Рішення № 82686008, 10.06.2019, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/13356/18 2/335/569/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2019 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Рибалко Н.І., за участю секретаря судового засідання Косатої М.А., розглянувши у залі суду у м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про стягнення заборгованості та штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Запоріжжяобленерго» про стягнення заборгованості та штрафних санкцій, який було уточнено шляхом подання заяв про збільшення позовних вимог. Позовні вимоги мотивовані наступним.

07.06.2018 року між позивачем та відповідачем було укладено договір №4130503/10189-ДСГ про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом до договору про користування електричною енергією від 08.05.2018 р. №4130503/10189.

Відповідно до п. 2.1 Договору Споживач (позивач) взяв на себе зобов`язання продавати Електропостачальнику (відповідачу) електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання об`єктом електроенергетики (генеруючою установкою) Приватного домогосподарства є сонячні панелі, величина встановленої потужності якої становить: з енергії сонячного випромінювання 27 (двадцять сім) кВт; з енергії вітру 0 (нуль) кВт, параметри якості якої відповідають вимогам державних стандартів, а Електропостачальник бере на себе зобов`язання купувати у Виробника електричну енергію за «зеленим» тарифом встановленим НКРЕКП, в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії Приватним домогосподарством, в терміни, передбачені цим Договором.

Відповідно до пункту 3.2.6 договору №4130503/10189-ДСГ, Елеткропостачальник зобов`язувався проводити розрахунки зі споживачем за «зеленим» тарифом у порядку, визначеному розділом 5 договору.

Пунктом 5.5. Договору встановлено, що Електропостачальник щомісяця на перше число місяця, наступного за розрахунковим, фіксує покази приладу обліку. До 5 числа місяця наступного за розрахунковим, надає виробнику електроенергії звіт про покази приладу(ів) обліку, обсяги та напрямки перетоків прийнятої-переданої електричної енергії у відповідний період, який оформлено Актом приймання-передавання товару (електричної енергії) в двох примірниках, підписаних Енергопостачальником.

На виконання вказаних зобов`язань п.5.5 договору №4130503/10189-ДСГ, позивачем були передані звіти про покази приладу, складені та підписані Акти приймання-передавання електричної енергії.

Відповідно до пункту 5.6 договору №4130503/10189-ДСГ встановлено, що після підписання даних Актів, Споживач один екземпляр залишає собі, а другий екземпляр повертає відразу або надсилає поштою на адресу Електропостачальника не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, враховуючи термін поштового перебігу, для подальшого проведення розрахунків за ними.

На виконання умов договору, між позивачем та відповідачем були підписані акти купівлі-продажу електроенергії за червень-грудень 2018 року (включно) на загальну суму 112802,19 грн.

Отже позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за продану електроенергію у сумі 112802,19 грн., пеню у розмірі 11882,22 грн., втрати від інфляції 1848,00грн., 3% річних – 6909,05 грн. Також просить сягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 1349,67 грн., витрати на юридичні послуги – 2500,00 грн.

Від ПАТ «Запоріжжяобленерго» до суду надійшов відзив на позовну заяву, та заперечення на заяви про збільшення позовних вимог, згідно з якими відповідач перебуває у скрутному матеріальному становищі та у відповідача наявний податковий борг. Вважає, що сума 3% річних розрахована позивачем є помилковою, а вірною є сума, що становить 1789,56 грн. Просить у задоволені позову відмовити, зменшити розмір пені до суми 500 грн. та витрати на правову допомогу до 500 грн., розстрочити виконання рішення.

Розгляд справи відбувся у порядку ч.2 ст.247 ЦПК України на підставі письмових заяв сторін.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази і проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 07 червня 2018 року, між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» було укладено Договір №4130503/10189-ДСГ про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом до договору про користування електричною енергією від 08.05.2018р. №4130503/10189.

