Ухвала суду № 82690667, 27.06.2019, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 464/2026/13-к

У Х В А Л А

підготовчого судового засідання

25 червня 2019 року Шевченківський районний суд м.Львова

У складі : головуючої – судді Білінської Г.Б.

при секретарі Норик І.М.

участю прокурора Гуменної І.Р.

захисників Шупеня М.М., Ференц Р.Я.

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Львові скарги захисника Шупені М.М. , обвинуваченого ОСОБА_1 в порядку ст. 303 КПК України у кримінальному провадженні №12012000000000011 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень ,передбачених ч.1 ст.119, 138, ч.ч.2,3 ст.190 , ч.4 ст.358 КК України,

у с т а н о в и в :

У провадженні Шевченківського районного суду м.Львова знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12012000000000011 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.119, 138, ч.ч.2,3 ст.190 , ч.4 ст.358 КК України

У підготовчому засіданні захисник Шупеня М.М. та обвинувачений ОСОБА_1 подали скаргу в порядку ст. 303 КПК України на дії слідчого ОВС ГСУ МВС України Сороки О.В. та старшого прокурора третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримки державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Прокопова О.Е. при проведенні досудового слідства та при складанні і затвердженні обвинувального акту відносно ОСОБА_1

Скаргу мотивують тим, що оскаржувані особи допустили :

- умисне порушення передбачених процесуальним законом правил про підслідність та порядку передачі кримінальної справи для попереднього досудового розслідування з одного органу до іншого (порушено ст.ст. 114-1,116,117 КПК України 1960 року);

- умисне незаконне утримання ОСОБА_1 під вартою під час досудового розслідування (порушено ст. 156 КПК України 1960 року);

- умисне незаконне твердження слідчого і прокурора в обвинувальному акті про те, що в кримінальному провадженні № 12012000000000011 об`єднано 31 кримінальне провадження, які внесені до ЄРДР 21-26 листопада 2012 року, при відсутності постанови про об`єднання таких проваджень, що підтверджується фактом відсутності таких даних в Реєстрі матеріалів кримінального провадження і фактом відсутності постанови про об`єднання в матеріалах кримінального провадження (порушено ст. 217 КПК України 2012 року);

- умисне ненадання слідчим та прокурором Слюсарчуку А.Т. та його захисникам матеріалів кримінального провадження № 12012000000000011 для ознайомлення (порушено ст. 290 КПК України 2012 року);

- слідчим та прокурором складено, затверджено і вручено ОСОБА_1 обвинувальний акт без вручення йому повідомлення про підозру, що є обов`язковою вимогою КПК України (порушено ст.ст. 276-279,283 КПК України 2012 року);

-затвердження обвинувального акту щодо ОСОБА_1 прокурором Прокоповим О. ОСОБА_2 , який згідно обвинувального акту і Реєстру матеріалів кримінального провадження не був уповноважений на такі дії, оскільки, ні обвинувальний акт, ні Реєстр матеріалів кримінального провадження № 12012000000000011, як додаток до обвинувального акту, не містить відомостей про прокурора Прокопова О.Е. Відсутні такі відомості і в матеріалах кримінального провадження № 12012000000000011, в тому числі і в процесуальній формі, як того вимагає КПК України 2012 року (порушено ст.ст. 36,37,291 КПК України 2012 року).

Окрім цього, у своїх скаргах зазначають, що щодо ОСОБА_1 зі сторони держави Україна, через орган досудового слідства, прокуратури та суд було здійснено правове свавілля . Так, 21.10.2011р. кримінальну справу/провадження було розпочато начальником відділу ГУ МВ С України у Львівській області підполковником міліції ОСОБА_3 . за фактом використання завідомо підробленого документа. З моменту порушення кримінальної справи № 141-0651 і до 27.01.2012р. розслідування справи здійснювалось різними слідчими СУ ГУМВС України у Львівській області. Після цього, невідомо як і на підставі чого відповідно до постанови від 27.01.2012р. вказану кримінальну справу прийняв до свого провадження у місті Києві слідчий в ОВС ГСУ МВС України підполковник міліції Сорока О.В., який у постанові про прийняття кримінальної справи до свого провадження зазначив, що «за вказівкою керівництва ГСУ кримінальну справу № 141-0651 передано до ГСУ МВС України». В той же час, в матеріалах кримінальної справи відсутня будь-яка указівка про передачу справи до ГСУ МВС України, а діючим на той час Кримінально-процесуальним кодексом України 1960 року, ст. 114-1 передбачено надання вказівок начальником слідчого відділу виключно у письмовій формі. Крім того, в порушення ст. 117 КПК України в матеріалах кримінального провадження не міститься будь-який лист про направлення кримінальної справи з одного органу до іншого, у якому повинно бути чітко зазначено кількість томів з кількістю аркушів які передано до іншого органу. У справі відсутнє доручення про визначення конкретного слідчого, зокрема слідчого Сороки О.В. В порушення ст. 116 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року відомості щодо передачі справи прокуророві для направлення її за підслідністю, або визначення прокурором підслідності за ГСУ МВС України в матеріалах кримінального провадження відсутні.

