Рішення № 82680846, 26.06.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 червня 2019 року № 826/13366/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві

про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 74% на 70% від сум грошового забезпечення та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 в розмірі 74% від сум грошового забезпечення згідно зі статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», починаючи з 01 січня 2018 року з врахуванням проведених раніше виплат;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо не врахування при перерахунку пенсії ОСОБА_1 надбавки за роботу з таємними виробами, носіями, документами у розмірі 15%, надбавки за особливо важливі завдання у розмірі 50%, премії у розмірі 10%, які він отримував до перерахунку пенсії, та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 включаючи надбавку за роботу з таємними виробами, носіями, документами у розмірі 15 %, надбавку за особливо важливі завдання у розмірі 50%, премію у розмірі 10%, починаючи з 01 січня 2018 року з врахуванням проведених раніше виплат;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо виплати ОСОБА_1 лише 50% суми підвищення пенсії та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві виплачувати 100% суми підвищення пенсії ОСОБА_1 , перерахованої згідно зі статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», починаючи 01 січня 2018 року;

- стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 400 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що він є пенсіонером з числа військовослужбовцем та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року, розмір якої становив 74% суми грошового забезпечення. Проте, Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві проведено перерахунок пенсії позивача відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб» від 21 лютого 2018 року №103, під час якого розмір пенсії було зменшено з 74% до 70% сум грошового забезпечення. Позивач зазначає, що обмеження розміру пенсії до 70 відсотків обчисленої з розміру сум грошового забезпечення відбулося шляхом внесення змін до частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року після призначення йому пенсії, а тому, посилаючись на частину 1 статті 58 Конституції України, положення Законів України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» вважає, зазначає про порушення його права на отримання пенсії в розмірі відсотків грошового забезпечення встановленому на момент її призначення.

Крім того, позивач вказує на те, що при перерахунку пенсії відповідачем не враховані такі види грошового забезпечення як надбавка за роботу з таємними виробами, носіями, документами у розмірі 15 відсотків, надбавка за особливо важливі завдання у розмірі 50 відсотків та премія у розмірі 10 відсотків. Посилаючись на статтю 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» позивач вважає, що відповідач неправомірно не врахував при перерахунку пенсії зазначені види грошового забезпечення, які були визначені при призначенні пенсії та вважає, що виплата пенсії з урахуванням обмеження розміру пенсії 50 відсотками відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» є неправомірною.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2018 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Представник відповідача у письмовому відзиві на позовну заяву заперечував проти задоволення позову повністю та зазначив про те, що Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року та Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, не передбачено такого додаткового забезпечення, як винагород, та не передбачено його врахування до складу грошового забезпечення при обчисленні пенсії у зв`язку із чим вважає, що правові підстави для перерахунку пенсії на підставі Постанови КМУ № 889 від 22 вересня 2010 року відсутні. Заперечуючи проти вимоги позивача про компенсацію витрат на правничу допомогу представник відповідача послався на те, що Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві є неприбутковою організацією та не має право здійснювати компенсації будь-яких витрат, які понесені сторонами у справі, оскільки дані витрати не передбачені ні бюджетом організації, ні законодавством України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

ОСОБА_1 , як військовослужбовець, отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві.

Відповідно до розрахунку пенсії за вислугу років по пенсійній справі ФА 142025 ОСОБА_1 призначена пенсія з 24 грудня 2005 року із сум грошового забезпечення: посадовий оклад 1190 грн, оклад за військове звання - 135 грн, процентна надбавка за вислугу років - 40 %, робота з таємними виробами, носіями, документами 15 % - 178 грн, надбавка за особливо важливі завдання 50 % - 927 грн, премія - 10, всього 3080 грн. Основний розмір пенсії 74 % грошового забезпечення (вислуга років 28) у розмірі 2279,20 грн, сума доплати до попереднього основного розміру пенсії - 607,63 грн, види підвищення або надбавки до пенсії: бойові дії в інших країнах учасник бойових дій (ст. 6) - 311,75 грн, учасник бойових дій - 40,00 грн, підвищення за ПКМ 210 № 355 - 487,56 грн, підсумок пенсії з надбавками - 3736,14 грн.

У відповіді на адвокатський запит Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві листом від 04 липня 2018 року № 31936/02/1 повідомило позивача про те, що ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (у редакції Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774Л/ІІІ) та постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» здійснено перерахунок пенсії з 01 січня 2018 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 березня 2018 року.

Так, відповідно до довідки № ФА142025 виданої 19 березня 2018 року Київським міським військовим комісаріатом про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, у порядку, визначеного рішенням Кабінету Міністрів України (далі - Довідка № ФА142025 від 19 березня 2018 року) до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії за посадою «викладач кафедри НАОУ» включені: посадовий оклад в сумі 6 630,00 грн; оклад за військовим званням (полковник) в сумі 1 480,00 грн; надбавка за вислугу років (50 %) в сумі 4 055,00 грн; всього - 12 165,00 грн.

Вважаючи неправомірними дії відповідача щодо перерахунку пенсії в меншому відсотку розміру грошового забезпечення та без урахування додаткових видів грошового забезпечення, які були встановлені при призначені пенсії, а також обмеження відсотку розміру виплати пенсії після її перерахунку позивач звернувся із цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ.

Стаття 13 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ у редакції, чинній на час призначення пенсії ОСОБА_1 , передбачала, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:

а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - З проценти відповідних сум грошового забезпечення;

б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);

в) особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, -100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

08 липня 2011 року прийнято Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-УІ (далі - Закон України від 08 липня 2011 року №3668-УІ), який набрав чинності 1 жовтня 2011 року, підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень якого внесено зміни до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ. зокрема у частині 2 статті 13 цифри "90" замінено цифрами "80".

27 березня 2014 року прийнято Закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» №1166-УІІ (далі по тексту - Закон України від 27 березня 2014 року №1166-УІІ). який набрав чинності з 1 квітня 2014 року, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу II якого внесено зміни до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, а саме: у частині 2 статті 13 цифри « 80» замінено цифрами « 70». Ці зміни набрали чинності з 1 травня 2014 року.

Згідно з частиною першою статтею 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (частина третя статті 63 Закону України від 09 квітня 1992 року N8 2262-ХІІ).

Звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, яким присвоєні чергові військові (спеціальні) звання під час перебування їх у запасі або у відставці, раніше призначені їм пенсії з урахуванням нових присвоєних військових (спеціальних) звань не перераховуються.

Отже, стаття 13 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 названого Закону порядок їх перерахунку.

30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова КМУ № 704), яка набрала чинності 01 березня 2018 року та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

З набранням чинності постановою КМУ № 704, якою змінені (збільшені) розміри грошового забезпечення військовослужбовців, у позивача виникли підстави для перерахунку пенсії.

Крім того, 21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №103 (далі - постанова КМУ №103), пунктом 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №704.

Пунктом 2 постанови КМУ №103 встановлено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах:

з 1 січня 2018 року - 50 відсотків;

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків;

з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

13 лютого 2008 року постановою Кабінету Міністрів України № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок КМУ № 45), відповідно до пункту 3 якого на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Зазначені довідки надсилаються до державних органів, у яких особи проходили службу до відрядження, а їх уповноважені органи подають довідки у п`ятиденний строк головним управлінням Пенсійного фонду України.

Пунктом 4 Порядку КМУ № 45 (у редакції, чинній на час здійснення перерахунку) встановлено, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Отже, стаття 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ визначає як обов`язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом.

Разом з цим, Кабінет Міністрів України у Порядку №45 визначив, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права.

Отже, Порядок КМУ №45 і постанова КМУ №103 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом України від 08 липня 2011 року №3668-VІ та Законом України від 27 березня 2014 року №1166-VІІ зміни до статті 13 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, яка змін у зв`язку з прийняттям Закону України від 08 липня 2011 року №3668-VІ та Закону України від 27 березня 2014 року №1166-VІІ не зазнала.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24 квітня 2018 року по справі № 686/12623/17 провадження № К/9901/849/17.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Право на виплати зі сфери соціального забезпечення включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше у рішенні від 16 грудня 1974 року у справі «Міллер проти Австрії», де Суд встановив принцип, згідно з яким обов`язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином.

Конституційний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував на неможливість поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, від 17 березня 2004 року №7- рп/2004, від 01 грудня 2004 року №20-рп/2004, від 09 липня 2007року №6-рп/2007).

Крім того, Конституційний Суд України розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист певних категорій громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечують суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управлінні державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань, тощо (Рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 №8-рп/99, від 01 березня 2002 року №5- рп/2002, від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016).

Отже, при перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ на підставі постанови КМУ №103 були відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії з урахуванням норм частини 2 статті 13 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

За таких обставин у Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку.

Щодо вимоги про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо не врахування при перерахунку пенсії надбавки за роботу з таємними виробами, носіями, документами у розмірі 15%, надбавки за особливо важливі завдання у розмірі 50% та премії у розмірі 10%, які враховувалися позивачу до перерахунку пенсії та зобов`язання включити їх до перерахунку пенсії починаючи з 01 січня 2018 року з урахуванням проведених раніше виплат, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

До 01 січня 2018 року перерахунок пенсії відбувався на підставі частини третьої статті 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XIІ, якою передбачено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсії за цим Законом, або у зв`язку із введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.

Проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, врегульовано Порядком КМУ №45.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року № 1774-VІІІ (далі - Закон України від 06 грудня 2016 року № 1774-VІІІ) внесені зміни в статтю 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, згідно яких частина 3 цієї статті стала частиною 4 і сама ця частина Закону була змінена.

Так, відповідно до частини 4 статті 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (у редакції змін, внесених згідно з Законом України від 06 грудня 2016 року № 1774-VІІІ) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

До 01 березня 2018 року розмір грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу визначався постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07 листопада 2007 року № 1294 (далі - постанова КМУ № 1294).

Кабінет Міністрів України постановою від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова КМУ № 704), яка набрала чинності з 01 березня 2018 року, врегулював види і розмір грошового забезпечення відповідних категорій осіб відповідно до займаних посад з урахуванням відповідних тарифних розрядів та коефіцієнтів.

Одночасно цим актом Уряду визнано такою що втратила чинність постанову КМУ №1294.

Відповідно до частини другої статті 51 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком (частина третя статті 51 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ).

Таким чином, у зв`язку з підвищенням з 01 березня 2018 року згідно з постановою КМУ № 704 грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 має право не перерахунок призначеної йому пенсії з 01 березня 2018 року.

Слід зазначити, що пунктом 1 постанови КМУ №103 визначено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови КМУ № 704.

Пунктом 2 постанови КМУ № 103 передбачалося, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах:

з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків;

з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Постановою КМУ № 103 також внесено зміни до Порядку КМУ № 45, зокрема: пункт 5 викладено в такій редакції:

« 5. Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням».

- додаток 2 до Порядку викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18 за позовом ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України, яке набрало законної сили 05 березня 2019 року, визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови КМУ № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 порядку КМУ № 45.

Отже, положеннями пункту 5 порядку КМУ № 45 (у редакції чинній після набрання 05 березня 2019 року рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року справі № 826/3858/18 законної сили) встановлено, що для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів:

посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України або керівником державного органу у межах його повноважень на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та військовим (спеціальним) званням;

надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, почесне звання "заслужений" чи "народний", службу в умовах режимних обмежень, спортивні звання, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук та вчене звання - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі;

щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України - у зазначених розмірах на момент виникнення права на перерахунок;

інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію;

щомісячні надбавки за особливі умови служби (крім надбавки за службу у віддаленій місцевості) особам, звільненим з військової служби, які проходили службу та обслуговували ядерну зброю на об`єктах "С", у складальних бригадах ремонтно-технічних баз, у складі екіпажів атомних підводних човнів, на території військових полігонів, де проводилися випробування ядерної зброї або навчання із застосуванням такої зброї, та у військових частинах, що обслуговували космодром "Байконур", якщо такі надбавки виплачувалися їм на день звільнення із служби у відсотках посадового окладу, що встановлювалися до 1 січня 2008 р. для обчислення розміру пенсії, але не більше розміру надбавок за особливі умови служби відповідно до законодавства.

Додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), крім зазначених у абзаці шостому цього пункту, для перерахунку пенсії не враховуються (абзац другий пункту 5 Порядку, затвердженого постановою КМУ №45).

Згідно з пунктом 3 Порядку КМУ № 45, порядок перерахунку пенсії зокрема включає підготовку довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій особі та подання її до відповідного головного управління Пенсійного фонду України.

За змістом пунктів 2 та 3 Порядку КМУ № 45 зазначені довідки про розмір грошового забезпечення за встановленою формою готуються органом, який уповноважений рішенням керівника державного органу з якого особа була звільнена зі служби, якщо інше не передбачено цим Порядком, та які у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Так, відповідно до абзацу десятого пункту 10 Положення про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 2013 року № 389, до функцій обласних військових комісаріатів належить забезпечення оформлення та подання документів органам Пенсійного фонду України для призначення (перерахунку) пенсій особам, звільненим з військової служби, і членам їх сімей відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до Довідки № ФА142025 від 19 березня 2018 року до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії за посадою «викладач кафедри НАОУ» включені: посадовий оклад в сумі - 6 630,00 грн; оклад за військовим званням (полковник) - в сумі 1 480,00 грн; надбавка за вислугу років (50 %) - в сумі 4 055,00 грн; всього: 12 165,00 грн.

Зазначена довідка складена для перерахунку пенсії відповідно до видів грошового забезпечення, які були визначені пунктом 5 Порядку КМУ № 45 у редакції змін внесених згідно з постановою КМУ № 103, які у свою чергу рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, що набрало законної сили 05 березня 2019 року, визнані протиправними та нечинними.

Отже, процедура перерахунку пенсії передбачає підготовку довідок для перерахунку пенсії із зазначенням відповідних видів грошового забезпечення (основних та додаткових) за відповідною посадою, що належить до повноважень обласних військових комісаріатів та інших органів визначених пунктом 3 Порядку КМУ № 45, та без подання яких до головних управлінь Пенсійного фонду України перерахунок пенсії не здійснюється.

Таким чином, безпосереднє звернення позивача з вимогами до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про перерахунок пенсії без складання військовим комісаріатом за встановленою формою довідки про розмір грошового забезпечення із включенням, як вважає позивач, до такої довідки певних видів грошового забезпечення для перерахунку пенсії за відповідною посадою, зокрема надбавки за роботу з таємними виробами, носіями, документами у розмірі 15%, надбавки за особливо важливі завдання у розмірі 50%, премії у розмірі 10%, - є передчасним, оскільки пенсійний орган не повноважний визначати конкретні види та розміри грошового забезпечення за відповідною посадою (згідно з пунктом 6 постанови КМУ №45 відповідною вважається посада, яка за класифікаційними характеристиками, зокрема назвою, розміром посадового окладу, функціональністю та організаційним рівнем підрозділу у структурі органу (організації, установи, військово/ частини тощо) прирівнюється до посади, з якої особа була звільнена) з яких має бути перерахована пенсія.

Позивачу пенсія перерахована відповідачем згідно з Довідкою Київського обласного військового комісаріату № ФА142025 від 19 березня 2018 року та на підставі чинних на момент перерахунку положень пунктів 1 та 2 постанови КМУ № 103 та пункту 5 і додатку 2 Порядку КМУ № 45.

З огляду не викладене, суд приходить до висновку про передчасність вимог позивача в цій частині адміністративного позову, оскільки іншої довідки Київського обласного військового комісаріату з включенням до неї додаткових видів грошового забезпечення, які, на думку позивача, мають бути враховані для перерахунку пенсії, до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві не надходило, а тому в задоволенні цієї вимоги на даний час слід відмовити.

Щодо визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо виплати 50% суми підвищення пенсії та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві виплачувати 100% суми підвищення перерахованої пенсії починаючи 01 січня 2018 року суд зазначає наступне.

Як вказано вище, право на перерахунок призначеної пенсії передбачено статтею 63 Закону України 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ.

Так, відповідно до частини 4 статті 63 Закону України 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ в редакції, чинній станом на 01 січня 2017 року, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до пункту 1 постанови КМУ №45, перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1 та схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14. Вказана постанова набрала чинності з 01 березня 2018 року.

Проте, як вказано вище, пунктом 1 постанови КМУ №103 постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №704.

Пунктом 2 постанови КМУ №103 встановлено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах:

з 1 січня 2018 року - 50 відсотків;

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків;

з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Таким чином, збільшення грошового забезпечення військовослужбовців, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього військовослужбовця на підставі постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року.

Отже, в силу приписів статті 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, пункту 4 Порядку № 45, позивач отримав право на перерахунок пенсії у січні 2018 року. При цьому Кабінет Міністрів України уповноважений визначати порядок проведення такого перерахунку, що й було реалізовано ним шляхом прийняття Порядку № 45.

Як вбачається зі змісту пунктів 1,2 постанови КМУ № 103, нею врегульовані строки виплати пенсій, а не порядок проведення перерахунку. Крім того, вказаними пунктами постанови Кабінет Міністрів України фактично зменшено розмір доплат до пенсій за результатами перерахунку у 2018 та 2019 роках.

У зв`язку з чим суд зазначає, що питання строків виплати доплат до пенсії за результатами проведеного перерахунку, тобто частини пенсії особи, а також розмірів такої доплати не охоплюються поняттям «порядок проведення перерахунку пенсії».

При цьому, скасування з 05 березня 2019 року в судовому порядку пунктів 1, 2 постанови КМУ №103 не впливає на результат розгляду цієї справи по суті, оскільки алгоритм дій державних органів під час проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», передбачений у постанові КМУ № 45, не змінився у зв`язку з прийняттям постанови КМУ №103. Порядок № 45 в редакції до внесення змін постановою КМУ №103 також передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готували для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 (далі - довідка) та у місячний строк подавали їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Головні управління Пенсійного фонду України здійснювали перерахунок пенсії на підставі довідок, що надійшли від обласних військових комісаріатів, в яких визначено розмір грошового забезпечення для такого перерахунку. Форма довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, в тому числі складові грошового забезпечення, визначалася у додатку 2 Порядку № 45.

Суд зазначає, що друге речення першого пункту статті 1 Першого протоколу до Конвенції "Захист прав власності", яке дозволяє позбавити майна лише "на умовах, передбачених законом", а другий пункт зазначає, що держава має право здійснювати контроль за використанням майном шляхом введення в дію "законів" не поширюється на спірні правовідносини, оскільки втручання у право позивача не може бути визнано таким, що відповідає закону.

Таким чином, суд вважає, що позивач мав "законні сподівання" отримати пенсію у збільшеному розмірі після перерахунку її розміру, отже, обмеження щодо строків та розмірів виплати сум доплати до пенсії за 2018-2019 роки, передбачені Постановою №103, не можуть бути застосовані.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно ДО статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виконав частково, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Щодо позовних вимог про стягнення на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з приписами статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Так, на підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем наданий договір про надання правової допомоги від 04 червня 2018 року (далі - Договір), укладений з адвокатським бюро «Івана Хоміча», в особі Хоміча І.А., повноваження якого підтверджено копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії НОМЕР_3 виданого на підставі рішення Радою адвокатів Вінницької області від 18 листопада 2015 року.

Крім того, до договору наданий ордер на надання правової допомоги серії КВ № 412118 від 22 червня 2018 року та розрахунок витрат на професійну правничу підготовку в загальній сумі 12 400,00 грн.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); ) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонам.

За правилами частини 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач у порушення зазначених приписів не довів неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги, які несе позивач у цій справі, обмежившись лише запереченнями проти задоволення цих витрат у відзиві на позовну заяву з посиланням на те, що Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві є неприбутковою організацією та не має право здійснювати компенсації будь-яких витрат, які понесені сторонами у справі, оскільки дані витрати не передбачені ні бюджетом організації, ні законодавством України.

Разом з тим, згідно з положеннями частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до пункту 4.1 Договору за надання юридичних послуг позивач сплачує Адвокатському бюро суму в розмірі 6 200,00 грн при підписанні договору. За умовами пункту 4.2 Договору позивач зобов`язується додатково сплатити адвокатському бюро за надані юридичні послуги суму в розмірі 6 200,00 грн в строк протягом 5 робочих днів з дня фактичного виконання рішення суду, яким задоволено позов клієнта, та виплати йому пенсії в новому розмірі.

Проте доказів (рахунків, чеків тощо) на підтвердження виконання позивачем пункту 4.1 Договору та здійснення ним оплати адвокатському бюро в сумі 6 200,00 грн при підписанні договору суду не надано. За таких умов в цій частині витрати на професійну правничу допомогу суд визнає необґрунтованими та в їх відшкодуванні відмовляє.

Оцінюючи в сукупності подані докази для визначення розміру витрат, які підлягають сплаті позивачем за здійснену професійну правничу допомогу адвокатським бюро відповідно до пункту 4.2 Договору у сумі 6 200,00 грн, суд вважає їх співмірними зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; предметом позову та значенням справи для сторони.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України «Про судовий збір», отже інші судові витрати розподілу не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 74% на 70% від сум грошового забезпечення.

3. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо виплати ОСОБА_1 50% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01 січня 2018 року.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 74% сум грошового забезпечення відповідно до довідки № ФА142025, виданої 19 березня 2018 року Київським міським військовим комісаріатом про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року з 01 січня 2018 року та здійснити виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.

6. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 200 (шість тисяч двісті) гривень 67 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в мІСТІ Києві (04053, м. Київ вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко