Рішення № 82677771, 27.06.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 червня 2019 року № 640/2562/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Державної архітектурно-будівельної інспекції Українипровизнання протиправним та скасування рішення

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 21.01.2019 року №16 "Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт".

Відповідно до змісту, викладеного у позові, заявлені вимоги позивач мотивував зокрема тим, що оскаржуваний наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 21.01.2019 року №16 "Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт", яким скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт "Будівництво зблокованих житлових будинків за адресою АДРЕСА_1 " від 02.03.2017 року №КВ083170610440, було прийнято відповідно до підпункту 3, 5, 6 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності" від 17.01.2017 року №18177-VIII, на підставі акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт за №б/н, складеного 27.10.2017 року, листа Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 14.11.2018 року №8-10-0.441-17309/2-18 та акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельною ділянкою від 14.11.2018 року №746-ДК/630/АП/09/01/-18 (від 15.11.2018 року вх. №073/8673).

Однак, на переконання позивача останній не повідомлявся відповідачем 1 про здійснення у жовтні 2017 року заходів архітектурно-будівельного контролю щодо відповідного об`єкта будівництва та про результати таких заходів. Також, відповідач 1 не вживав жодних дій та заходів, направлених на витребування відповідних документів у позивача, що свідчить про порушення вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553.

Водночас, за твердженням позивача про неправомірність оскаржуваного наказу свідчить і та обставина, що акт Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 14.11.2018 року №746-ДК/630/АП/09/01/-18 не може бути підставою для скасування Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) декларації про початок виконання будівельних робіт "Будівництво зблокованих житлових будинків за адресою АДРЕСА_1 " від 02.03.2017 року №КВ083170610440, оскільки Головне управління Держгеокадастру у Київській області не є уповноваженим органом державного архітектурно-будівельного контролю та відповідно до покладених згідно Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" завдань, здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, а не за дотриманням вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень. Таким чином, встановлені актом від 14.11.2018 року №746-ДК/630/АП/09/01/-18 порушення позивачем вимог земельного законодавства не є підставами для скасування органом державного архітектурно-будівельного контролю реєстрації декларації про початок будівельних робіт.

В свою чергу, в обґрунтування порушення оскаржуваним наказом суб`єкта владних повноважень прав, свобод та інтересів позивача, останнім зазначено, що у зв`язку з набранням 10.06.2017 року чинності змін до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", згідно яких прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі сертифіката про готовність об`єкта будівництва до експлуатації, зі скасуванням відповідачем 1 реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 02.03.2017 року №КВ083170610440 позивач позбавлений можливості отримати акт готовності об`єкта до експлуатації та сертифікат про готовність об`єкта будівництва до експлуатації.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив задовольнити позов.

Представники відповідачів проти позову заперечували, зокрема з підстав, викладених у поданих відзивах на позовну заяву.

Враховуючи, що справа розглядається в спрощеному провадженні, подальший розгляд справи суд ухвалив завершити в порядку спрощеного (письмового) провадження без виклику сторін.

Заслухавши доводи та заперечення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у ній докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 28.07.2016 року ОСОБА_1 на підставі договорів купівлі-продажу придбав наступні земельні ділянки: - площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер НОМЕР_1 , згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28.07.2016 року №1096, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочковою І.Л., для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд; - площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер НОМЕР_2 , згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28.07.2016 року №1102, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочковою І.Л., для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд; - площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер НОМЕР_3 , згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28.07.2016 року №1099, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочковою І.Л., для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд; - площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер НОМЕР_4 , згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28.07.2016 року №1105, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочковою І.Л., для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд.

Відомості про право власності позивача на зазначені земельні ділянки внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

16.02.2017 року Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - Департамент) позивачу видано Містобудівні умови та обмеження забудови земельних ділянок по АДРЕСА_1.

Надалі, позивачем до Департаменту було подано декларацію про початок виконання будівельних робіт, яка 02.03.2017 року зареєстрована за №КВ083170610440 "Будівництво зблокованих житлових будинків за адресою АДРЕСА_1 ".

13.06.2017 року наказом Департаменту №214 скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт, зобов`язано Управління дозвільних процедур забезпечити невідкладне направлення наказу до Державної архітектурно-будівельної інспекції України для виключення запису щодо реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 02.03.2017 року №КВ083170610440 з єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

Означений наказ Департаменту від 13.06.2017 року №214 рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.04.2018 року у справі №826/1317/18, залишеного без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2018 року, визнано протиправним та скасовано, у тому числі зобов`язано Державну архітектурно-будівельну інспекцію України внести до єдиного Реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову в видачі, скасування та анулювання зазначених документів, інформацію про зареєстровану декларацію про початок виконання будівельних робіт від 02.03.2017 року №КВ083170610440 "Будівництво зблокованих житлових будинків за адресою: АДРЕСА_1 ".

Відповідно до мотивувальної частини вищевказаного рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.04.2018 року №826/1317/17, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що наказ Департаменту від 13.06.2017 року №214 винесено із порушенням вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №461 та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553.

Зокрема, при розгляді справи було встановлено, що наказом Департаменту від 13.06.2017 року №214, відповідно до підпункту 6 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності" від 17.01.2017 року №1817-VIII та на підставі листа Департаменту від 26.04.2017 року №055-7337 (від 26.04.2017 року вх. №073/3215), листа Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 09.06.2017 року №19-7285/0-9560/6-17 (від 12.06.2017 року вх. №073/4331), скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 02.03.2017 року №КВ083170610440 "Будівництво зблокованих житлових будинків за адресою: АДРЕСА_1" від 02.03.2017 року №КВ083170610440. Замовник - ОСОБА_1 .

Так, на підставі депутатського звернення від 07.10.2016 року та листа Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 01.11.2016 року №40-211-12/10649, Департаментом видано направлення для проведення позапланової перевірки від 27.11.2016 року №б/н, відповідно до якого головний державний інспектор інспекційного відділу №3 управління контролю за будівництвом Мосур Сергій Михайлович направлявся для здійснення позапланової перевірки на АДРЕСА_1 на підставі наказу Департаменту від 17.10.2016 року №60 та звернення Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 09.11.2016 року. Строк направлення з 01.12.2016 року по 07.12.2016 року.

Листом Департаменту від 14.12.2016 року №073-3123 позивач запрошувався до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва 26.12.2016 року об 12-00 год. за адресою: вул. Хрещатик, 32, 6-й поверх для надання документів, перелік яких визначено у листі, а листом Департаменту від 19.01.2017 року №073-512 позивачу повторно пропонувалось подати дозвільні документи.

Попри це, суд зазначив, що матеріали справи не містили доказів направлення, вручення або отримання позивачем вищезазначених листів та направлення на перевірку.

У подальшому, 26.12.2016 року, згідно депутатського звернення від 28.11.2016 року №08/279/08/042/515, на підставі наказу Департаменту від 17.10.2016 року №60 Департаментом складено направлення №б/н для проведення позапланової перевірки, відповідно до якого головний державний інспектор інспекційного відділу №3 управління контролю за будівництвом Мосур Сергій Михайлович направлявся для здійснення позапланової перевірки на АДРЕСА_1. Строк дії направлення з 30.12.2016 року по 06.01.2017 року.

Також, Департаментом на підставі наказу від 12.10.2017 року №672 та звернення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища від 09.02.2017 року №064-1205, складено направлення для проведення позапланової перевірки від 12.10.2017 року №б/н. Строк дії направлення з 13.10.2017 року по 27.10.2017 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки від 27.10.2017 року №б/н. Згідно акту перевірки ОСОБА_1 від отримання копії акту перевірки відмовився, а тому акт був направлений засобами поштового зв`язку, проте доказів його вручення позивачу матеріали справи не містили.

Цього ж дня, 27.10.2017 року Департаментом винесено припис, яким, відповідно до статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553, за результатами позапланової перевірки, проведеної на "Будівництві зблокованих житлових будинків за адресою АДРЕСА_1 " встановлено, що на земельних ділянках АДРЕСА_1 Києва виконуються будівельні роботи із будівництва багатоповерхового житлового будинку на рівні 10-го поверху, без отримання дозволу на виконання будівельних робіт, що є порушенням пункту 1 частини першої статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а тому з 27.10.2017 року зупинено виконання будівельних робіт на АДРЕСА_1 районі міста Києва до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

При цьому, приписом Департаменту від 27.10.2017 року визначено позивачу місячний строк до 27.12.2017 року для усунення встановлених порушень.

Отже, за наведених обставин при задоволенні адміністративного позову у справі №826/1317/18 суд виходив, у тому числі з того, що наказ Департаменту від 13.06.2017 року №214, яким скасовувалась реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт від 02.03.2017 року №КВ083170610440 "Будівництво зблокованих житлових будинків за адресою: АДРЕСА_1 ", було винесено за чотири місяці до складання акту перевірки 27.10.2017 року №б/н, оскільки доказів проведення перевірки, складання припису до 13.06.2017 року, тобто до скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 02.03.2017 року №КВ083170610440, матеріали справи не містили.

Судом також зазначалося, що спірний наказ від 13.06.2017 року №214 не містив будь-яких посилань на результати перевірки державного-будівельного контролю, а доказів вчинення дій та заходів для повідомлення позивача про скасування декларації Департаментом надано не було.

Серед іншого встановлено, що приписом Департаменту від 27.10.2017 року позивачу встановлювався місячний строк до 27.12.2017 року для усунення встановлених порушень.

При цьому, наказом Департаменту від 13.06.2017 року №214 скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 02.03.2017 року №КВ083170610440.

Тобто, позивача було позбавлено можливості усунути вказані в приписі порушення.

Отже, наведене слугувало підставами для висновків суду про те, що Департаментом приймалось рішення про скасування декларації до винесення припису та до спливу часу, наданого контролюючим органом для усунення встановлених порушень вимог законодавства у сфері містобудування діяльності.

Відтак, суд наголосив на тому, що чинним законодавством встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Невиконання вимог закону щодо процедури та порядку проведення перевірки призводять до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої перевірки.

Аналогічний висновок зазначений в постанові Верховного Суду України від 27.10.2015 року у справі №21-425а114.

Залишаючи в силі рішення суду першої інстанції, у постанові від 19.09.2018 року №826/1317/18 колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду також виходила з того, що з огляду на вказані обставини, матеріалами справи підтверджено факт того, що Департамент прийняв спірний наказ з порушенням вимог чинного законодавства, а саме, перед прийняттям спірного наказу не проводив позапланову перевірку, акт перевірки не складав, припис про усунення порушень не оформлював.

Тобто, державний архітектурно-будівельний контроль здійснений Департаментом поза межами наданих чинним законодавством повноважень.

При цьому, акт перевірки від 27.10.2017 року №б/н та припис від 27.10.2017 року, колегією суддів не приймався до уваги, оскільки вказані документи складались вже після спірного наказу.

В той же час, на вказаний акт перевірки від 27.10.2017 року №б/н міститься посилання і у оскаржуваному в даній адміністративній справі наказі Департаменту від 21.01.2019 року №16 "Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт", зокрема як на підставу для його винесення.

У відзиві на адміністративний позов відповідач 1 наголосив на тому, що позапланова перевірка об`єкта будівництва позивача в жовтні 2017 року, за результатами якої складений вищевказаний акт від 27.10.2017 року №б/н, здійснювалася у присутності ОСОБА_1 , а під час її проведення проектна документація та документи, необхідні для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, не надавалися.

У запереченні на відзив відповідача 1, позивач вказав, зокрема, що останній не повідомлявся про здійснення Департаментом у жовтні 2017 року заходів архітектурно-будівельного контролю щодо об`єкту будівництва та про результати таких заходів, а також що Департамент не вживав жодних дій та заходів, направлених на витребування відповідних документів у позивача.

Власне, такі твердження позивача підтверджуються обставинами, встановленими Окружним адміністративним судом міста Києва при розгляді справи №826/1317/18, де згідно раніше вказаного, у рішенні суду від 18.04.2018 року було зазначено, що матеріали справи не містили доказів направлення, вручення або отримання позивачем листів про запрошення до Департаменту для надання відповідних дозвільних документів, а також направлення на перевірку та доказів вручення позивачу акту перевірки від 27.10.2017 року №б/н, складеного за результатами її проведення.

Щодо присутності ОСОБА_1 під час проведення вказаної перевірки, позивачем зазначено, що ОСОБА_1 є громадянином Соціалістичної Республіки В`єтнам, який проживає в Україні на підставі посвідки на постійне проживання, погано розуміє російську мову та не володіє українською мовою взагалі, відповідно присутність на об`єкті замовника будівництва - ОСОБА_1 під час здійснення уповноваженою особою Департаменту позапланової перевірки, результати якої оформлені актом від 27.10.2017 року №б/н, жодним чином не свідчить про розуміння ним її значення та наслідків.

Також, на переконання позивача проведення перевірки за відсутності підрядника (ПП "Європейське будівництво"), генерального проектувальника (ТОВ "Інфорт Плюс"), особи, яка здійснює технічний нагляд ( Дяченко І.С. ), не узгоджується із вимогами Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Так, згідно акту перевірки від 27.10.2017 року №б/н, а саме його розділу V, де вказаний вичерпний перелік питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю), у підпункті 1.5 пункту 1 стоїть відмітка "ні" навпроти питання, чи "будівельні роботи виконуються після отримання дозволу на виконання будівельних робіт".

Відповідно, у наступному розділі акту перевірки від 27.10.2017 року - розділі VI, у описі виявлених порушень вказано пункт 3 частини першої статті 34 та частину першу статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а зокрема те, згідно детального опису виявленого порушення, що на земельних ділянках на АДРЕСА_1 виконуються будівельні роботи із будівництва багатоповерхового житлового будинку на рівні 10-го поверху, без отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Також, у даному розділі вказаного акту зазначено про порушення пункту 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №533 - під час проведення перевірки проектна документація та документи, необхідні для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, не надані.

Так, згідно пункту 3 частини першої статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 року №3038-VI (тут і надалі, нормативно-правові акти в редакції, чинній на момент складання акту перевірки від 27.10.2017 року №б/н) замовник має право виконувати будівельні роботи після видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

Згідно частини першої статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

А у відповідності до пункту 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 (Порядок №553), суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Позаяк самим відповідачем 1 у відзиві на адміністративний позов вказано, що Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №466 (Порядок №466) у редакціях, що діяли до 10.06.2017 року, було запроваджено декларативний принцип оформлення замовником документів, які надають право виконувати будівельні роботи на об`єктах будівництва I-III категорії складності, суд вважає за доцільне звернути увагу на наступне.

За пунктом 2 частини першої статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" в редакції, що діяла на час реєстрації декларації позивача від 02.03.2017 року №КВ083170610440, замовник мав право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності.

У відповідності до частини другої статті 34, діючої на той час редакції Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва, а згідно абзацу третього частини другої статті 36 цього ж Закону, за наявності зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

Також, у чинній на час реєстрації декларації від 02.03.2017 року №КВ083170610440 про початок виконання будівельних робіт "Будівництво зблокованих житлових будинків за адресою: АДРЕСА_1" редакції Порядку №466, у його пункті 5 було вказано, що будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та, зокрема, реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів I-III категорії складності.

При цьому, приписи пункту 6 Порядку №466 кореспондувалися з вищенаведеними положеннями частини другої статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а саме що документи, які надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Як наслідок, не знаходять свого підтвердження виявлені та відображені у акті позапланової перевірки від 27.10.2017 року №б/н уповноваженою особою відповідача 1 порушення вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" на об`єкті будівництва позивача.

Крім того, варто також зауважити, що згідно відповідних відміток у пункті 1 розділу V акту перевірки від 27.10.2017 року №б/н, який стосується переліку питань відносно права на виконання підготовчих та будівельних робіт, убачається, що питання чи будівельні роботи виконуються на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт, які є чинними до завершення будівництва (підпункт 1.4) та чи дані, зазначені в декларації про початок виконання будівельних робіт, достовірні (підпункт 1.9) - не розглядалися.

Порушення пункту 14 Порядку №553, а саме стосовно ненадання під час проведення перевірки проектної документації та документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, суд оцінює критично, оскільки за раніше викладеного не знайшли свого підтвердження факти направлення, вручення або отримання позивачем листів про запрошення до Департаменту для надання відповідних дозвільних документів, а сам позивач, замовник будівництва - ОСОБА_1 , який згідно акту від 27.10.2017 року №б/н був присутнім під час здійснення перевірки уповноваженою особою відповідача 1, міг не усвідомлювати вимоги та прохань останнього.

