Ухвала суду № 82678245, 27.06.2019, Ємільчинський районний суд Житомирської області

Справа № 277/257/17

У Х В А Л А

"27" червня 2019 р. смт. Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області

в складі: головуючого – судді Греська В.А.

при секретарі с/з Сорока М.М.

з участю прокурора Куницької О.В.

представника відповідача Лакійчука О.А. ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в смт Ємільчине цивільну справу за позовом керівника Новоград-Волинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Великоцвілянської сільської ради Ємільчинського району, третя особа ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа Реєстраційний сектор Ємільчинської РДА про визнання свідоцтв про право власності на земельні ділянки недійсними, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння, -

в с т а н о в и в:

23.03.2017 року керівник Новоград-Волинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Великоцвілянської сільської ради Ємільчинського району звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа Реєстраційний сектор Ємільчинської РДА, в якому просить визнати недійсними свідоцтва про право власності на земельні ділянки, видані на ім`я ОСОБА_3 , № НОМЕР_1 від 27.11.2014 року на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 1,4895 га (кадастровий № НОМЕР_2 ) та №30110174 від 27.11.2014 року на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,5105 га (кадастровий № НОМЕР_3 ), які розташовані в с. Велика Цвіля АДРЕСА_1 на території Великоцвілянської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області, витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_4 та ОСОБА_5 земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,4895 га (кадастровий № НОМЕР_2 ), нормативно грошова оцінка якої станом на 14.02.2017 року становить 1508416,65 грн., та площею 0,5105 га (кадастровий № НОМЕР_4 :05:002:0014), нормативно грошова оцінка якої станом на 14.02.2017 року становить 516983,35 грн., які розташовані в с. Велика Цвіля по провулку Шевченка на території Великоцвілянської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області у власність територіальної громади с. Велика Цвіля в особі Великоцвілянської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області та стягнути з відповідачів всі документально підтверджені судові витрати.

Вимоги мотивує тим, що ОСОБА_3 незаконно було передано у приватну власність для ведення особистого селянського господарства земельні ділянки площею 1,4895 га (кадастровий № НОМЕР_2 ) та площею 0,5105 га (кадастровий № НОМЕР_3 ), які розташовані в с. Велика Цвіля АДРЕСА_1 на території Великоцвілянської сільської ради Ємільчинського району.

В подальшому між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу зазначених земельних ділянок від 05.03.2015 року. За змістом вказаного договору земельні ділянки набуті ОСОБА_4 під час зареєстрованого шлюбу з ОСОБА_5 і є спільною сумісною власністю останніх.

Підставами для звернення до суду з позовом прокурор зазначила, що орган місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, заходи до усунення зазначених порушень закону не вживає, що обумовлює її необхідність звернення з позовом до суду.

24.04.2017 року по даній справі відкрито провадження.

Ухвалою Ємільчинського районного суду від 30.08.2017 року провадження по справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

11.05.2019 року ухвалою судді Ємільчинського районного суду провадження по даній справі поновлено, в зв`язку з усуненням обставин, що викликали його зупинення, та справу призначено до розгляду по суті.

15.12.2017 року набула чинності нова редакція Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до підпункту 9 пункту 1 XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03.10.2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

28.05.2019 року в судовому засіданні судом ухвалено повернутися до розгляду справи спочатку та справу було призначено до підготовчого судового засідання.

Прокурор в підготовчому засіданні заявила клопотання, в якому просила замінити первісних відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 належним відповідачем ОСОБА_6 , зазначивши, що відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 12.12.2018 року державним реєстратором на підставі актів про проведені електронні торги від 03.10.2018 року зареєстровано право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами № НОМЕР_3 та № НОМЕР_2 для ведення особистого селянського господарства на ОСОБА_6 . Додатково зазначила, що 19.06.2015 року до ЄРДР за №42015060160000001 внесено відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених за ч.1 ст.364, ч.1 ст.366 КК України, за фактом зловживання службовим становищем та службового підроблення посадовими особами Великоцвілянської сільської ради. По даному факту проводилося досудове розслідування.

