Рішення № 82690184, 16.05.2019, Перемишлянський районний суд Львівської області

Справа № 449/436/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2019 р. м.Перемишляни

Перемишлянський районний суд Львівської області у складі :

головуючого - судді: Борняк Р.О.,

з участю секретаря судових засідань: Баран П.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Перемишляни адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної архітектурно - будівельної інспекції України Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови №35/20/18-фіпз по справі про адміністративне правопорушення, припису №109/18 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , звернувся до Перемишлянського районного суду Львівської області з адміністративним позовом, в якому просить:визнати протиправним та скасувати припис №109/18 від 23.03.2017 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт, а також визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 05.04.2018 року №35/10/18-фіпз.

Одночасно з подачею адміністративного позову, ОСОБА_1 , також подано заяву про поновлення строку звернення до суду за захистом прав та інтересів.

02.05.2018 р., від ОСОБА_1 , надійшла заява про зменшення позовних вимог, згідно з якою, останній просить: визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 05.04.2018 року №35/20/18-фіпз.

Позов обгрунтовує тим, що 21.02.2017 року, громадянином ОСОБА_2 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Департамент Державної архітектурної інспекції у Львівській області, подано скаргу на незаконне будівництво. У скарзі, такий просив провести перевірку відповідності будівництва громадянина ОСОБА_1 , будівлі по АДРЕСА_1 вимогам законодавства у сфері містобудівної діяльності.

6 березня 2018 року, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівські області, було видано направлення №109/18-пз, на здійснення перевірки на об`єкті: будівництво на АДРЕСА_1 .

За результатами проведеної перевірки з 12.03.2018 року по 23.03.2018 року, щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, було складено акт №109/18.

Копію даного акту ним було отримано 28.03.2018 року, що підтверджується відміткою у акті №109/18.

23.03.2017 року, складено протокол №109/18, про адміністративне правопорушення.

28.03.2018 року, ним отримано копію протоколу №109/18, що підтверджується відміткою у протоколі.

23.03.2017 року, видано припис №109/18, про зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Копію припису ним було отримано 28.03.2018 року, що підтверджується відміткою у приписі.

05.04.2018 року, Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції Львівської області винесено постанову №25/20/18-фіпз, по справі про адміністративне правопорушення, згідно з якою, Постановлено: визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1020 гривень.

Постанову ним отримано 05.04.2018 року, що підтверджується відміткою у Постанові.

Ознайомившись із Актом № 109/18, протоколом 109/18. приписом № 109/18 та постановою № 35/20/18-фіпз від 05.04.2018 року по справі про адміністративне правопорушення, вважає, що висновки перевірки не відповідають фактичним обставинам, норм законодавства і нормативно правових актів, оскільки фактично події адміністративне правопорушення не було, в його діях складу адміністративного правопорушення, не має.

Окрім цього зазначає, що Постанову №35/20/18-фіпз, винесено органом ДАБК та отримано ним 05.04.2018 року.

Враховуючи вище викладене останнім днем звернення з адміністративним позовом - 16.04.2018 року.

Проте, ним було пропущено строк на звернення до суду з поважних причин, оскільки з 16.04.2018 року по теперішній час, він перебуває на лікарняному, та не мав можливості звернутись до суду за захистом свого права. Вказане підтверджується заявою про поновлення строку на звернення до суду за захистом своїх прав та доданими до неї письмовими доказами.

Вважає, що оскаржувану постанову винесено без з`ясування всіх обставин справи, та наданих Позивачем доказів і така не відповідає чинному законодавству та винесена з порушенням норм права, зокрема порушує права позивача враховуючи обставини, зазначені ним у адміністративному позові.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, однак від представника позивача, надійшли заяви, відповідно до яких, останні просять проводити розгляд даної адміністративної справи без їхньої участі, позовні вимоги підтримують та просять їх задоволити, а також просять: стягнути з Державної архітектурно-будівельна інспекція України Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , витрати на проведення експертизи, у розмірі 17 160 ( сімнадцять тисяч сто шістдесят гривень) 00 коп., та витрати на професійну правничу допомогу, у розмірі 5295 (п`ять тисяч двісті дев`яносто п`ять) гривень 00 коп.

Відповідач в судове засідання не з`явився однак від останнього надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким, відповідач просить: відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що на підставі звернення гр. ОСОБА_2 від 21.02.2018 (вх.р. № 1013/18/9-М-103 від 22.02.2018) та на виконання направлення від 06.03.2018 №109/18-пз посадовим особам Департаменту ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в терміни з 12.03.2018 по 23.03.2018 проведено позапланову перевірку на об`єкті будівництва на АДРЕСА_1 .

Було встановлено, що земельна ділянка площею 0,25га на АДРЕСА_1 належить гр. ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 15.07.2009, кадастровий № НОМЕР_3 , цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Будівельний паспорт від 21.07.2014 № НОМЕР_4 на будівництво індивідуальногоо житлового будинку садибного типу на АДРЕСА_1 видано відділом містобудування та архітектури Перемишлянської РДА.

Повідомлення про початок виконання будівельних робіт, подане замовником гр. ОСОБА_1 , зареєстроване органом державного архітектурно-будівельного контролю 01.08.2014 за №ЛВ062142160617. Дані в повідомленні достовірні.

На час перевірки влаштовано фундамент, вимурувані стіни першого поверху з шлакоблоків, частково змонтовано плити перекриття над першим поверхом.

Встановлено, що будівництво не відповідає будівельному паспорту від 21.07.2014 №30, виданого відділом містобудування та архітектури Перемишлянської РДА а саме: згідно схеми забудови земельної ділянки, наявної в будівельному паспорті, розмір будівлі в плані повинен становити 17,62x10,61м. в той час як при обмірі встановлено, що розмір будівлі в плані становить 18,1x11,2м, також згідно зазначеної схеми, будівля, що зводиться, повинна розміщуватися на відстані 5,0 м до існуючої господарської будівлі, що підлягає демонтажу, в той час як дана відстань становить 3,5 м.

Таким чином гр. ОСОБА_1 при проведенні будівельних робіт з будівництва індивідуального житлового будинку садибного типу на АДРЕСА_1 порушено схему забудови будівельного паспорта від 21.07.2014 № 30, виданого відділом містобудування та архітектури Перемишлянської РДА, ст. 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

За вказані правопорушення 05.04.2018р. головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України Рибчанським 0.0. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, згідно якої накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1020 грн.

На підставі ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки учасники процесу в судове засідання не з`явилися.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе провести розгляд справи та постановити рішення у відсутності сторін на підставі наявних доказів, так як такі належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення судових повісток та висловили свою позицію у поданих заявах та відзиві.

Суд, дослідивши та перевіривши в судовому засіданні наявні у справі докази, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

У відповідності до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним доказам в цілому (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу ( групи доказів)

Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Судом встановлено, що згідно договору Дарування земельної ділянки від 19.03.2010 року, ОСОБА_5 подарувала ОСОБА_1 , земельну ділянку площею – 0,2500 га, яка розташована в АДРЕСА_1 з цільовим призначенням – для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_5 , ОСОБА_1 , являється власником земельної ділянки, площею – 0,2500 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України 05.07.2011 № 103 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 25.02.2013 №66): будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

Параметри забудови визначаються з урахуванням державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», «ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».

Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов і обмежень.

Для об`єктів будівництва, на які надається будівельний паспорт, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Згідно Примітки 7 Додатку 3.1 Протипожежних вимог ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень»: мінімальні протипожежні розриви між житловими будинками і господарськими будівлями у межах однієї присадибної ділянки не нормуються.

3.25*. Для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.

3.32 Житлові будинки слід розміщувати з відступом від червоних ліній вулиць: магістральних - не менше 6 м, житлових - не менше 3 м. Територія між червоною лінією і лінією забудови одно-, двоквартирних і блокованих будинків із земельними ділянками біля квартир входить до загальної площі ділянки.

