Рішення № 82678664, 27.06.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2019 р. Справа№200/6650/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними та дискримінаційними дій щодо невиплати пенсії, зобов`язання виплатити пенсію за період з червня 2015 року по жовтень 2018 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними та дискримінаційними дій щодо невиплати пенсії, зобов`язання виплатити пенсію за період з червня 2015 року по жовтень 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є внутрішньо переміщеною особою з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, та знаходиться на обліку у відповідача як отримувач пенсії за віком. Вказує, що з червня 2015 року по жовтень 2018 року не отримував пенсійних виплат, вважає дії відповідача щодо припинення виплати пенсії протиправними, оскільки відсутні правові підстави для вчинення таких дій.

Відповідач заперечував проти позовних вимог, 13 червня 2019 року надав відзив на адміністративний позов в якому стосовно виплати заборгованості за минулий період вказав, що у відповідності до Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 № 365, суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачується на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Такий порядок Кабінетом Міністрів України не затверджено, у зв`язку з чим у відповідача відсутні підстави для виплати пенсії. Крім того, відповідач вважає, що позивачем пропущено встановлений ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України строк звернення до суду з вимогами про зобов`язання вчинити дії з червня 2015 року.

Ухвалою суду від 27 травня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та витребувано у відповідача інформацію щодо підстав припинення пенсії позивачу.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим Червоногвардійським РВ Макіївського МУ УМВС України в Донецькій області 21 квітня 2001 року. Позивач є пенсіонером за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_2 від 21 листопада 2002 року. 11 квітня 2018 року позивачу видана довідка №0000555095 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .

Як вбачається із наданих на вимогу суду доказів, ОСОБА_1 перебуває на обліку у Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області та з червня 2018 року проводиться поточні виплати пенсії. При цьому, згідно ІКІС ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсії за період з червня 2015 року по травень 2018 року пенсія позивачу нарахована, але не виплачена.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 7 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Відповідно ст. 5 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Відповідно до ст. 47 Закону № 1058-IV пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеними у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

У статті 49 Закону № 1058-IV зазначені підстави припинення та поновлення виплати пенсії. У частині 1 цієї статті визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1)якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2)на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;

3)у разі смерті пенсіонера;

4)у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5)в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 ст. 49 зазначеного Закону поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

Судом встановлено, що пенсійним органом припинено виплату пенсії позивачу без прийняття відповідного рішення.

Проте, Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” або іншим законом з питань пенсійного забезпечення не передбачає підставу припинення або зупинення пенсійних виплат.

Крім того, як свідчить аналіз положень Закону № 1058-IV, припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення з підстав, визначених ст. 49 цього Закону.

Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина, гарантії їх здійснення та основні обов`язки повинні визначатися виключно законом, які приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, відповідачем порушено вимоги ст. 19 Конституції України, ч.1 ст. 49 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, оскільки з червня 2015 року позивачу припинено виплату пенсії за відсутності законодавчо встановлених підстав.

Стосовно тверджень відповідача щодо правомірності відмови у виплаті пенсії за минулий період на підставі Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою КМУ від 08.06.2016 №365, суд зазначає. що зазначена постанова не є законом, а тому як підзаконний нормативно-правовий акт, не може змінювати в бік звуження права громадян, які встановлені нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає, що відповідач не довів правомірність відмови у виплаті позивачу заборгованості з пенсії, а отже суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Обираючи спосіб захисту, суд, зважаючи на його ефективність з точки зору статті 13 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод", ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, враховуючи, що відповідачем не надано інформації щодо нарахування виплати пенсії позивачу у період її невиплати, приходить до висновку, що слід прийняти рішення про визнання протиправною бездіяльність щодо виплати пенсії та зобов`язання відповідача виплатити заборгованість з пенсії за період з червня 2015 року по травень 2018 року включно.

Разом з тим, як встановлено судом, пенсії позивача за період червень – жовтень 2018 року виплачена, тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Стосовно тверджень відповідача щодо пропущеного позивачем строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Спеціальним законом, яким врегульовано правовідносини щодо пенсійного забезпечення громадян, строки та порядок перерахунку пенсій є Закон № 1058-IV.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону № 1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Враховуючи те, що позивач звернувся до суду з позовом про поновлення виплати пенсії, право на яку відповідачем не заперечується, та нарахування якої продовжувалося після припинення її виплати, однак було піддано формальним обмеженням, з підстав та у спосіб, які суперечать вимогам Конституції та законів України, згідно ч. 2 ст. 46 Закону № 1058-IV виплата пенсії позивачу підлягає поновленню з моменту її припинення.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 за період з червня 2015 року по травень 2018 року включно.

Зобов`язати Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв Праці, б.6, код ЄДРПОУ 41247274) виплатити ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) пенсію за період з червня 2015 року по травень 2018 року включно.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Допустити до негайного виконання рішення суду в межах стягнення суми пенсії на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/)

Суддя В.С. Дмитрієв