Ухвала суду № 82678308, 24.06.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

24 червня 2019 р. Справа № 802/840/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Вільчинського О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Драло В.О.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника відповідачів: Данильченка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 16.01.2017 у справі № 802/840/16-а

за позовом: ОСОБА_1

до: Урядового Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини (відповідач 1), Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (відповідач 2), яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Печерський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві

про: визнання неправомірною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 16.01.2017 у справі №802/840/16-а за позовом ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, заявник) до Урядового Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини (відповідач 1), Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (відповідач 2), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Печерський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання неправомірною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Заява мотивована тим, що суд у постанові від 16.01.2017 у справі №802/840/16-а посилався на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 31.10.2016 у справі №802/1462/16-а, якою було відмовлено в позові з огляду на те, що позивач зіслався на ухвалу Господарського суду м. Києва від 28.07.2016, якою встановлені його кредиторські вимоги та яка не має відношення до виконання рішення Європейського Суду з прав людини (далі - РЄСПЛ), бо саме роз`ясненням Замостянського районного суду від 01.03.2004 залишок боргу визначається ДАК "Укрресурси". На переконання ОСОБА_1 , якби сума боргу була визнана ДАК "Укрресурси" як частина повного розрахунку, або не було завершено виконання рішення Замостянського районного суду від 01.03.2004, то суд дійшов би іншого висновку. Зазначає, що на час розгляду справи №802/840/16-а та прийняття постанови існувала обставина, а саме ліквідатором і розпорядником майна ДАК "Укрресурси"- Арбітражним керуючим в законний спосіб надано до Господарського суду м. Києва відзив про суму боргу повного розрахунку, про що його (позивача) повідомлено 22.06.2017. Яворовенко ОСОБА_2 вважає, що якби суду чи йому була відома обставина про суму залишку боргу повного розрахунку, яка встановлена ще у вересні-жовтні 2016 року, то суд міг би прийти до іншого висновку, а саме про дослідження цієї обставини та важливість її як доказу існування визначеного боргу повного розрахунку та можливість сплати цієї суми відповідачем на виконання рішення ЄСПЛ.

Ухвалою судді Вінницького окружного адміністративного суду Воробйової І.А. від 27.09.2017 за вказаною заявою відкрито провадження за нововиявленими обставинами в адміністративній справі.

06.10.2017 на адресу суду від Департаменту ДВС МЮУ надійшли заперечення проти заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, в яких вважає вимоги вказаної заяви безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначає, що позивач фактично вимагає, щоб рішення ЄСПЛ від 17.07.2014 поширювалось на всі інші рішення національних судів, яких не існувало на момент прийняття остаточного рішення ЄСПЛ, а також на майбутні рішення національних судів України (незалежно від юрисдикції), де ОСОБА_1 буде позивачем, або заявником, таким чином домагаючись безкінечного виконання рішення ЄСПЛ з метою завдання збитків Державному бюджету України в особливо великих розмірах.

Ухвалою від 19.10.2017 задоволено заяву про відвід судді Воробйової І.А. та вирішено адміністративну справу передати для визначення іншого судді.

Ухвалою під головуванням судді Вінницького окружного адміністративного суду Вільчинського О.В. від 26.10.2019 адміністративну справу прийнято до свого провадження.

Ухвалою від 07.12.2017 суд зупинив провадження у справі до повернення до Вінницького окружного адміністративного суду адміністративної справи № 802/840/16-а, яка перебуває на розгляду в суді касаційної інстанції.

Відповідно до ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 03.04.2019 провадження у справі було поновлено, подальший розгляд справи вирішено здійснювати за правилами позовного провадження.