Відповідно до п. 2.1 Договору Споживач (позивач) взяв на себе зобов`язання продавати Електропостачальнику (позивачу) електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання об`єктом електроенергетики (генеруючою установкою) Приватного домогосподарства є сонячні панелі, величина встановленої потужності якої становить: з енергії сонячного випромінювання 27 (двадцять сім) кВт; з енергії вітру 0 (нуль) кВт, параметри якості якої ідповідають вимогам державних стандартів, а Електропостачальник бере на себе зобов`язання купувати у Виробника електричну енергію за «зеленим» тарифом встановленим НКРЕКП, в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії Приватним домогосподарством, в терміни, передбачені цим Договором.

Відповідно до пункту 3.2.6 договору №4130503/10189-ДСГ, Елеткропостачальник зобов`язувався проводити розрахунки зі споживачем за «зеленим» тарифом у порядку, визначеному розділом 5 договору.

Пунктом 5.5. Договору встановлено, що Електропостачальник щомісяця на перше число місяця, наступного за розрахунковим, фіксує покази приладу обліку. До 5 числа місяця наступного за розрахунковим, надає виробнику електроенергії звіт про покази приладу(ів) обліку, обсяги та напрямки перетоків прийнятої-переданої електричної енергії у відповідний період, який оформлено Актом приймання-передавання товару (електричної енергії) в двох примірниках, підписаних Енергопостачальником.

На виконання вказаних зобов`язань п.5.5 договору №4130503/10189-ДСГ, були передані звіти про покази приладу, складені та підписані Акти приймання-передавання електричної енергії.

Відповідно до пункту 5.6 договору №4130503/10189-ДСГ встановлено, що після підписання даних Актів, Споживач один екземпляр залишає собі, а другий екземпляр повертає відразу або надсилає поштою на адресу Електропостачальника не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, враховуючи термін поштового перебігу, для подальшого проведення розрахунків за ними.

Станом на 03.04.2019 року сума основного боргу становить 112802,19 грн., яка складається з сум актів проданої електроенергії:

1)№ 1 за червень 2018 року у сумі 24674,82грн., сума до сплати 19863,23 грн.

2)№ 2 за липень 2018 року у сумі 28549,77грн., сума до сплати 22982,56грн.

3)№ 3 за серпень 2018 року у сумі 35038,09 грн., сума до сплати 28205,66грн.

4)№ 4 за вересень 2018 року у сумі – 19813,91 грн., сума до сплати 15950,20грн.

5)№ 5 за жовтень 2018 року у сумі – 23243,16 грн., сума до сплати 18710,74грн.

6)№ 6 за листопад 2018 року у сумі – 8197,51 грн., сума до сплати 6599,00грн.

7)№ 7 за грудень 2018 року у сумі – 609,69 грн., сума до сплати 490,80грн.

На підставі викладеного, позивачем належними та допустимими доказами доведено наявність заборгованості відповідача за отриману останнім електричну енергію за договором №4130503/10189-ДСГ від 07.06.2018 року протягом червня-грудня 2018 року (включно) на загальну суму 112802,19 грн. (основний борг), у зв`язку з чим суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині підлягають задоволенню.

Крім того, п. 5.8 укладеного між сторонами договору передбачено, що у разі несплати обсягу придбаної електричної енергії до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, електропостачальник зобов`язаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

У випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством. Порушення зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (п. 6.1. договору).

Встановлено, що позивачем у зв`язку з несвоєчасною оплатою придбаної електричної енергії відповідачем протягом червня-грудня 2018 року відповідно до договору купівлі-продажу електричної енергії №4130503/10189-ДСГ від 07.06.2018 року, нарахована пеня в розмірі 11882 грн.22 коп.

Суд, перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, доходить висновку про його правильність та обґрунтованість. Даний розрахунок відповідачем не оспорювався, підстав для зменшення суми пені відповідачем не наведено та судом не встановлено, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача в цій частині також підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином своїх зобов`язань зі сплати за придбану електричну енергію, через що перед позивачем утворилась заборгованість за договором купівлі-продажу електричної енергії від №4130503/10189-ДСГ від 07.06.2018 року.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних у сумі 6909,05 грн. і втрат від інфляції 1848,00 грн.

Суд погоджується з розрахунками наведеними позивачем.

