Рішення № 82694686, 27.06.2019, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №613/1299/18 Провадження № 2/613/56/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2019 року Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді – Уварової Ю.В.,

за участі секретаря Макушинської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 613/1299/18, пров. № 2/613/56/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , представник відповідача ОСОБА_3 , третя особа: Богодухівська міська рада Харківської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Богодухівська міська рада Харківської області, в якому просить визнати ОСОБА_2 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідач є її колишнім чоловіком та спільно не проживають з 01 вересня 2016 року. Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , 2001 р.н. та ОСОБА_5 , 2006 р.н. які зареєстровані та проживають разом з матір`ю в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначена квартира не приватизована. Відповідач ОСОБА_2 зареєстрований у вказаній квартирі, оскільки квартира надавалась при спільному проживанні, відповідно до ордера № 135 виданого виконавчим комітетом Богодухівської міської ради від 25 березня 2008 року сім`ї з чотирьох чоловік та основний наймачем є ОСОБА_2 Проте відповідач залишив місце реєстрації 01 вересня 2016 року, не сплачує комунальні послуги, не допомагає в утриманні приміщення і спірним жилим приміщенням не користується понад 6 місяців без поважних причин. Добровільно знятись з реєстрації відмовляється. У зв`язку з чим позивач звернулась до суду з даним позовом.

Відповідач ОСОБА_2 надав відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що він та позивач з 28 жовтня 2000 року перебували в шлюбі, який розірвано рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 14.08.2017 року. Від шлюбу мають двох дітей сина ОСОБА_6 , 2001 р.н., та доньку ОСОБА_7 , 2006 р.н. Відповідач зазначив, що на підставі рішення виконавчого комітету Богодухівської міської ради Харківської області від 25 березня 2008 року № 141 йому було видано ордер № 135 на житлове приміщення – квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним в ордері були вказані члени його родини – дружина ОСОБА_1 та донька і син. Саме ОСОБА_2 є основним наймачем даної квартири. У кінці серпня 2016 року він був призваний до лав Збройних сил України, перебував у зоні АТО. На початку жовтня 2016 року між подружжям стався конфлікт, внаслідок чого припинили шлюбні стосунки, перестали вести спільне господарство та спільний сімейний бюджет. Після чого, він звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу та рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 14.08.2017 року шлюб між сторонами розірвано. На даний час ОСОБА_2 продовжує службу в Збройних силах України та має військове звання – капітан. Згідно з планом ротації він періодично направляється у зону проведення Операції об`єднаних сил ЗСУ, на підтвердження чого надав посвідчення офіцера, посвідчення учасника бойових дій та відповідні довідки. Вважає, що посилання позивача, як на обґрунтування позовних вимог, на акт про обстеження квартири від 27.09.2018 року, відповідно до якого ОСОБА_2 відсутній у спірній квартирі з 01.09.2016 року підтверджує той факт, що останній дійсно відсутній у квартирі з зв`язку з тим, що проходить службу у Збройних Силах. Оскільки відповідач являється військовослужбовцем, офіцером, проходить службу в особливий період, то за ним зберігається право користування та проживання у вказаній квартирі. Зазначив, що 21.04.2018 року він зареєстрував шлюб із ОСОБА_8 та ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася донька ОСОБА_9 . З 27.09.2018 року по теперішній час донька ОСОБА_10 також зареєстрована у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 не має іншого постійного житла, крім вказаної квартири, що підтверджується його реєстрацією місця проживання та доньки ОСОБА_11 . Відповідач вважає позовні вимоги ОСОБА_1 незаконними та необґрунтованими, просив у задоволенні позову відмовити.

Позивач ОСОБА_1 надала пояснення на відзив на позовну заяву, де зазначила, що у відзиві ОСОБА_2 не спростував твердження та аргументи стосовно суті позовних вимог. Додатковими доказами її позовних вимог є договори про користування комунальними послугами (електричною енергією, інтернетом, водопостачання та водовідведення, утримання споруд та прибудинкових територій) які були оформлені виключно на неї, ще задовго до припинення шлюбних відносин з відповідачем. Про факт припинення користування житловим приміщенням з боку відповідача також свідчать і квитанції про сплату комунальних послуг, де платником зазначена саме ОСОБА_1 просила задовольнити позовні вимоги.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала, пояснила, що відповідач не проживає у вказаній квартирі 3 роки, не сплачує комунальні послуги та не виконує ремонті роботи. Зазначила, що у неї немає іншого житла, тому вона має намір приватизувати спірну квартиру. Зазначила, що вона з відповідачем служили у військовій частині та стояли в черзі на отримання квартири. Оскільки вони мають двох дітей їм надали трикімнатну квартиру. Також зазначила, що іншої власності відповідач не має. Їй відомо, що ОСОБА_2 проходить військову службу за контрактом та періодично перебуває у зоні АТО відповідно до планів ротації. 26.08.2016 року відповідач поїхав до м. Бахмут після чого до родини не повернувся. Його друга донька також зареєстрована у спірній квартирі. Підтвердила, що відповідач покинув квартиру у зв`язку з проходженням військової служби. Вказала, що відповідач взяв кредити, а їй телефонують колектори та на домашню адресу приходять поштові листи.

