Рішення № 82680460, 27.06.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1500/19

РІШЕННЯ

іменем України

27 червня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в якому просить визнати протиправною відмову в призначенні їй пенсії у зв`язку з втратою годувальника згідно з Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Також просить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію по втраті годувальника у розмірі 50 відсотків від належної її померлому чоловіку ОСОБА_2 державної пенсії на підставі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 24.12.2018 року.

Посилається на те, що 02.01.2019 року звернулась до відповідача з заявою про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, на що отримала відповідь №717/П-8 від 25.03.2019 року, якою відмовлено у призначенні пенсії. Не погоджуючись з цим, позивач звернулась до суду.

28 травня 2019 року відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. 07 червня 2019 року на виконання ухвали суду відповідач надав завірену копію пенсійної справи ОСОБА_1 .

13 червня 2019 року надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, де відповідач вказує на незгоду з позовними вимогами, посилаючись на те, що позивачем не надано підтвердження того, що відповідач порушив її права, що свідчить про безпідставність та необґрунтованість вимог позивача.

Посилається на те, що оскільки позивач станом на момент смерті ОСОБА_2 отримувала пенсію за віком, а за даними умовного розрахунку пенсії, який був проведений органом ПФУ, розмір пенсії позивача підлягатиме зменшенню, у відповідача відсутні підстави для переведення на пенсію по втраті годувальника.

Суд відмовив у клопотанні про перехід до розгляду справи в судовому засіданні з викликом сторін у зв`язку з необґрунтованістю.

14 червня 2019 року надійшли додаткові пояснення, де позивач покликається на те, що розмір пенсії ОСОБА_1 у зв`язку із втратою годувальника прямо пов`язаний з розміром пенсії померлого чоловіка, тому при обчислені її пенсії відповідач мав би врахувати обставини, встановлені судами при розгляді справи № 685/690/13-а та врахувати довідки про заробітну плату, наявні в пенсійній справі ОСОБА_2 про роботу в зоні відчуження.

Крім цього, твердження відповідача про те, що призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника є недоцільним, оскільки розмір пенсії зменшиться, позивач вважає хибним, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 з 25 травня 2011 року отримує пенсію за віком, розмір якої обчислено відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Позивач з 05 травня 1981 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (копія, а.с.13)

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 27 грудня 2018 року)

З матеріалів справи вбачається, що 02 січня 2019 року позивач звернулась в Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про переведення її на пенсію у зв`язку з втратою годувальника після смерті чоловіка.

12.03.2019 року позивач повторно звернулась до відповідача (а. с. 12)

Листом № №717/П-8 від 25.03.2019 року (а. с. 10-11) Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило, що оскільки позивач станом на момент смерті ОСОБА_2 отримувала пенсію за віком, а за даними умовного розрахунку пенсії, який був проведений органом ПФУ, розмір її пенсії підлягатиме зменшенню, відсутні підстави для переведення її на пенсію по втраті годувальника.

Оцінюючи відмову відповідача, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Частиною 1 ст. 10 Закону № 1058-IV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Статтею 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначені умови призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, за яких пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року - незалежно від тривалості страхового стажу.

Члени сім`ї, які вважаються непрацездатними і утриманцями, визначаються відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". За змістом пункту 1 частини другої статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" непрацездатними членами сім`ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Згідно з частиною третьою цієї статті до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Судом встановлено, що позивач перебувала в зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 та досягла пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", є пенсіонером, отримує пенсію за віком, має право на пільги встановлені законодавством України для сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, що підтверджується посвідченням члена сім`ї померлого (загиблого) ветерана війни серії НОМЕР_3 , виданим 18 січня 2019 року, та довідкою Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації №358-04-02 від 28.03.2019 року (а. с. 17, 18).

З матеріалів пенсійної справи позивача та матеріалів судової справи також вбачається, що її чоловік був інвалідом 1 групи, особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, захворювання якого було пов`язане із виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_4 від 23.02.1998 року, копією посвідчення серії НОМЕР_5 від 12.04.2006 року, копією експертного висновку від 25.01.2019 року. (а. с. 15,16,19) Позивач проживала зі своїм чоловіком, перебуваючи на його утриманні до дня його смерті.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

Оскільки позивач звернулась з заявою про переведення на пенсію у зв`язку з втратою годувальника 02 січня 2019 та 12 березня 2019 року, а її чоловік помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, позивачем дотримано 12-місячний строк звернення, що є підставою для переведення її на цей вид пенсії з дня, наступного після дня смерті годувальника.

Суд вважає, що у разі подання особою, яка має на це право, заяви з клопотанням або вимогою про призначення пенсії або інших дій, які суб`єкт владних повноважень повинен розглянути/вирішити/вчинити (по суті), орган влади не має права відмовляти, керуючись при цьому умовними порівняннями.

Згідно з частинами 1 та 3 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії у зв`язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатись за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Умови, порядок, призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та членам їх сімей у зв`язку з втратою годувальника затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до частини 4 пункту 11 Порядку мінімальний розмір пенсії для непрацездатних членів сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, встановлюється у розмірі - 50 відсотків пенсії по інвалідності померлого годувальника - на одного непрацездатного члена сім`ї, - 100 відсотків пенсії по інвалідності померлого годувальника - на двох і більше непрацездатних членів сім`ї, що розподіляється між ними рівними частинами.

Постановою Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 30.07.2013 року по справі № 685/690/13-а, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.06.2014 року, зобов`язано управління ПФУ у Теофіпольському районі здійснити перерахунок державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, призначену ОСОБА_2 , за матеріалами його пенсійної справи, у тому числі за довідками про роботу ОСОБА_2 в зоні відчуження відповідно до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою КМУ від 23.11.2011 року № 1210.

Оскільки розмір пенсії ОСОБА_1 по втраті годувальника прямо пов`язаний з розміром пенсії її померлого чоловіка ОСОБА_2 , при обчисленні пенсії позивача відповідач повинен врахувати обставини, встановлені вищезазначеними рішеннями судів під час розгляду справи № 685/690/13-а, а також документи пенсійної справи ОСОБА_2 та довідки про заробітну плату, отриману ним за час перебування у зоні відчуження.

У оскарженій відмові відповідач не навів жодних правових підстав, які свідчать про невідповідність позивача умовам, необхідним для отримання нею пенсії по втраті годувальника.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи те, що відповідачем не надано суду доказів на підтвердження правомірності свого рішення, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить допустити рішення до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць. Відповідно до статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду, зокрема, про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Суд не бере до уваги заперечення відповідача щодо негайного виконання рішення, оскільки наведені ним мотиви незгоди не перешкоджають вирішенню питання.

При поданні позовної заяви позивач згідно з квитанцією від 22 травня 2019 року №23 сплатила 768,40 грн. судового збору за подання позовної заяви, тому ці судові витрати слід стягнути на її користь.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задоволити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в призначенні ОСОБА_1 пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» після смерті чоловіка.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити (перевести), нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у зв`язку з втратою годувальника з 24.12.2018 року у розмірі, передбаченому ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру пенсії годувальника - ОСОБА_2 , та враховуючи обставини, встановлені постановою Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 30.07.2013 року у справі № 685/690/13-а.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім ) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення

Повне рішення складене 27 червня 2019 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головуючий суддя І.С. Козачок