13.05.2019 на адресу суду від представника відповідачів надійшов відзив на заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 16.01.2017 у справі № 802/840/16-а, в якому вважає, що позивач зловживає своїми процесуальними правами, фактично вимагає, щоб рішення ЄСПЛ від 17.07.2014 поширювалось на всі інші рішення національних судів, яких не існувало на момент прийняття остаточного рішення ЄСПЛ, а також на майбутні рішення національних судів України (незалежно від юрисдикції), де ОСОБА_1 буде позивачем, або заявником, таким чином домагаючись безкінечного виконання рішення ЄСПЛ з метою завдання збитків Державному бюджету України в особливо великих розмірах. Вказує на те, що рішення ЄСПЛ від 17.07.2014 є виконаним фактично у повному обсязі, у зв`язку з чим 13.09.2016 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренком С.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №44360795 з примусового виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі "Яворовенко та інші проти України" від 17.07.2014 №25663/02, на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження". Вказана постанова про закінчення виконавчого провадження від 13.09.2016 року також оскаржувалась ОСОБА_1 в судовому порядку, однак постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 31.10.2016 року (справа №802/1462/16-а), яка набрала законної сили згідно ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016, у задоволенні вимог ОСОБА_1 було відмовлено в повному обсязі.

В судовому засіданні 24.06.2019 позивач заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 16.01.2017 у справі № 802/840/16-а підтримав та просив задовольнити. Представник відповідачів просив відмовити в її задоволенні. Додатково зазначив, що постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 16.01.2017 у справі № 802/840/16-а є законною та обґрунтованою, та не потребує перегляду за нововиявленими обставинами.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 16.01.2017 був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Крім того, на адресу суду 18.06.2019 надійшла заява третьої особи про розгляд справи за його відсутності.

В силу частини другої статті 368 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Вирішуючи питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд виходив з такого.

Встановлено, що постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 16.01.2017 в адміністративній справі № 802/840/16-а за позовом ОСОБА_1 до Урядового Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини (відповідач 1), Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (відповідач 2), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Печерський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання неправомірною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу на постанову Вінницького окружного адміністративного суду у справі №802/840/16-а від 16.01.2017.

За наслідками розгляду апеляційної скарги Вінницьким апеляційним адміністративним судом постановлено ухвалу від 29.03.2017, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17.01.2017 - без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14.02.2019 постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16.01.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.03.2017 залишено без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 245 КАС України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017) постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Згідно з ч. 2 ст. 245 КАС України (у редакції до 15.12.2017) підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, зокрема є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Частиною 1 статті 361 КАС України (у редакції після 15.12.2017) встановлено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частини 2 статті 361 КАС України (у редакції після 15.12.2017) підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

У свою чергу, згідно з частиною 3 статті 361 КАС України (у редакції після 15.12.2017), перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.

Водночас не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (частина 4 статті 361 КАС України у редакції після 15.12.2017 ).

Частиною 6 статті 361 КАС України (у редакції після 15.12.2017) передбачено, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Таким чином, за змістом вищевказаних норм процесуального закону під нововиявленими обставинами слід розуміти лише ті обставини, які мають істотне значення для справи, але не могли бути відомі на момент її розгляду адміністративним судом.

Надаючи правову оцінку доводам заявника, суд наголошує, що ознаками нововиявлених обставин насамперед є їх істотність та наявність під час розгляду справи, невідомість таких обставин. В першу чергу йдеться про випадки, коли немає вини суду у неправосудності винесеного рішення, тобто підставою для провадження за нововиявленими обставинами є виявлення таких обставин, які об`єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи, але не були відомі і не могли бути відомі суду або ж хоча б одній особі, яка брала участь у справі.

Таким чином, на стадії перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами беруться до уваги нововиявлені обставини, які раніше не були предметом розгляду, з незалежних від суду та осіб, які беруть участь у розгляді адміністративної справи причин, але вони є суттєвими для можливого їх впливу на результати справи, а також і можливої часткової зміни постанов і ухвал суду, прийнятих раніше, або їх скасування взагалі.

Отже, судове рішення в адміністративній справі може бути переглянуте за нововиявленими обставинами, якщо вони є істотними та існували на час вирішення справи судом, але не були відомі суду і принаймні одній особі, яка брала участь у справі.

Істотність обставини означає те, що в разі, коли б суд мав можливість урахувати цю обставину при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат її вирішення.