Згідно ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством. Порушення зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (п.6.3. додаткового договору).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв лілового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на те, що договором не встановлений розмір за користування грошовими коштами позивача, позивачем було застосовано трьохвідсотковий розмір, передбачений ст. 625 Цивільного кодексу України. Крім того, було розраховано втрати від інфляції. В результаті розмір 3 % річних становить 6909,05 грн., а втрат від інфляції 1848,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

З досліджених судом матеріалів та з урахуванням суми основного боргу і розрахованої пені не встановлено підстав для зменшення розміру пені, тому клопотання представника відповідача в цій частині задоволенню не підлягає.

У відповідності зі ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати,

Оскільки, відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» позивачем за подання позовної заяви та заяв про збільшення позовних вимог сплачено судовий збір у розмірі 1349 грн. 67 коп., він відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на його користь.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, пов`язаних з професійною правничою допомогою, на загальну суму 2500,00 грн. суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частина 3 ст. 137 ЦПК України передбачає, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Факт надання правової допомоги підтверджено договором про надання правової допомоги від 01.11.2018 року, копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордером, актом прийому-передачі від 12.11.2018 року, актом прийому-передачі від 03.04.2019 року, квитанцією на суму 1500,00 грн., квитанцією на суму 1000,00 грн.

Для покладення витрат на професійну правничу допомогу на рахунок відповідача судом має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий. При встановленні розміру гонорару адвоката враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини, гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час, що передбачено ч. 3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір розумним та обґрунтованим (рішення у справі «Гуриненко проти України» заява № 37246/04 п. 36).

Позивачем надані суду докази, які підтверджують розумність та необхідність витрат на оплату послуг адвоката у заявленому розмірі.

Обставини, що враховує суд при вирішенні питання про розподіл судових витрат, визначені ч. 3 ст. 141 ЦПК України.

З урахуванням викладеного, враховуючи вимоги ст. 11 ЦПК України, відповідно до принципу пропорційності, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу, понесені позивачем, пов`язані з розглядом даної справи. Розмір таких витрат є обґрунтованим, пропорційним до предмету спору з урахуванням ціни позову та значення справи для сторін.

Доводи відповідача про необхідність зменшення витрат, пов`язаних з правничою допомогою, з зазначених вище підстав, не заслуговують на увагу, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 2500,00 грн., що є цілком обґрунтованим та справедливим.

Згідно ст. 435 ЦПК України, за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим за заявою сторони, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити чи розстрочити виконання рішення.

При цьому, Верховний Суд України в пункті 10 Постанови №14 «Про практику розгляду судами скарг нарішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26.12.2003 року з наступними змінами і доповненнями, вказує про те, що задоволення заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Такі обставини є виключними, тобто такими, що унеможливлюють виконання рішення суду в силу непередбачуваних обставин.

Аналізуючи обґрунтування клопотання представника відповідача про розстрочення виконання рішення суду та докази, надані відповідачем в його обґрунтування, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні не встановлено наявності у відповідача виняткових або надзвичайних обставин в розумінні ст. 435 ЦПК України, які б могли утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що правові підстави для задоволення клопотання, передбачені ст. 435 ЦПК України, відсутні, а відтак клопотання задоволенню не підлягає.

Таким чином, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатній взаємозв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про повне задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 10-12, 13, 81, 82, 141, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про стягнення заборгованості та штрафних санкцій – задовольнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, код ЄДРПОУ 00130926) на користь ОСОБА_1 суму основного боргу у розмірі 112802 (сто дванадцять тисяч вісімсот дві) грн. 19 коп., пеню у розмірі 11882 (одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят дві) грн. 22 коп., інфляційні витрати у розмірі 1848,00 (одна тисяча вісімсот сорок вісім) грн., три відсотка річних у розмірі 6909 (шість тисяч дев`ятсот дев`ять) грн. 05 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1349 (одна тисяча триста сорок дев`ять) грн. 67 коп., витрати на правову допомогу у розмірі 2500,00 (дві тисячі п`ятсот) грн.

В задоволенні заяви представника Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про розстрочення виконання рішення – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Н.І.Рибалко