Ухвала суду № 82688646, 27.06.2019, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/2204/19

Провадження № 1-кс-1167/19

У Х В А Л А

іменем України

27 червня 2019 року Слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області Кравченко М.В.,

при секретарі Бондаренко Є.І.,

за участю прокурора Кикоть В.М.,

слідчого Фаєра І.В.,

захисника Грабового В.С.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши в залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області в місті Обухів Київської області клопотання слідчого СВ Обухівського ВП ГУ НП в Київській області, погоджене прокурором Обухівського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Мала Вільшанка Обухівського району Київської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого станочником ТОВ «Агропром-капітал», раніше не судимого,

В С Т А Н О В И В:

27.06.2019 року до суду надійшло вказане клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України. Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на існування ризиків, які дають йому достатні підстави вважати, що підозрюваний спробує переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Відповідно до наданих суду матеріалів, ОСОБА_1 підозрюється у тому, що 15 червня 2019 року близько 00 години 05 хвилин у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебував у стані викликаному вживанням алкоголю, та разом із неповнолітньою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка також перебувала у стані викликаному вживанням алкоголю, знаходився на ділянці місцевості неподалік приміщення Маловільшанської сільської ради Обухівського району Київської області що по вулиці Шевченка в селі Мала Вільшанка Обухівського району Київської області, виник умисел на насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, ОСОБА_1 , всупереч волі та бажанню неповнолітньої потерпілої ОСОБА_2 , достовірно знаючи, що остання є неповнолітньою, застосовуючи до неї психологічне насильство, поклав потерпілу на спину, сів на неї зверху, та долаючи опір потерпілої шляхом стискання ногами її рук до тулубу, оголив свій статевий орган.

Далі ОСОБА_1 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, попередньо подолавши опір потерпілої ОСОБА_2 , в супереч волі та бажанню останньої, вступив із нею у орогенітальний статевий контакт (феляція).

Крім цього, ОСОБА_1 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, попередньо подавивши волю та бажання до будь-якого опору неповнолітньої потерпілої ОСОБА_2 , зняв з останньої штани та всупереч її волі та бажанню вступив з нею в статеві зносини неприроднім способом, а саме почав проникати пальцями до статевого органу (піхви) неповнолітньої потерпілої ОСОБА_2 , при цьому тримаючи її руками та не даючи можливості покинути місце де вони знаходились.

Після цього, ОСОБА_1 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, розуміючи, що воля та можливий опір неповнолітньої потерпілої ОСОБА_2 повністю подавлена, застосовуючи до останньої психологічне насильство, знову, в супереч волі та бажанню неповнолітньої потерпілої ОСОБА_2 , вступив із нею у орогенітальний контакт (феляція).

Здійснюючи вищевказані дії ОСОБА_1 задовольняв свою статеву пристрасть неприроднім способом, застосовуючи при цьому психологічне насильство, без добровільної згоди неповнолітньої потерпілої ОСОБА_2

17 червня 2019 року матеріали досудового розслідування по даному факту внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110230000560.

27 червня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України, а саме у зґвалтуванні, тобто вчиненні дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним та оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди неповнолітньої особи.

Вислухавши учасників розгляду, вивчивши копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, приходжу до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення.

В клопотанні слідчим, відповідно до ст. 184 КПК України, викладені обставини, на підставі яких слідчий прийшов до висновку про наявність ризиків, є посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини, містить обґрунтування необхідності застосувати винятковий запобіжний захід - тримання під вартою.

Прокурор та слідчий в суді довели обставини, викладені в клопотанні слідчого, посилались на те, що підозрюваний може ухилятись від слідства та суду, перешкоджати кримінальному провадженню.

Захисник заперечив проти клопотання, посилаючись на необґрунтованість підозри, належне виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника, посилаючись на наявність офіційного місця роботи, середньомісячного доходу у розмірі 10 тис. грн., проживання із батьками у с.Мала Вільшанка.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Вважаю, що під час розгляду клопотання в повному обсязі виконано вимоги статтей 177, 178, 194 КПК України, доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів, встановлено і враховано слідчим суддею всі інші визначені законом обставини.

Оцінюючи доводи сторони захисту про те, що підозрюваний необґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України слід прийняти до уваги, що з досліджених письмових доказів (витяг з кримінального провадження, протоколів огляду, протоколів допитів свідків, потерпілої, протоколів проведення слідчих експериментів, інших матеріалів кримінального провадження) вбачається, що підозрюваний може бути причетним до вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України.

Разом з цим, вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення наведеного в практиці Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин». Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).

Із поданих слідчому судді матеріалів вбачається, що підозрюваний перебував у час скоєння злочину на місці його вчинення, безпосередньо на нього вказують свідки і потерпіла як на особу, яка вчинила злочин, захист посилався на недостатність належених і допустимих доказів для доведеності винуватості підозрюваного, однак не наведено спростувань достовірності викладених у клопотанні обставин причетності підозрюваного до вчинення злочинних діянь, тому підозра є достатньо обґрунтована, а питання правильності остаточної кваліфікації і доведення винуватості у вчиненні злочину не може вирішуватись на цій стадії кримінального провадження та є передчасним.

За таких обставин, вважаю, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні вказаного у клопотанні злочину є достатньо обґрунтована, оскільки існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При цьому перевірка доведеності вини підозрюваного, встановлення його винності у скоєнні інкримінованого злочину виходять за межі цього судового розгляду та предмету доказування у цій справі.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час розгляду клопотання доведено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме:

- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину пов`язаного із статевою свободою та статевою недоторканістю неповнолітньої особи, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до дванадцяти років, підозрюється у вчинення злочину у стані сп`яніння;

- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні оскільки підозрюваний ОСОБА_1 , особисто знайомий із свідками та потерпілою у вказаному кримінальному провадженні, а також обізнаний про місце їхнього проживання та проживають в одному населеному сільської місцевості, а тому, існують підстави вважати, що ОСОБА_1 може залякувати або вчиняти інші протиправні дії відносно свідків та потерпілого, спрямовані до їхньої відмови в подальшому давати показання стосовно обставин вчиненого злочину чи спотворення об`єктивної істини.

Ризик, передбачений п.4 ч.1 ст.177 КПК України слід визнати недоведеним, оскільки посилання слідчого на відмову підозрюваного надавати правдиві свідчення не можуть покладатись в основу судового рішення, не узгоджується із приписами ст.63 Конституції України.

Враховуючи, що в наданих до суду матеріалах наявні вагомі докази про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, враховуючи дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, має місце роботи, неодружений, враховуючи його майновий стан, репутацію, відсутність достатньо міцних соціальних зв`язків, стан здоров`я, а також те, що санкція ч.3 ст.152 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, вважаю, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, виконання ним процесуальних обов`язків.

Крім того, вважаю неможливим обрання більш м`якого запобіжного заходу, зокрема у виді домашнього арешту, оскільки в разі застосування до ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням під вартою, таких як застава, особиста порука, особисте зобов`язання чи домашній арешт, органи досудового розслідування не зможуть в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження та не матимуть можливості запобігти його спілкуванню з іншими учасниками кримінального провадження, здійснення останнім впливу на свідків по кримінальному провадженню з метою ухилення від кримінальної відповідальності, перешкоджанню виконанню процесуальних рішень шляхом неявки для проведення слідчих дій по провадженню.

За таких обставин, враховуючи принцип диспозитивності кримінального судочинства і змагальності сторін, оцінивши всі подані доводи і докази, вважаю, що доводи клопотання знайшли об`єктивне підтвердження під час судового розгляду, тому немає достатніх підстав для відмови у задоволенні клопотання.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважаю за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, розмір якої, відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, має бути визначений в розмірі, від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи обставини та тяжкість кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється підозрюваний, його майновий та сімейний стан, наявність місця роботи та джерела доходів, вважаю за необхідне визначити розмір застави у 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мангурас проти Іспанії», ухваленому Великою Палатою від 28 вересня 2010 року за № 12050/04, слід прийти до висновку, що вказаний розмір застави не є непропорційним, не порушує право на свободу та особисту недоторканість, передбачене ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і відповідає положенням ч.5 ст. 182 КПК України.

Застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений до часу закінчення дії цієї ухвали, вважаю за необхідне покласти на нього певні обов`язки.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст.ст. 177-179, 182-184, 193, 194, 196, 202, 309 КПК України,

У Х В А Л И В:

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Мала Вільшанка Обухівського району Київської області, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 152 Кримінального кодексу України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою рахувати з часу затримання.

Строк дії ухвали - до 25 серпня 2019 року включно.

Визначити розмір застави у 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 288 150 грн. (двісті вісімдесят вісім тисяч сто п`ятдесят гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області за наступними реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268119; банк отримувача Держказначейська служба України, м.Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача 37312095018661.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали до 25 серпня 2019 року.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов`язки:

-прибувати на виклики до слідчого СВ Обухівського ВП ГУ НП в Київській області, якому доручене проведення досудового розслідування кримінального провадження, до суду, прокурора;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 25 серпня 2019 року.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в цій ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя М.В.Кравченко