Рішення № 82692850, 27.06.2019, Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 540/500/19

Номер провадження 2-а/540/12/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.2019 Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого – судді Косик С.М.,

за участю: секретаря Ткач Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора управління патрульної поліції ГУНП у Полтавській області старшого лейтенанта поліції Олійника Максима Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в :

у травні 2019 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 13.05.2019р. відповідачем винесена постанова про накладення стягнення в сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. За змістом постанови, він, керуючи автомобілем ВАЗ-210740 днз 1132 по вулиці Пушкіна в м. Полтава, здійснив стоянку в зоні дії дорожнього знаку 3.34. «Зупинку заборонено», чим порушив п. 8.4.в. ПДР та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. Вважає постанову незаконною, оскільки п. 8.4.в. ПДР є нормою інформаційного змісту, та не встановлює чіткого обов`язку водія. Сама постанова винесена в с. Розсошенці, тобто не за місцем вчинення правопорушення, у зв`язку з чим він позбавлений права на юридичну допомогу, заявляти клопотання, подавати докази. Крім цього, всупереч ст. 283 ч.3 КУпАП не зазначені правові наслідки невиконання стягнення та порядок його оскарження, йому не були роз`яснені права, а оскільки вони надруковані зі зворотного боку, а тому він ознайомився з ними після отримання постанови. Також в порушення ч.2 ст. 258 КУпАП в даному випадку не був складений протокол про адміністративне правопорушення, всупереч ст. ст. 283 та 284 КУпАП не наведено доказів вчинення правопорушення. Водночас, 13.05.2019р. він як дільничний офіцер поліції забезпечував конвоювання арештованого із СІЗО, стоянку не здійснював, а здійснив вимушену зупинку, пов`язану з перешкодами для руху, у зв`язку з чим було ввімкнено аварійну світлову сигналізацію. На підставі викладеного, позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову від 13.05.2019р. винесену щодо нього за ст. 122 ч.1 КУпАП.

13.06.2019 р. від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він зазначив, що при винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення дотримані всі вимоги чинного законодавства України, порушень не допущено та звертає увагу на те, що позивач дійсно порушив ПДР, позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими і немає жодних правових підстав для скасування постанови по справі, оскільки вона винесена законно, а її скасування призведе до залишення правопорушника без відповідальності. У зв`язку з чим, відповідач просить повністю відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог (а.с.36-39).

У судове засідання позивач не з`явився, подав заяву з проханням розглянути справу за його відсутності та позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з`явився, натомість у відзиві на позов зазначив, що просить провести судове засідання без його участі (а.с.39).

Суд, дослідивши матеріали справи та надані письмові докази, прийшов до такого висновку.

Судом установлено, що 13.05.2019р. інспектором управління патрульної поліції ГУНП у Полтавській області Олійником М.В. винесена постанова про накладення адміністративного стягнення серії ДП18 № 597315 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП, у зв`язку з порушення ним п. 8.4.в. ПДР, оскільки він цього ж дня об 11.35 год. в м. Полтава по вулиці Пушкіна, 91, керуючи автомобілем ВАЗ-210740 днз 171132 здійснив стоянку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» (а.с. 10).

Даючи оцінку доводам позивача про необхідність складення протоколу про адміністративне правопорушення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, справи про порушення правил дорожнього руху (частини перша, друга, третя і п`ята статті 122). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Частинами 1 та 2 ст. 276 КУпАП визначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, а при вчиненні правопорушення передбаченого в т.ч. ст. 122 цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.

Водночас, частиною 6 цієї статті визначено, що законами України може бути передбачено й інше місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

За змістом частин 2 та 4 статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. Уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 4 Розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 за № 1395, зареєстрованої в Мінюсті 10.11.2015 за № 1408/27853 (далі Інструкції), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в т.ч. передбачених частинами першою, другою і третьою статті 122, КУпАП.

Згідно пункту 2 Розділу ІІІ цієї Інструкції постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачена в т.ч. частинами першою, другою і третьою статті 122 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оспорювана постанова винесена інспектором правомірно без складення протоколу.

Водночас зазначення інспектором у постанові місцем розгляду справи с. Розсошенці Полтавського району, що є місцем знаходження даного органу, суд зазначає не свідчить про її незаконність, оскільки самим позивачем не заперечується, що постанова була складена на місці вчинення правопорушення.

В частині доводів позивача про не роз`яснення інспектором йому прав та обов`язків, суд їх відкидає, оскільки позивач проставив свій підпис у постанові про ознайомлення з правами, передбаченими ст. 268 КУпАП та строком оскарження за ст. 289 КУпАП, тим самим засвідчив факт про їх ознайомлення, а повний перелік цих прав, а також порядку сплати штрафу викладено на зворотному боці постанови.

Таким чином, суд вважає, що в цій частині права позивача порушені не були.

Щодо посилання позивача, що п. 8.4.в. ПДР є нормою інформаційного змісту, а у змісті постанови не зазначені докази вчинення правопорушення, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність в т.ч. за порушення правил зупинки.

Дорожнім заборонним знаком 3.34 «Зупинку заборонено» ПДР, визначено, що забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

Згідно п. 8.4.в. ПДР, дорожні знаки (додаток 1) поділяються на групи в т.ч. заборонні знаки, які запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.

Відповідно до ч.1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як роз`яснено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», з подальшими змінами та доповненнями, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів (абз. 4 п. 24 постанови).

Відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Разом з тим, при зверненні до суду, позивач стверджував, що він як дільничний офіцер поліції забезпечував конвоювання арештованого із СІЗО, стоянку не здійснював, а здійснив вимушену зупинку, пов`язану з перешкодами для руху, у зв`язку з чим було ввімкнено аварійну світлову сигналізацію.

На підтвердження цих обставин, ним надано довідку начальника Машівського ВП Карлівського ВП ГУНП проте, що дійсно на підставі наказу від 13.05.2019р. № 48 дск «про конвоювання арештованого із СІЗО до Машівського районного суду» Дільничний офіцер ОСОБА_1 перебував у складі конвою та забезпечував конвоювання арештованого на службовому автомобілі ВАЗ-2107 днз 1132 (а.с. 13).

На підтвердження факту здійснення позивачем зупинки в зоні дії знаку «Зупинка заборонена» відповідачем надано відеозапис із нагрудної камери.

Разом з тим, відеозапис, поданий відповідачем на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху, не може вважатися належним доказом.

По-перше, він не спростовує тверджень позивача про те, що зупинка транспортного засобу була вимушеною, оскільки як видно службовий автомобіль знаходиться поряд з установою виконання покарань (слідчий ізолятор).

По-друге, оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис.

При цьому, приписами ч. 3 ст. 283 КУпАП прямо передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості, зокрема про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.

За таких обставин, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, на якого покладено обов`язок доказування вини, не доведено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Правова позиція з цього питання висловлена Верховним Судом у постанові від 15 листопада 2018 року у справі № 524/5536/17.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оспорювана постанова є протиправною, а тому підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 6, 8, 9, 19, 77, 241-247, 257-263, 286 КАС України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до інспектора управління патрульної поліції ГУНП у Полтавській області старшого лейтенанта поліції Олійника Максима Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову інспектора управління патрульної поліції ГУНП у Полтавській області старшого лейтенанта поліції Олійника Максима Володимировича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДП18 № 597315 від 13 травня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного через Машівський районний суд Полтавської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженець м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 від 25.12.2008 р., реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач - інспектор управління патрульної поліції ГУНП у Полтавській області старшого лейтенанта поліції Олійник Максим Володимирович, службова адреса: м. Полтава, вул. Європейська, 164, інші відомості невідомі.

Суддя С.М.Косик