Рішення № 82676484, 27.06.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" червня 2019 р. справа № 300/1183/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., при секретарі Королевич О.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Старшого державного виконавця Галицького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Кошкер Олександра Анатолійовича, Галицького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу ВП №55410849 від 23.04.2019, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Томин С.В. 30.05.2019 звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду в інтересах ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Старшого державного виконавця Галицького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Кошкер Олександра Анатолійовича про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу ВП №55410849 від 23.04.2019.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення вимог Закону України “Про виконавче провадження” оскаржувана постанова про накладення штрафу позивачем не була отримана, оскільки позивач перебуває по даний нас за межами території України та відповідач не встановив причини невиконання позивачем рішення суду при тому, що представник позивача звертався до Галицького районного суду Івано-Франківської області за роз`ясненням рішення суду.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.06.2019 дану позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків. На виконання ухвали суду позивачем усунуто недоліки позовної заяви у встановлений строк.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.06.2019 поновлено позивачу пропущений строк звернення до суду та відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, визначеними статтями 268, 269, 271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України. Залучено до участі в справі Галицький районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, як другого відповідача.

Представники позивача та відповідачів в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином, що підтверджується направленими на електронні адреси ухвали про відкриття провадження та тексту повістки про виклик (а.с.24-30).

25.06.2019 представник позивача звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням представника позивача за межами території України до 15.07.2019.

Відповідачі правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не скористалися.

Суд зазначає, що особливості подання заяв по суті справи в окремих категоріях адміністративних справ визначені статтею 269 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини 1 якої, у справах, визначених серед іншого статтею 287 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив). Копії позовної заяви та доданих до неї документів направляються відповідачу й іншим учасникам справи на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - електронною поштою, якщо така відома суду, або надаються для ознайомлення в судовому засіданні (частина 2 статті 269 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, повідомлення сторін про розгляд даної справи, зокрема визначеної статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України здійснено вчасно, оскільки такі правовідносини врегульовані спеціальною статтею 269 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно частини 4 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Частиною 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи.

У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина 4 статті 229 цього Кодексу).

Враховуючи наведене, відсутні підстави для відкладення розгляду даної справи.

Суд, розглянувши справу без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, згідно частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, визначених статтями 268, 269, 271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, з`ясувавши обставини справи, встановив наступне.

На виконанні у Старшого державного виконавця Галицького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Кошкер Олександра Анатолійовича перебуває виконавче провадження №55410849 з примусового виконання виконавчого листа №341/1885/15-ц, виданого 15.05.2017 Галицьким районним судом Івано-Франківської області про зобов`язання ОСОБА_1 провести перебудову житлового будинку, що будується за адресою: АДРЕСА_1 ., з метою виведення приміщення літньої кухні ОСОБА_2 що за адресою: АДРЕСА_1 . із зони вітрового підпору для безпечної експлуатації димових і вентиляційних каналів. Перебудований житловий будинок, що будується ОСОБА_1 не повинен займати простір вище лінії проведеної під кутом 45 градусів до горизонту від оголовку димаря літньої кухні Іванової С.С.

23.04.2019 Старшим державним виконавцем Галицького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Кошкер О.А. винесено оскаржувану постанову ВП №55410849 про накладення на ОСОБА_1 за невиконання рішення суду у справі №341/1885/15-ц штрафу в розмірі 1700 грн. (а.с.7).

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди, серед іншого, перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закону України “Про виконавче провадження”.

Так, згідно статті 1 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 2 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України “Про виконавче провадження” примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”.

Згідно частини 1 статті 13 Закону України “Про виконавче провадження” під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 1 частини 2 статті 18 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Відповідно до пункту 16 частини 3 статті 18 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Так, частиною 2 статті 63 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно частини 1 статті 75 Закону України “Про виконавче провадження” у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Отже, підставою для винесення виконавцем постанови про накладення на боржника штрафу відповідно до вимог Закону України “Про виконавче провадження” є факт відсутності поважності причин невиконання боржником рішення.

Як встановлено, 23.04.2019 Старшим державним виконавцем Галицького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Кошкер О.А. винесено оскаржувану постанову ВП №55410849 про накладення на ОСОБА_1 за невиконання рішення суду у справі №341/1885/15-ц штрафу в розмірі 1700 грн. (а.с.7).

Перебування позивача за межами території України підтверджуються відмітками закордонного паспорта позивача №ЕТ167894.

Суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Вказані обставини щодо невиконання у встановлений виконавцем строк рішення є поважними причинами невиконання у встановлений виконавцем строк рішення, оскільки не залежали від волевиявлення позивача та підтверджуються відмітками закордонного паспорта позивача № НОМЕР_1 .

Також, суд враховує, що жодних заперечень та доказів щодо спростування обставин, на які посилається позивач, відповідачем суду не надано.

Враховуючи вищевказане, суд вважає винесену 23.04.2019 Старшим державним виконавцем Галицького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Кошкер О.А. постанову ВП №55410849 про накладення штрафу в розмірі 1700 грн. протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

За таких обставин даний позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, слід стягнути з Галицького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 гривень.

На підставі статті 129-1 Конституції України, Закону України "Про виконавче провадження", керуючись статтями 139, 241-246, 250, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Галицького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Кошкер Олександра Анатолійовича (вул. Коновальця, 13, м. Галич, Івано-Франківська обл., 77101) про накладення штрафу ВП №55410849 від 23.04.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Галицького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області (код 35078278, Майдан Різдва, 11, м. Галич, Івано-Франківська обл., 77100) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний АДРЕСА_2 НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, немає права на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Григорук О.Б.