Ухвала суду № 82689901, 26.06.2019, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/1013/16-ц

УХВАЛА

26 червня 2019 року Залізничний районний суд м.Львова у складі:

головуючого – судді Колодяжного С.Ю.

з участю секретаря судового засідання Колошкіна П.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС» про заміну стягувача у виконавчому листі,

встановив:

ТзОВ «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС» звернулось до суду з заявою про заміну стягувача у виконавчому листі у справі № 462/1013/16-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантье» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме просить замінити стягувача ТзОВ «ФК «Рантье» на ТзОВ «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС»

В обґрунтування заяви посилається на те, що рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 10 травня 2016 року, яке набрало законної сили, на користь ТзОВ «ФК «Рантье» стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № Z01.106.77367. На виконання даного рішення 23.10.2018 року видано виконавчий лист. 28.02.2017 р. між ТзОВ «Фінансова компанія «Серет», яке 29.06.2017 року змінило найменування на ТОВ «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС» та ТОВ «Фінансова компанія «Рантьє» було укладено договір факторингу №28/02-1, відповідно до якого ТзОВ «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС» набуло право грошової вимоги за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту № Z01.106.77367, який був укладений з ОСОБА_1

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким зокрема Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.

Відповідно до п.9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з ч.3 ст.442 ЦПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Сторони, які беруть участь у справі, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду заяви, в судове засідання не з`явились, що, відповідно до ч.3 ст.442 ЦПК України, не є перешкодою для розгляду питання про заміну стягувача у виконавчому листі. При цьому представник ТзОВ «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС» подав заяву в якій просить розглядати заяву у його відсутності.

Крім того, у зв`язку з неявкою усіх учасників справи згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши заяву, перевіривши наведені заявником доводи щодо заміни стягувача за виконавчим листом. вивчивши матеріали заяви, а також матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 23 жовтня 2018 року Залізничний районний суд м.Львова на підставі рішення від 10 травня 2016 року видав виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Рантьє» заборгованості за кредитним договором № Z01.106.77367 від 11 червня 2014 року в розмірі 51448, 47 грн.

28.02.2017 р. між ТзОВ «Фінансова компанія «Серет», яке 29.06.2017 року змінило найменування на ТзОВ «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС» та ТОВ «Фінансова компанія «Рантьє» було укладено договір факторингу №28/02-1, відповідно до якого ТОВ «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС» набуло право грошової вимоги за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту № Z01.106.77367 від 11 червня 2014 року (позичальник Шевців О.М.)

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст.515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст.514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст.512 ЦК України, ст.442 ЦПК України та ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Так, згідно із п.п. 1, 2 ч.1 ст.512 ЦК України у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Згідно з ч.5. ст.15 цього Закону у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Доказами правонаступництва, залежно від підстав виникнення, можуть бути: свідоцтво про право на спадщину (статті 1296, 1297 ЦК України), передавальний акт комісії з припинення юридичної особи (статті104, 106 ЦК України), правочин щодо заміни кредитора або боржника у зобов`язанні (статті 512, 513, 520, 521 ЦК України).

Відповідно до положень ч.1 ст.442 ЦПК України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця, приватного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч.5 ст.442 ЦПК України).

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у Постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122 цс13, згідно якої, виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст.378 ЦПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року), заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення права вимоги, правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Крім цього, зі змісту вказаної постанови Верховного Суду України, вбачається, що згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Враховуючи наведені положення законодавства та правову позицію Верховного Суду України, за встановлених судом обставин заміни кредитора у зобов`язанні через відступлення права вимоги, що є різновидом правонаступництва, яке можливе на будь-якій стадії процесу, в тому числі до відкриття виконавчого провадження, суд дійшов висновку, що заява є обґрунтованою та доведеною, а відтак підлягає задоволенню, підстав для відмови судом не встановлено.

Керуючись ст.ст. 512, 514 ЦК України, ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 258-261, 353-355, 442 ЦПК України, суд -

постановив:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС» - задовольнити.

Замінити стягувача – Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантье» (ЄДРПОУ 39288002) на його правонаступника – Товариство з обмеженою відповідальністю «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС» у виконавчому листі №462/1013/16-ц, виданого 23.10.2018 року Залізничним районним судом м. Львова по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантье» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № № Z01.106.77367 від 11 червня 2014 року.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення та підписання ухвали.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року): до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч.1 ст. 296 ЦПК України : апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: (підпис)

З оригіналом згідно.

Суддя: С.Ю.Колодяжний