Рішення № 82677880, 27.06.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 червня 2019 року № 826/12387/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (далі - відповідач, Уповноважений з прав людини) та просить суд визнати протиправними дії суб`єкта владних повноважень щодо розгляду звернення від 21 травня 2018 року та зобов`язати належним чином розглянути звернення; визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо притягнення Романовської Н.В. до адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене частиною сьомою статті 2123 КУпАП та зобов`язати вжити заходів для складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, збору інших матеріалів та направлення їх до суду для притягнення до адміністративної відповідальності.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що за результатами розгляду адміністративним судом його позову до члена комісії з питань призначення державних соціальних допомог виконкому Луцької міської рад Романовської Н.В. ухвалено рішення від 16 травня 2018 року, згідно якого адміністративний позов задоволено, визнано протиправною бездіяльність Романовської Н.В. щодо не розгляду звернення позивача № 12, зобов`язано її розглянути зазначене звернення по суті.

Надалі позивач поштовим зв`язком звернувся до Уповноваженого з прав людини із зверненням № 12.1.1 з додатками щодо притягнення Романовської Н.В. до адміністративної відповідальності за частиною сьомою статті 212 КУпАП, на яке отримав дві відповіді: від 19 червня 2018 року про скерування відповідного доручення до регіонального координатора у Волинській області для надання додаткової відповіді, та від 26 червня 2018 року стосовно неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення щодо Романовської Н.В. через внесення змін до статті 254 КУпАП, згідно якої складення такого протоколу можливе протягом 24 годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення.

Посилаючись на такі обставини, позивач вбачає бездіяльність Уповноваженого з прав людини у притягненні винної особи до адміністративної відповідальності, та уникнення від відповідальності особи, стосовно якої наявне судове рішення, з чим і звертається до суду.

Ухвалою суду від 22 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі, визначено розгляд провадити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), запропоновано відповідачу у встановлений судом строк подати відзив на позовну заяву та усі наявні докази.

Відповідно до частини третьої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Від відповідача у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не надійшло.

Частиною шостою статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінивши наявні у справі документи і матеріали, врахувавши належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, 30 січня 2018 року позивач звернувся до члена комісії з питань призначення соціальних допомог виконавчого комітету Луцької міської ради Романовської Н.В. із рядом питань, які стосувалися надання субсидій на оплату житлово-комунальних послуг на понаднормову площу помешкання громадянки ОСОБА_3 та причин і мотивів, якими керувалася Романовська Н.В. , голосуючи проти їх надання (звернення №12).

Листом від 02 лютого 2018 року Романовська Н.В. відмовила позивачу у наданні відповіді на зазначене звернення, не погоджуючись з якою ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року, яке підлягає негайному виконанню, задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 , визнано протиправною бездіяльність члена комісії з питань призначення соціальних допомог виконавчого комітету Луцької міської ради Романовської Н.В. щодо не розгляду звернення позивача №12, отриманого Луцьким міським центром зайнятості 30 січня 2018 року, по суті; зобов`язано останню розглянути звернення ОСОБА_1 №12 по суті.

Надалі, у зв`язку з наявністю судового рішення від 16 травня 2018 року та встановленням обставин порушення Романовською Н.В. приписів Закону України «Про звернення громадян», позивач 21 травня 2018 року звернувся до Уповноваженого з прав людини із зверненням №12.1.1, у якому просив вжити заходів щодо притягнення члена комісії з питань призначення соціальних допомог виконавчого комітету Луцької міської ради Романовської Н.В. до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого частиною сьомою статті 2123 КУпАП.

Звернення №12.1.1 було отримано відповідачем 23 травня 2018 року, зареєстровано у встановленому порядку.

На звернення № 12.1.1 відповідачем надано проміжну відповідь від 19 червня 2018 року № 2/12-М318588, М318589, М319580.18-1/03-106, у якій йдеться про направлення до регіонального координатора Уповноваженого ВРУ з прав людини зі зв`язків з громадськістю у Волинській області відповідного доручення для формування та надання заявнику додаткової відповіді.

Листом від 26 червня 2018 року № 12/12-М319580, М318589, М318588.18-2/03-106 за підписом представника Уповноваженого з дотримання інформаційних прав та представництва в Конституційному Суді України В. Барвіцького відповідач повідомив ОСОБА_1 , що рішення Волинського окружного адміністративно суду від 16 травня 2018 року у справі № 803/676/18 за позовом позивача до члена комісії з питань призначення державних соціальних допомог виконавчого комітету Луцької міської ради Романовської Н.В. про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії набрало законної сили 16 червня 2018 року, проте у зв`язку із внесенням змін до статті 254 КУпАП, якою передбачено складення протоколу про адміністративне правопорушення не пізніше 24 годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, складення на підставі рішення суду стосовно Романовської Н.В. протоколу про адміністративне правопорушення уповноваженими особами Секретаріату Уповноваженого з прав людини не вбачається можливим.

З такою відповіддю позивач не погоджується, вважає, що відповідач був зобов`язаний скласти протокол про адміністративне правопорушення стосовно Романовської Н.В. , а відповідальних осіб, які прострочили складення протоколу мав би притягнути до відповідальності.

Оцінюючи спірні правовідносини, суд зазначає, що статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Відповідно до статті 18 цього ж Закону заявник має право одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви.

Як встановив суд з матеріалів справи, зазначених вимог Закону України «Про звернення громадян» відповідач дотримався та направив позивачу відповіді від 19 та 26 червня 2018 року, які останній отримав.

Згідно з положеннями пункту 1 частини першої статті 16 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради з прав людини» Уповноважений здійснює свою діяльність на підставі відомостей про порушення прав і свобод людини і громадянина, які отримує, зокрема, за зверненнями громадян.

Зміст звернення ОСОБА_1 стосувався організації процесу притягнення до адміністративної відповідальності члена комісії з питань призначення державних соціальних допомог виконавчого комітету Луцької міської ради Романовської Н.В.

Відповідно до пункту 81 частини першої статті 255 КУпАП повноваження щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене, зокрема, статтею 2123 (крім порушень права на інформацію відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), покладені на уповноважених осіб секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або представників Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини).

Згідно з частиною другою статті 254 КУпАП в редакції, чинній станом на момент надходження до Уповноваженого з прав людини звернення позивача, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Такі положення статті 254 чинного КУпАП роз`яснив відповідач заявнику ОСОБА_1 в листі від 26 червня 2018 року, зазначивши, що оскільки рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року набрало законної сили 16 червня 2018 року, то з урахуванням процитованої норми закону складення протоколу про адміністративне правопорушення не вбачається можливим.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку, що відповідь по суті звернення позивача була надана, через що не вбачає протиправної бездіяльності відповідача, яка полягає у неналежному розгляді звернення ОСОБА_1 від 21 травня 2018 року, та вважає позовні вимоги в зазначеній частині такими, що задоволенню не підлягають.

В частині вимог щодо зобов`язання відповідача вжити заходів щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення, збору інших матеріалів та направлення їх до суду для притягнення до адміністративної відповідальності члена комісії з питань призначення державних соціальних допомог виконавчого комітету Луцької міської ради Романовської Н.В. суд зазначає, що зазначене питання входить до складу дискреційних повноважень Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, та щодо яких суд не вправі приймати жодних рішень зобов`язального характеру.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-ІV встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Здійснюючи судочинство Європейський суд з прав людини неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративним органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316 нараді, під дискреційними повноваженнями необхідно розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим.

Таким чином, приймаючи до уваги зазначені вище висновки, враховуючи відсутність відзиву на позовну заяву з боку відповідача, а також відсутність доказів, які б підтверджували твердження позивача в частині наявності обставин протиправної бездіяльності відповідача щодо належного розгляду звернення ОСОБА_1 № 12.1.1 від 21 травня 2018 року, суд не вбачає підстав для задоволення адміністративного позову.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої судові витрати підлягають стягненню на користь позивача лише у разі задоволення позову.

Окрім того, позивач на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору як учасник бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 06 липня 2017 року.

За таких обставин усі судові витрати суд компенсує за рахунок коштів Державного бюджету України.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 243-246, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Судові витрати компенсувати за рахунок Державного бюджету України.

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .

Відповідач: Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, адреса: 01008, м. Київ, вул. Інститутська, будинок 21/8, код ЄДРПОУ 21661556, тел. +380800501720.

Суддя В.І. Келеберда