Вирок № 82692033, 27.06.2019, Великолепетиський районний суд Херсонської області

Справа № 649/359/19

Провадження № 1-кп/649/95/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2019 року Великолепетиський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого Соловйова В.В.

секретаря судового засідання Погорілої О.С.

за участю: прокурорів: Бєлікова А.А.

Довбня Є.С.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Аносова Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Велика Лепетиха кримінальне провадження №12019230110000065 від 09.02.2019 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Велика Лепетиха Великолепетиського району Херсонської області, українця, громадянина України, освіта професійно-технічна, працездатного, не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше засудженого 07.06.2018 року вироком Великолепетиського районного суду Херсонської області за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки 2 місяці позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 09.02.2019 року близько 04 год. 10 хв. незаконно, безпричинно, всупереч волі, дозволу та відома володільця будинку і відсутності визначених законом підстав, усвідомлюючи суспільну небезпечність та протиправність своїх дій, переслідуючи прямий умисел, направлений на порушення недоторканості іншого володіння особи і бажаючи вчинити такі дії, переліз через паркан яким огороджена територія подвір`я домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , в якому проживає ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , грубо порушуючи вимоги ст. 30 Конституції України, що гарантує недоторканість житла особи, тим самим без дозволу потерпілого незаконно проник до території подвір`я даного домоволодіння, чим порушив недоторканість іншого володіння ОСОБА_2 ,

Обвинувачений ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення визнав себе повністю і пояснив, що дійсно він 09.02.2019 року у нічний час, ближче до ранку переліз через паркан до території домоволодіння де проживає ОСОБА_2 з метою знайти на території подвір"я недопалки сигарет, чи то пляшки зі спиртним, але нічого не знайшовши вийшов з території даного домоволодіння. Мети викрадати будь-які речі у нього не було, та про вказане його ніхто не просив. У вчиненому кримінальному правопорушенні визнає себе повністю, щиро кається.

Потерпілий ОСОБА_2 у судове засідання не з"явився, але надав до суду заяву у якій просить суд проводити розгляд справи у його відсутність. Претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_1 не має, а покарання просить призначити на розсуд суду.

Пояснення обвинуваченого ОСОБА_1 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції. Тому, суд вважає за можливе розглянути вказану справу в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідженням відомостей, що характеризують особу обвинуваченого, оскільки всі учасники судового провадження не заперечують проти цього. На виконання вимог ч. 3 ст. 349 КПК України учасникам судового провадження роз`яснено, що в разі незгоди з вироком суду, вони будуть позбавлені права оскаржити у апеляційному порядку фактичні обставини справи, які не досліджувалися у судовому засіданні.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєному кримінальному правопорушенні та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 162 КК України, тобто незаконне проникнення до іншого володіння особи.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення; щире каяття, яке суд відносить до обставини, яка пом"якшує покарання ОСОБА_1 ; особу обвинуваченого з даних про якого видно, що він за місцем проживання характеризується посередньо, працездатний але не працює, проживає одиноко та за рахунок тимчасових заробітків. У лікаря-нарколога на диспансерному обліку не перебуває, проте перебуває на обліку у лікаря-психіатра з діагнозом: змішані розлади особистості, не різко виражені, компенсовані, та згідно висновку амбулаторної судово - психіатричної експертизи від 12.03.2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 психічними захворюваннями в сенсі ч. 2 ст. 19 КК України не страждав і не страждає. У період часу, що цікавить слідство у нього не було будь-якого тимчасового хворобливого розладу душевної діяльності, тоді знаходився в стані простого алкогольного сп"яніння, міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. У теперішній час він також може усвідомлювати свої дії і керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_1 не потребує. Також суд враховує те, що будь-якої шкоди кримінальним правопорушенням вчиненим ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 не заподіяно, і потерпілий до обвинуваченого жодних претензій не має. Крім того, суд приходить до висновку, що покарання не повинно мати мети лише направлення обвинуваченого ОСОБА_1 до місць позбавлення волі, а повинно бути спрямовано на попередження скоєння обвинуваченим нових злочинів. У даному кримінальному провадженні діяння обвинуваченого ОСОБА_1 хоча і носить формальні ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, але з урахуванням всіх обставин справи, на думку суду, недоцільно направляти його до місць позбавлення волі, хоча він і скоїв злочин у період іспитового строку, а тому суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 може бути призначене покарання в межах санкцій ч. 1 ст. 162 КК України у виді штрафу, яке буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України основні покарання у виді штрафу при призначенні їх за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються окремо, а тому покарання за даним вироком у виді штрафу не підлягає складанню з покаранням у виді позбавлення волі призначеним вироком Великолепетиського районного суду Херсонської області від 17.06.2018 року і повинно виконуватися окремо, а тому суд не застосовує ст. 71 КК України.

Відповідно до ст. 100 КПК України речовий доказ - оптичний DVD-R диск на якому містяться відеозаписи із катер системи відеоспостереження розташованої на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.17) - необхідно залишити у матеріалах кримінального провадження.

Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України необхідно стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 925 грн. 58 коп., які документально підтверджені: довідкою про витрати на проведення амбулаторної судово-психіатричної експертизи.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 у даному кримінально провадженні не обирався.

Матеріальна та моральна шкода даним кримінальним правопорушенням не заподіяна.

Цивільний позов не заявлено.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 349, 373-374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п"ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п"ятдесят) гривень 00 копійок.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України покарання за даним вироком у виді штрафу не підлягає складанню з покаранням призначеним вироком Великолепетиського районного суду Херсонської області від 17.06.2018 року і повинно виконуватися окремо.

Речовий доказ - оптичний DVD-R диск на якому містяться відеозаписи із камер системи відеоспостереження розташованої на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.17) - залишити у матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального закладу "Херсонська обласна психіатрична лікарня" Херсонської обласної ради МФО 852010, код 02004151, рах. 31551207135711, банк ГУДКСУ у Херсонській області витрати на залучення експерта у розмірі 925 (дев"ятсот двадцять п"ять) гривень 58 копійок.

На вирок суду може бути подана апеляція до Херсонського апеляційного суду через Великолепетиський районний суд протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.

Головуючий підпис

КОПІЯ ВІРНА

Суддя В.В. Соловйов

Секретар с/з О.С. Погоріла