Ухвала суду № 82699541, 07.06.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

У Х В А Л А

"07" червня 2019 р.

м. Київ

справа № 755/9091/19

провадження № 2/755/4238/19

суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., перевіривши додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, по позовній заяві ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , Житлово-будівельний кооператив «Дніпрові хвилі», Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про визнання права власності на частку квартири в порядку спадкування за законом,

УСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , Житлово-будівельний кооператив «Дніпрові хвилі», Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про визнання права власності на частку квартири в порядку спадкування за законом.

Виконання завдань цивільного судочинства залежить від встановлення судом у справі об'єктивної істини та правильного застосування норм матеріального і процесуального права. Для цього Цивільний процесуальний кодекс України покладає на суд обов`язок, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, створювати необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи.

Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що позовна заява не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з ч. 1, 3 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Так, відповідно до п. 2, 3, 5 ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява, серед іншого, повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, яка визначається вартістю майна; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Разом з тим, позовна заява не містить адреси третьої особи ОСОБА_2 , що є порушенням п. 2 ч. 5 ст. 175 ЦПК України.

Крім того, ураховуючи майновий характер спірних правовідносин, а саме вимоги позивача про визнання за нею в порядку спадкування за законом права власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 , зміст позовної заяви має містити ціну позову, яка має бути визначена позивачем вартістю заявленого позивачем нерухомого майна, а саме: вартістю Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується звітом про оцінку цього майна, - що є вимогою п. 3 ч. 3 ст. 175 та п. 2 ч. 1 ст. 176 Цивільного процесуального кодексу України. При цьому позивачем не долучено до матеріалів позовної заяви доказів вчинення позивачем дій щодо оцінки спірного нерухомого майна або доказів відмови експертної установи в наданні висновку щодо оцінки майна станом на день звернення позивача з даним позовом до суду, за відсутності в чинному законодавстві норм-виключення обов`язку визначення позивачем ціни позову у встановленому законом порядку.

Крім того, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява, серед іншого, повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Згідно роз`яснень, наданих у Листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13, за відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Таким чином, у разі відсутності інших спадкоємців, відповідачем у справі має бути відповідний орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, на даний час єдиним органом місцевого самоврядування в м. Києві виступає Київська міська рада.

Разом з тим, відповідно до змісту позовної заяви спадкоємцями спірної частини квартири є дружина спадкодавця - позивач ОСОБА_1 та син спадкодавця - третя особа ОСОБА_2 , однак позивачем у змісті позовної заяви не обґрунтовано пред`явлення позовних вимог до Київської міської ради за наявності спадкоємця за законом першої черги - сина спадкодавця ОСОБА_2 .

Таким чином, позивачем має бути уточнено спосіб захисту порушеного права.

Крім того, згідно змісту позовної заяви та предмету спору, позивачем зазначено про факт відкриття спадщини - 16 вересня 1992 року , тобто в період дії Цивільного кодексу України 1963 року, однак правове обґрунтування спору позивачем здійснено відповідно до положень Цивільного кодексу України 2004 року. Таким чином, позивачем має бути наведено у змісті позовної заяви правове обґрунтування захисту порушеного права за законодавством Цивільного кодексу України 1963 року.

При цьому зміст позовної заяви та її предмет не містять даних щодо необхідності залучення до участі у розгляді справи ЖБК «Дніпрові хвилі», тому позивачем має бути зазначено, на які права та обов`язки даної установи може вплинути рішення суду, ухвалене за наслідками розгляду заявлених спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями175, 177, 185, 258-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , Житлово-будівельний кооператив «Дніпрові хвилі», Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про визнання права власності на частку квартири в порядку спадкування за законом - залишити без руху.

Встановити позивачам строк для усунення недоліків протягом трьох днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя: В.І. Галаган