В зв`язку з тим, що будь-яких дій Великоцвілянська сільська рада щодо повернення земельних ділянок у власність громади не вчиняла, 09.03.2017 року Новоград-Волинською місцевою прокуратурою її було повідомлено про подання прокуратурою позову до суду в інтересах держави в особі територіальної громади Великоцвілянської сільської ради про визнання свідоцтв про право власності на земельні ділянки недійсними, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння. 08.02.2019 року вироком Ємільчинського районного суду ОСОБА_7 , яка була головою Великоцвілянської сільської ради з листопада 2010 року по листопад 2015 року, визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.364, ч.1 ст.366 КК України.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 не заперечив проти задоволення клопотання прокурора, одночасно заявив клопотання, в якому просив позовну заяву залишити без розгляду, посилаючись на те, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Інтереси держави повинні захищати насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор.

Прокурором було визначено уповноважений орган здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, однак не доведено пасивної поведінки вказаного органу та не повідомлено його про звернення до суду з даним позовом.

Вислухавши клопотання прокурора, представника відповідача ОСОБА_1 , їх пояснення з приводу заявлених клопотань, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

У рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох "виключних" випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Суд вважає, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт третій частини другої статті 129 Конституції України).

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" від 31.03.2005).

Пункт третій частини першої статті 131-1 Конституції України передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках. Тому необхідно з`ясувати, що мається на увазі під "виключним випадком" і чи є таким випадком ситуація у конкретній справі.

При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Більше того, саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо).

Матеріалами даної справи встановлено, що відносно Велокоцвілянського сільського голови Лакійчук ОСОБА_8 ., повноваження якої закінчилися в листопаді 2015 року, проводилося досудове розслідування за фактом вчинення нею кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.364, ч.1 ст.366 КК України.

09.03.2017 року Новоград-Волинською місцевою прокуратурою на адресу Великоцвілянської сільської ради надіслано повідомлення про подання прокуратурою позову до суду в інтересах держави в особі територіальної громади Великоцвілянської сільської ради про визнання свідоцтв про право власності на земельні ділянки недійсними, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння, яке отримано головою Великоцвілянської сільської ради ОСОБА_9 особисто 22.03.2017 року.

23.03.2017 року керівник Новоград-Волинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Великоцвілянської сільської ради Ємільчинського району звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа Реєстраційний сектор Ємільчинської РДА про визнання свідоцтв про право власності на земельні ділянки недійсними, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння.

Таким чином прокурор не наводить підстав, які б давали можливість суду дійти висновку про невиконання або неналежне виконання Великоцвілянською сільською радою, яка є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту майнових інтересів територіальної громади. Сама по собі обставина не звернення позивача з позовом протягом певного періоду, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом своїх функцій із захисту інтересів держави.

Зазначене вище узгоджується з усталеними правовими висновками Верховного Суду, зокрема в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, а також у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 926/03/18, від 23.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 06.02.2019 року у справі №927/246//18.

Відповідно до ч.4 ст.56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Згідно п.1 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про відсутність у прокурора законних підстав для представництва інтересів держави, що свідчить про заявлення позову особою, яка не має процесуальної дієздатності, задоволення клопотання представника відповідача Дементьєва Я.Т. про залишення позову без розгляду та відмову у задоволенні клопотання прокурора про заміну неналежних відповідачів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 131-1 Конституції України, ст.ст. 56, 200, 257, 258, 260, 354 ЦПК України, -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання прокурора про заміну у справі №277/257/17 за позовом керівника Новоград-Волинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Великоцвілянської сільської ради Ємільчинського району, третя особа ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа Реєстраційний сектор Ємільчинської РДА про визнання свідоцтв про право власності на земельні ділянки недійсними, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння, первісних відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 належним відповідачем - ОСОБА_6 – відмовити.

Клопотання представника відповідача ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду задовольнити.

Позовну заяву керівника Новоград-Волинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Великоцвілянської сільської ради Ємільчинського району, третя особа ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа Реєстраційний сектор Ємільчинської РДА про визнання свідоцтв про право власності на земельні ділянки недійсними, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння – залишити без розгляду.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду через Ємільчинський районний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя /підпис/

Копія вірна:

Суддя: В. А. Гресько