наявність ознак кримінального правопорушення та доведеність винуватості особи у вчиненні злочину, а є підставою для початку досудового розслідування у справі та перевірки обставин, наведених у повідомленні про кримінальне правопорушення.

За таких обставин, суддя роз`яснює заявнику, що відмова у задоволенні заяви про забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для відмови.

Керуючись ст. ст. 149, 151, 153 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення зустрічного позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратили право користування квартирою - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя А.В. Шевчук