Постанова № 82689447, 21.06.2019, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

Справа№336/3230/19

Пр. 2-а/336/85/2019

21 червня 2019 року м.Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді: Зарютіна П.В., за участі секретаря судового засідання: Чернишової І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №2 батальйону №4 Управління патрульної поліції в Запорізькій області лейтенанта поліції Власенка Павла Олеговича про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,

без повідомлення сторін, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 22.05.2019 звернувся до суду із позовом, вказавши, що 18.05.2019 після 11:00 год. він прямував по вул. Космічній м. Запоріжжі на автомобілі Mercedes-Benz Vito 112 CDI, д/н НОМЕР_1 , перешикувався з другого ряду руху в перший, заздалегідь ввімкнув світловий покажчик правого повороту, показуючи напрямок руху вправо тим транспортним засобам, які рухалися в напрямку його руху. При здійсненні під`їзду до кільця перехрестя доріг, він пропустив транспортні засоби, які рухалися з напрямку Харків - Сімферополь, не вимикаючи покажчик повороту вправо, позивач продовжив рух вправо, в сторону Сімферополя. Після виїзду на пряму дорогу світловий покажчик повороту вправо автоматично вимкнувся. Позивач на вимогу інспектора зупинив транспортний засіб, запитав причину зупинки. Поліцейський відповів, що він, керуючи транспортним засобом, не подав сигнал світовим показчиком повороту.

За змістом позову, ОСОБА_1 пояснив, що діяв у відповідності до правил дорожнього руху, надав відповідно до вимог п. 2.1.Ґ ПДР всі необхідні документи інспектору, але пояснення позивача про відсутність складу адміністративного правопорушення в його діях не прийняті інспектором до уваги, після чого ним винесено постанову серії ЕАВ №1158258.

Позивач вважає постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену інспектором роти №2 батальйону №4 Управління патрульної поліції в Запорізькій області лейтенантом поліції Власенком П.О. незаконною та необґрунтованою, оскільки інспектор показав йому відеофіксацію подій частково, в період, коли його транспортний засіб здійснював рух прямо. Крім того, в салоні автомобілю були свідки, які бачили, що ОСОБА_1 дійсно вмикав світовий сигнал повороту вправо.

Відповідно до винесеної постанови ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.122 КУпАП, із визначенням стягнення у виді штрафу у сумі 425,00 гривень, з приводу того, що позивач, керуючи ТЗ, не подав сигнал світовим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив п. 9.2.6 ПДР.

Додатково позивач наголошує, що в порушення ст. 283 КУпАП, постанова не містить порядку її оскарження.

З підстав, передбачених ст.ст. 122, 283, 288, 289 КУпАП, позивач просить визнати дії відповідача протиправними та скасувати вказану постанову.

Ухвалою суду від 23.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше, визначено дату, час і місце проведення судового засідання, визначено відповідачу строк – до судового засідання - для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач не скористався своїм правом, врегульованим ч.4 ст. 159, ч.1 ст. 261 КАС України, відзиву на позов не подав, поважних причин його неподання не повідомив. Заяв по суті справи та клопотань до матеріалів справи не надходило. Інших процесуальних дій у справі судом вчинено не було за відсутності відповідних заяв та клопотань.

Відповідно до ч.1 ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

За змістом ч.4 ст. 229 КАС України, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши позовну заяву, всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши надані позивачем письмові докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як врегульовано ч.2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як передбачено ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Ця норма розповсюджується й на справи про адміністративні правопорушення.

Також, ст. 280 КУпАП закріплено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що не скоював адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, діяв у відповідності до правил дорожнього руху та дорожньої ситуації, зауважуючи на порушення інспектором поліції вимог чинного законодавства, необґрунтованість та незаконність оскаржуваної постанови.

У відповідності до ч.ч. 2, 4-5 ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. У цьому випадку уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Доказів складення протоколу відповідно до ст. 256 КУпАП під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення, оскільки позивач оспорював порушення, суду відповідачем не надано.

Згідно з ст. 222 КУпАП, правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, відноситься до компетенції Національної поліції. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

За нормою п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

П. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Так, судом встановлено, що постановою серії ЕАВ№1158258 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 18.05.2019, винесеною інспектором 4 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Запорізькій області лейтенантом поліції Власенком П.О., Ізберга А ОСОБА_2 В., який керував автомобілем MERCEDES-BENZ VITO 112 CDI, д/н НОМЕР_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, у виді штрафу у сумі 425,00 грн.

Відповідно до вказаної постанови, 18.05.2019 об 11-07-24 годині по вул. Космічній, буд.140 у м.Запоріжжі, водій, керуючи транспортним засобом, не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив п. 9.2 б ПДР.

В постанові містяться примітки про те, що до неї додаються матеріали справи, які, між тим, відповідач до суду у встановлені в ухвалі від 23.05.2019 року строки не надав.