Представник відповідача – адвокат Векленко В.І. в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві. Підтвердив, що обставини які повідомила в судовому засіданні ОСОБА_1 відповідають дійсності. Зазначили, що на підставі п. 3 ст. 71 Житлового кодексу за відповідачем зберігається житло та обов`язок по сплаті комунальних платежів не передбачений. Просив відмовити у задоволенні позову.

Заходи забезпечення позову не вживались. Інші процесуальні дії у справі не проводились.

Суд заслухавши позивача, відповідача та представника відповідача, допитавши свідка, дослідивши надані письмові докази, приходить до наступного.

Судом встановлено, що сторони з 28 жовтня 2000 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 14.08.2017 року /а.с. 13/.

Від шлюбу мають двох дітей – ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 /а.с. 11, 12/.

Відповідно до ордера № 135 виданого виконавчим комітетом Богодухівської міської ради Харківської області від 25 березня 2008 року - ОСОБА_2 з сім`єю з чотирьох чоловік на право зайняття житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 10/.

Згідно з актом про обстеження квартири за адресою: АДРЕСА_1 , видного квартальним Богодухівської міської ради Харківської області від 27.09.2018 року, значиться, що ОСОБА_2 з 01.09.2016 року не проживає за вказаною адресою, не має особистих речей та предметів особистої гігієни в квартирі /а.с. 4/.

З наданих суду копій квитанцій та договорів про надання комунальних послуг, вбачається, що комунальні послуги сплачує позивач ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснила, що проживає по сусідству та давно знає родину ОСОБА_15 . Сторони раніше перебували у шлюбі. Після розлучення, ОСОБА_1 проживає у спірній квартирі з донькою, син іноді приїжджає. Відповідача ОСОБА_2 не бачила близько трьох років. Точну дату коли поїхав з квартири відповідач, їй невідомо. Знає, що відповідач проживає у м. Харкові з новою родиною. Їй відомо, що відповідач є військовослужбовцем та іноді перебуває в зоні АТО.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 ЖК України , при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Згідно з ч. 3 ст. 71 ЖК України, жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шість місяців у випадках: призову на строкову військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу, а також призову офіцерів із запасу на військову службу на строк до трьох років - протягом усього періоду проходження зазначеної військової служби; призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період - протягом усього періоду проходження військової служби, а якщо під час її проходження вони отримали поранення, інше ушкодження здоров`я та перебувають на лікуванні в медичних закладах або потрапили в полон чи визнані безвісно відсутніми - на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських) військових комісаріатах після звільнення з військової служби після закінчення ними лікування в медичних закладах, незалежно від строку лікування, повернення з полону, скасування рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою чи ухвалення судом рішення про оголошення особи померлою;

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є військовослужбовцем, офіцером, перебуває на військовий службі за контрактом у військовій частині А 0693 м. Бахмут Донецької області з 25 серпня 2016 року по теперішній час, бере участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, що підтверджується матеріалами справи. ОСОБА_2 виїхав зі спірної квартири, у зв`язку з проходженням військової служби у Збройних Силах України, тому суд вважає поважною причиною його відсутності у спірному житлі.

За таких обставин, суд вважає безпідставною вимогу ОСОБА_1 про визнання відповідача ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскільки відповідач ОСОБА_2 є основним наймачем квартири, зареєстрований у спірній квартирі та його відсутність викликана поважними причинами, тому відсутні передбачені законом підстави для визнання ОСОБА_2 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим, в задоволенні позову необхідно відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, сплачений судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 71, 72, ЖК України, ст. ст. 4, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354, 355, пп.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду через Богодухівський районний суд Харківської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Представник відповідача – адвокат Векленко Віталій Іванович, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_3 .

Третя особа – Богодухівська міська рада Харківська область, за адресою: Харківська область, м. Богодухів, пл. Соборності 2, ЄДРПОУ 04058640.

Повне судове рішення складено 27 червня 2019 року.

Суддя