Ухвала суду № 82694291, 27.06.2019, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/4288/19

Провадження №6/639/128/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2019 року

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді – Рубіжного С.О.,

за участю секретаря – Чубенко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові подання головного державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Волобуєвої Олени Вікторівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу боржника ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

26 червня 2019 року до Жовтневого районного суду м. Харкова звернувся головний державний виконавець Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Волобуєва О.В. із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу боржника ОСОБА_1 .

Своє подання державний виконавець обґрунтовує наступним.

Зазначає, що на виконанні у Міжрайонному відділі державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області знаходиться виконавче провадження № 56735134 з примусового виконання вимоги № ф-41820 від 03.07.2018 року, виданої Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави заборгованість у розмірі 2645,16 грн.

Вимога на сьогоднішній день боржником не виконана, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини п`ятої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за боржником на праві власності зареєстрована квартира за адресою АДРЕСА_1 ; 1/4 частина квартири за адресою: АДРЕСА_2 ; квартира за адресою: АДРЕСА_3 .

На запит виконавця Державною прикордонною службою України повідомлено про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перетинала державний кордон України, в 2019 році, здійснювала виїзд з України. Актом державного виконавця від 07.12.2018 року встановлено, що при виході державного виконавця за адресою, що вказана у виконавчому документі, майновий стан боржника перевірити не вдалося через те, що ніхто не відчинив двері, залишено виклик державного виконавця. Іншої інформації щодо майна та доходів не виявлено.

Боржник свідомо ухиляється від сплати боргу, не вживає заходів щодо його виконання за рахунок коштів, що призводить до незадоволення вимог стягувана, не стягнення виконавчого збору. Факт ухилення підтверджується і нез`явленням за викликами до державного виконавця.

Враховуючи викладене, а також те, що рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від виконання його, не вживає заходів щодо виконання рішення, державний виконавець і вимушений був звернутися до суду з вказаним поданням.

Головний державний виконавець Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Волобуєва О.В., в судове засідання не з`явилася, надавши заяву про розгляд подання у ії відсутність.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Так, судом встановлено, що на виконанні у головного державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобоварському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Волобуєвої О.В. знаходиться виконавче провадження № 56735134 з примусового виконання вимоги № ф-41820 від 03.07.2018 року, виданої Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави заборгованість у розмірі 2645,16 грн. (а.с.5 )

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчужень об`єктів нерухомого майна за боржником на праві власності зареєстрована квартира за адресою АДРЕСА_1 ; 1/4 частина квартири за адресою: АДРЕСА_2 ; квартира за адресою: АДРЕСА_3 . (а.с.7-9)

На запит про перетинання боржником державного кордону України, отримана інформація, що ОСОБА_2 , закордонний паспорт серії НОМЕР_1 , 17.09.2018 року здійснювала виїзд з України (а.с. 6 )

Відповідно до відповідей Пенсійного фонду України № 1048503032 та № 1048500437 від 14.02.2019 року про осіб- боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами,, про останнє місце роботи, про отримання пенсії, інформації щодо ОСОБА_1 не знайдено (а.с.12 ).

Згідно відповіді Державної фіскальної служби України, інформації про номери рахунків, про джерела отримання доходів ОСОБА_1 не знайдено.(а.с.11)

07.12.2018 року державним виконавцем було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 , за адресою проживання боржника, в ході якого було встановлено, що двері ніхто не відчинив, тому провести виконавчі дії не виявилось можливим. (а.с.13 )

07.12.2018 року державним виконавцем на адресу боржника було направлено виклик державного виконавця, з вимогою з`явитися до виконавця 11.12.2018 року, однак на вказаний виклик, як вказує державний виконавець, боржник не з`явилась, про причини неявки та пояснення за фактом невиконання вимог виконавчого документу не повідомила ВДВС.(а.с.14)

Відповідно до ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.

Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Частина 1 статті 153 ЦПК України, до якої відсилає частина 2 статті 441 ЦПК України, регламентуючи порядок вирішення подання державного виконавця про застосування тимчасового обмеження фізичної особи боржника у праві виїзду за межі України, передбачає, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Законом передбачено стислий строк (негайно, згідно ч.4 ст.441 ЦПК) для вирішення поставленого у поданні державного (приватного) виконавця питання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, а відтак саме на державного (приватного) виконавця законом покладено обов`язок надати суду для ухвалення відповідного судового рішення про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України достатній обсяг належних та допустимих доказів для постановлення.

Відповідно до пункту 18 частини 3 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов`язань за рішенням.

В статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» наведені підстави тимчасової відмови у виїзді за кордон, зокрема якщо боржник ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням.

При цьому сам факт наявності невиконаного рішення суду боржником не є відповідно до цього Закону підставою для тимчасової заборони виїзду особи за кордон без обов`язкового визначення дій боржника по ухиленню від виконання судового рішення.

Таким чином, законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов`язків, передбачених ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

З аналізу приписів статті 76 ЦПК України у системному зв`язку з пункту 18 частини 3 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що на державного виконавця покладено обов`язок надання доказів стосовно наявності навмисного чи іншого свідомого ухилення боржника від виконання обов`язків за рішенням суду, та доведення перед судом їх переконливості.

Статтею 33 Конституції України гарантовано кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку , запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Статтею 313 ЦК України передбачено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Аналізуючи наведені норми законодавства, суд вважає, що тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, та має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.

Надані державним виконавцем матеріали подання містять фактичні дані щодо перебігу вчинених ним дій, спрямованих на примусове виконання виконавчого документу, однак не містять доказів про отримання боржником кореспонденції, про вчинення ним саме умисних дій, спрямованих на приховання грошових коштів, рухомого та нерухомого майна, інших цінностей, а також про ухилення від виконання зобов`язань, покладених на нього державним виконавцем у зв`язку з примусовим виконання рішення суду.

Так, з матеріалів, наданих державним виконавцем вбачається, що вони не містять будь-яких даних про отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження та викликів до державного виконавця. Всі дії щодо повідомлення боржника були здійснені лише наприкінці 2018 року.

Будь-яких доказів того, що на теперішній час боржнику відомо, про наявність відкритого виконавчого провадження відносно нього суду надано не було.

Державним виконавцем було здійснено лише один вихід за адресою проживання боржника, в ході якого двері ніхто не відкрив, тому провести виконавчі дії не виявилось можливим.

Отже, заявником не надано достатніх доказів на підтвердження навмисного чи іншого свідомого невиконання боржником своїх обов`язків по сплаті боргу, його наміру ухилитися від виконання покладених на нього зобов`язань та переховування від виконавчих органів, а сама по собі наявність невиконаного рішення суду не може бути підставою для обмеження свободи пересування боржника.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні подання державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Волобуєвої О.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу боржника ОСОБА_1 слід відмовити.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 76, 153, 441 ЦПК України, ст. 33 Конституції України, ст. 313 ЦК України, ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання головного державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Волобуєвої Олени Вікторівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу боржника ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 27.06.2019 року.

Суддя С.О. Рубіжний