Вирок № 82694079, 26.06.2019, Вовчанський районний суд Харківської області

Справа № 617/368/18

Провадження № 1-кп/617/21/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2019 року Вовчанський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Глоби М.М.,

за участю секретаря судового засідання - Пінчук К.К.,

прокурора - Шестакової К.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Вовчанську Харківської області кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Стариця Вовчанського району Харківської області, громадянина України, холостого, освіта повна загальна середня, непрацюючого, раніше неодноразово судимого: 06 лютого 1975 року Вовчанським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 81 КК України (в ред. 1960 року) до покарання у виді позбавлення волі 3 роки, 19 вересня 1975 року Вовчанським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 206 КК України (в ред. 1960 року) до покарання у виді позбавлення волі 1 рік, 26 липня 1977 року Вовчанським районним судом Харківської області за ст. 17, ч. 1 ст. 117 КК України (в ред. 1960 року) до покарання у виді позбавлення волі 6 років, 16 квітня 1985 року Вовчанським районним судом Харківської області за ст. 42, ч. 3 ст. 206, ч. 1 ст. 215-3 КК України (в ред. 1960 року) до покарання у виді позбавлення волі 7 років, 15 жовтня 1990 року Вовчанським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 206 КК України (в ред. 1960 року) до покарання у виді позбавлення волі 5 років, 28 лютого 1996 року Вовчанським районним судом Харківської області за ч. 4 ст. 81 КК України (в ред. 1960 року) до покарання у виді позбавлення волі 6 років з конфіскацією майна, 07 квітня 2003 року Вовчанським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України, із застосуванням ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі 4 роки 6 місяців, 19 жовтня 2011 року Вовчанським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

05 січня 2018 року, близько 20 год. 00 хв., ОСОБА_1 , діючи повторно, проходячи по вул. 1-го Травня у м. Вовчанську Харківської області, поблизу КЗОЗ «Вовчанська ЦРЛ», побачив встановлений каналізаційний люк TM «GARDEN» полімерпісщаний, чорного кольору, розміром 540*750, що перебуває на балансі Вовчанської міської ради Харківської області. Маючи умисел на таємне викрадення вказаного люку, ОСОБА_1 , з корисливих мотивів, діючи таємно від сторонніх осіб, переконавшись у тому, що його дії залишаться непоміченими сторонніми особами, шляхом вільного доступу, витягнув та викрав вказаний люк, вартістю відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 49 від 31 січня 2018 року - 439 грн. 00 коп., чим завдав Вовчанській міській раді Харківської області матеріальні збитки на вказану суму, після чого з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Крім того, 11 січня 2018 року, близько 17 год. 00 хв., ОСОБА_1 , діючи повторно, проходячи по вул. Яровій у смт. Вільча Вовчанського району Харківської області, побачив домоволодіння за № 12, в якому не горіло світло та були відсутні ознаки присутності людей. ОСОБА_1 , маючи умисел на крадіжку майна з вказаного домоволодіння, діючи з корисливих мотивів, таємно від сторонніх осіб, переконавшись у тому, що його злочинні дії залишаться непоміченими сторонніми особами, шляхом вільного доступу, потрапив до території вказаного домоволодіння, де зняв віконну раму зі склом з будинку, після чого проник до нього. З приміщення кухні викрав належну ОСОБА_2 газову колонку настінну, чорного кольору, вартістю відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 52 від 31 січня 2018 року - 2508 грн. 00 коп., чим завдав їй матеріальні збитки на вищевказану суму, після чого з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло.

Крім того, 29 січня 2018 року, близько 17 год. 00 хв., ОСОБА_1 , діючи повторно, проходячи повз домоволодіння АДРЕСА_2 , маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, таємно від сторонніх осіб, переконавшись у тому, що його злочинні дії залишаться непоміченими сторонніми особами, шляхом вільного доступу, потрапив до території вказаного домоволодіння. Продовжуючи свій злочинний умисел, через незачинені вхідні двері зайшов до вказаного домоволодіння, де з кімнати викрав належну ОСОБА_3 піч-буржуйку, виробництва СРСР, чорного кольору, вартістю відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 110 від 31 січня 2018 року - 1150 грн. 00 коп., чим завдав йому матеріальні збитки на вищевказану суму, після чого з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло.