Згідно з п. 9.2 б ПДР, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 №1306, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Ч.2 ст.122 КУпАП передбачає, зокрема, адміністративну відповідальність за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку.

На позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 25-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає санкції статті. Штрафні бали, які можуть бути накладені за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, відповідно до норми ст.27-1 КУпАП є стягненням, що накладається на громадян за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, установлені цим Кодексом. Тобто, розмір та вид стягнення обрано вірно.

Ст.251 КУпАП наведено перелік доказів справі про адміністративне правопорушення, якими є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ч.1 ст.9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

З пояснень позивача в позовній заяві видно, що зазначеного адміністративного правопорушення він не скоював. Так, 18 травня 2019 року, після 11:00 години, він прямував по вул. Космічній м. Запоріжжі на автомобілі Mercedes-Benz Vito 112 CDI, д/н НОМЕР_1 , перешикувався з другого ряду руху в перший, заздалегідь ввімкнув світловий покажчик правого повороту транспортного засобу, показуючи напрямок руху вправо тим транспортним засобам, які рухалися в напрямку його руху. При здійсненні під`їзду до кільця перехрестя доріг, ОСОБА_1 пропустив транспортні засоби, які рухалися з напрямку Харків - Сімферополь, та, не вимикаючи покажчик повороту вправо, продовжив рух вправо, в сторону Сімферополя. Після виїзду на пряму дорогу світловий покажчик повороту вправо автоматично вимкнувся. Саме в цей час, коли його транспортний засіб здійснював рух прямо, рух був зафіксований відповідачем, що було відображено на відеофіксації, запис якої був пред`явлений йому інспектором безпосередньо перед винесенням оскаржуваної постанови. На думку позивача, працівник поліції не взяв до уваги його пояснення щодо автоматичного вимкнення після виїзду на пряму дорогу світлового покажчика повороту вправо, яким обладнаний його транспортний засіб, ту обставину, що він не порушував п. 9.2 б ПДР.

Задовольняючи позов, суд виходить з того, що адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Докази суду надають учасники справи. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

При цьому, оскаржувана постанова є предметом спору між сторонами та не може розглядати як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин, вказаних в ній.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження вчинення позивачем порушень ПДР (п. 9.2 б) та, власне, адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП. Таким чином, відповідачем в порушення вимог ст.77 КАС України не надано доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови.

Тому суд, враховуючи презумпцію невинуватості, закріплену КУпАП та Конституцією України, виходить з того, що показання позивача з приводу конкретних обставин його дій на дорозі не спростовані і відповідають дійсності, і у такому випадку не доведено наявність складу адміністративного правопорушення, за яке позивач притягнутий до відповідальності.

Крім того, за змістом п. 2 розділу 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07.12.2015 №1395, зареєстрованого в МЮУ 10.11.2015 за №1408/27853, зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП.

Так, відповідно до ч.ч.3, 6 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався). Постанова по справі повинна містити вказівку про порядок і строк її оскарження.

Так, позивач наголошує, що інспектором відтворено перед винесенням постанови відеозапис руху транспортного засобу, але, в порушення вимог КУпАП, в постанові не зазначені обов`язкові складові самої постанови, які передбачені ст.283 КУпАП. Вона не містить зазначення технічного засобу, яким здійснено відеозапис, та порядку її оскарження. Виходячи зі встановлених судом обставин справи, подія вчинення адміністративного правопорушення жодним доказом не підтверджена.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про те, що відповідачем не була доведена суду правомірність прийнятого ним рішення, відповідно, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП, – закриттю з підстав, встановлених п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, - за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Оскільки, відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, не надано належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів законності та обґрунтованості постанови, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

За змістом ч.4 ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 72-79, 132, 139, 143, 159, 205, 229, 241-246, 257, 262, 269-272, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до інспектора роти №2 батальйону №4 Управління патрульної поліції в Запорізькій області лейтенанта поліції Власенка Павла Олеговича про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, поданий в порядку адміністративного судочинства, - задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕАВ №1158258 7 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 18.05.2019, винесену інспектором 4 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Запорізькій області лейтенантом поліції Власенком Павлом Олеговичем відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, та застосування адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 гривень на користь держави.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, - закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – Департамента патрульної поліції (місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код за ЄДРПОУ 40108646) на користь державного бюджету судові витрати по сплаті судового збору у сумі 768,40 гривень (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Реквізити сторін: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Інспектор 4 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Запорізькій області лейтенант поліції Власенко Павло Олегович, адреса за місцем проходження служби: вул. Перемоги, буд.96, м.Запоріжжя, РНОКПП не відомий.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на судове рішення, із врахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України, може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя.

Копію рішення суду невідкладно надіслати учасникам справи.

Повний текст рішення суду складено 21.06.2019.

Суддя П.В. Зарютін