Рішення № 82680333, 10.04.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 квітня 2019 року 16:00Справа № 280/631/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Гавриленко А.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Гурильова А.С.

третьої особи не з`явився

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50)

третя особа Веселівська селищна рада (72202, Запорізька область, смт. Веселе, вул. Центральна, 162)

про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі – відповідач), третя особа: Веселівська селищна рада, в якому позивач просить суд:

визнати протиправними та скасувати рішення відповідача від 21.12.2018 №А-4863-3641/0/18-18 та від 15.01.2019 №А-13-146/0/18-19;

зобов`язати відповідача повторно розглянути заяви позивача та прийняти рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в розмірі 2 га з координатами: КОАТУУ: 2321255100; Зона: 11; Квартал: 019, що знаходиться біля с. Єлизаветівка на території Веселівської селищної ради і відноситься до земель резервного фонду державної власності;

Ухвалою суду від 18.02.2019 відкрито провадження в адміністративній справі №280/631/19 та призначено судове засідання на 13.03.2019.

У зв`язку із перебуванням судді Бойченко Ю.П. на лікарняному в період з 11.03.2019 по 22.03.2019, судове засідання перенесено на 10.04.2019, про що сторін повідомлено телефонограмами.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що відповідач відмовив у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства з мотивів того, що місце розташування запитуваної земельної ділянки не відповідає вимогам законів, прийнятих відповідно до нормативно - правових актів. Позивач не погоджується з такою відмовою, вважає її необґрунтованою та із посиланням на норми Земельного кодексу України просить задовольнити позов.

Відповідач позов не визнав, надав відзив (вх. від 13.03.2019 №9916), в якому проти задоволення позовних вимог заперечив та зазначив, що місце розташування запитуваної земельної ділянки не відповідає вимогам законів, прийнятих відповідно до нормативно - правових актів (ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України). Крім того, задовольняючи позовні вимоги в частині зобов`язання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою, суд візьме на себе функції суб`єкта владних повноважень, що суперечить ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України. У задоволенні позову просить відмовити.

Від третьої особи надійшла заява (вх. від 05.04.2019 №13676), в якій зазначено, що з 01.02.2018 Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру забезпечує передачу земельних ділянок державної власності, права на які виставлені на земельні торги, в комунальну власність об`єднаних територіальних громад. Веселівською селищною радою проводиться робота по реєстрації вищезазначених земельних ділянок, яка триває і на сьогоднішній день.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Акорд».

У судовому засіданні 10.04.2019 на підставі ст. 250 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності

ВСТАНОВИВ:

03.12.2018 до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області надійшла заява ОСОБА_1 від 01.12.2018 №1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в розмірі 2,0 гектара ріллі, розташованої на території Веселівської селищній раді Веселівського району Запорізької області біля села Єлизаветівка.

До заяви додано викопіювання бажаної земельної ділянки, копія паспорту та ідентифікаційного коду позивача.

Листом від 21.12.2018 за № А-4863-3641/0/18-18 Головне Управління Держгеокадастру у Запорізькій області відмовило позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою зазначеної земельної ділянки, оскільки місце розташування запитуваної земельної ділянки не відповідає вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів (ч. 7 ст. 118 ЗК України).

Позивачем повторно подано заяву аналогічного змісту (від 28.12.2018 №2), на яку листом від 15.01.2019 №А-13-146/18-19 Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області повторно відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, із посиланням на ч. 7 ст. 118 ЗК України.

Не погоджуючись із відмовою, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III (надалі - ЗК України), а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.

Згідно ст. 22 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 № 858-IV землеустрій здійснюється на підставі: а) рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою.

Відповідно до п. б) ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч. 2 ст. 116 ЗК України).

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (п. в) ч. 3 ст. 116 ЗК України).

У статті 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

З огляду на це, ОСОБА_1 , який є громадянином України, має право на набуття права власності на земельну ділянку для особистого селянського господарства.

За правилами, встановленими частинами шостою, сьомою ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Тобто, Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який розширеному тлумаченню не підлягає.

Відмовляючи позивачу листами від 21.12.2018 №А-4863-3641/0/18-18 та від 15.01.2019 №А-13-146/0/18-19 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою відповідач лише посилається на норму Земельного кодексу України, проте жодним чином не обґрунтовує, в чому саме полягає невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Частиною другою статті другої КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Разом з тим, рішення Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, оформлені листами від 21.12.2018 №А-4863-3641/0/18-18 та від 15.01.2019 №А-13-146/0/18-19, щодо відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не відповідають даним критеріям.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 77 КАС України покладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, правомірності відмови не довів, жодних доказів на підтвердження своєї позиції суду не надав.

За таких обставин, рішення Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, оформлені листами від 21.12.2018 №А-4863-3641/0/18-18 та від 15.01.2019 №А-13-146/0/18-19, є протиправними та підлягають скасуванню.

Надаючи оцінку вимогам позивача щодо зобов`язання відповідача повторно розглянути його клопотання, необхідно зазначити, що враховуючи протиправність відмови суб`єкта владних повноважень у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність спірної земельної ділянки, суд вважає, що позивачем вірно обрано такий спосіб захисту порушених прав по даній адміністративній справі, у зв`язку з чим вказана вимога підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою суд зазначає, що право на прийняття того чи іншого рішення про надання особі дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, є виключним правом розпорядника землі, отже в задоволенні даної частини позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, оформлені листами від 21.12.2018 №А-4863-3641/0/18-18 та від 15.01.2019 №А-13-146/0/18-19, щодо відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Веселівської селищної ради Веселівського району Запорізької області.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, код ЄДРПОУ 39820689) повторно розглянути заяви ОСОБА_1 (реєстраційний номер №А-4863/0/17-18 від 03.12.2018 та №А-13/0/17-19 від 03.01.2019), щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Веселівської селищної ради Веселівського району Запорізької області, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині рішення.

В іншиій частині позовних вимог - відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок присудити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50; код ЄДРПОУ 39820689).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення в повному обсязі виготовлено та підписано 14.06.2019.

Суддя Ю.П. Бойченко