
Справа № 266/1616/19
Провадженя№ 2/266/573/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.06.2019 року м. Маріуполь
Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Курбанової Н.М.,
за участю секретаря Макогон С.Б.,
розглянувши у загальному провадженні у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом Маріупольського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення суми виплаченої допомоги по безробіттю,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із позовом, просив стягнути з ОСОБА_1 надмірно виплачену суму допомоги по безробіттю в розмірі 12063,22 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 звернувся до Маріупольського міського центру зайнятості з особистою заявою про надання статусу безробітного, на підставі якої йому було надано статус безробітного з 14.05.2018р., та ознайомлено під особистий підпис з правами та обов`язками зареєстрованого безробітного відповідальністю за подання недостовірних даних та документів, на підставі яких приймається рішення про надання статусу безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, визначеними Законом України “Про зайнятість населення” та Законом України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”. Відповідач перебував на обліку в Центрі зайнятості у період з 14.05.2018р. по 28.01.2019р., в який Центром зайнятості були прийняті наступні рішення: НТ180518 від 18.05.2018р. надати статус безробітного з 14.05.2018р.; НТ180521 від 21.05.2018р. призначити допомогу по безробіттю з 21.05.2018р. по 15.05.2019р. та розпочати виплату допомоги по безробіттю з 21.05.2018р.; НТ180706 від 06.07.2018р. вважати недійсними прийняті рішення: наказ № НТ180521 від 21.05.2018р. НТ180706 від 06.07.2018р. призначити допомогу по безробіттю з 21.05.2018р. по 15.05.2019р. та розпочати виплату допомоги по безробіттю з 21.05.2018р.; НТ190129 від 29.01.2019р. припинити виплату допомоги по безробіттю з 29.01.2019р.; припинити реєстрацію безробітного з 29.01.2019р.; повернути виплати з 14.05.2018р. по 28.01.2019р. сума боргу 12 063,22 грн. У період перебування відповідача на обліку центру зайнятості стало відомо про факт наявності у відповідача діючого свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, про що відповідач не повідомив та протягом періоду перебування на обліку в центрі зайнятості продовжував приховувати наявність в нього діючого свідоцтва про права на заняття адвокатською діяльністю. Позивачем були прийняті заходи задля досудового врегулювання питання про добровільне повернення суми виплаченого забезпечення, відповідач особисто отримав лист про повернення коштів від 30.01.2019р. № 02/400/06-16/19, однак сума заборгованості на розрахунковий рахунок центру зайнятості не надходила. Видане відповідачу свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2798 від 30.01.2008 року, діюче, у зв`язку з чим позивач вимушений звернутися до суду і просить стягнути з відповідача надмірно виплачену суму допомоги по безробіттю в розмірі 12063,22 грн. та судовий збір у розмірі 1921,00грн.
Ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя від 27.03.2019р. вказану справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
17.04.2019р. відповідач ОСОБА_1 до суду надав письмовий відзив на позовну заяву, у якому врахувавши позицію Верховного суду України, погодився з позовними вимогами.
В підготовче судове засідання представник позивача Носуленко О.І., який діє на підставі довіреності не з`явився, надав заяву, в якій підтримав позовні вимоги, просив розглянути справу без його участі, позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 до суду надав заяву, якою справу просив розглядати у його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
У відповідності до вимог ст. 200 ч. 3 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Судом встановлено, що на підставі поданої відповідачем заяви про надання статусу безробітного від 14.05.2018 року, Маріупольським міським центром зайнятості було надано ОСОБА_1 статус безробітного з 14.05.2018 року, на підставі наказу позивача про надання статусу безробітного від 18.05.2018 року № НТ 180518 (а.с. 13, 20-21).
Відповідно до наказу позивача від 21.05.2018 року № НТ180521 відповідачу було призначено та розпочато виплату допомоги по безробіттю, починаючи з 21.05.2018 року (а.с. 13).