Згідно «Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки», затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України 05.07.2011 № 103 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 25.02.2013 №66): будівельний паспорт складається за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку.

До складу будівельного паспорта входять: пакет документів, наданий замовником відповідно до пунктів 2.1, 2.2 цього розділу (заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо); проект будівництва (за наявності); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову); схема забудови земельної ділянки, наведена у додатку 3 до цього Порядку; пам`ятка замовнику індивідуального будівництва.

У схемі забудови земельної ділянки визначається місце розташування запланованих об`єктів будівництва, червоні лінії, лінії регулювання забудови, під`їзди до будівель і споруд, відстань від об`єкта будівництва до вулиць (доріг), мінімальні відстані від об`єкта будівництва до меж земельної ділянки, а також будівель і споруд, розташованих на суміжних земельних ділянках, місця підключення до інженерних мереж (за наявності).

Пам`ятка замовнику індивідуального будівництва готується уповноваженим органом містобудування і архітектури як рекомендаційний перелік положень нормативно- правових актів, будівельних норм та правил для застосування в умовах існуючої містобудівної ситуації.

Будівельний паспорт підписується керівником відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури.

Згідно заяви ОСОБА_1 від 17.04.2014 року, такий звернувся до начальника відділу містобудування та архітектури Перемишлянської райдержадміністрації, з проханням надати будівельний паспорт забудови земельної ділянки, загальною площею – 0,2500 га, посвідченої Державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_5 .

Відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об`єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Згідно ДБН ОСОБА_6 .2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»: 6 Ескізний проект (ЕП) - ЕП розробляється на підставі завдання замовника для принципового визначення вимог до містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних та функціональних рішень об`єкта, підтвердження можливості створення об`єкта невиробничого призначення.

У складі ЕП для обгрунтування прийнятих рішень за завданням замовника виконуються розрахунки основних проектних рішень, кошторисної вартості та обґрунтування ефективності інвестицій, а також можуть додатково виконуватися інженерно- технічні розробки, схеми інженерного забезпечення об`єкта.

Для об`єктів І та II категорій складності проектування здійснюється: в одну стадію - робочий проект (РП); у дві стадії - для об`єктів невиробничого призначення - ескізний проект (ЕП), а для об`єктів виробничого призначення та лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури - техніко- економічний розрахунок (ТЕР) та для обох - робочий проект (РП).

Згідно будівельного паспорту №30 від 21.07.2014 року, такий виданий на ім`я ОСОБА_1 – 21.07.2014 р. Розміри забудови, наступні: «1» до «5» -17,62 м., від «А» до «Г» - 10,61.

Згідно «Ескізного проекту» однородинного житлового будинку садибного типу, виданого Архітектором ОСОБА_7 , розмір забудови на схемі генплану, наступний: від «1» до «5» - 17,62 м., від «А» до «Г» -10,61 м..

Окрім цього, слід зазначити, що згідно «Ескізного проекту житлового будинку», зокрема: «план 1-го поверху, план мансардного поверху, Фасад 1-5, Фасад Г-А, Фасад 5-1, Фасад А-Г, Перетин 1-1, Перетин 2 - 2 - «Ескізного проекту» , передбачено такі проектні розміри забудови ( крайні точки фундаменту), - 18,14 х 11,13 м.

Згідно «Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України 16.05.2011 № 45 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23 березня 2012 року № 122): склад та зміст проектної документації об`єктів будівництва на всіх стадіях проектування визначаються згідно з будівельними нормами і мають бути достатніми для оцінки проектних рішень та їх реалізації.

Замовник та генпроектувальник (проектувальник) можуть прийняти узгоджене рішення щодо зміни кількості стадій або стадійності проектування.

Проектна документація на будівництво об`єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами.

Відповідно до п.12 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ від 23 травня 2011 р. N 553: «Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством».

Пунктом 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 року, визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п. 7 зазначеного Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю підставами для проведення якої є, зокрема, перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до положень п.п.16, 17, 21 наведеного Порядку № 553 від 23.05.2011 року за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Таким чином, з аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що державний архітектурно-будівельний контроль реалізується, зокрема, шляхом проведення позапланової перевірки виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю без повідомлення відповідного суб`єкта містобудування.

Як вбачається із Акту, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт №109/18, повідомлення про початок виконання будівельних робіт, подане замовником гр. ОСОБА_1 , зареєстроване органом державного архітектурно-будівельного контролю – 01.08.2014 р., за №ЛВ062142160617. Окрім цього, згідно даного Акту, на час перевірки встановлено, що будівництво не відповідає будівельному паспорту від 21.07.2014 року №30 на будівництво індивідуального житлового будинку садибного типу на АДРЕСА_1 .

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №109/18 від 23.03.2017 року, за результатами позапланової перевірки, проведеної на: «Будівництві індивідуального житлового будинку садибного типу на АДРЕСА_1 обалсті», встановлено, що будівництво не відповідає будівельному паспорту від 21.07.2014 р., №30 на будівництво індивідуального житлового будинку садибного типу на АДРЕСА_1 , виданого відділом містобудування та архітектури Перемишлянської РДА, а саме: згідно схеми забудови земельної ділянки, наявної в будівельному паспорті, розмір будівлі в плані повинен становити 17,62*10,61 м., в той час, як при обмірі встановлено, що розмір будівлі в плані становить 18,1*11,2 м., також згідно зазначеної схеми, будівля, що зводиться, повинна розміщуватися на відстані , 0 м., до існуючої господарської будівлі, що підлягає демонтажу, в той час як дана відстань становить 3,5 м.. Другий примірник протоколу, ОСОБА_1 , отримав – 28.03.2018 року.

Приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт №109/18 від 23.03.2017 року, зупинено подальше виконання будівельних робіт з будівництва індивідуального житлового будинку садибного типу на АДРЕСА_1 обалсті до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності та схеми забудови будівельного паспорта від 21.07.2014 року, №30, виданого відділом містобудування та архітектури Перемишлянської РДА.

Згідно Постанови головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції Львівської області Державної архітектурно-будівельної інспекції – Рибчанського О.О., по справі про адміністративне правопорушення №35/20/18-фіпз від 05.04.2018 року, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.96 КУпАП та накладено штраф у розмірі – 1020 грн. Копію постанови ОСОБА_1 , отримав – 05.04.2018 р.

Як вбачається із заяви ОСОБА_1 від 19.04.2018 р., останній просить поновити строк звернення до суду за захистом прав та інтересів, у зв`язку із перебуванням на лікарняному.

Згідно Заключення лікарсько-консультативної комісії Бібрської поліклініки №86 від 19.04.2018 р., ОСОБА_1 , перебував на амбулаторному лікуванні з 16.04.2018 року по 19.04.2018 року.

Відповідно до Ухвали суду від 10.09.2018 року, з метою з`ясування обставин по справі, судом призначено будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Відповідно до Висновку експерта №4752 від 26.02.2018 року, об`єкти будівництва, виконані будівельні роботи та побудовані об`єкти нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 відповідають будівельному паспорту від 21.07.2014 р. №30 на будівництво індивідуального житлового будинку садибного типу на АДРЕСА_1 , “Ескізному проекту нове будівництво однородинного житлового будинку в АДРЕСА_1 , який розроблений ФОП ОСОБА_7 та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва.

Розроблений будівельний паспорт від 21.07.2014 р. № НОМЕР_4 на будівництво індивідуального житлового будинку садибного типу на АДРЕСА_1 , виданий відділом містобудування та архітектури Перемишлянської РДА та “Ескізний проект нове будівництво однородинного житлового будинку в АДРЕСА_1 , який розроблений ФОП ОСОБА_7 , відповідно до сертифікату архітектора АА№554 від 3.10.2012 року відповідають вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва.

Порушення зазначені у розділі “Опис виявлених порушень” Акту №109/18, а саме, чи відповідає будівництво будівельному паспорту від 21.07.2014р. №30 на будівництво індивідуального житлового будинку садибного типу на АДРЕСА_1 , виданого відділом містобудування та архітектури Перемишлянської РДА а саме: згідно схеми забудови земельної ділянки, наявної в будівельному паспорті, розмір будівлі в плані повинен становити 17,62* 10,61м, в той час як при обмірі встановлено, що розмір будівлі в плані становить 18,1* 11,2м, також згідно зазначеної схеми, будівля, що зводиться, повинна розміщуватися на відстані 5.0 м до існуючої господарської будівлі, що підлягає демонтажу, в той час як дана відстань становить 3,5м, фактично встановленими даними не підтверджується.

Схему забудови будівельного паспорта від 21.07.2014 №30, який виданий відділом містобудування та архітектури Перемишлянської РДА при проведенні будівельних робіт з будівництва індивідуального житлового будинку садибного типу на АДРЕСА_1 ОСОБА_8 не порушено.

Згідно вимог ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.1 ст.123КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся до суду з заявою про поновлення пропущеного ним строку звернення до суду та надав Заключення лікарсько-консультативної комісії Бібрської поліклініки №86 від 19.04.2018 р., тому враховуючи вищезазначені обставини, суд вважає за можливе поновити позивачу пропущений строк звернення до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.

Окрім цього, дослідивши матеріали справи, суд вважає що вимоги в частині стягнення витрат на правову допомогу підлягаю задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд зазначає, що згідно з статтею 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2ст. 134 КАС України).

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 3 ст. 134 КАС України).

Відповідно до частини четвертої 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5ст. 134 КАС України).

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну (правничу) допомогу суд, відповідно до положень ч.5, ч.6 ст.13 Закону України Про судоустрій та статус суддів, ч.5 ст.242 КАС України враховує висновки Верховного суду щодо застосування норм права.

Так, у відповідності до висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 15 травня 2018 року у справі № 821/1594/17, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що компенсація таких витрат здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

На підтвердження витрат на правничу допомогу, надану протягом розгляду справи, представником позивача подано копії: квитанцій, платіжних доручень, угода №18/18 про надання правової допомоги.

Надаючи оцінку документам, поданим на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що заявлений позивачем розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу у сумі 5295 грн. відповідає критерію реальності адвокатських витрат, співмірності та розумності їх розміру з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, з урахуванням складності справи, ціни позову.

Слід також зазначити, що з відповідача підлягають стягненню, понесені позивачем судові витрати на проведення будівельно-технічної експертизи, у розмірі - 17160 грн., 00 коп..

Керуючись ст.ст.2, 6,8,9,72-77, 139, 242-246,250,255 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на подання адміністративного позову до Державної архітектурно - будівельної інспекції України Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 05.04.2018 року №35/20/18-фіпз.

Адміністративний позов задоволити.

Визнати протиправною та скасувати постанову, винесену головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції Львівської області Державної архітектурно-будівельної інспекції – Рибчанського О.О., по справі про адміністративне правопорушення №35/20/18-фіпз від 05.04.2018 року, згідно з якою, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.96 КУпАП та накладено штраф у розмірі – 1020 грн.

Стягнути з Державної архітектурно - будівельної інспекції України Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, що знаходиться за адресою: 79044, м.Львів, вул. Генерала Чупринки, 71, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 облатсті, понесені судові витрати на проведення експертизи, у розмірі - 17160 грн., 00 коп..

Стягнути з Державної архітектурно - будівельної інспекції України Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, що знаходиться за адресою: 79044, м.Львів, вул. Генерала Чупринки, 71, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 облатсті, понесені судові витрати на професійну правничу допомогу, у розмірі - 5295 грн., 00 коп..

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.96 КУпАП — закрити відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Борняк Р.О.