Рішення № 82680922, 27.06.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2019 р. № 400/710/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз", вул. Погранична, 159, м. Миколаїв, 54003

до відповідача:1: Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, вул. Дегтярівська, 11-г, м. Київ, 04119 2: Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

про:зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство по газифікації та газопостачанню "Миколаївгаз" звернулося з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про зобов`язання зарахувати суму переплати з податку на прибуток у розмірі 192804,00 грн, сплачену на підставі платіжного доручення від 28.03.2014 р. № 7230, на код бюджетної класифікації 11024000 "Авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств" та зобов`язання здійснити корегування даних у картці особового рахунку позивача шляхом виключення з неї даних про наявність податкового боргу з авансового внеску з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 192804,00 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.10.2014 р. позов задоволено. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2015 р. постанова суду першої інстанції залишена без змін.

Постановою Верховного Суду від 04.02.2019 р. рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час касаційного розгляду Верховний Суд замінив відповідача на Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби.

Ухвалою від 14.03.2019 р. суд прийняв справу до свого провадження, постановив розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження, а також витребував у відповідача інформацію про наявність/відсутність податкового боргу в позивача на момент подання заяви про перерахунок переплати від 31.03.2014 р. № 06/261 та інформацію про спрямування внесених позивачем коштів (24.04.2014 р. і 28.07.2014 р. по 192804,00 грн).

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що двічі сплатив авансовий внесок з податку на прибуток: 28 та 31.03.2014 р. В подальшому звернувся до відповідача з заявою про зарахування надміру сплачених грошових зобов`язань у сумі 192804,00 грн на код бюджетної класифікації 11024000 "Авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств". Відповідні дії відповідачем не вчинені.

Під час першого розгляду справи відповідач заперечував проти задоволення позову з підстав того, що з 05.07.2012 р. узгоджене податкове зобов`язання позивача в сумі 3899427,77 грн. П. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України (далі – ПК України) не містить імперативної норми щодо обов`язкової поведінки контролюючого органу в разі наявності податкового боргу платника податку. За умови наявності податкового боргу, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання не підлягають поверненню. Виконати дії, з вимогою про які звернувся позивач, у вказаний ним спосіб, неможливо, оскільки вони суперечать ПК України (а. с. 30-32).

За клопотанням відповідача суд ухвалою від 09.04.2019 р. залучив Головне управління ДФС у Миколаївській області в якості другого відповідача по справі, а також витребував у нього інформацію про наявність/відсутність податкового боргу в позивача на момент подання заяви про перерахунок переплати від 31.03.2014 р. № 06/261 та інформацію про спрямування внесених позивачем коштів (24.04.2014 р. і 28.07.2014 р. по 192804,00 грн).

16.05.2019 р. відповідач 2 надав суду інформацію, що станом на момент подання заяви про перерахунок переплати від 31.03.2014 р. № 06/261 у позивача був відсутній податковий борг. Водночас, відповідач 2 повідомив, що позивач перебуває в нього на обліку лише з 01.01.2019 р., а тому надати копії ІКП, де було відображено спрямування внесених позивачем коштів 24.04.2014 р. і 28.07.2014 р., відповідач 2 не може (а. с. 155).

Відповідач 1 подав відзив на позов 22.05.2019 р. (а. с. 169-170), в якому вказав, що п. 87.1 ст. 87 ПК України не містить імперативної норми щодо обов`язкової поведінки контролюючого органу в разі наявності податкового боргу платника податку. Заборгованість позивача в сумі 3703863,66 грн виникла з податкового повідомлення-рішення від 02.06.2004 р. № 0001772301/01048, у скасуванні якого відмовлено рішенням Господарського суду Миколаївської області від 25.09.2007 р. по справі № 15/28/05-НР. Податкове зобов`язання є узгодженим з 05.07.2012 р.

25.06.2019 р. відповідач 1 подав додаткові пояснення до відзиву, де відзначив, що позивач у заяві про перерахунок переплати від 31.03.2014 р. визначив напрям зарахування коштів (код бюджетної класифікації 11024000 "Авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств"), який не передбачений п. 43.4 ст. 43 ПК України. Крім того, з 11.07.2014 р. у позивача відсутня переплата за платежем 11021000 у сумі 192804,00 грн, сплачена платіжним дорученням від 28.03.2014 р. № 7230, а з 29.09.2014 р. у позивача відсутній податковий борг за платежем 11024000 "Авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств" у розмірі 192804,00 грн.

Ухвалою від 25.06.2019 р. суд замінив позивача його правонаступником – акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз".

За клопотанням представника позивача справу розглянуто в письмовому провадженні.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

Відповідно до рядка 23 уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 р., поданої позивачем, сума авансового внеску, що підлягатиме сплаті щомісяця протягом наступних дванадцяти місяців (починаючи з березня 2014 р.), складає 192804,00 грн (а. с. 13-15).

28.03.2014 р. платіжним дорученням № 7230 позивач сплатив податок на прибуток за 2013 р. в сумі 192804,00 грн, зазначивши код класифікації доходів бюджету – 11021000 (а. с. 22).

31.03.2014 р. платіжним дорученням № 7242 позивач сплатив 192804,00 грн авансового внеску з податку на прибуток за березень 2014 р., зазначивши код класифікації доходів бюджету – 11024000 (а. с. 23).

31.03.2014 р. позивач звернувся до відповідача 1 із заявою № 06/261 про зарахування надміру сплачених грошових зобов`язань, в якій, із посиланням на ст. 43, 87 ПК України, просив надміру сплачені платіжним дорученням від 28.03.2014 р. № 7230 кошти з податку на прибуток в сумі 192804,00 грн зарахувати на код класифікації доходів бюджету 11024000 "Авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств" (а. с. 24).

Листом відповідача 1 від 06.05.2014 р. № 2584/10/20-227 (а. с. 25) позивача повідомлено про те, що його заява розглянута, опрацьована та направлена на погодження до Центрального офісу з обслуговування великих платників. Також контролюючий орган у листі зазначив, що після отримання відповіді документи на зарахування будуть передані до Головного управління державної казначейської служби в Одеській області.

Однак відповідно до актів звірки розрахунків від 07.08.2014 р. № 174-51 і № 176-51 дані відповідача 1 і дані позивача в частині сплати сум податку мають розбіжності: 192804,00 грн з податку на прибуток і (-)192804,00 грн. з авансових внесків з податку на прибуток (а. с. 20-21).

Причиною розбіжностей стало незарахування суми 192804,00 грн, сплаченої 28.03.2014 р. платіжним дорученням № 7230, відповідно до заяви позивача від 31.03.2014 р. № 06/261 в рахунок сплати авансових внесків з податку на прибуток за квітень 2014 р.

За висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 04.02.2019 р., суд під час нового розгляду справи мав встановити об`єктивну наявність у платника податкового боргу на час подання заяви від 31.03.2014 р. № 06/261 про зарахування надміру сплачених грошових зобов`язань в рахунок сплати авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств, та, керуючись положеннями п. 87.9 ПК України, перевірити спрямування відповідачем внесених платником грошових коштів.

Відповідна інформація була витребувана судом у відповідачів.

З наданого відповідачем 1 витягу з особового рахунку позивача за платежами 11021000 і 11024000 суд встановив, що з 11.07.2014 р. у позивача відсутня переплата за платежем 11021000 у сумі 192804,00 грн, сплачена платіжним дорученням від 28.03.2014 р. № 7230, а з 29.09.2014 р. у позивача відсутній податковий борг за платежем 11024000 "Авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств" у розмірі 192804,00 грн.

Отже, внаслідок набрання законної сили рішеннями суду про оскарження податкових повідомлень-рішень та внесення поточних платежів, контролюючим органом станом на дату розгляду справи вже скориговано дані карки особового рахунку позивача, внаслідок чого в позивача відсутній податковий борг за платежем 11024000 і переплата за платежем 11021000.

Таким чином, станом на дату розгляду справи права позивача, про порушення яких він зазначив у позові, відповідачами не порушені.

Позивач під час нового розгляду справи будь-яких додаткових пояснень, з урахуванням тривалого часу розгляду справи в судах різних інстанцій, не надав.

Реалізуючи право на судовий захист, передбачене ст. 55 Конституцією України, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" (вул. Погранична, 159, м. Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код 05410263) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (вул. Дегтярівська, 11-Г, м. Київ, 04119, ідентифікаційний код 39440996) та Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) про зобов`язання зарахувати суму переплати з податку на прибуток у розмірі 192804,00 грн, сплачену на підставі платіжного доручення від 28.03.2014 р. № 7230, на код бюджетної класифікації 11024000 "Авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств" та зобов`язання здійснити корегування даних у картці особового рахунку позивача шляхом виключення з неї даних про наявність податкового боргу з авансового внеску з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 192804,00 грн – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 27.06.2019 р.

Суддя Н. В. Лісовська