Крім того, що 31 січня 2018 року, близько 14 год. 15 хв., ОСОБА_1 , діючи повторно, знаходячись у відділі реалізації спиртних напоїв ПФ «Роксолана», по вул. Соборній, 74 у м. Вовчанську Харківської області, переконавшись, що його злочинні дії залишаться не поміченими сторонніми особами, шляхом вільного доступу, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, таємно, з полиці відділу реалізації спиртних напоїв, взяв пляшку коньяку горілки «Discovery Green Day», об`ємом 0.7 л., чим завдав ПФ «Роксолана» матеріальну шкоду, згідно з висновком товарознавчої експертизи № 50 від 01 лютого 2018 року на загальну суму 266 грн. 74 коп., після чого намагався покинути місце вчинення кримінального правопорушення, пройшовши повз касу та не заплативши за вищевказаний товар. Довести свій злочинний намір ОСОБА_1 до кінця не зміг з причин, що не залежали від його волі, так як був затриманий старшим охоронцем ПФ «Роксолана» ОСОБА_4 .

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 KК України, тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Допитаний в під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 свою провину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся. Фактичні обставини справи не оспорював, пояснивши при цьому, що 05 січня 2018 року, близько 20 год. 00 хв., він знаходився на вул. 1-го Травня у м. Вовчанську поруч із лікарнею, де побачив каналізаційний люк TM «GARDEN» чорного, кольору. Оскільки йому потрібні були гроші він викрав його. Крім того, 11 січня 2018 року, близько 17 год. 00 хв., він проходив по вул. Яровій, побачивши, що у домоволодінні № 12 не горить світло, з метою вчинення крадіжки, зняв віконну раму зі склом з будинку, після заліз до нього. З приміщення кухні викрав належну газову колонку настінну, чорного кольору. Крім того, 29 січня 2018 року, близько 17 год. 00 хв., він з метою вчинення крадіжки, через незачинені двері зайшов до домоволодіння АДРЕСА_2 де з кімнати викрав належну піч-буржуйку, чорного кольору. Крім того, 31 січня 2018 року, близько 14 год. 15 хв., він перебував у магазині ПФ «Роксолана», по вул. Соборній, 74 у м. Вовчанську. Побачив пляшку коньяку, яку вирішив вкрасти, для чого взяв її із собою та пройшов повз каси не розрахувавшись за товар. Був затриманий охоронцем магазину. Цивільний позов Вовчанської міської ради Харківської області визнав у повному обсязі та не заперечував проти його задоволення.

Пояснення ОСОБА_1 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності його позиції.

Представник потерпілого Вовчанської міської ради Харківської області у судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд кримінального провадження без її участі, цивільний позов підтриманий нею в повному обсязі.

Враховуючи, що обвинувачений не оспорює фактичні обставини справи та судом встановлено, що він вірно розуміє ці обставини, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, вислухавши думку учасників судового процесу та роз`яснивши їм правові наслідки застосування ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року, «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів, суд як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що були вчинені кримінальні правопорушення, в яких обвинувачуються ОСОБА_1 , кримінальні правопорушення були вчинені обвинуваченим, в діяннях обвинуваченого ОСОБА_1 є склад кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, а тому його винуватість «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше судимий: 06 лютого 1975 року Вовчанським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 81 КК України (в ред. 1960 року) до покарання у виді позбавлення волі 3 роки, 19 вересня 1975 року Вовчанським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 206 КК України (в ред. 1960 року) до покарання у виді позбавлення волі 1 рік, 26 липня 1977 року Вовчанським районним судом Харківської області за ст. 17, ч. 1 ст. 117 КК України (в ред. 1960 року) до покарання у виді позбавлення волі 6 років, 16 квітня 1985 року Вовчанським районним судом Харківської області за ст. 42, ч. 3 ст. 206, ч. 1 ст. 215-3 КК України (в ред. 1960 року) до покарання у виді позбавлення волі 7 років, 15 жовтня 1990 року Вовчанським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 206 КК України (в ред. 1960 року) до покарання у виді позбавлення волі 5 років, 28 лютого 1996 року Вовчанським районним судом Харківської області за ч. 4 ст. 81 КК України (в ред. 1960 року) до покарання у виді позбавлення волі 6 років з конфіскацією майна, 07 квітня 2003 року Вовчанським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України, із застосуванням ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі 4 роки 6 місяців, 19 жовтня 2011 року Вовчанським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, не працює, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебував на обліку у лікаря нарколога з ДS: F 10.24, в 2012 році знятий з обліку у зв`язку з відбуттям у МПВ.

Згідно досудової доповіді, складеної старшим інспектором Вовчанського РВ з питань пробації 18 квітня 2019 року, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як дуже високий відповідно. Виправлення без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_1 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Окрім цього, суд звертає увагу, що ОСОБА_1 , який має судимості за умисні злочини, вчинив новий умисний злочин, що в свою чергу свідчить про наявність ознак рецидиву злочинів, натомість зазначене не враховується судом як обтяжуюча покарання обставина, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 67 КК України, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім як у випадках зміни судом правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

За п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Обов`язок доказування перелічених обставин згідно зі ст. 92 КПК України покладається на слідчого, прокурора та в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що органом досудового розслідування обставини - рецидив злочинів, не було зазначено в обвинувальному акті як такої, що обтяжує покарання відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 291 КПК України.

На думку суду, визнання цієї обставини відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 67 КК України такою, що обтяжує покарання, не узгоджується з положеннями ст. 337 КПК України.

Такий висновок цілком відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного суду від 20 грудня 2018 року (справа № 679/783/17).

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 .

При призначенні покарання ОСОБА_1 , суд керується ст. 65 КК України та практикою Європейського суду з прав людини, яка застосовується як джерело права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо призначення покарання, приймаючи до уваги наявність пом`якшуючої та відсутність обтяжуючих покарання обставин, а також відомості про особу обвинуваченого, критичну оцінку ним своєї протиправної поведінки, враховуючи умови його життя, рівень розвитку, думку прокурора, яка вважала за доцільне призначення покарання у виді позбавлення волі, суд приходить до висновку, що виправлення та перевихованняОСОБА_1 та попередження нових злочинів можливо лише в умовах реального відбування покарання у виді позбавлення волі.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд також вважає за необхідне застосувати положення ст. 70 КК України, остаточно призначити покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).

Також суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Вовчанської міської ради Харківської області про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 матеріальної шкоди підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України, вид і розмір шкоди завданої кримінальним правопорушенням підлягає доказуванню у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно положень ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Частиною першою ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої крадіжкою майна на суму 439 грн. 00 коп., був визнаний обвинуваченим в повному обсязі, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Суд вирішує питання про долю речових доказів у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.

Приймаючи до уваги наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та оцінюючи сукупність обставин, встановлених ст. 178 КПК України, враховуючи вид та міру покарання, який призначається судом ОСОБА_1 , суд вважає за доцільне обрати йому запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

У відповідності до ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні зобов`язання виконувати покладені судом обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 368, 370 КПК України, суд -

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання:

-за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік;

-за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;

-за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 відраховувати з моменту фактичного затримання та приведення вироку до виконання.

Цивільний позов Вовчанської міської ради Харківської області - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Вовчанської міської ради Харківської області матеріальну шкоду у розмірі 439 грн. 00 коп.

Речовий доказ - теплообмінник від газової колонки, переданий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_2 - вважати повернутим законному володільцю.

Речовий доказ - піч-буржуйка, виробництва СРСР, переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_3 - вважати повернутим законному володільцю.

Речовий доказ - пляшка горілки «Discovery Green Day», об`ємом 0.7 л., переданий на відповідальне зберігання ПФ «Роксолана» - вважати повернутим законному володільцю.

До набрання вироком законної сили застосувати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Зобов`язати ОСОБА_1 прибувати за кожною вимогою до прокурора, суду, а також покласти на ОСОБА_1 обов`язки, передбачені п. п. 2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

-не відлучатись без дозволу прокурора або суду із населеного пункту, в якому він проживає (АДРЕСА_3 );

-повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

Роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі не виконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання ОСОБА_1 покласти на слідчого СВ Вовчанського ВП ГУНП в Харківській області.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 349 КПК України, до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Вовчанський районний суд Харківської області протягом 30 діб з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з часу отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя -