Рішення № 82680217, 13.06.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 червня 2019 року Справа № 808/8396/15 СН/280/40/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н. В.,

за участю секретаря Фесик А.В.

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: Лишенко С.С.

представника відповідачів: Касянової Я ОСОБА_2 С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області,

Державної установи «Софіївська виправна колонія №55»,

Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції,

про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду (далі – суд) із позовом до Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (далі – відповідач-1), Софіївської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№55) (далі – відповідач-2), в якому позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати Наказ начальника Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області № 265о/с від 15 вересня 2015 року в частині звільнення - капітана внутрішньої служби ОСОБА_1 (М-135485), оперуповноваженого (по боротьбі з незаконним обігом наркотичних засобів) оперативного відділу Софіївської виправної колонії управління ДПтС України в Запорізькій області (№55) у запас Збройних Сил України на підставі пункту 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України.

- зобов`язати управління ДПтС України в Запорізькій області поновити - ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого (по боротьбі з незаконним обігом наркотичних засобів) оперативного відділу Софіївської виправної колонії управління ДПтС України в Запорізькій області (№55).

- стягнути з Софіївської виправної колонії управління ДПтС України в Запорізькій області (№55) на мою користь середньомісячну заробітну плату (грошове утримання) за час вимушеного прогулу з дня звільнення і по день поновлення на посаді у сумі 3700 (три тисячі сімсот) грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.12.2015 адміністративний позов задоволено повністю.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2018 апеляційну скаргу Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області задоволено; постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року скасовано.

Ухвалою Верховного суду від 28 листопада 2018 року постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28.12.2015 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2018 у справі №808/8396/15 скасовано та направлено справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Справу №808/8396/15 (СН/280/40/18), автоматизованою системою документообігу суду 28.12.2018 передано на розгляд судді Стрельніковій Н.В.

02.01.2019 прийнято справу до провадження, призначено підготовче засідання на 23.01.2019, та витребувано від відповідача примірник Інструкції з організації нагляду за засудженими, які відбувають покарання у кримінально-виконавчих установах, що затверджена наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 22.10.2004 №205 та додаткові письмові пояснення з урахуванням висновків Верховного суду викладених в ухвалі від 28.11.2018 у даній справі.

23.01.2019 зупинено провадження у справі для надання часу сторонам для примирення до 21.02.2019. В подальшому продовжено процесуальний строк для примирення сторін до 28.03.2019.

28.03.2019 поновлено провадження у справі, залучено в якості співвідповідача - Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, та зупинено провадження у справі до 13.05.2019.

13.05.2019 поновлено провадження у справі, витребувано додаткові докази від Прокуратури Запорізької області, та зупинено провадження у справі до 13.06.2019.

13.06.2019 поновлено провадження у справі, протокольною ухвалою закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи у цей же день.

У судовому засіданні 13.06.2019, на підставі ст.243 КАС України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 229 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: звукозаписуючого пристрою "Акорд".

Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали з підстав, викладених в позовній заяві просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідачів в судовому засіданні заперечила проти позову з підстав, викладених у раніше поданих запереченнях (від 22 грудня 2015 року вх.№53628), а також з підстав, викладених у письмових відзивах (вх. №№10402 від 18.03.2019, №12226 від 28.03.2019, 17125 від 25.04.2019) відповідно до яких зазначає, що оскаржуване позивачем звільнення відбулося у зв`язку із скоєнням ним дисциплінарного проступку, що призвело до втечі засуджених Софіївської виправної колонії управління ДПтС України в Запорізькій області (№55) із охоронюваної території та дискредитувало звання рядового і начальницького складу осіб Державної кримінально-виконавчої служби України та Державної кримінально-виконавчої служби України в цілому. Зазначає, що своїми діями ОСОБА_1 спричинив суттєву матеріальну шкоду державним інтересам у вигляді підриву авторитету та престижу правоохоронного органу - установи виконання покарань, в особі Державної кримінально-виконавчої служби України, а також званню рядового і начальницького складу осіб Державної кримінально-виконавчої служби України. Зазначає, що непрофесійні дії позивача мали негативний наслідок і для цивільного населення, оскільки засудженими після вчинення групової втечі було здійснене ще одне кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 187 КК України (розбій). Ними був вчинений напад на громадянина, шляхом нанесення йому тілесних ушкоджень та заволодіння його особистим майном. Зазначає, що позивачем було грубо порушено вимоги діючого законодавства, як особи, яка представляла інтереси держави в особі Державної кримінально-виконавчої служби України, оскільки дана надзвичайна подія набула великого розголосу в засобах масової інформації, чим підірвала довіру, репутацію та надійність Державної кримінально - виконавчої служби України в цілому. Вважає, що оскаржуваний наказ управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області від 15 вересня 2015 року №265 о/с прийнятий на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а відтак є правомірним, тому за цих обставин позовні вимоги ОСОБА_1 , щодо скасування цього наказу є такими, що не підлягають задоволенню.

Вислухавши пояснення позивача та його представника, та представника відповідача, вивчивши наявні матеріали та фактичні обставини справи, перевіривши їх наявними у справі доказами, суд з`ясував наступне.

ОСОБА_1 проходив службу в Державній кримінально-виконавчій службі України з 24 травня 2011 року по 15 вересня 2015 рік.

13 вересня 2015 року у Софіївській виправній колонії (№55) сталася надзвичайна подія - двоє засуджених, які утримувались у вищезазначеній виправній колонії, скоїли втечу, а саме засуджені відділення соціально-психологічної служби №3 Тищенко Едуард Вікторович, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з наказом Міністерства юстиції України “Про затвердження порядку про проведення службових розслідувань в Державній кримінально - виконавчій службі України” від 12 березня 2015 року №356/5, а саме розділу III, наказом Софіївської виправної колонії (№55) “Про проведення службового розслідування” від 14 вересня 2015 року №301/ОД проведено службове розслідування.

За результатами проведеного службового розслідування 14 вересня 2015 року було складено висновок службового розслідування за фактом вчинення групової втечі з - під варти засудженими до позбавлення волі: ОСОБА_3 , 1981 року народження, ОСОБА_4 , 1988 року народження з Софіївської виправної колонії управління ДПтС України в Запорізькій області (№55), відповідно до якого було встановлено, що дана подія стала можливою через слабкий нагляд за засудженими, тобто неналежне виконання своїх посадових обов`язків працівниками Софіївської виправної колонії (№55), в тому числі капітаном внутрішньої служби Резніченко Олександром Євгенійовичем, оперуповноваженим (по боротьбі з незаконним обігом наркотичних засобів) оперативного відділу.

Разом з тим, 14 вересня 2015 року Наказом №263/ос “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності”, визначено, що за недостатню оперативну обізнаність про процеси, що відбуваються у середовищі засуджених установи, ігнорування вимог пункту 86 Інструкції з організації нагляду за засудженими, які відбувають покарання у кримінально-виконавчих установах, затвердженої наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 22 жовтня 2004 року № 205, в частині не вжиття заходів щодо недопущення засудженими порушень встановленого порядку відбування покарання, під час чергування у складі оперативної групи капітана внутрішньої служби Резніченка Олександра Євгенійовича, оперуповноваженого (по боротьбі з незаконним обігом наркотичних засобів) оперативного відділу Софіївської виправної колонії управління ДПтС України в Запорізькій області (№55), звільнити з Державної кримінально-виконавчої служби України за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового та начальницького складу передбаченого статтею 66 Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

15 вересня 2015 року Наказом №265о/с начальника управління полковником внутрішньої служби “По особовому складу” у відповідності з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України звільнено у запас Збройних Сил України за пунктом 66 (за вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) капітана внутрішньої служби ОСОБА_5 Євгенійовича (М-135485), оперуповноваженого (по боротьбі з незаконним обігом наркотичних засобів) оперативного відділу Софіївської виправної колонії управління ДПтС України в Запорізькій області (№55).

Не погоджуючись з таким діями Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області, Софіївської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№55) позивач звернувся із позовом до суду.

Правові основи організації та діяльності Державної кримінально – виконавчої служби України, її завдання та повноваження визначені Законом України “Про Державну кримінально – виконавчу службу України” № 2713-IV від 23 червня 2005 року (в редакції на час винесення спірного наказу).

В запереченнях відповідачем 1 зазначено права та обов`язки посадових і службових осіб органів і установ виконання покарань визначених статтею 18 наведеного Закону.

Разом з іншими обов`язками посадові і службові особи установ виконання покарань зобов`язані: 6) забезпечувати правопорядок, додержання вимог режиму, правил внутрішнього розпорядку в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах і на прилеглих до них територіях та вимагати від засуджених і осіб, узятих під варту, інших осіб виконання ними обов`язків, установлених законом; 8) забезпечувати безпеку засуджених і осіб, узятих під варту, персоналу і громадян, які перебувають на території установ виконання покарань та слідчих ізоляторів; 10) запобігати вчиненню кримінальних правопорушень та дисциплінарних проступків в органах і установах виконання покарань та слідчих ізоляторах; приймати і реєструвати заяви та повідомлення про кримінальні правопорушення і події, своєчасно приймати щодо них рішення; 11) забезпечувати охорону, ізоляцію та нагляд за засудженими і особами, узятими під варту; здійснювати заходи щодо розшуку осіб, які вчинили втечу з установ виконання покарань і слідчих ізоляторів, та засуджених, які ухиляються від покарань, не пов`язаних з позбавленням волі; 12) виявляти, припиняти кримінальні правопорушення, вчинені в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, брати участь в їх розкритті у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України; 14) виявляти причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних правопорушень і порушень режиму в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах, а також вчиненню кримінальних правопорушень засудженими до покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, вживати в межах своїх повноважень заходів до їх усунення.

Також, зазначено, що посадові особи і службові особи органів і установ виконання покарання мають право: 1) вимагати від засуджених, осіб, узятих під варту, та інших осіб, які перебувають на території та в приміщеннях органів і установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, додержання норм кримінально-виконавчого законодавства; запроваджувати в установленому законом порядку режим особливих умов в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах; 7) застосовувати і використовувати фізичну силу, спеціальні засоби і зброю на підставах і в порядку, передбачених Законом України “Про міліцію” та іншими законами України; 8) здійснювати оперативно-розшукові заходи згідно із законами України.

Суд зазначає, що наведені права та обов`язки є загальними для посадових і службових осіб органів і установ виконання покарання при виконані завдань та повноважень покладених на Державну кримінально – виконавчу службу України.

Коло прав та обов`язків позивача визначено посадовою інструкцією оперуповноваженого оперативного відділу Софіївської виправної колонії УДПтС України в Запорізькій області по боротьбі з незаконним обігом наркотичних речовин (посадова інструкція має гриф “для службового користування” та долучена до матеріалів справи).

11 вересня 2015 року відповідно до наказу начальника Софіївської виправної колонії (№55) № 255 “Про забезпечення охорони та нагляду на добу” затверджено склад чергової зміни та варти на 12 вересня 2015 року.

Згідно наведеного наказу позивач заступив на добове чергування у складі оперативної групи: капітана внутрішньої служби Резніченко О.Є., капітана внутрішньої служби Острадчук С.В., майор внутрішньої служби Лазечний А.Л.

Відповідно до вимог пункту 86 “Інструкції з організації нагляду за засудженими, які відбувають покарання у кримінально – виконавчих установах”, затвердженої наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань № 205 від 22 листопада 2004 року, особи які входять до складу оперативної групи зобов`язані:

86.1. Здійснювати нагляд за поведінкою засуджених на закріплених об`єктах, вживати заходів щодо недопущення порушення ними встановленого порядку відбування покарання.

86.2. Вимагати від засуджених виконання встановленого для них розпорядку дня та правил поведінки. Складати на осіб, які вчинили правопорушення, відповідні документи і доповідати черговому помічнику начальника установи.

86.3. Знати особливості оперативної обстановки на об`єкті обслуговування, ймовірні місця переховування засуджених, чисельність осіб, схильних до втечі, нападу на персонал, захоплення заручників, місця їх перебування, особисті дії у складі оперативної групи на випадок ускладнення оперативної обстановки, а також дотримуватись заходів особистої безпеки, встановленого порядку та підстав застосування спеціальних засобів та фізичної сили.

86.4. У разі необхідності, за вказівкою чергового помічника начальника установи, здійснювати перевірку засуджених, їх обшуки, проводити огляд їх особистих речей та місць перебування, надавати допомогу молодшим інспекторам у забезпечені належного нагляду та правопорядку на окремих об`єктах або дільницях.

86.5. Доповідати черговому помічнику начальника установи про стан правопорядку на закріпленому об`єкті через кожні 2 години, а при надзвичайній події – негайно.

86.6. Давати вказівки старшим днювальним, днювальним по гуртожитку та іншим засудженим, які здійснюють роботу з господарського обслуговування установи, щодо підтримання належного порядку у приміщеннях і на території установи та вимагати їх виконання. У нічний час з відбою до підйому здійснювати обхід жилих приміщень засуджених, перевіряти наявність їх на спальних місцях, про що робити записи у журналах перевірки.

86.7. Залишати визначене місце несення служби (об`єкт нагляду) тільки з дозволу чергового помічника начальника установи.

Представником відповідачів, в судовому засіданні, надано пояснення стосовно допущеного ОСОБА_1 дисциплінарного порушення (вчинку). Так, ОСОБА_1 із-за особистої службової недбалості не було вжито жодних необхідних дій та заходів, що повинні були б попередити злочин та що передбачені обов`зками, як для оперуповноваженого оперативного відділу установи виконання покарання так і обов`язками члена оперативної групи установи виконання покарань, та службової особи установи виконання покарань щодо обов`язку забезпечення правопорядку, додержання вимог режиму, правил внутрішнього розпорядку в установі. Натомість, всупереч вимогам чинного законодавства України та організаційно-розпорядчих документів ДПтС України, позивач після бесіди з засудженими, які перебували в стані алкогольного сп`яніння, відпустив їх та наказав ідти спати, замість поміщення їх до дисциплінарного ізолятору, в наслідок чого ними було здійснено втечу з під варти, шляхом подолання основної огорожі охороняємої території установи.

Але, зазначені пояснення суперечать “Правилам внутрішнього розпорядку установ виконання покарань”, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 2186/5 від 29 грудня 2014 року (далі за текстом Правила).

Пунктом 5 Розділу XXV Правил передбачено, що підставою для приймання та тримання засуджених у ДІЗО, карцерах та ПКТ (ОК) є постанова про поміщення засудженого в дисциплінарний ізолятор, карцер установи виконання покарань (додаток 29) або постанова про переведення засудженого в приміщення камерного типу (окрему камеру) установи виконання покарань (додаток 30), винесена начальником установи виконання покарань або особою, яка виконує його обов`язки, з визначенням строку тримання після перевірки пояснень засуджених по суті допущених правопорушень. Постанова оголошується засудженому під особистий підпис. Перед поміщенням засуджених у ДІЗО, карцер, ПКТ (ОК) начальник медичної частини (черговий лікар) зобов`язаний провести їх огляд. У разі неможливості тримання засудженого у ДІЗО, карцері, ПКТ (ОК) за станом здоров`я начальник медичної частини (черговий лікар) робить відмітку про переведення його до медичної частини установи виконання покарань на зворотному боці постанови.

На підставі абзацу 4 пункту 5 наведених Правил встановлено, що у разі відсутності начальника установи виконання покарань у термінових випадках, коли іншими заходами попередити злочин або грубе порушення неможливо, засуджені можуть бути поміщені в ДІЗО або в карцери до прибуття начальника установи або особи, яка виконує його обов`язки, але не більше ніж на 48 годин з урахуванням святкових, неробочих і вихідних днів, за постановою про тимчасове поміщення до 48 годин засудженого в дисциплінарний ізолятор, карцер установи виконання покарань (додаток 31), винесеною черговим помічником начальника установи.

Тобто, поміщення засудженого до дисциплінарного ізолятору та визначення наявності алкогольного сп`яніння не входить до повноважень позивача на час несення служби у добовому наряді.

З матеріалі службових перевірок встановлено, що засуджені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були доставлені до чергової части установи для з`ясування обставин. Черговий помічник начальника установи або його заступники були обізнані про вчинення засудженими порушення правил внутрішнього розпорядку, але належних дій не вчинили.

Позивач надав пояснення, що дійсно за вказівкою керівництва чергової частини проводив співбесіди з засудженими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , але не в своєму кабінеті, а в черговій частині. Вказівок щодо складання будь-яких документів не надходило. Позивач зазначив, що і не повинен був складати відповідних рапортів стосовно пригоди яка сталась, оскільки затримання засуджених на території установи здійснили молодші інспектори. Засуджені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , під час співбесіди, або інші інформації стосовно можливої втечі не надавали.

Втеча засуджених відбулась 13 вересня близько 04 години 25 хвилин, шляхом подолання основної огорожі та рубежів лінії охорони на дільниці № 5.

Відповідно до висновку службового розслідування за фактом вчинення групової втечі з – під варти засудженими до позбавлення волі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з Софіївської виправної колонії управління ДПтС України в Запорізькій області (№55) від 14 вересня 2015 року встановлено, що у період часу з 04 години до 5 години сигналізація на ділянці № 5 спрацьовувала більше десяти разів, але вжитими заходами, які визнані неналежними, виявити спробу втечі не вдалось.

З проведеного аналізу встановлених обставин та матеріалів справи суд дійшов до висновку, що причинний зв`язок між діями позивача та наслідками (втеча засуджених) відсутній.

Судом також враховано висновки Верховного суду викладені в ухвалі від 28.11.2018 у даній справі (а.с. 133- 143 т.3), стосовно необхідності при новому розгляді справи з`ясування обставин чи мало допущене позивачем порушення ознаки вчинку який дискредитує звання рядового і начальницького складу в розумінні п. 66 Положення, що мало безпосереднє значення для правильного вирішення справи. Зокрема необхідності дослідити у чому саме полягав негативний вплив публікацій у засобах масової інформації на авторитет працівників пенітенціарної служби та чи містили вони будь-які відомості щодо вчинення правопорушень саме позивачем та з`ясування того, чи повідомлялось позивачу про підозру в межах досудового розслідування відкритого прокуратурою Запорізької області за фактом неналежного виконання службовими особами Софіївської ВК своїх службових обов`язків при здійсненні охорони ув`язнених, внаслідок чого допущено втечу з під варти засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 ст. 367 КК України.

Так, ухвалою суду від 13.05.2019 було витребувано відповідну інформацію від прокуратури Запорізької області.

Листом Прокуратури Запорізької області від 07.06.2019 №158-249 вих.-19 повідомлено суд, що слідчим відділом прокуратури в рамках кримінального провадження №42015080000000377 від 18.09.2015 щодо неналежного виконання службовими особами Софіївської ВК №55 УДПтСУ в Запорізькій області своїх службових обов`язків письмове повідомлення про підозру ОСОБА_1 не вручалось (а.с. 150 т.3).

Щодо публікацій у засобах масової інформації, відповідачем не надано суду доказів того, що вони містили будь-які відомості щодо вчинення правопорушень саме позивачем.

Відповідно до Закону України “Про Державну кримінально – виконавчу службу України”, на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюються дія статей 22 і 23 Закону України “Про міліцію”, а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ.

Пунктом 66 “Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 114 від 29 липня 1991 року встановлено, що особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ. При цьому звільнення проводиться з урахуванням вимог пункту 62 цього Положення.

Статтею 2 Закону України “Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ” №3460-IVвід 22 лютого 2006 року встановлено, що дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Виходячи зі змісту статті 12 Закону України “Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України” на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Відповідно до положень статті 14 Закону України “Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України” з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.

Необхідно зазначити, що наявність проступку, за вчинення якого звільнений позивач повинна бути доведена певними доказами, при цьому обов`язок доведення факту скоєння дисциплінарного проступку покладається на орган, який приймає рішення щодо притягнення працівника до відповідальності.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Враховуючи встановлені обставини, перевіривши матеріали справи судом встановлено, що відповідач 1 прийняв рішення про звільнення відповідача без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття цього рішення.

Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки відповідачами не доведено вчинення ОСОБА_6 вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу ДПтС України.

За приписами пункту 24 Положення, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов`язків, але не більш як за один рік.

Зважаючи на те, що обґрунтованих підстав для звільнення позивача не було, останній підлягає поновленню на посаді – оперуповноваженого (по боротьбі з незаконним обігом наркотичних засобів) оперативного відділу Софіївської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№55).

Проте за відстуності зазначення позивачем у прохальній частині позовних вимог конкретного розміру суми, яку позивач просить стягнути з відповідача та її розрахунку, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача нарахувати та виплаттити на користь ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату (грошове утримання) за час вимушеного прогулу з дня звільнення і по день поновлення на посаді (без зазначення твердої суми).

Згідно п. 3 ч.1 ст. 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Наказ начальника Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області № 265о/с від 15 вересня 2015 року в частині звільнення ОСОБА_1 - капітана внутрішньої служби (М-135485), оперуповноваженого (по боротьбі з незаконним обігом наркотичних засобів) оперативного відділу Софіївської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№55) у запас Збройних Сил України на підставі пункту 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України.

Зобов`язати Державну установу «Софіївська виправна колонія (№55)» поновити ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого (по боротьбі з незаконним обігом наркотичних засобів) оперативного відділу Софіївської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№55).

Зобов`язати Державну установу «Софіївська виправна колонія (№55)» нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату (грошове утримання) за час вимушеного прогулу з дня звільнення і по день поновлення на посаді.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Звернути постанову до негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого (по боротьбі з незаконним обігом наркотичних засобів) оперативного відділу Софіївської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№55).

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач 1 – Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області, місцезнаходження: 69057, м. Запоріжжя, вул. о. Матросова, 26, код ЄДРПОУ 08563487.

Відповідач 2 - Державна установа «Софіївська виправна колонія №55», місцезнаходження: 70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Металістів 1, код ЄДРПОУ 08563501).

Відповідач 3 - Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, місцезнаходження: 49070, м. Дніпро, вул. Короленка 4, код ЄДРПОУ 40867332).

Повний текст рішення складено та підписано 24.06.2019

Суддя Н.В. Стрельнікова