Згідно з наказом позивача від 29.01.2019 року № НТ190129 відповідачу було припинено виплату допомоги по безробіттю, починаючи з 29.01.2019 року та припинено реєстрацію безробітного, повернути виплати з 14.05.2018р. по 28.01.2019р. у сумі 12063,22грн., розмір зазначеної суми підтверджується довідкою про дохід (а.с. 13, 22).
Згідно ч. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
У період перебування відповідача на обліку у центрі зайнятості було встановлено, що ОСОБА_1 у період отримання ним допомоги по безробіттю з 14.05.2018р. по 28.01.2019 року, був зайнятою особою, мав діюче свідоцтво за № 2798 на право заняття адвокатською діяльністю, видане 30.01.2008 року Донецькою обласною КДКА (а.с. 25, 26).
Крім того, відповідача було належним чином ознайомлено зі змістом ст.1 Закону України «Про зайнятість населення», що підтверджується особистим підписом ОСОБА_1 про ознайомлення з вимогами Закону України «Про зайнятість населення» та незважаючи на це, відповідач, в період отримання допомоги по безробіттю, умисно приховав від позивача той факт, що був зайнятою особою, чим порушив п. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», згідно з яким застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг (а.с. 20).
З огляду на те, що приписами ч.1 ст.13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», передбачено те, що адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою, такі відомості щодо особи значно впливали на умови виплати відповідачу допомоги по безробіттю.
Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.
Згідно з п.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
На підставі ч.8 п.1 ст.31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості, факт ненадання відповідачем інформації про те, що він займався індивідуальною адвокатською діяльністю, в період звернення до Маріупольського міського центру зайнятості з заявою про надання статусу безробітного, мав юридичне значення при призначені йому допомоги по безробіттю, зокрема даний факт взагалі позбавляв відповідача права на отримання вище зазначеної допомоги.
У зв`язку з тим, що відповідно з п.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг, вище викладені обставини, стали підставою для прийняття Маріупольським міським центром зайнятості рішення про повернення коштів ОСОБА_1 у сумі 12063,22грн., які були неправомірно ним отримані в період з 14.05.2018 року по 28.01.2019 року.
На виконання наказу позивача від 19.01.2019 року № НТ190129 спеціалістами юридичного відділу Маріупольського міського центру зайнятості, було прийнято відповідні заходи досудового врегулювання спору. Відповідачу було вручено під особистий підпис лист-претензію від 30.01.2019 року № 02/400/06-16/19, в якому було зазначено вимоги Маріупольського міського центру зайнятості до відповідача, щодо повернення безпідставно отриманої відповідачем допомоги по безробіттю (а.с. 27).
Проте, незважаючи на вищевикладене, вимоги Маріупольського міського центру зайнятості відповідачем виконано не було.
Таким чином, шляхом умисного приховування від позивача факту своєї зайнятості в період отримання допомоги по безробіттю, відповідач порушив п. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», в зв`язку з чим суд вважає вимоги позивача обґрунтованими і задовольняє позов, в межах пред`явлених позовних вимог, стягуючи 12063,22 грн. на користь позивача.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд також стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1921,00 гривень.
На підставі вищевказаного, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 200, 259, 263-265 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Маріупольського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення суми виплаченої допомоги по безробіттю – задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Маріупольського міського центру зайнятостісуму незаконно одержаних матеріальних коштів у розмірі 12 063 (дванадцять тисяч шістдесят три) грн. 22 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Маріупольського міського центру зайнятості сплачений судовий збір у сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарг подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Дата складання повного судового рішення – 30.06.2019 року.
Суддя Курбанова Н. М.
Маріупольський міський центр зайнятості, р/р 37170300901052 в ГУДКСУ Донецької області, ОКПО 24815706, МФО 834016, пр. Металургів, 84б, м. Маріуполь, Донецька область
Филимонов ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 87500
Судове рішення № 82683239, Приморський районний суд м. Маріуполя було прийнято 21.06.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 266/1616/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: