Ухвала суду № 82676574, 25.06.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

25 червня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/866/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглядаючи у підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтопостач-Агро" (25006, м. Кропивницький, вул. Покровська, 73-А, код ЄДРПОУ 24718890; адреса для листування: 04112, м. Київ, а/с 115)

відповідач: Головне управління ДФС у Кіровоградські області (25006, м. Кропивницький, вул. В. Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 39393501)

про скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтопостач-Агро" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Кіровоградські області, в якому просить:

- скасувати рішення Головного управління ДФС у Кіровоградські області №8574/10/11-28-52-05-13 від 17.08.2018 року про поновлення податкового боргу, списаного рішеннями Головного управління ДФС у Кіровоградські області №346/350-17 від 28.02.2018 року, №465/477-17 від 21.05.2018 року;

- зобов`язати Головне управління ДФС у Кіровоградській області вчинити всі дії, передбачені статтею 101 ПК України у зв`язку зі списанням з нього безнадійного податкового боргу, що виник з податкових повідомлень-рішень від 10.03.2010 року №0002732302/3, №0002742302/3.

Ухвалою судді від 05.04.2019 року відкрито загальне позовне провадження у справі за вказаним позовом та призначено підготовче засідання.

Відповідач 25.04.2019 року подав до суду відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову. Від позивача 11.06.2019 року надійшла відповідь на відзив.

Крім того, 11.06.2019 року до суду поштою надійшла заява позивача про зміну предмета позову, в якій викладено такі позовні вимоги:

- скасувати рішення Головного управління ДФС у Кіровоградській області про поновлення податкового боргу №8574/10/11-28-52-05-13 від 17.08.2018 року, списаного рішенням про списання податкового боргу №346/350-17 від 28.02.2018 року на суму 7965318,68 грн. та рішенням про списання податкового боргу №465/477-17 від 21.05.2018 року на суму 13735,88 грн.;

- зобов`язати Головне управління ДФС у Кіровоградській області вчинити дії, передбачені статтею 101 Податкового кодексу України, шляхом відкликання розрахункових документів, якими передбачено стягнення пені, штрафних санкцій та безнадійного податкового боргу в розмірі 7979 054,56 грн., що виник з податкового повідомлення-рішення №0002732302/3 від 10.03.2010 року та податкового повідомлення-рішення №0002742302/3 від 10.03.2010 року, списаного рішенням про списання податкового боргу №346/350-17 від 28.02.2018 року в розмірі 7965318,68 гри. та рішенням про списання податкового боргу №465/477-17 від 21.05.2018 року в розмірі 13735,88 грн.;

- зобов`язати Головне управління ДФС у Кіровоградській області у зв`язку зі списанням безнадійного податкового боргу, що виник у нього з податкового повідомлення-рішення №0002732302/3 від 10.03.2010 року та податкового повідомлення-рішення №0002742302/3 від 10.03.2010 року, внести до ІС рішення про списання податкового боргу №346/350-17 від 28.02.2018 року в розмірі 7965318,68 грн. та рішення про списання податкового боргу №465/477-17 від 21.05.2018 року в розмірі 13 735,88 грн.

Частинами 1, 7 статті 47 КАС України передбачено, що позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

У разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні.

Подана позивачем заява відповідає вимогам статті 47, 167 КАС України, тому суд приймає її до розгляду.

У ході підготовчого провадження представник відповідача подав заяву, в якій стверджував про те, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом, а тому просив залишити його без розгляду.

Перевіряючи у підготовчому засіданні дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду з позовом, суд дійшов до таких висновків.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.

Питання застосування строків звернення до адміністративного суду з позовами про визнання протиправними рішень контролюючого органу врегульовано нормами пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, яким визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання у будь-який момент після отримання такого рішення. При цьому, статтею 102 Податкового кодексу України передбачений строк давності тривалістю 1095 днів.

За таких обставин, строк для звернення платника податків з позовом до адміністративного суду становить 1095 днів і обчислюється з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом в постанові від 18.06.2018 року у справі №805/1146/17-а.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За визначенням, наведеним у пункті 19 частини 1 статті 4 КАС України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

З матеріалів справи вбачається, що рішення про поновлення податкового боргу, списаного рішеннями Головного управління ДФС у Кіровоградські області №346/350-17 від 28.02.2018 року, №465/477-17 від 21.05.2018 року, як індивідуальний акт, відповідачем не приймалося. Листом №8574/10/11-28-52-05-13 від 17.08.2018 року відповідач повідомив позивача про поновлення 14.08.2018 року суми раніше списаного податкового боргу у зв`язку з нововиявленими обставинами та про необхідність надання інформації щодо дійсного перебування майна, зазначеного в акті опису майна від 29.08.2017 року №3, на балансі підприємства та його фактичної наявності, з метою вжиття заходів з погашення податкового боргу.

Тож предметом спору у цій справі є саме дії контролюючого органу щодо поновлення позивачу з 14.08.2018 року податкового боргу в розмірі 7988548,78 грн., раніше списаного рішеннями Головного управління ДФС у Кіровоградські області. Про вказані дії позивачу стало відомо після отримання 22.08.2018 року листа №8574/10/11-28-52-05-13 від 17.08.2018 року, яким Кропивницьке управління Головного управління ДФС у Кіровоградські області повідомило позивача про поновлення цієї суми податкового боргу.

Позивач звернувся до суду з цим позовом, направивши його поштою 28.03.2019 року. При цьому він пропустив шестимісячний строк, установлений частиною 2 статті 122 КАС України.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України.

Згідно з частиною 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

У поданій заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду з адміністративним позовом позивач зокрема зазначив, що звернувся до суду з цим позовом в межах 1095 днів, визначених пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, вважаючи, що оскаржує рішення контролюючого органу. Крім того, повідомив, що в межах строку, установленого частиною 2 статті 122 КАС України, звертався до суду з аналогічним позовом, однак ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.12.2018 року в адміністративній справі №1140/3288/18 його позовну заяву повернуто з підстав недоплати судового збору. Посилаючись на вказані обставини, позивач просив визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 04.12.1995 року у справі "Белле проти Франції" (Bellet v. France) зазначив, що стаття 6 §1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Суд прийшов до висновку, що причини пропуску строку звернення позивача до суду з цим позовом слід визнати поважними, а у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви ТОВ "Нафтопостач-Агро" без розгляду – відмовити.

У ході підготовчого провадження позивач заявив клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – державного підприємства "Національні інформаційні системи" та державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, вказуючи, що у разі задоволення позову у цих суб`єктів виникне обов`язок щодо внесення інформації/записів (реєстрації змін до них) до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. На підтвердження цього посилався на Витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 26.04.2018 року про реєстрацію податкової застави боржника ТОВ "Нафтопостач-Агро".

Вирішуючи вказане клопотання, суд виходить з того, що статус третіх осіб як учасників справи визначений у статті 49 КАС України.

Частинами 2, 4, 5 статті 49 КАС України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Відповідно до статті 50 КАС України якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред`явити вимоги до сторони, така сторона зобов`язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що спірні правовідносини, які виникли у серпні 2018 року після поновлення списаних сум податкового боргу, не пов`язані з застосуванням податкової застави контролюючим органом та реєстрацією податкової застави в Державному реєстр обтяжень рухомого майна. Доказів того, що внаслідок вчинення оскаржуваних дій відповідача у відповідних державних реєстрах щодо позивача зареєстрована податкова застава, суду не надано. Відтак, з огляду на предмет позову, рішення у цій адміністративній справі безпосередньо не вплине на права або обов`язки державних підприємств, визначених позивачем, тому суд не вбачає підстав для залучення їх до участі у даній справі як третіх осіб.

У ході підготовчого провадження у зв`язку зі зміною предмету позову виникла потреба у зібранні судом доказів, необхідних для з`ясування обставин, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до частини 4 статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 181 КАС України суд може оголосити перерву у підготовчому засіданні у разі необхідності, зокрема, у випадках необхідності витребування нових (додаткових) доказів.

Керуючись статтями 47, 49, 50, 79, 80, 167, 173, 180, 181, 248, 256 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Прийняти до розгляду заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтопостач-Агро" про зміну предмета позову.

2. Визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду з цим позовом.

3. Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

4. Відмовити у задоволенні клопотання позивача про залучення третіх осіб до участі у справі.

5. Зобов`язати відповідача у строк до 05.07.2019 року подати до суду докази, необхідні для вирішення спору:

- облікову справу ТОВ "Нафтопостач-Агро", яка надійшла від ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві;

- рішення керівника органу ДФС про поновлення списаних (прощених) сум заборгованості щодо позивача;

- докази відображення в інформаційних системах органів ДФС у 2018 році списання та поновлення списаних сум заборгованості позивача, як це передбачено пунктом 3 глави 1 розділу VI Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року №422, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 року за №751/28881;

- журнал списання, до якого занесені рішення щодо позивача;

- інтегровані картки платника податків - ТОВ "Нафтопостач-Агро" (ТОВ "Фірма Октан") зі сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств за 2010 - 2019 роки;

- витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна щодо ТОВ "Нафтопостач-Агро" станом на час розгляду справи;

- пояснення щодо того, чи направлялися відповідачем після виникнення у серпні 2018 року спірних правовідносин розрахункові документи про стягнення раніше списаних пені, штрафних санкцій та безнадійного податкового боргу.

6. Оголосити перерву у підготовчому засіданні до 5 липня 2019 року до 12:00 год.

7. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш