
Справа № 573/901/19
Номер провадження 2/573/291/19
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2019 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області в складі:
головуючої судді Терещенко О.І.,
з участю секретаря Кислої Ю.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля цивільну справу за позовом Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про стягнення коштів на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання, в сумі 287118 грн. 64 коп.,
ВСТАНОВИВ:
27.05.2019 поштою до суду надійшла позовна заява Харківського національного університеу Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про стягнення коштів на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання, в сумі 287118 грн. 64 коп., яка мотивується тим, що ОСОБА_1 проходив навчання та військову службу у їхньому закладі з 26.08.2015 по 17.11.2017 на посаді курсанта на підставі контракту від 26.08.2015. 17.11.2017 контракт про проходження військової служби достроково розірваний через небажання останнього продовжувати навчання. Також ОСОБА_1 зобов`язувався відшкодувати витрати на його утримання під час навчання в університеті в сумі 287118,64 грн., що добровільно до даного часу не зробив.
Посилаючись на ч. 10 ст. 25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", позивач просить стягнути з відповідача на його користь 287118,64 грн.
31.05.2019 відкрито спрощене позовне провадження за вказаним позовом.
Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не прибув, направив заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання також не прибув, направив заяву про відкладення розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що провадження у справі за позовом Харківського національного університеу Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про стягнення коштів на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання, в сумі 287118,64 грн. слід закрити з наступних підстав.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
У статті 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016року «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 липня 1950 року встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У справі «Занд проти Австрії» (заява N7360/76, доповідь Європейської комісії з прав людини від 12 жовтня 1978 року) висловлено думку, що термін «суд, встановлений законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».
Судом встановлено, що 26.08.2015 між Міністерством оборони України в особі ТВО начальника Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба ОСОБА_3 та матросом ОСОБА_1 укладено контракт про проходження останнім військової служби у Збройних силах України на строк навчання у вищому військовому навчальному закладі та протягом 5 років після закінчення навчання продовжити проходження військової служби на посадах офіцерського складу (а. с. 5).
26.10.2017 матросом ОСОБА_1 подано рапорт про відрахування його з числа курсантів Харківського Національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба у зв`язку з небажанням продовжувати навчання та зобов`язання провести відшкодування вартості навчання (а. с. 8).
Як вбачається з витягу з Наказу начальника Харківського Національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба Алімпієва А.М. від 16.11.2017 року №259, матроса ОСОБА_1 відраховано з числа курсантів з 17.11.2017 у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту (а. с. 17).
Відповідно до загального розрахунку №798 від 01 грудня 2017 року сума заборгованості за навчання матроса ОСОБА_1 становить 287118,64 грн. (а. с. 7).
Частиною 3 статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Тобто в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових відносин.
Пунктами 1 та 2 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи;
Згідно із ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частиною 4 статті 5 КАС України передбачено, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
У пункті 17 частини першої статті 4 КАС України закріплено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регулює Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII).
За змістом частини першої статті 2 Закону № 2232-XII (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Одним з видів військової служби є військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів (частина шоста зазначеної статті).
Таким чином, навчаючись у вищому навчальному закладі Міноборони, особа проходить військову службу, яка відповідно до зазначених норм КАС України вважається публічною службою.
У Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року № 964 (далі - Порядок) визначено механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до пунктів «е», «є», «ж», «и», «і» частини шостої статті 26 Закону № 2232-XII витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі (далі - витрати).
Витрати відшкодовуються Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управлінню державної охорони, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбі.
Згідно з пунктом 7 Порядку в разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.
Оскільки спори щодо проходження публічної служби від моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Саме такий правовий висновок викладений постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 804/285/16 (провадження № 11-669апп18), від 10 квітня 2019 року у справі №705/1664/17 (провадження № 14-31цс19).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
З огляду на викладене та з урахуванням того, що правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є адміністративно-правовими, справа підлягає розгляду за правилами адміністративного, а не цивільного судочинства, тому провадження у справі слід закрити.
Роз`яснити позивачу його право на звернення до суду з даним позовом в порядку адміністративного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 255, 258-260 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі за позовом Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про стягнення коштів на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання, в сумі 287118 грн. 64 коп.закрити.
Роз`яснити Харківському національному університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба його право на звернення до суду з даним позовом в порядку адміністративного судочинства.
Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з дня отримання її копії шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня отримання її копії
Суддя
Судове рішення № 82690802, Білопільський районний суд Сумської області було прийнято 26.06.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 573/901/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: