Ухвала суду № 82676573, 27.06.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

27 червня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2707/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову у справі за позовом адвоката Воронова Романа Сергійовича в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки),

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов адвоката Воронова Романа Сергійовича в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Луганській області з вимогами визнати протиправними та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Луганській області від 16.11.2018 № Ф-47-25У про сплату боргу у розмірі 20768,14 грн та вимогу Головного управління ДФС у Луганській області від 15.05.2019 № Ф-47-25 про сплату боргу у розмірі 37120,28 грн.

Разом з позовною заявою надійшла заява адвоката Воронова Романа Сергійовича про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення стягнення з позивача боргу зі сплати єдиного внеску у розмірі 20768,14 грн на підставі вимоги Головного управління ДФС у Луганській області про сплату боргу № Ф-47-25У від 16.11.2018.

В обґрунтування заяви зазначено, що позивач звернувся до суду за оскарженням вимог Головного управління ДФС у Луганській області про сплату боргу (недоїмки) від 16.11.2018 № Ф-47-25У та від 15.05.2019 № Ф-47-25. Згідно з частиною четвертою статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Так, постановою старшого державного виконавця Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 08.05.2019 відкрито виконавче провадження № 59052707 з примусового виконання вимоги Головного управління ДФС у Луганській області про сплату боргу (недоїмки) від 16.11.2018 № Ф-47-25У. Крім того, 13.05.2019 державним виконавцем у виконавчому провадженні № 59052707 винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, згідно з якою за основним місцем роботи ОСОБА_1 у відділі освіти Сєвєродонецької міської ради здійснюється відрахування у розмірі 20 % від заробітної плати.

Вимога Головного управління ДФС у Луганській області про сплату боргу (недоїмки) від 16.11.2018 № Ф-47-25У має явно протиправний характер, оскільки її винесено з порушенням положень пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», як і наслідки її застосування до позивача у вигляді відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали заяви, суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Вирішуючи заяву по суті, суд виходить з такого.

Положеннями частини другої статті 150 КАС України визначено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

При цьому, заходи забезпечення позову повинні обиратися судом з урахуванням дотримання балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи заінтересованих осіб.

Заявник обов`язково повинен обґрунтувати своє клопотання і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі. При цьому тягар доказування при розгляді клопотання покладається виключно на заявника.

У свою чергу суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, яке допускається, якщо не вжиття цих заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Як слідує з позовної заяви, предметом розгляду у даній справі є, зокрема, вимога Головного управління ДФС у Луганській області від 16.11.2018 № Ф-47-25У про сплату боргу у розмірі 20768,14 грн, яка пред`явлена стягувачем до примусового виконання, що підтверджується копією постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.05.2019 № 59052707. При примусовому виконанні страшим державним виконавцем 13.05.2019 винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Таким чином зі змісту та суті заяви про забезпечення позову слідує, що заявлене у ньому прохання спрямоване на запровадження судової заборони для старшого державного виконавця вчиняти на підставі Закону України «Про виконавче провадження» дії та приймати рішення, спрямовані на невиконання виконавчого документа, яким є вимога про сплату боргу, допоки суд не розгляне заявленого позову про його скасування. Між тим, дії та рішення державного виконавця, які ним вчинені або можуть бути ним вчинені (прийняті) в межах виконавчого провадження з метою примусового виконання вимоги про сплату боргу, не становлять предмету спору і не перебувають у прямому чи очевидному взаємозалежному зв`язку з предметом заявленого спору.

Крім того, застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.

Отже, забезпечення позову шляхом зупинення стягнення з позивача боргу зі сплати єдиного внеску у розмірі 20768,14 грн на підставі вимоги про сплату боргу, за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, через що, у задоволенні заяви позивачу слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволені заяви, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на заявника.

Керуючись статтями 150, 151, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про забезпечення позову у справі за позовом адвоката Воронова Романа Сергійовича в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяК.О. Пляшкова