Отже, істотні для справи обставини - це ті, що становлять сутність справи та мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, могли вплинути на рішення суду, що набрало законної сили, існували під час розгляду адміністративної справи, але не були і не могли бути відомі ні особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, ні адміністративному суду.

Визначаючись щодо підстав для перегляду постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 16.01.2017 у справі № 802/840/16-а за нововиявленими обставинами судом враховано, що істотність обставини означає те, що у разі, коли суд мав би можливість урахувати цю обставину при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат її вирішення. Ознаку "не були і не могли бути відомі особі" потрібно розглядати як сукупність двох необхідних умов. Тобто для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину, за умови добросовісного ставлення до справи, тоді така підстава для перегляду судового рішення відсутня.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 у справі №802/840/16-а, суд зазначив, що відповідачами було вчинено усі необхідні дії, що належать до їх компетенції, з метою забезпечення належної координації та контролю за виконанням рішення Європейського суду з прав людини від 17.07.2014, наслідком чого стало закінчення відповідного виконавчого провадження ВП № 44360795 у зв`язку із фактичним повним виконанням рішення Суду.

Визначаючись щодо вимоги позивача про зобов`язання Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини поновити порушені права ОСОБА_1 шляхом координації дій і контролю за витребуванням Департаментом ДВС Мін`юсту з ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві зведеного виконавчого провадження та проведення перерахунку боргу невиплаченої суми повного розрахунку і надання суду матеріалів виконавчого провадження, чи належно завірених копій, суд виходив з того, що відповідач 1 не наділений повноваженнями щодо здійснення контролю за витребуванням Департаментом ДВС МЮ з ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві зведеного виконавчого провадження майнового характеру по боргу ДАК "Укрресурси" перед Яворовенком М.М. та перерахунку йому суми повного розрахунку з наданням суду всієї документації, або належно завірених копій, та по інформуванню Кабінету Міністрів України стосовно виконання зазначеного рішення Європейського суду.

Що ж до вимоги про зобов`язання Департамент ДВС Міністерства юстиції України негайно витребувати із ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві зведеного виконавчого провадження майнового характеру по боргу ДАК "Укрресурси", то суд зазначив, що чинним на час звернення позивача до суду законодавством передбачено певну процедуру передачі виконавчих проваджень з метою перевірки законності та в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", однак, в даному ж випадку законодавчо відсутні підстави витребування виконавчого провадження з відділу ДВС Печерського РУЮ у м. Києві, саме з метою виконання, до Департаменту ДВС Міністерства юстиції України.

Надаючи оцінку позовній вимозі позивача про зобов`язання Департамент ДВС Міністерства юстиції України провести перерахунок 1396695,57 грн. боргу невиплаченої суми повного розрахунку і надати суду матеріали виконавчого провадження, чи належно завірену копію, суд встановив, що постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 31.10.2016 у справі №802/1462/16-а, яка набрала законної сили згідно ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016, було відмовлено у задоволенні вимог ОСОБА_1 , в тому числі і у вимозі про зобов`язання Департамент ДВС Мін`юсту України усунути порушення прав шляхом негайного і в примусовому порядку виконання рішення ЄСПЛ від 17.07.2014 у справі №25663/02, в частині перерахування коштів в сумі 1441074,23 грн., як складову повного розрахунку, що не виплачена станом на 01.09.2016, встановлену рішеннями місцевих судів м. Вінниці, що набули законної сили. При цьому суд звернув увагу на те, що сума коштів заявлена позивачем для перерахунку у даній справі в розмірі 1396695,57 грн. станом на 05.08.2016, була включена ОСОБА_1 в заявлені ним вимоги у справі №802/1462/16-а як складова частина повного розрахунку станом на 01.09.2016 року в загальній сумі 1441074,23 грн. Суд дійшов висновку, що вимога Яворовенка ОСОБА_3 .М. про перерахунок складової повного розрахунку, яка не виплачена станом на 05.08.2016, уже була фактично розглянута по суті Вінницьким окружним адміністративним судом під час розгляду справи №802/1462/16-а, в межах заявленої позивачем вимоги про перерахунок коштів в сумі 1441074,23 грн., як складову повного розрахунку, що не виплачена станом на 01.09.2016.