Відповідачем 1 вказано, що за результатами перевірки посадовою особою Департаменту окрім неодноразово згаданого акту від 27.10.2017 року №б/н, 27.10.2017 року було видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, з вимогою у термін до 27.12.2017 року усунути виявлені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності відповідності до вимог законодавства, а також припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, з вимогою з 27.10.2017 року зупинити виконання будівельних робіт на АДРЕСА_1 до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Попри це, суд вкотре звертає увагу, що згідно пункту 3 частини третьої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, чинній на момент винесення приписів від 27.10.2017 року) посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мали право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Дані положення Закону відносно прав посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки кореспондувалися з підпунктом 3 пункту 11 діючої на той час редакції Порядку №553.

При цьому, пунктом 17 Порядку №553 було встановлено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

Таким чином, діючим на той час законодавством не було передбачено одночасного винесення припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та припису про зупинення будівельних робіт.

Натомість приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, а також про зупинення підготовчих та будівельних робіт на одному об`єкті будівництва могли стосуватися кількох суб`єктів містобудування за абзацом другим підпункту 11 частини третьої вказаної вище статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Разом з тим, відносно акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 14.11.2018 року №746-ДК/630/АП/09/01/-18, наданого відповідачу 1 листом Головного управління Держгеокадастру у місті Києві, на який також міститься посилання в оскаржуваному наказі Департаменту від 21.01.2019 року №16 як зокрема на підставу для його винесення, суд зазначає слідуюче.

Встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 року №3038-VI (надалі - Закон №3038-VI).

За приписами частини першої статті 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно підпунктів 1, 2 та 3 пункту 2 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю мають службові посвідчення встановленого зразка, форма якого затверджується Мінрегіоном (пункт 4 Порядку №553).

Згідно приписів пункту 5 та пункту 7 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п`яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Згідно пункту 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Повноваження посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки визначені частиною четвертою статті 41 Закону №3038-VI, положення якої також кореспондуються з пунктом 11 Порядку №553, зокрема, передбачено право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію; здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото, аудіо- та відеотехніки.

У відповідності до пункту 12 Порядку №553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.

За приписами пунктів 13 та 14 Порядку №553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до пунктів 16-23 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об`єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об`єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

Органи державного архітектурно-будівельного контролю ведуть облік справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та контролюють виконання приписів і постанов про накладення штрафів.

Виходячи з системного аналізу вказаних вище норм, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил чи щодо зупинення підготовчих та будівельних робіт.

При цьому, ініціювання проведення перевірки відбувається згідно визначених законодавством підстав та закінчується оформленням її результатів у вигляді акту перевірки, а в разі виявлення певних порушень - з додатковим складанням протоколу, постанови, та відповідного припису.

Так, судом взято до уваги, що за пунктом 7 частини третьої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", як зазначено відповідачем 1, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, але у відповідності до вищенаведеного вказує на те, що така інформація та документи можуть бути використані саме під час перевірки, а не слугувати окремою самостійною підставою для прийняття рішення про скасування декларації про початок виконання підготовчих будівельних робіт, зокрема згідно пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності" від 17.01.2017 року №1817-VIII.

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За частиною першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд погоджується з доводами відповідача 2, що у позові не зазначено, які права позивача та яким чином були порушені Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, відповідно, на думку суду, викладене у сукупності свідчить про те, що саме відповідачем 1 не обґрунтовано правомірність винесеного ним та оскаржуваного у даній справі рішення у зв`язку з допущеними порушеннями процедури його прийняття.

У зв`язку з наведеним, враховуючи доводи та заперечення сторін, а також виходячи з наявних матеріалів справи, суд вважає що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

в и р і ш и в:

1. Позов ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Державної архітектурно-будівельної інспекції України - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 21.01.2019 року №16 "Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт".

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 (посвідка на постійне проживання НОМЕР_5 , видана органом 8001 17.11.2016 року, ІПН: НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ: 40224921, адреса: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32) судові витрати у сумі 768,40 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко