Рішення № 82678350, 27.06.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2019 року ЛуцькСправа № 140/1498/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Мачульського В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Волинській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про стягнення пені на суму заборгованості з бюджетного відшкодування податку на додану вартість,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі – ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі – ГУ ДФС у Волинській області, відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області (далі – ГУ ДКС у Волинській області, відповідач 2) про стягнення з Державного бюджету України на корить позивача 300 113,69 грн. пені на суму заборгованості з бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона є платником податку на додану вартість. Відповідно до рішень судів, які набрали законної сили, визнано її право на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2016 року та квітень, жовтень 2017 року. Крім того, згідно рішення ДФС України про результати розгляду скарги від 23.06.2018 №9047/Г/99-99-11-02-01-14 підтверджено її право на бюджетне відшкодування за січень 2018 року.

Однак, суми бюджетного відшкодування надійшли на її рахунок із значними порушенням строків, встановлених пп.200.12 та 200.13 ст.200 Податкового кодексу України.

Таким чином, відповідно до п.200.23 ст.200 ПК України утворилась заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ по пені на суму 300 113,69 грн., яку просить стягнути з Державного бюджету України.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 11.05.2019 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та на підставі частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідач ГУ ДФС у Волинській області 27.05.2019 за вх. №8646/19 подав відзив у якому просив у задоволенні позову відмовити. Свою позицію обґрунтовує тим, що обов`язок в повернені сум бюджетного відшкодування обмежується робочими (операційними) днями, а тому розрахунок пені за не робочі дні не передбачено нормами податкового законодавства.

Позивачем при наданні розрахунку пені надана кількість днів прострочення із врахуванням всіх календарних днів.

Відповідно до п.200.23 ст. 200 ПК України суми податку не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 % облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Згідно п.200.13 ст.200 ПК України - на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів.

Отже, строки в даній статті вказані саме «операційні», а тому враховуючи п. 200.23 ст. 200 ПК України при розрахунку кількості днів прострочення відшкодування ПДВ слід враховувати саме операційні «робочі» дні.

Крім того, з податку на додану вартість за грудень 2016 року на суму ПДВ 305 627,00 грн. ГУ ДФС, оскаржено у судовому порядку постанову Волинського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 по справі 803/546/17 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017.

Постановою Верховного Суду від 19.03.2019 №К/9901/42008/18 касаційну скаргу ГУ ДФС у Волинській області - задоволено частково, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017 у справі №803/546/17 – скасовано, справу №803/546/17 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 02.05.2019 у справі №803/546/17 - прийнято до провадження адміністративну справу.

Отже, остаточне рішення суду у справі №803/546/17 за позовом ФОП ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Волинській області - не прийнято, а тому у позивача відсутні правові підставі для розрахунку та визначення пені за несвоєчасне відшкодування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2016 року.

У відповіді на відзив відповідача-1 від 27.05.2019 позивач підтвердив власну правову позицію не погоджуючись із доводами протилежної сторони.

Відповідач-2 у відзиві на позов від 27.05.2019 за вих. №13-08-10/2629 проти позову заперечив, оскільки нормами чинного законодавства органам казначейства не надано повноважень нараховувати та виплачувати пеню на заборгованість з відшкодування ПДВ на підставі заяви та розрахунку, поданого платником податків. Вказує на те, що казначейство здійснює бюджетне відшкодування на підставі даних Реєстру, що містяться в інформаційному ресурсі Міністерства фінансів України, а також з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України та пункту 55 підрозділу 2 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України. У зв`язку з цим просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Сторони скористались своїм правом, щодо подачі заяв по суті справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Частина 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист.

Судом встановлено, що документальною позаплановою виїзною перевіркою встановлено, що підприємцем ОСОБА_1 в порушення п.198.5, ст.198, п.200.1 п.200.4 «б» ст.200 ПК України завищено суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2016 року на суму ПДВ 305 627,00 грн., акт перевірки від 15.03.2017 №611/03-20-17-03-06/2820510269

За розглядом матеріалів перевірки ГУ ДФС у Волинській області прийнято податкове повідомлення - рішення від 31.03.2017 №0001561304, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 305 627,00 грн. та застосовано штрафні санкції – 152 813,50 грн.

Не погодившись, з вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржила його у судовому порядку.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 залишеною без змін Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017 адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 31.03.2017 № 0001561304. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 19.03.2019 №К/9901/42008/18 касаційну скаргу ГУ ДФС у Волинській області - задоволено частково, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017 у справі №803/546/17 за позовом ФОП ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення коштів - скасовано.

Справу №803/546/17 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 02.05.2019 у справі №803/546/17 - прийнято до провадження адміністративну справу за позовом ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення коштів.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Волинській області від 31.03.2017 № 0001561304.

Також, документальною позаплановою перевіркою встановлено, що підприємцем ОСОБА_1 в порушення п.198.5, ст.198, п.200.1 п.200.4 «б» ст.200 ПК України завищено суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2017 року на суму ПДВ 603 541,00 грн., акт перевірки від 04.07.2017 №5680/13-07/2820510269.

За розглядом матеріалів перевірки ГУ ДФС у Волинській області прийнято податкове повідомлення - рішення від 13.07.2017 №0046561307, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 603 541,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію - 301 770,50 грн.

Не погодившись, з вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржила його у судовому порядку.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 20.10.2017, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 у справі №803/1286/17, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 13.07.2017 №0046561307, зобов`язано ГУ ДФС у Волинській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо відшкодування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 суми податку на додану вартість за квітень 2017 року у розмірі 603 541,00 грн. Крім того, документальною позаплановою виїзною перевіркою встановлено, що підприємцем ОСОБА_1 в порушення п.198.5 ст.198, п.188.1 ст.188, п.п. «а» п.185.1 ст.185, п.200.1 п.200.4 «б» ст.200 ПК України, завищено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку у податковій декларації за жовтень 2017 року на суму 950 780,00 грн. та підтверджено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку у податковій декларації за жовтень 2017 року в сумі 424 807,00 грн., акт перевірки від 26.12.2017 року №16452/03-20-13-07/2820510269.

ГУ ДФС у Волинській області винесено податкове повідомлення-рішення від 04.01.2018 року №0000831307, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 950 780,00 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 475 390,00 грн.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2018 року залишено без задоволення апеляційну скаргу ГУ ДФС у Волинській області, а Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 16.03.2018 у справі №803/160/18, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2018, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 04.01.2018 № 0000831307, зобов`язано Головне управління ДФС у Волинській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо відшкодування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 суми податку на додану вартість за жовтень 2017 року в розмірі 950 780,00 грн. Також документальною позаплановою виїзною перевіркою встановлено, що підприємцем ОСОБА_1 в порушення п.198.5 ст.198, п.200.1 п.200.4 «б» ст. 200.4 ПК України, завищено суму бюджетного відшкодування и рахунок платника у банку у податковій декларації за січень 2018 року на суму 442 124 грн., акт перевірки від 10.04.2018 №5417/03-20-Г06/2820510269)

ГУ ДФС у Волинській області винесено податкове повідомлення-рішення від 17.04.2018 №0253731306, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 442 124 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 221 062 грн.

Рішенням про результати розгляду скарги від 23.06.2018 №9047/Г/99-99-11-02-01-14 ДФС України скасувало вищезазначене податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до виписок Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» по рахунку позивача за 30.07.2018, 20.02.2019 та 25.02.2019, кошти бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок у банку платника податків у встановлені пунктами 200.12, 200.13 та 200.15 статті 200 ПК строки не перераховані, а відшкодовані з порушенням таких строків.

Суми бюджетного відшкодування у встановлені строки позивачу не повернуті, що обумовило звернення до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано статтею 200 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 200.7 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника (пп.14.1.18 п.14.1 ст.14 ПК України).

Як визначено підпунктами 200.7.1, 200.7.2 пункту 200.7 статті 200 ПК України, формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування визначений у пункті 200.12 статті 200 ПК України. Зокрема, відповідно до підпункту ґ) пункту 200.12 ст.200 ПК України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення. У випадках, передбачених підпунктами «а», «г» і «ґ» цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку. Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України. У разі наявності у платника податку податкового боргу бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума податку, зменшена на суму такого податкового боргу.

Пунктом 200.13 статті 200 ПК України передбачено, що на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів.

Згідно з пунктом 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Судом встановлено, що суми бюджетного відшкодування за квітень 2017 року у розмірі 603 541,00 грн., за жовтень 2017 року у розмірі 950 780,00 грн., за січень 2018 року у розмірі 442 124,00 грн. є узгодженими в порядку судового та адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, а саме з моменту набрання законної сили постановою Волинського окружного адміністративного суду від 20.10.2017 у справі №803/1286/17, постановою Волинського окружного адміністративного суду від 16.03.2018 у справі №803/160/18 та рішенням про результати розгляду скарги від 23.06.2018 №9047/Г/99-99-11-02-01-14 ДФС України.

Пунктом 200.23 ст.200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Відповідно до п.1 розд.2 Порядку взаємодії органів Державної фіскальної служби України та органів Державної казначейської служби України у процесі судового розгляду та виконання рішень суду про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, або стягнення митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №343 від 09.03.2016 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 квітня 2016 року за №496/28626, для забезпечення повного з`ясування обставин, що мають значення в процесі судового розгляду позовних заяв про бюджетне відшкодування ПДВ, пені або стягнення митних платежів, відповідачами у таких справах є орган ДФС, на обліку якого перебуває платник або який здійснював митне оформлення, та орган Казначейства за місцем знаходження відповідного органу ДФС.

Доводи ГУ ДФС про те, що у ФОП ОСОБА_1 не виникає право на отримання сум пені за квітень 2017 року, визначеної відповідно до п.200.23 ст.200 ПК України, у зв`язку з тим, що ухвалою Верховного Суду від 13.02.2018 відкрито касаційне провадження у справі №803/1286/17 є безпідставними, оскільки суперечать п.200.12 ст.200 ПК України. Сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення, і таким днем, згідно Кодексу адміністративного судочинства України, є прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Проте, судом встановлено, що сума бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2017 року у розмірі 603 541,00 грн., за жовтень 2017 року у розмірі 950 780,00 грн., за січень 2018 року у розмірі 442 124,00 грн. залишається невідшкодованою позивачу у визначені ПК України строки, тому він має право на подальше нарахування пені в порядку, визначеному п.200.23 ст.200 ПК України.

Суд додатково звертає увагу на те, що неподання органом фіскальної служби після закінчення процедури узгодження суми бюджетного відшкодування, та непогашення у зв`язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред`явити вимоги про стягнення зазначеної пені. Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 03.06.2014 року № 21-131а14.

З врахуванням вищевикладеного, суд вважає, оскільки ФОП ОСОБА_1 не здійснено відшкодування ПДВ з Державного бюджету України, тому позивач відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України має право на нарахування пені на таку суму заборгованості.

Суд не бере до уваги твердження представника відповідача викладеного у відзиві на позовну заяву про те, що строки в даній статті вказані саме «операційні», а тому враховуючи п. 200.23 ст. 200 ПК України при розрахунку кількості днів прострочення відшкодування ПДВ слід враховувати саме операційні «робочі» дні, оскільки даною статтею визначено, що на суму заборгованості нараховується пеня на рівні 120 % облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. А щодо операційних «робочих» днів, ПК України визначений обов`язок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів щодо саме перерахування вказаної суду бюджетного відшкодування, а не при розрахунку кількості днів прострочення такого відшкодування (п.200.13 ст.200 ПК України).

Відповідно до поданого позивачем розрахунку пені по бюджетному відшкодуванню за жовтень 2017 року у розмірі 950 780,00 грн., який складений позивачем з урахуванням заборгованості по відшкодуванню сум ПДВ за період з 27.06.2018 по 20.02.2019, що також перевірений судом, а невідшкодована сума становить 950 780,00 грн., тому ФОП ОСОБА_1 має право на стягнення пені у розмірі 47 637,99 грн. (облікова ставка – 17%, 17,5%, 18%, розрахункова ставка – 20,4%, 21%, 21,6%, кількість днів прострочення - 239) (а.с.26).

Згідно поданого позивачем розрахунку пені по бюджетному відшкодуванню за квітень 2017 року у розмірі 603 541,00 грн., який складений позивачем з урахуванням заборгованості по відшкодуванню сум ПДВ за період з 15.12.2017 по 30.07.2018, що також перевірений судом, а невідшкодована сума становить 603 541,00 грн., тому ФОП ОСОБА_1 має право на стягнення пені у розмірі 103 339,45 грн. (облікова ставка – 14,5%, 16%, 17%, 17,5%, розрахункова ставка – 17,4%, 19,2%, 20,4%, 21%, кількість днів прострочення - 228) (а.с.27).

Як вбачається поданого позивачем розрахунку пені по бюджетному відшкодуванню за січень 2018 року у розмірі 442 124,00 грн., який складений позивачем з урахуванням заборгованості по відшкодуванню сум ПДВ за період з 12.07.2018 по 20.02.2019, що також перевірений судом, а невідшкодована сума становить 442 124 грн., тому ФОП ОСОБА_1 має право на стягнення пені у розмірі 14 739,08 грн. (облікова ставка – 17%, 17,5%, 18%, розрахункова ставка – 20,4%, 21%, 21,6%, кількість днів прострочення - 224) (а.с.28).

Щодо суми пені, то суд визнає її правильною, оскільки будь-якого іншого розрахунку суду не представлено.

При цьому, суд не бере до уваги твердження ГУ ДФС про те, що розрахунки пені складені невірно у зв`язку з тим, що під час такого розрахунку необхідно враховувати лише операційні (робочі) дні прострочення. Однак, пункт 200.23 ст.200 ПК не конкретизує такий порядок розрахунку пені, а тому суд вважає вірним розрахунки пені, складені позивачем із врахуванням прострочених календарних днів відшкодування ПДВ. Відтак, зазначені суми підлягають стягненню на користь позивача з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював особливу важливість принципу «належного урядування». Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» «Онер`їлдіз проти Туреччини», «Москаль проти Польщі»). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії» і «Тошкуце та інші проти Румунії»).

Враховуючи викладене, суд погоджується з тим, що порушення прав позивача на своєчасне отримання бюджетного відшкодування обумовлене бездіяльністю відповідачів щодо виконання покладених на них функцій.

Разом з тим не підлягає до задоволення вимога в частині стягнення пені по бюджетному відшкодуванню за грудень 2016 року у розмірі 305 627,00 грн. з огляду на наступне.

Як встановлено судом, документальною позаплановою виїзною перевіркою встановлено, що підприємцем ОСОБА_1 в порушення п.198.5, ст.198, п.200.1 п.200.4 «б» ст.200 ПК України завищено суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2016 року на суму ПДВ 305 627,00 грн., акт перевірки від 15.03.2017 №611/03-20-17-03-06/2820510269

За розглядом матеріалів перевірки ГУ ДФС у Волинській області прийнято податкове повідомлення - рішення від 31.03.2017 №0001561304, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 305 627,00 грн. та застосовано штрафні санкції – 152 813,50 грн.

Не погодившись, з вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його у судовому порядку.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 31.03.2017 № 0001561304. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017 постанову Волинського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 19.03.2019, постанову Волинського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 02.05.2019 у справі №803/546/17 - прийнято до провадження адміністративну справу за позовом ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення коштів.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Волинській області від 31.03.2017 № 0001561304. Рішення суду не набрало законної сили.

Проте згідно з пунктом 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили, таким чином оскільки рішення суду в справі №803/546/17 не набрало законної сили то сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2016 року на суму ПДВ 305 627,00 грн. є неузгодженою, а тому у ФОП ОСОБА_1 не виникає право на отримання сум пені бюджетного відшкодування за грудень 2016 року, визначеної відповідно до п.200.23 ст.200 ПК України, а тому в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, з наведених вище мотивів, виходячи з наданих суду статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України повноважень, позовні вимоги підлягають до часткового задоволення шляхом прийняття судом рішення про стягнення з Державного бюджету України 47 637,99 грн. пені, нарахованої на суму заборгованості з бюджетного відшкодування з ПДВ за період з 27.06.2018 по 20.02.2019 по декларації з ПДВ за жовтень 2017 року, 103 339,45 грн. пені, нарахованої на суму заборгованості з бюджетного відшкодування з ПДВ за період з 15.12.2017 по 30.07.2018 по декларації з ПДВ за квітень 2017 року, 14 739,08 грн. пені, нарахованої на суму заборгованості з бюджетного відшкодування з ПДВ за період з 12.07.2018 по 20.02.2019 по декларації з ПДВ за січень 2018 року, в задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при зверненні до суду з даним позовом сплатила судовий збір у загальній сумі 3 001,00 грн. (за позовну вимогу майнового характеру), що підтверджується платіжним дорученням від 03.05.2019 №1548 (а.с.2), а також випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с.54).

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову частково на суму 165 716,52 грн. (що становить 55,22%), тому за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів пропорційно на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1 657,15 грн., сплачений відповідно до платіжного доручення від 03.05.2019 №1548.

Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 47 637,99 грн. (сорок сім тисяч шістсот тридцять сім гривень 99 копійок) пені, нарахованої на суму заборгованості з бюджетного відшкодування з ПДВ за період з 27.06.2018 по 20.02.2019 по декларації з ПДВ за жовтень 2017 року, 103 339,45 грн. (сто три тисячі триста тридцять дев`ять гривень 45 копійок) пені, нарахованої на суму заборгованості з бюджетного відшкодування з ПДВ за період з 15.12.2017 по 30.07.2018 по декларації з ПДВ за квітень 2017 року, 14 739,08 грн. (чотирнадцять тисяч сімсот тридцять дев`ять гривень 08 копійок) пені, нарахованої на суму заборгованості з бюджетного відшкодування з ПДВ за період з 12.07.2018 по 20.02.2019 по декларації з ПДВ за січень 2018 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код 39400859) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 Василівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 828,58 грн. (вісімсот двадцять вісім гривень п`ятдесят вісім копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області (43005, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Стрілецька, будинок 4а, ідентифікаційний код 38009371) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 828,58 грн. (вісімсот двадцять вісім гривень п`ятдесят вісім копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Суддя В.В.Мачульський