Про факт умисної фальсифікації, на думку захисника і обвинуваченого , свідчать і численні експертизи ,проведені слідством, у яких експертам упереджено було поставлено запитання з обвинувальним характером . При цьому зміст постанов, які виносились слідчим, і тих, які були надані експертам – відрізняються.

Обвинуваченому, як і його захисникам після внесення відомостей до ЄРДР, з 21 листопада 2012 року по 04 січня 2013 року для ознайомлення було надано матеріали кримінальної справи № 141-0651 відповідно до ст. 218-220 КПК України 1960 року, а зараз в суді першої інстанції розглядається кримінальне провадження № 12012000000000011, замість кримінальної справи № 141- 0651, яка надавалась стороні захисту для ознайомлення.

Обвинувальний акт був складений без повідомлення підозри ОСОБА_1 в порушення ст.ст. 276-279, ч. 2 ст. 283 КПК України, доступ до матеріалів кримінального провадження № 12012000000000011 в порушення ч. 1 ст. 290 КПК України не було надано.

Також, обвинувачений та його захисник посилаються у скарзі на те, що в матеріалах кримінального провадження містяться очевидно недопустимі докази, а тому вони повинні визнаватися судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду, а відповідно до ч. 2 ст. 89 КПК України, це тягне за собою неможливість дослідження таких доказів.

Заслухавши доводи обвинуваченого та його захисника в підтримку поданих скарг, думку прокурора в заперечення таких доводів, вважаю, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника Шупені М.М. до задоволення не підлягають з наступих мотивів.

Статтею 19 Конституції України гарантовано кожному громадянину України, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 КПК України встановлено, що завданням кримінального провадження є не лише захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, а також охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, гарантування того, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

При цьому, права учасників кримінального провадження мають забезпечуватися через неухильне дотримання на усіх стадіях кримінального провадження правової процедури, тобто такого порядку дій органів досудового розслідування , прокуратури та суду, який встановлений чинним кримінальним процесуальним законодавством.

В силу ст. 9 КПК України законність полягає в обов`язку суду, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, інших осіб неухильно додержуватись вимог КПК України, тобто діяти виключно у спосіб та у межах наданих процесуальним законом повноважень.

Ст.24 КПК гарантує кожному право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду ,слідчого судді, прокурора ,слідчого в порядку, передбаченому КПК. При цьому викладені у скарзі доводи повинні бути аргументованими та підтвердженими відповідними доказами настільки, щоб суд у підготовчому засіданні міг дати оцінку цим аргументам та доказам.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Шупеня М.М. зазначають у скарзі, що в матеріалах кримінального провадження містяться очевидно недопустимі докази, а тому вони повинні визнаватися судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду, а відповідно до ч. 2 ст. 89 КПК України, це тягне за собою неможливість дослідження таких доказів.

Ст. 93 КПК передбачено, що збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження у порядку, передбаченому цим Кодексом. Не можна судити про допустимість чи належність доказів ,якщо не відомі обставини, що підлягають доказуванню. На переконання суду, аргументи, на які покликаються у своїх скаргах скаржники, підлягають повному та об`єктивному дослідженню в ході судового розгляду. Наявності в розпорядженні суду лише обвинувального акту, Реєстру матеріалів кримінального провадження, та за відсутності тих матеріалів, які судом витребовувались відповідно до ухвали, недостатньо для того, щоб зробити висновок про неправомірність дій слідчого та прокурора у даному кримінальному провадженні.

На думку суду, скарга про визнання дій неправомірними на даному етапі провадження є передчасною, а зібрані матеріали не дають можливості зробити суду об`єктивні висновки щодо підставності скарги.

Керуючись ст. 303, 314-316 КПК України, суд-

п о с т а н о в и в :

у задоволенні скарги захисника Шупені М.М. в порядку ст. 303 КПК України на дії слідчого ОВС ГСУ МВС України Сороки О.В. та старшого прокурора третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримки державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Прокопова О.Е. при проведенні досудового слідства та при складанні і затвердженні обвинувального акту відносно ОСОБА_1 – відмовити.

У задоволенні скарги обвинуваченого ОСОБА_1 на дії слідчого ОВС ГСУ МВС України Сороки О.В. та старшого прокурора третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримки державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Прокопова О.Е. під час проведення досудового розслідування кримінального провадження №12012000000000011 по обвинуваченню у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.119, ст.138, ч .ч.2,3 ст.190 , ч.4 ст.358 КК України – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. Б. Білінська