Рішення № 82680567, 04.06.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2019 року м.Київ № 810/3092/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Державне підприємство «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» про визнання протиправним та скасування рішення,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 М ОСОБА_3 М., договір про надання правової допомоги від 22.03.2018 б/н, ордер серія КС №292230 від 01.08.2018;

від відповідача: Таґґар А.В., довіреність від 04.01.2019 №1/08-4, Черній В.П., довіреність від 29.01.2019 №1/08-9,

від третьої особи: Рашківська І.М., довіреність від 03.04.2019 вих. №171/9/1/7-07,

Суть спору: ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення Вишневої міської ради № 1-01/ХХХ7-7 від 31.05.2018.

Ухвалою суду від 13.08.2018 відкрито провадження в адміністративній справі №810/3092/18, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче судове засідання, витребувано докази по справі від сторін, зобов`язано відповідача опублікувати оголошення про оскарження спірного рішення у виданні, в якому цей акт був або мав бути оприлюднений.

Ухвалою суду від 13.09.2018 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Державне підприємство «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування».

Під час підготовчого провадження позивач відповідно до ч. 7 ст. 47 Кодексу адміністративного судочинства України подав заяву про зміну підстав позову.

Ухвалою суду від 21.03.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що детальний план території, затверджений спірним рішенням, не відповідає генеральному плану міста, зокрема, тим, чому такі рішення по своєму змісту прийняті без посилання на нормативно-правові акти, в т.ч. ДБН, без посилання на вихідні дані для аналізу, щоб у детального плану території були саме такі проектні рішення і узгодження як із завданням на проектування, так із Генеральним планом міста Вишневе.

Позивач зазначає, що запроектовані в детальному плані території вбудовані дошкільні навчальні заклади не передбачені як Генеральним планом міста Вишневе, так і ДБН ОСОБА_4 1.1-14:2012 «Склад і зміст детального плану території» та ДБН 360-92 «Містобудування», ОСОБА_5 2.2-4-201Х «Дошкільні навчальні заклади».

Позивач також зазначає, що щільність населення в детальному плані території взято як для великих міст типу Києва, що є невірним.

Виходячи із проектних рішень детального плану території строку в 1 місяць для його розробки та інші порушення ДБН вбачається, що такий Детальний план території розробляється вже під побудовані будинки, а не лише проектовані.

На думку позивача, не опубліковані рішення Вишневої міської ради від 16.02.2017 № 1-01/XVIII7-9 «Про розроблення детального плану території центральної частини міста Вишневе між вулицями Європейська, Зелена, Лесі Українки, Ломоносова» та від 23.11.2017 № 1-01/ ХXV7-12, яким вулиця Ломоносова замінена на вулицю Київська, вважаються нечинними, що свідчить про безпідставність спірного рішення.

Також позивач зауважує, що оголошення щодо проведення громадських слухань не відповідає нормам Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 555 (далі – Порядок № 555), а саме: не містить відомостей про строк подання пропозицій та відсутня інформація стосовно запланованих заходів.

За наведених обставин, позивач вважає, що відповідач протиправно та безпідставно прийняв рішення № 1-01/ХХХ7-7 від 31.05.2018, яким затвердив Детальний план території центральної частини м. Вишневе між вулицями Європейська, Зелена, Лесі Українки, Київська (надалі також ДПТ, Детальний план території).

Відповідач позов не визнав, надав суду відзив на адміністративний позов та відзив на заяву про зміну підстав позову, де зазначив про те, що спірне рішення прийняте відповідно до вимог чинного законодавства, після належного проведення громадських слухань, було розміщено на офіційному веб-сайті Вишневої міської ради та в газеті «Наше місто». Вказав, що Детальний план території не суперечить Генеральному плану міста, розроблений відповідно до нього та деталізує і уточнює положення останнього.

Стосовно посилання Позивача відносно невідповідності Генеральному плану міста поверховості будинків до 16 поверхів представник відповідача вказав, що при розробці генерального та детального плану території встановлюється пріоритетна поверховість. Враховуючи, що існують будинки з невисокою поверховістю (4-5 поверхів) в певних кварталах може відбуватися будівництво будинків до 16 поверхів. Однак в генеральному та детальному планах виводиться та зазначається середньостатистична поверховість.

Відповідач також звернув увагу суду на те, що в преамбулі рішень завжди викладено мету їх прийняття з посиланням на законодавчу базу, тобто рішення приймалися з метою впорядкування довгострокової стратегії планування та забудови центральної частини міста Вишневе між вулицями Європейська, Зелена, Лесі Українки, Київська.

Вважаючи невірним твердження позивача про те, що заплановані в Детальному плані території вбудовані чи прибудовані дошкільні навчальні заклади не відповідають Генеральному плану міста Вишневе, ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального тану території», ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» та ОСОБА_5 2.2-4-201Х «Дошкільні навчальні заклади», представник відповідача зауважив на їх помилковості, оскільки пунктом 3.5 ДБН В.2.2-4-97 «Будинки та споруди дитячих дошкільних закладів» допускається прибудова дошкільних навчальних закладів загального типу місткістю до 160 місць.

Розміщення дошкільних навчальних закладів в житлових будинках передбачене також нормами Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 24.03.2016 №234.

Крім того, відповідач зауважив, що позивач посилається на ОСОБА_5 2.2-4-201Х «Дошкільні навчальні заклади», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.04.2018 № 107 «Про затвердження ОСОБА_5 2.2-4:2018 "Будинки і споруди. Заклади дошкільної освіти"», який набрав чинності 01.10.2018, тобто після виникнення спірних правовідносин. В той же час, цей нормативний документ також передбачає розміщення дитячих навчальних закладів в житлових будинках.

Представник відповідача також зазначив, що Детальний план території не містить порушень законодавства відносно щільності населення, оскільки при його розробленні було враховано вимоги абзацу 2 пункту 3.7 ДБН 360-92**, яким передбачено, що щільність населення житлового кварталу з повним комплексом установ і підприємств місцевого значення слід приймати відповідно до щільності більших структурних елементів у межах 180-450 люд./га.

У відповідь на посилання позивача про те, що Детальний план території розробляється вже під побудовані будинки, а не лише проектовані, представник відповідача зауважив, що при розробці Детального плану території центральної частини міста Вишневе вирішуються та уточнюються не лише планувальні рішення кварталу, але й аналізуються та враховуються побудовані будинки та нежитлові приміщення.

Представник третьої особи надав до суду письмові пояснення по суті позовних вимог, в яких зазначив, що згідно із затвердженим Генеральним планом м. Вишневе територія Детального плану території передбачена під багатоквартирну, громадську та садибну забудову. Тобто, положення Містобудівної документації «Детальний план території центральної частини міста Вишневе між вулицями Європейська, Зелена, Лесі Українки, Київська» не суперечить Генеральному плану м. Вишневе, розроблені відповідно до Генерального плану, деталізують і уточнюють його положення, що відповідає нормам пункту 1 статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також узгоджується із пунктами 4.1, 4.2 розділу 4 ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території».

Вказуючи на відповідність Детального плану території законодавчим вимогам в частині щільності населення, представник третьої особи послався на абзац 2 пункту 3.7 ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», згідно з яким щільність населення житлового кварталу з повним комплексом установ і підприємств місцевого значення слід приймати відповідно до щільності більших структурних елементів у межах 180-450 люд./га. Оскільки п. 10 Завдання на проектування передбачено щільність населення до 450 ч/га, то розроблений відповідно до Завдання Детальний план території відповідає Генеральному плану та вимогам державних будівельних норм.

Представник третьої особи також зазначив, що невірним є твердження позивача про те, що заплановані в Детальному плані території вбудовані чи прибудовані дошкільні навчальні заклади не відповідають Генеральному плану міста Вишневе, ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території», ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» та ОСОБА_5 2.2-4-201Х «Дошкільні навчальні заклади». Пояснюючи таку позицію, вказав, що запроектовані в Детальному плані території прибудований дитячий садок №2 на 75 місць, прибудований дитячий садок №3 на 150 місць, відповідають всім нормам містобудівного законодавства, оскільки п. 3.5 ДБН В.2.2-4-97 «Будинки та споруди дитячих дошкільних закладів» допускається прибудова дошкільних навчальних закладів загального типу місткістю до 160 місць.

Крім того, представник третьої особи зауважив, що позивач посилається на проект ОСОБА_6 .2.2-4-201Х «Дошкільні навчальні заклади», який в подальшому було затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25 квітня 2018 року № 107 «Про затвердження ОСОБА_5 2.2-4:2018 "Будинки і споруди. Заклади дошкільної освіти"», який набрав чинності тільки з 01.10.2018.

З огляду на вищевикладені обставини, ДП «НДПІ містобудування» зазначило, що містобудівна документація «Детальний план території центральної частини міста Вишневе між вулицями Європейська, Зелена, Лесі Українки, Київська» розроблена відповідно до вимог чинного законодавства з дотриманням всіх норм ДБН, основних положень Генерального плану м. Вишневе Київської області, а вимоги позивача є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності.

Присутній у судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Присутній у судових засіданнях представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити у його задоволенні.

Присутній у судових засіданнях представник третьої особи також проти позову заперечував та просив суд відмовити у його задоволенні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

в с т а н о в и в:

На XVIII сесії Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області VII скликання 16.02.2017 прийнято рішення №1-01/XVIII7-9 «Про розроблення детального плану території центральної частини міста Вишневе між вулицями Європейська, Зелена, Лесі Українки, Ломоносова» (т.3, а.с.6а).

23.11.2017 на ХXV сесії Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області VII скликання прийнято рішення № 1-01/ ХXV7-12, яким внесено зміни в рішення № 1-01/XVIII7-9, а саме слова «Ломоносова» в усіх випадках замінено на слова «Київська» (т.3, а.с.7).

Після прийняття вказаних рішень, ДП «НДПІ містобудування» розроблено проект містобудівної документації – «Детальний план території центральної частини міста між вулицями Європейська, Зелена, Лесі Українки, Київська».

Виконавчим комітетом Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області 29.05.2018 були проведені підсумки громадських слухань проекту «Детального плану території центральної частини міста між вулицями Європейська, Зелена, Лесі Українки, Київська», результати яких розміщені в оголошенні від 31.05.2018 на офіційному веб-сайті Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області та в газеті «Наше місто» за № НОМЕР_1 (602) від 08.06.2018 (т.3, а.с.13).

31.05.2018 на ХХХ сесії Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області VІІ скликання прийнято рішення № 1-01/ХХХ7-7 «Про затвердження Детального плану території центральної частини в м.Вишневе», яке було оприлюднено на офіційному веб-сайті відповідача та в газеті «Наше місто» № НОМЕР_1 (602) від 08.06.2018 (т.1, а.с.82, т.3, а.с.12,14).

Не погоджуючись із правомірністю зазначеного рішення позивач вважає, що воно порушує його права, як жителя міста АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим він звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У зв`язку з наведеними нормами суд перевіряє, чи прийняте оскаржуване рішення міськради, зокрема, в межах повноважень, на законних підставах та з дотриманням встановленої процедури на засадах розумності, добросовісності та пропорційності.

Так, повноваження Вишневої міської ради у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, Земельним кодексом України, законами України «Про місцеве самоврядування в України», «Про основи містобудування», «Про регулювання містобудівної діяльності».

У відповідності до пунктів «ґ», «д», «з», «і», «к» частини першої статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, зокрема, належить: викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; організація землеустрою; підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Стаття 2 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі також - Закон № 3038-VI) регулює питання планування і забудови територій та, зокрема, визначає, що планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає:

- прогнозування розвитку територій;

- забезпечення раціонального розселення і визначення напрямів сталого розвитку територій;

- обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням;

- взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій;

- визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і об`єктів (пункти 1-5 частини першої цієї статті).

У статті 8 Закону № 3038-VI зазначено, що планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.

Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.

Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 12 Закону України «Про основи містобудування» до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій; до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать: затвердження детальних планів територій за наявності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території; визначення територій для містобудівних потреб; внесення пропозицій щодо встановлення і зміни меж населених пунктів відповідно до закону.

Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації (пункт 42 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Порядок розроблення містобудівної документації затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011 № 290, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 року за № 1468/20206 (далі - Порядок № 290).

Відповідно до пункту 4.1 Порядку № 290 рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Згідно з пунктом 4.3. Порядку № 290 замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї є: при розробленні генерального плану населеного пункту, плану зонування території, а також детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, - виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; при розробленні детального плану території, яка розташована за межами населеного пункту, - районна державна адміністрація, а в разі відсутності адміністративного району - відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

У пункті 2 Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 555 (далі – Порядок №555; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), зазначено, що проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проектах містобудівної документації здійснюється під час розроблення відповідних проектів містобудівної документації.

Пунктом 3 Порядку №555 визначено, що сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи відповідно до частини третьої статті 21 Закону № 3038-VI забезпечують:

- оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення проектів містобудівної документації з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками;

- оприлюднення розроблених проектів містобудівної документації і доступ громадськості до зазначеної інформації;

- реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації;

- узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками проектів містобудівної документації через погоджувальну комісію (у разі її утворення);

- оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.

Отже, можна зробити висновок, що у вказаних правовідносинах міська рада реалізує свої повноваження як суб`єкт владних повноважень у сфері публічно-правових відносин та пов`язаних із підготовкою та виданням нормативно-правового акта, яким є детальний план території.

Реалізовуючи згадані повноваження, Вишневою міською радою Києво-Святошинського району Київської області прийняті рішення № 1-01/XVIII7-9 від 16.02.2017 «Про розроблення детального плану території центральної частини міста Вишневе між вулицями Європейська, Зелена, Лесі Українки, Ломоносова» та рішення № 1-01/ ХXV7-12 від 23.11.2017, яким внесено зміни в рішення № 1-01/XVIII7-9 щодо АДРЕСА_2 Ломоносова.

Вважаючи ці рішення нечинними, позивач вказував на відсутність їх публічного оприлюднення, що в результаті позбавляє відповідача законних підстав для затвердження детального плану території.

Однак, вказані доводи не беруться судом до уваги, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи копіями газети «Наше місто» №05 (571) від 10.03.2017 та №24 (590) від 08.12.2017 та роздруківками із офіційного веб-сайту Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області «vyshneve-rada.gov.ua», якими підтверджується оприлюднення вищевказаних рішень органу місцевого самоврядування (т.3, а.с.6-8).

Відповідно до частин п`ятої - сьомої статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів; склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування; матеріали детального плану території не можуть містити інформацію з обмеженим доступом та бути обмеженими в доступі. Загальна доступність матеріалів детального плану території забезпечується відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, у загальнодоступному місці у приміщенні органу місцевого самоврядування.

Згідно з частиною дев`ятою статті 19 цього ж Закону, детальний план території не підлягає експертизі.

Відповідно до частини першої статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.

Згідно з частиною другою статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», зокрема, затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першої цієї статті, без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється.

Відповідно до частини третьої статті 21 цього ж Закону сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи зобов`язані забезпечити: оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками; оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні та доступ до цієї інформації громадськості; реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні (у разі її утворення); узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію; оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Згідно з частинами п`ятою-шостою статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування; пропозиції громадськості мають бути обґрунтовані в межах відповідних законодавчих та нормативно-правових актів, будівельних норм, державних стандартів і правил та надаватися у строки, визначені для проведення процедури громадських слухань, який не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

Відповідно до пунктів 7, 8 Порядку № 555 пропозиції до проектів містобудівної документації мають право подавати: повнолітні дієздатні фізичні особи, які проживають на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні; юридичні особи, об`єкти нерухомого майна яких розташовані на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні; власники та користувачі земельних ділянок, розташованих на території, щодо якої розроблено проект містобудівної документації, та на суміжних з нею територіях; представники органів самоорганізації населення, діяльність яких поширюється на відповідну територію; народні депутати України, депутати відповідних місцевих рад; пропозиції, подані особами, не визначеними пунктом 7 цього Порядку, або подані після встановленого органом місцевого самоврядування строку, залишаються без розгляду.

Пунктом 11 Порядку № 555 встановлено, що пропозиції громадськості підлягають реєстрації органом місцевого самоврядування та розглядаються розробником і замовником проектів містобудівної документації у місячний строк.

Відповідно до частини дев`ятої статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах цих органів; особи, які оприлюднюють проекти генеральних планів населених пунктів, зонування територій, детальних планів територій, є відповідальними за їх автентичність.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку, що громадські слухання містобудівної документації відбуваються з оприлюдненням проектів містобудівної документації на місцевому рівні, наданням особам, які мають право на подання пропозицій до проектів містобудівної документації на місцевому рівні, строку не менше тридцяти днів для подання таких пропозицій; безпосереднім поданням пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування; утворенням погоджувальної комісії у разі необхідності та, відповідно, оприлюдненням результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.

Судом встановлено, що 27.04.2018 Виконавчим комітетом Вишневої міської ради на власному офіційному веб-сайті та в газеті «Наше місто» (№ 08 (599) від 27.04.2018) розміщено оголошення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті детального плану із зазначенням техніко-економічних показників, в якому вказаний розробник містобудівної документації.

Надалі, між Виконавчим комітетом Вишневої міської ради та представниками громадськості, в т.ч. власниками/користувачами великих земельних ділянок, що розташовані в центральній частині міста Вишневе, обговорювалися положення Проекту детального плану території.

За результатами проведених громадських слухань, зауважень та заперечень ні від позивача, ні від таких користувачів не надходило, за винятком однієї заяви від ТОВ «ІС-СТАРТ», яка була врахована частково (за згодою заявника).

Разом з тим, на думку позивача проведені заходи відбулись з порушенням законодавчої процедури затвердження детального плану території, зокрема, в частині проведення громадських слухань, оскільки оголошення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості не містить відомостей про строк подання пропозицій, а також в ньому відсутня інформація стосовно запланованих заходів, що суперечить нормам Порядку № 555.

Суд не погоджується з такими доводами, оскільки в результаті дослідження вищевказаного оголошення встановлено, що воно оформлене у відповідності до положень чинного законодавства.

Так, оголошення містить відомості щодо можливості направляти пропозиції до Проекту детального плану території строком до 29 травня 2018 року за адресою АДРЕСА_1 Святошинська 29, виконком Вишневої міської ради, тобто протягом місяця з дати його опублікування, що узгоджується з частинами п`ятою-шостою статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та відповідає п. 11 Порядку №555.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про дотримання Вишневою міською радою встановленого порядку розроблення детального плану території, зокрема, щодо проведення громадських слухань.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам щодо відповідності Детального плану території Генеральному плану міста Вишневе, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території; детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Згідно з частиною четвертою статті 19 цього ж Закону детальний план території визначає принципи планувально-просторової організації забудови; червоні лінії та лінії регулювання забудови; функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; черговість та обсяги інженерної підготовки території; систему інженерних мереж; порядок організації транспортного і пішохідного руху; порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).

Відповідно до п. 4.3 ДБН Б.1.1-15:2012 «Склад та зміст генерального плану населеного пункту» Генеральний план визначає основні принципи і напрямки планувальної організації та функціонального призначення території, формування системи громадського обслуговування населення, організації вулично-дорожньої та транспортної мережі, інженерного обладнання, інженерної підготовки і благоустрою, цивільного захисту території та населення від небезпечних природних і техногенних процесів, охорони навколишнього природного середовища, охорони та збереження культурної спадщини та традиційного характеру середовища історичних населених пунктів, а також послідовність реалізації рішень, у тому числі етапність освоєння території.

Під час розроблення Генерального плану, застосовується форма основних показників Генерального плану населених пунктів, що є додатком А до ДБН ОСОБА_4 1.1-15:2012 «Склад та зміст генерального плану населеного пункту».

Проаналізувавши вказану форму, встановлено, що в ній відсутній пункт, що зазначає поверховість житлових будинків, а відтак суд доходить до висновку, що визначення поверховості не відноситься до показників Генерального плану.

Також, як зазначено в поясненнях Державного підприємства «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування», яке є розробником Генерального плану м. Вишневе та Детального плану території центральної частини міста Вишневе, розрахункові параметри, у т.ч. поверховість, що зазначена у пояснювальній записці Генерального плану міста Вишневе, а саме в розділі 5.3 «Житловий фонд» не відноситься до основних показників ГП, а прийняті для проведення укрупнених розрахунків, що виконувалися спеціалістами інституту.

Відповідно до Генерального плану міста Вишневе встановлено, що обсяги житлового будівництва базуються на оцінці потреб, можливостей та розраховані відповідно до прийнятої планувальної структури, а також структури житлового будівництва та показників щільності забудови.

Відповідно до пункту 4.1 розділу 4 ДБН Б.1.1-14:2012 детальний план території розробляється з метою уточнення у більш крупному масштабі положень генерального плану населеного пункту.

Пунктом 4.2 розділу 4 ДБН Б.1.1-14:2012 передбачено, що детальний план розробляється на структурно-планувальні елементи території населеного пункту, які мають цілісний планувальний характер, на основі затвердженого генерального плану цього населеного пункту відповідно до чинного законодавства, плану зонування (за наявності) з використанням матеріалів містобудівного та земельного кадастрів.

З аналізу наведених норм містобудівного законодавства вбачається, що генеральний план населеного пункту вирішує загальні стратегічні завдання розвитку населеного пункту, у тому числі розташування територій різного функціонального призначення, а не конкретних об`єктів і не є підставою для їх будівництва.

На базі генерального плану розробляються плани зонування території (зонінги) та проекти детального планування, які вже є правомірною підставою для надання містобудівних умов та обмежень забудови.

Відповідно до пункту 7 Завдання на розробку Детального плану території центральної частини міста Вишневе метою розробки є:

- уточнення планувальної структури та функціонального призначення території на основі генерального плану м. Вишневе;

- визначення містобудівних умов та обмежень;

- визначення потреб у підприємствах та установах обслуговування, місць їх розташування;

- визначення напрямів, черговості та обсягів подальшої діяльності щодо попереднього проведення інженерного забезпечення території; створення транспортної інфраструктури та розміщення місць паркування т/з; охорони та поліпшення навколишнього середовища та ін.

Як вбачається із Генерального плану м. Вишневе, затвердженого рішенням XVIII сесії Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області VII скликання від 16.02.2017 №1-01/XVIII7-8 територія центральної частини міста між вулицями Європейська, Зелена, Лесі Українки, Київська передбачена під багатоквартирну, громадську та садибну забудову (т.2, а.с.10-142).

Детальним планом території передбачено будівництво багатоповерхових житлових будинків. Біля будинків передбачено розміщення дитячих майданчиків, облаштованих місць тихого відпочинку, майданчиків для занять фізкультурою, господарських майданчиків та гостьових стоянок. Частково в перших поверхах існуючих та проектних житлових будинків передбачені вбудовано-прибудовані громадські (комерційні) приміщення, що на перспективу зможуть обслуговувати як існуюче так і перспективне населення житлового кварталу. На території кварталу запроектовані: дитячий садок з початковою школою №1 на 160 місць, прибудований дитячий садок №2 на 75 місць, прибудований дитячий садок №3 на 150 місць. Також, на території житлового кварталу запроектовані окремо розташовані громадські (комерційні) заклади.

Суд звертає увагу на те, що передбачене положеннями Генерального плану м. Вишневе функціональне призначення території центральної частини міста не змінилося із затвердженням Детального плану території.

Порушення умов Генерального плану позивач вбачає, зокрема, в тому, що цим документом передбачено будинки до 12 поверхів, натомість планування детального плану поверховості передбачає будинки до 16 поверхів.

З приводу вказаних доводів суд зазначає наступне.

З аналізу вже згаданого п. 4.3 ДБН Б.1.1-15:2012, яким передбачені основні показники генерального плану міста, вбачається, що визначення поверховості будинків до таких не відноситься та цією нормою не передбачено.

Також, Додаток А до ДБН Б.1.1-15:2012 містить форму основних показників, в якому відсутній пункт, що зазначає поверховість будинків.

Таким чином, техніко-економічні показники Генерального плану детальним планом не змінюються.

Разом з тим, п. 4.1 ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території» визначено, що Детальний план розробляється з метою:

- уточнення у більш крупному масштабі положень генерального плану населеного пункту,

- уточнення планувальної структури і функціонального призначення території, просторової композиції, параметрів забудови та ландшафтної організації частини території населеного пункту або території за його межами;

- формування принципів планувальної організації забудови;

- уточнення містобудівних умов та обмежень згідно з планом зонування у разі його наявності, що також визначено п. 4 ст. 19 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до п. 8 ст. 1. Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Пунктом 4.4 ДБН Б.1.1-14:2012 передбачено, що затверджений детальний план є основою для визначення вихідних даних для визначення (уточнення) містобудівних умов та обмежень.

Згідно з п. 6.1 ДБН Б.1.1-14:2012 текстові матеріали детального плану відповідають графічним матеріалам та формують у вигляді пояснювальної записки, яка включає розділи:

- розподіл територій за функціональним використанням, розміщення забудови на вільних територіях та за рахунок реконструкції, структура забудови, яка пропонується (поверховість, щільність).

- переважні, супутні і допустимі види використання територій, містобудівні умови та обмеження (уточнення).

Пунктом 5 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що містобудівні умови та обмеження містять:

1) назву об`єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об`єкта;

2) інформацію про замовника;

3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні;

4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах;

5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки;

6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону);

7) мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд;

8) планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони);

9) охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж.

Перелік зазначених умов є вичерпним.

Отже, аналізуючи вищенаведені норми та нормативні документи, суд доходить висновку про те, що кількість поверхів у будинках визначається у Містобудівних умовах та обмеженнях забудови земельної ділянки.

Натомість Генеральний план населеного пункту визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту, а детальний план території визначає планувальну організацію та розвиток території.

Судом встановлено, що відповідно до плану зонування території міста, територія проектування ДПТ визначена як зона Ж-3, де визначені допустимі види використання території, у т.ч. житлові будинки вище 9-ти поверхів.

Відповідно до п. 2 ДБН 360-92** «Загальна організація міських і сільських поселень» територія міста за функціональним призначенням і характером використання поділяється на сельбищну, виробничу, в т.ч. зовнішнього транспорту, і ландшафтнорекреаційну.

До сельбищної території входять ділянки житлових будинків, громадських установ, будинків і споруд, у т.ч. навчальних, проектних, науково-дослідних та інших інститутів без дослідних виробництв, внутрішньосельбищна вулично-дорожна і транспортна мережа, а також площі, парки, сади, сквери, бульвари, інші об`єкти зеленого будівництва й місця загального користування.

Також, відповідно до п. 3 ДБН 360-92** «Сельбищна територія» в межах сельбищної території треба передбачати формування взаємозв`язаних зон громадських центрів, житлової забудови, озеленених територій загального користування, нешкідливих місць прикладення праці, а також магістральної та вуличної мережі.

Відповідно до п.3.2 ДБН 360-92** «Загальна організація міських і сільських поселень» для попереднього визначення потреби у сельбищній території приймають укрупнені показники, зокрема, середня поверховість забудови може становити 9 і більше поверхів.

При визначенні розміру сельбищної території слід виходити з потреби кожної сім`ї в окремій квартирі або будинку. Розрахункова житлова забезпеченість визначається диференційовано для міст у цілому та їх районів на підставі прогнозних даних про середній розмір сім`ї з урахуванням застосовуваних типів житлових будинків, планувальних обсягів житлового будівництва, частки фонду, який створюється за рахунок коштів населення.

Розміщення нового житлового будівництва у містах повинне передбачатися як на вільних територіях, так і в районах реконструкції. Архітектурно-планувальну організацію районів житлового будівництва треба здійснювати з урахуванням містобудівних умов, відповідно до їх місцеположення відносно центру міста; основних архітектурнопланувальних осей і вузлів (існуючих або тих, що проектуються); пам`яток архітектури, культури, заповідних зон; навколишньої забудови з урахуванням її характеру, поверховості; природного оточення.

В результаті дослідження Генерального плану та Детального плану території центральної частини міста Вишневе встановлено, що на даній території існують будинки з невисокою поверховістю, а саме 4-5 поверхів, тому в певних кварталах може відбуватися будівництво будинків до 16 поверхів з урахуванням середньої поверховості.

У зв`язку з наведеним, суд не вбачає порушень законодавства та умов Генерального плану м. Вишневе в тому, що Детальний план території у розрахункових параметрах використовує поверховість будинків до 16 поверхів, оскільки самим Детальним планом території поверховість будинків не визначається, а встановлюються граничні параметри локального будівництва.

Крім того суд вважає, що невідповідність двох актів органу місцевого самоврядування, зокрема, Генерального плану та Детального плану забудови території, затверджених рішеннями одного й того ж органу, не може бути підставою для скасування одного з них, за відсутності встановлених актами вищої юридичної сили безпосередніх вказівок про це.

Вказана позиція узгоджується із позицією Верховного Суду, що викладена в постанові від 26.04.2019 по справі №826/11046/16.

Оцінюючи доводи позивача в частині невідповідності ДПТ державним будівельним нормам щодо щільності населення, суд виходив, зокрема, з наступного.

Пунктом 3.7 ДБН 360-92**, рекомендовано розрахункову щільність населення на території житлового району приймати від 110-170 люд./га (малі міста) до 190-220 люд./га (найзначніші міста) відповідно для зон міста різної містобудівної цінності (периферійної і центральної).

З матеріалів справи вбачається, що пунктом 10 Завдання на проектування передбачено перелік основних техніко-економічних показників:

- площа розроблення ДПТ - орієнтовно 44 га;

- щільність населення до 450 ч/га;

- поверховість до 16 поверхів.

Разом з тим, абзацом 2 пункту 3.7 ДБН 360-92** передбачено, що щільність населення житлового кварталу з повним комплексом установ і підприємств місцевого значення слід приймати відповідно до щільності більших структурних елементів у межах 180-450 люд./га.

Щільність населення житлового району і житлового кварталу слід диференціювати залежно від їх розміщення у структурі міста і приймати: підвищену - у центральній зоні міста, на територіях основних архітектурно-планувальних осей АПВ.

Розділом 3 Сельбищна територія ДБН -360-92** встановлено, що житловий квартал (житловий комплекс) - первісний структурний елемент житлового середовища, обмежений магістральними або житловими вулицями, проїздами, природними межами тощо, площею до 20-50 га з повним комплексом установ і підприємств обслуговування місцевого значення (збільшений квартал, мікрорайон) і до 20 га з неповним комплексом.

Як встановлено судом, Детальним план території центральної частини міста Вишневе передбачено будівництво багатоповерхових житлових будинків. Біля будинків передбачено розміщення дитячих майданчиків, облаштованих місць тихого відпочинку, майданчиків для занять фізкультурою, господарських майданчиків та гостьових стоянок. Частково в перших поверхах існуючих та проектних житлових будинків передбачені вбудовано-прибудовані громадські (комерційні) приміщення, що на перспективу зможуть обслуговувати як існуюче так і перспективне населення житлового кварталу. На території кварталу запроектовані: дитячий садок з початковою школою №1 на 160 місць, прибудований дитячий садок №2 на 75 місць, прибудований дитячий садок №3 на 150 місць. На території житлового кварталу запроектовані окремо розташовані громадські (комерційні) заклади.

Оскільки територія ДТП відноситься до житлового середовища з повним комплексом установ і підприємств місцевого значення, то суд приходить до висновку про те, що в даному випадку до розрахунку щільності населення застосовується абзац 2 пункту 3.7 ДБН 360-92**.

Відносно твердження позивача стосовно неправомірності проектування ДПТ вбудованих (прибудованих) дошкільних навчальних закладів, які ані Генеральним планом міста Вишневе, ані ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального тану території», ані ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» та ОСОБА_5 2.2-4-201Х «Дошкільні навчальні заклади» не передбачені та не містять такого поняття, суд зазначає наступне.

Як вже було встановлено, запроектовані в ДПТ дитячий садок №2 на 75 місць та дитячий садок №3 на 150 місць плануються звести шляхом прибудови до інших будівель.

Пунктом 3.5 ДБН В.2.2-4-97 «Будинки та споруди дитячих дошкільних закладів» (діючий на час виникнення спірних правовідносин) передбачено прибудову дошкільних навчальних закладів загального типу місткістю до 160 місць.

Також, відповідно до п. 1 Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 24.03.2016 року №234, санітарний регламент визначає санітарно-епідеміологічні вимоги до дошкільних навчальних закладів усіх форм власності (створених у тому числі в житлових та нежитлових приміщеннях), виконання яких дозволяє створити нешкідливі умови розвитку, виховання, навчання дітей, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров`я дітей. Тобто, вказаним регламентом передбачено розміщення ДНЗ в житлових будинках.

Крім того, суд звертає увагу на те, що позивач посилається на проект ОСОБА_6 .2.2-4-201Х «Дошкільні навчальні заклади», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25 квітня 2018 року №107, який набрав чинності з 01 жовтня 2018 року, тобто після виникнення спірних правовідносин.

Разом з тим, цим нормативним документом також передбачено розміщення дитячих навчальних закладів в житлових будинках, а саме в п. 6.1.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показань свідків.

Судом досліджено (в межах підстав позову) як спірне рішення Вишневої міської ради разом з Детальним планом території, так і передумови його прийняття, в т.ч. і Генеральний план міста, у зв`язку з чим судом не встановлено порушень, на які вказує позивач, як на підставу для задоволення позовних вимог.

Суд звертає увагу на те, що дослідженні рішення відповідача є обґрунтованими, містять мету їх прийняття, з посиланням на законодавчу базу, прийняті з метою впорядкування довгострокової стратегії планування та забудови центральної частини міста Вишневе між вулицями Європейська, Зелена, Лесі Українки, Київська.

Доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивачем не надано.

Вказане свідчить про відповідність Детального плану території центральної частини в м.Вишневе вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про правомірність прийнятого 31 травня 2018 року на ХХХ сесії Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області VІІ скликання рішення № 1-01/ХХХ7-7 «Про затвердження Детального плану території центральної частини в м.Вишневе», у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

У судовому засіданні 04.06.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст судового рішення відповідно до ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України складено 14.06.2019 року.

Керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст судового рішення складено 14.06.2019 року.

Суддя Кушнова А.О.