Що ж до доводів позивача про те, що така сума підлягає перерахуванню в межах виконання рішення ЄСПЛ в порядку вжиття додаткових заходів індивідуального характеру незалежно від закінчення виконавчого провадження ВП №44360795 по виконанню рішення ЄСПЛ від 17.07.2014, то суд зазначив, що згідно встановлених судовими рішеннями Вінницького окружного адміністративного суду у справах № 802/82/16-а від 18.04.2016та № 802/1462/16-а від 31.10.2016 обставин, закінчення виконавчого провадження ВП №44360795 з примусового виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі "Яворовенко та інші проти України" від 17.07.2014 №25663/02 на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" було обумовлено саме фактом підтвердження виконання усіх судових рішень національних судів, зазначених у Додатку до вищезазначеного рішення Європейського суду з прав людини від 17.07.2014, як таких, що підлягали виконанню. Тобто виконання Рішення Європейського суду з прав людини від 17.07.2014 у справі "Яворовенко та інші проти України" було пов`язане із необхідністю виконання рішень національних судів України, а отже за своєю суттю сама така форма виконання Рішення і вважалося додатковим заходом індивідуального характеру. Суд зазначив, що такі заходи могли бути виконані саме в межах виконавчого провадження ВП №44360795 та згідно постанови державного виконавця від 13.09.2016 - виконані в повному обсязі, що стало наслідком закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним повним виконанням рішення ЄСПЛ № 25663/02 від 17.07.2014.

Яворовенко М.М. просить переглянути постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17.01.2017 у справі №802/840/1-а за нововиявленими обставинами, посилаючись на відзив арбітражного керуючого Менчака В.В. № 21/06/17-2Б від 21.06.2017, згідно якого вимоги позивача включено до реєстру вимог кредиторів Державної акціонерної компанії "Укрресурси" в розмірі 3296742,60 грн., з яких 3295742,60 грн. - вимоги першої черги задоволення, а 1000 грн. - вимоги шостої черги задоволення.

Таким чином, звертаючись до суду з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, позивач фактично просить змінити суть судового рішення та визначити більшу суму коштів, які повинні бути стягнуті на його користь. При цьому, суд звертає увагу позивача, що предметом розгляду у справі №802/840/16-а було визнання неправомірною бездіяльності та тяганини відповідачів щодо відсутності контролю і координації дій при виконанні РЄСПЛ в частині, що на переконання позивача, не виконана. Разом з тим, відзив щодо розгляду заяви про грошові вимоги до боржника арбітражного керуючого Менчака В.В. прийнятий у зв`язку із порушенням господарським судом м. Києва справи про банкрутство ДАК "Укрресурси" №46/436-Б, а тому не стосується справи № 802/840/16-а та не є нововиявленою обставиною, яка могла б вплинути на думку суду під час судового розгляду та прийняття постанови від 16.01.2017.

При вирішенні даної заяви суд керується також висновками Європейського Суду з прав людини щодо тлумачення норм Конвенції при застосуванні національного законодавства.

Так, згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" рішення ЄС є джерелом права.

Європейський суд з прав людини у справі "Brumarescu v. Romania" від 28.11.1999 наголосив, що "право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті Преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів". "Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі" (справа "Ryabykh v. Russia" від 24.07.2003). Такі ж висновки відображені і в наступних рішення Європейського суду з прав людини у справах "Понамарьов проти України" від 03.04.2008 та "Христов проти України" від 19.02.2009.

Тобто принцип юридичної визначеності в розумінні Конвенції гарантує обмеження на безкінечний перегляд рішень судів, які вступили в силу, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду уже вирішеної справи.

Отже, зазначені доводи для перегляду постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 16.01.2017 у справі № 802/840/16-а за нововиявленими обставинами є необґрунтованими, а тому заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 295, 361, 368, 369 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 16.01.2017 у справі № 802/840/16-а залишити без задоволення.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвалу в повному обсязі виготовлено 27.06.2019

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович