
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 червня 2019 р. Справа № 480/1629/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Діски А.Б., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
10.05.2019 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Конотопського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (далі по тексту - відповідач, Конотопське ОУПФУ) та просив:
1. Визнати неправомірними дії Конотопського ОУПФУ щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком.
2. Зобов`язати Конотопське ОУПФУ зарахувати до страхового стажу період навчання ОСОБА_1 в Комунарському гірничо-металургійному інституті з 01 вересня 1976 року по 30 червня 1983 року.
3. Зобов`язати Конотопське ОУПФУ призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, відповідно до вимог ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058 від 09.07.2003 року (далі - Закон №1058) та нарахувати йому пенсію з 12 січня 2019 року.
Також позивач просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 1500,00 грн.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що відповідачем протиправно не зараховано до страхового стажу період його навчання та зазначено, що спірний період може бути зарахований для обчислення пенсії, однак потребує уточнення документами, виданими на підставі первісних документів. Позивач не погоджується з такими діями відповідача та зазначає, що диплом ЛВ № 336050, виданий Комунарським гірничо-металургійним інститутом 30.06.1983 року та додаток до диплому підтверджують, що він прошов повний курс навчання та здав всі іспити та заліки по всім предметам спеціальності: технологія і комплексна механізація підземної розробки родовищ корисних копалин.
Ухвалою суду від 13.05.2019 року залишено без руху позовну заяву, оскільки вона була подана з порушенням вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України. Позивачу було надано строк на усунення недоліків позову.
21.05.2019 року ОСОБА_1 подав заяву про усунення недоліків позову.
Ухвалою суду від 22.05.2019 року відкрито провадження у справі, розгляд проводиться за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
10.06.2019 року відповідачем подано відзив на позов, у якому він просить у задоволенні позову відмовити. При цьому зазначає, що страхового стажу позивача недостатньо для призначення пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону №1058, у зв`язку з чим правомірно було відмовлено у призначенні пенсії.
Ухвалою суду від 26.06.2019 року відповідача Конотопське ОСОБА_2 було замінено його правонаступником Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - ГУ ПФУ в Сумській області).
Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 12.01.2019 року ОСОБА_1 виповнилося 60 років, у зв`язку з чим він звернувся до Конотопського ОУПФУ із заявою про призначення пенсії за віком за нормами Закону №1058.
Листом №4340/03.11 від 29.03.2019 року Конотопське ОУПФУ повідомило позивача, що йому відмовлено в призначенні пенсії за віком (а.с.11).
Відмова мотивована тим, що згідно п. 1 ст. 26 Закону №1058, страховий стаж повинен бути не менше 26 років, у той час, як згідно наданих документів страховий стаж ОСОБА_1 становить 23 роки 11 місяців 28 днів. До страхового стажу не зараховано період навчання в Комунарському гірничо-металургійному інституті, так як в дипломі вказано період навчання з 1976 року по 1983 рік, а це майже сім років, що суперечить Положенню про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту) затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1988р. № 65. У зв`язку з чим, час навчання у цьому закладі, який може бути зарахований для обчислення пенсії, потребує уточнення документами, виданими на підставі первинних документів. Довідка від 29.01.2019 року №07-11/15, видана Східноукраїнським національним університетом ім. Володимира Даля не може бути врахована для призначення пенсії, оскільки у ній відсутня інформація про первинні документи, на підставі яких підтверджується період навчання з 01.09.1976 по 30.06.1983 роки.
Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону №1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;
Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону №1058 за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону №1058).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності Закону №1058, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону №1058).
Відповідно до п. «д» ч. 3 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі Закон № 1788-XII) до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Згідно зі ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У разі відсутності відповідних записів у трудовій книжці порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій повинен здійснюватись відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637).
Так, пунктом 1 вказаного Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно пункту 8 Порядку №637, час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не зараховано до страхового стажу позивача період навчання в Комунарському гірничо-металургійному інституті з 01 вересня 1976 року по 30 червня 1983 року.
За поясненнями позивача, в 1976 році він успішно здав вступні іспити в Комунарський гірничо-металургійний інститут і був зарахований на перший курс навчання на факультеті «Електромашинобудування». По закінченню двох курсів на цьому факультеті, позивач в 1978 році подав заяву про переведення його на факультет «Технологія і комплексна механізація підземної розробки родовищ корисних копалин». У зв`язку з тим, що на 2 курсі цього факультету проходить вивчення багато профільних предметів, то позивача перевели для навчання на цьому факультеті на другий курс.
На факультеті «Технологія і комплексна механізація підземної розробки родовищ корисних копалин» позивач навчався з 1978 року по 1983 рік, закінчив повний курс за спеціальністю і йому була присвоєна кваліфікація гірничого інженера.
Даний факт підтверджується дипломом ЛВ № 336050, виданим Комунарським гірничо- металургійним інститутом 30 червня 1983 року та додатком до диплому, який підтверджує, що ОСОБА_1 прошов повний курс навчання та здав всі іспити та заліки по всім предметам спеціальності: технологія і комплексна механізація підземної розробки родовищ корисних копалин (а.с.19-21).
В архівній довідці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля №07-11/15 від 29.01.2019 року зазначено, що всі архіви університету залишилися в Алчевське Луганської області, що є територією тимчасово окупованою та непідконтрольною центральним органам виконавчої влади. А також підтверджено факт видачі диплому ОСОБА_1 (а.с.22).
З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що період навчання позивача в Комунарському гірничо-металургійному інституті з 01 вересня 1976 року по 30 червня 1983 року є періодом, який повинен бути зарахований до його страхового стажу. Водночас, відсутність наказів на зарахування до навчального закладу та відрахування з нього, не з вини позивача, не може бути підставою для незарахування вказаного періоду до його страхового стажу, зважаючи на наявність інших підтверджуючих документів.
Позивач просить визнати дії відповідача протиправними щодо відмови йому у призначенні пенсії за віком. В той же час, як встановлено судом, така відмова була оформлена рішенням органу Пенсійного фонду, викладеним у листі від 29.03.2019 року №4340/03.11. Відтак, належним способом захисту прав позивача у даному випадку є саме визнання протиправним та скасування такого рішення.
Крім того, ОСОБА_1 просить у позові призначити та нарахувати йому пенсію з 12.01.2019 року. Проте, такі вимоги підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону №1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Отже, на час звернення до відповідача із заявою від 19.03.2019 року про призначення пенсії позивач досяг 60 років, його загальний страховий стаж, з урахуванням спірного періоду, становив понад 26 років, а тому позивач має право на призначення йому пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону №1058.
60 років позивачу виповнилося 12.01.2019 року, а тому пенсія має бути призначена на наступний день, тобто починаючи з 13.01.2019 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При поданні позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 741,2 грн. за квитанцією від 08.05.2019 року (а.с.35-36) та в сумі 28,00 грн. за квитанцією №0.0.1360558803.1 від 21.05.2019 року (а.с.4).
При цьому, у відповідності до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору за подання даної позовної заяви до суду складає 768,40 грн., тому суд вважає за необхідне відшкодувати позивачу витрати зі сплати судового збору в сумі 768,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Щодо вимог позивача про відшкодування йому витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 1500,00 грн., то вони задоволенню не підлягають, враховуючи наступне.
Відповідно до норм статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано квитанцію до прибуткового касового ордера від 10.04.2019 року в сумі 1500,00 грн. за складання адміністративного позову (а.с.25) та додатковий договір про надання правової допомоги від 10.04.2019 року, укладеного ОСОБА_1 з адвокатом Розенко Тамарою Сергіївною, який визначає порядок оплати послуг (гонорару) адвоката за надання правової допомоги у справі Грищенка В ОСОБА_3 про складання адміністративного позову, консультації, підготовки, збору доказів для складання адміністративного позову (а.с.39).
У той же час, договору про надання правничої допомоги позивачем суду не надано, зазначені вище документи не містять істотних даних на підтвердження того, по якій справі адвокатом надавалась правнича допомога. Крім того, суд бере до уваги, що вимога про відшкодування витрат на правничу допомогу ставиться у зв`язку із складанням адвокатом адміністративного позову, проте позовна заява підписана позивачем.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Конотопського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (вул. Депутатська, 2, м. Конотоп, Сумська область, 41615, код ЄДРПОУ 37784691), викладене у листі від 29.03.2019 року №4340/03.11 щодо відмови ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в призначенні пенсії за віком.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Депутатська, 2, м. Конотоп, Сумська область, 41615, код ЄДРПОУ 37784691) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) період навчання в Комунарському гірничо-металургійному інституті з 01 вересня 1976 року по 30 червня 1983 року, призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, відповідно до вимог ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та нарахувати йому пенсію з 13 січня 2019 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 768,40 грн. з державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Депутатська, 2, м. Конотоп, Сумська область, 41615, код ЄДРПОУ 37784691).
В задоволенні інших вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.Б. Діска
Судове рішення № 82676914, Сумський окружний адміністративний суд було прийнято 26.06.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 480/1629/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: