Вирок № 82680707, 26.06.2019, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 172/1518/18

Провадження № 1-кп/191/3/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2019 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Твердохліб А.В.,

за участю секретаря Яришевої Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області кримінальні провадження внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019040420000074 від 13.03.2019 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та № 12018040420000544 від 21.11.2018 року за ч. 2 ст. 185 КК України та № 12019040420000012 від 10.01.2019 року за ч.2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Васильківка, Васильківського району, громадянина України, не працюючого, одруженого, освіта середня, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 25.01.2016 року Васильківським районним судом Дніпропетровської області, за ст. 185, ч. 3, ст. 185, ч.2, ст. 70, ч.1 КК України, до чотирьох років позбавлення волі. Звільнився 11.09.2018 року, умовно-достроково на не відбутий термін 1 рік 1 місяць 7 днів на підставі ухвали Самарського районного суду,' м. Дніпро.

за участю прокурора – Третьякова А.Ю.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 15 ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України

В С Т А Н О В И В :

Повторно 20.11.2018 року о 15.30 годині, ОСОБА_1 проходив поряд з будинком АДРЕСА_2 , де побачив у дворі за вищевказаною адресою, металеву вісь зернового навантажувача КВП. Перебуваючи поряд з будинком АДРЕСА_2 у ОСОБА_1 виник протиправний злочинний умисел на повторне, таємне викрадення чужого майна, яке належить потерпілому ОСОБА_2 , а саме металевої вісі зернового навантажувача КВП. В подальшому 20.11.2018 о 15 годині 30 хвилин ОСОБА_1 реалізуючи свій злочинний умисел направлений на протиправне вилучення чужого майна і звернення його на свою користь шляхом вільного доступу, діючи умисно, повторно, розуміючи незаконність і протиправність своїх дій, але не бажаючи відмовлятися від своїх злочинних намірів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає і вони залишаться ніким не поміченими, безперешкодно зайшов до двору, звідки викрав металеву вісь зернового навантажувача КВП, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 збитку, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №11/12.1/1012 від 28.11.2018 року на загальну суму 236 грн. 28 коп.

Після чого ОСОБА_1 з місця скоєння кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_1 10 січня 2019 року близько о 11.30 годині проходив по вул. Будівельників в с. Васильківка Васильківського району Дніпропетровської області, в цей час у нього виник злочинний умисел направлений на крадіжку особистого майна ОСОБА_3 з території його домоволодіння за адресою АДРЕСА_3 . Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення особистого майна ОСОБА_3 , ОСОБА_1 проник на територію садиби ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_3 , відчинивши хвірточку, де діючи з корисливих мотивів, таємно, повторно, викрав металеву драбину, довжиною 2,54 м та сокиру, після чого з викраденим почав виходити з території садиби, через хвірточку. В цей час через вікно будинку його побачив потерпілий - ОСОБА_3 , який вибіг з будинку та почав кричати на ОСОБА_1 , на що останній залишив викрадене та пішов в невідомому напрямку, чим виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, чим міг завдати потерпілому ОСОБА_3 збитку, згідно висновку судово- товарознавчої експертизи № 43/12.1/39 від 25.01.2019 року на загальну суму 930 грн.

Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_1 , близько 13:20 годин 10.02.2019 перебував на території ринкової площі, що за адресою АДРЕСА_4 . В цей час проходячи повз складське приміщення на ринковій площі, за адресою: АДРЕСА_4 Васильківка АДРЕСА_4 району АДРЕСА_4 , він згадав що його знайомий ОСОБА_4 , в даному складі зберігає свій велосипед. В цей момент у ОСОБА_1 раптово виник злочинний умисел направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна та звернення його на свою користь. Так, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна поєднаного з проникненням у сховище, достовірно усвідомлюючи, що його дії носять злочинний характер, ОСОБА_1 близько 13:30 годин 10.02.2019, підійшов до вхідних дверей складського приміщення, та шляхом застосування фізичної сили рук, зірвав навісний металевий замок та відчинив вхідні двері. Після чого, пересвідчившись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії залишаються таємними, проник до складського приміщення звідки викотив велосипед “Аіст” синього кольору. Потім, ОСОБА_1 із місця скоєння злочину зник разом з викраденим велосипедом та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальний збиток на загальну суму 1150 грн.

В судовому засіданні обвинуваченому роз`яснювалося право на захист, однак від допомоги захисника (адвоката) він відмовився, оскільки може захистити себе самостійно.

ОСОБА_1 свою вину в пред`явленому йому обвинуваченні визнав повністю та своїми показаннями підтвердив вказані обставини скоєних ним злочинів. В судовому засіданні пояснив, що 20.11.2018 року приблизно о 15.30 годині зайшов на подвір`я будинку АДРЕСА_2 де побачив металеву вісь зернового навантажувача КПВ, яку таємно викрав та приніс до себе додому. Наступного дня, коли прийшов потерпілий ОСОБА_2 повернув викрадене останньому. Крім того 10.01.2019 року близько о 11.30 годині, відчинив хвіртку забору домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_3 , де намагався викрасти металеву драбину та сокиру, які належать потерпілому ОСОБА_3 , але був помічений останнім, тому викрадене залишив у дворі та вискочив з двору. Крім того 10.02.2019 року близько о 13.20 годині підійшов до складського приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , де зірвав навісний замок та відчинив вхідні двері, звідки викрав велосипед «Аіст» синього кольору, який потім продав. Через деякий час викрадене повернув потерпілому. Крадіжки вчиняв, з корисливих мотивів, щоб придбати продукти харчування. В скоєному щиро каявся, просив не призначати сувору міру покарання.

Потерпілі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, згідно поданих заяв просили розглянути кримінальне провадження за їх відсутності. Зазначили, що претензій до обвинуваченого не мають. З`ясувавши думку учасників провадження, суд ухвалив проводити судовий розгляд за відсутності потерпілих з урахуванням положень ст. 325 КПК України.

Враховуючи те, що обвинувачений та прокурор не оспорюють всі обставини кримінального провадження і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам кримінального провадження положення ст. 349 КПК України, ухвалив проводити судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження інших доказів.

Крім того це повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Суд, оцінивши показання ОСОБА_1 в сукупності з відомостями про предмет злочинів і про обстановку їх виявлення, прийшов до переконання в істинності встановлених вище обставин, визнаних обвинуваченим добровільно, значення змісту яких він правильно розуміє, що згідно зі ст. 18, ч. 2 ст. 95 КПК України виключає будь-які сумніви у свободі самовикриття.

Вина обвинуваченого в скоєнні ним злочинів в судовому засіданні доказана повністю.

Дії ОСОБА_1 за фактом викрадення металевої вісі, яка належить потерпілому ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно; за фактом закінченого замаху на крадіжку металевої драбини та сокири, які належать потерпілому ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище; за фактом викрадення велосипеду, який належить потерпілому ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч.3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище.

Суд вважає, що таке доведення випливає із сукупності ознак та неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою та відповідає критерію доведеності вини «поза розумним сумнівом». Вина обвинуваченого у вчиненні ним кримінальних правопорушень в судовому засіданні доведена повністю. Він діяв з прямим умислом, з корисливих мотивів, таємно. Обвинувачений є суб`єктом цього злочину, оскільки є осудним та повнолітньою особою. Кваліфікуючими ознаками пред`явленого в обвинуваченні злочину є таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 судом встановлено - щире каяття.

Обставинами, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які згідно ст.12 КК України є злочинами середньої тяжкості та тяжкими злочинами, особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який вчинив злочин у період умовно-дострокового звільнення, за місцем мешкання характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не працює, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

Суд, вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_1 , реалізовуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вважає, що виправлення обвинуваченого в даному випадку не можливе без його ізоляції від суспільства. Підстави для застосування правил ст. ст. 69, 69-1, 75 КК України відсутні.

На підставі викладеного, враховуючи конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, особу винного, його ставлення до вчиненого, суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання в межах санкції ч.2 ст.185, ч.3 ст.185КК України у виді позбавлення волі з наближенням до нижчої межі, оскільки обвинувачений щиро каявся, відшкодував завдані збитки. Вважаючи, що дане покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення, а також попередження вчинення ним нових злочинів.

При цьому призначаючи основне покарання за сукупністю злочинів, суд у відповідність до ч. 1 ст. 70 КК України, вважає, що слід застосувати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Крім того суд вважає, що оскільки ОСОБА_1 у період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання з місць позбавлення волі вчинив нові умисні корисливі злочини, то відповідно до ч. 4 ст. 81 КК України покарання йому сліди призначити за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 цього Кодексу у вигляді позбавлення волі, оскільки призначенням іншого виду покарання не буде досягнуто мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України.

При цьому при призначені остаточного покарання за сукупністю вироків, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 положення ч. 1 ст. 71 КК України, оскільки останній вчинив кримінальні правопорушення не відбувши повністю покарання за вироком Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 25.01.2016 року та згідно ухвали Самарського районного суду м. Дніпро від 11 вересня 2018 року був звільнений умовно-достроково на невідбутий строк покарання 1 рік 1 місяць 7 днів.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що виправлення ОСОБА_1 неможливе без ізоляції його від суспільства і йому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк, достатній для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Цивільний позов не заявлений.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України, а питання щодо процесуальних витрат - відповідно до вимог ст. 124 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ :

Визнати ОСОБА_1 винуватим у пред`явлених обвинуваченнях за ч.2 ст.185 КК України, за ч.2 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України за ч.3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:

за ч.2 ст. 185 КК України – у вигляді позбавлення волі строком 2 роки;

за ч.2 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України – у вигляді позбавлення волі строком 3 роки;

за ч.3 ст. 185 КК України – у вигляді позбавлення волі строком 3 роки 3 місяці.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 до відбуття покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 3 місяці.

На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків, до покарання призначеного за новим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2016 року та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 3(три) роки 4(чотири) місяці.

Дію запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 , у вигляді тримання під вартою, продовжити до набрання вироком законної сили.

Строк покарання ОСОБА_1 рахувати з 19.03.2019 року.

Зарахувати ОСОБА_1 у строк призначеного покарання строк попереднього ув`язнення з 19.03.2019 до набрання вироком законної сили з розрахунку день за день.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 ІПН НОМЕР_1 на користь держави витрати, пов`язані з проведенням судово товарознавчої експертизи, в розмірі 572 (п`ятсот сімдесят дві) гривні 00 коп., одержувач платежу: УК у Шевченківському районі м. Дніпро/24060300; н/р НОМЕР_2 ; МФО 899998; код ЄДРПОУ 37989274 експертиза № 11/12.1/1012 від 28.11.2018 року.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 ІПН НОМЕР_1 на користь держави витрати, пов`язані з проведенням судово товарознавчої експертизи, в розмірі 572 (п`ятсот сімдесят дві) гривні 00 коп., одержувач платежу: УК у Шевченківському районі м. Дніпро/24060300; н/р 31111115004004; МФО 899998; код ЄДРПОУ 37989274, експертиза № 43/12.1/39 від 25.01.2019 року.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ІПН НОМЕР_1 на користь держави витрати, пов`язані з проведенням судово товарознавчої експертизи, в розмірі 572 (п`ятсот сімдесят дві) гривні 00 коп., одержувач платежу: УК у Шевченківському районі м. Дніпро/24060300; н/р 31111115004004; МФО 899998; код ЄДРПОУ 37989274, № 43/12.1/193 від 19.03.2019 року.

Речові докази - металеву вісь зернового навантажувача, залишити за належністю потерпілому ОСОБА_2 ( Т.5 а.с. 15-16); сокиру та драбину залишити за належністю потерпілому ОСОБА_3 ( Т.6 а.с. 12-13); велосипед «Аіст» синього кольору залишити за належністю потерпілому ОСОБА_4 ( Т.4 а.с. 21-22).

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: А. В. Твердохліб