Рішення № 82676404, 27.06.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 червня 2019 року Справа № 0840/2882/18 Провадження №ВО/280/4/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Конишевої О.В.,

суддів: Семененко М.О., Стрельнікова Н.В.,

за участю секретаря судового засідання: Бойко К.О.,

розглянувши у письмовому провадженні заяву про перегляд за виключними обставинами рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі №808/2882/18

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69076, м. Запоріжжя, вул. Запорізького козацтва, 25-а)

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

16.07.2018 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі – позивач) до Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі - відповідач), в якому позивач просив суд:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку позивачу пенсії по інвалідності у розмірі п`яти мінімальних заробітних плат, встановленої Законом на 1 січня відповідного року;

зобов`язати відповідача перерахувати та виплатити пенсію позивачу з 01.10.2017, з врахуванням проведених виплат, на підставі п.9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14.08.2018 у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.10.2018 апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.08.2018 залишено без змін.

22.05.2019 позивач подав до Запорізького окружного адміністративного суду заяву про перегляд рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.08.2018 в справі №0840/2882/18 у зв`язку з виключними обставинами.

Заява обґрунтована тим, що при вирішення справи №0840/2882/18 судом застосовано положення частини третьої статті 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та зроблено висновок про те, що хоча позивач дійсно є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та внаслідок цього став особою з інвалідністю, але в період участі в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи не проходив дійсну строкову службу, а тому на нього не розповсюджується дія зазначеної норми закону.

Рішенням Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року №1-р (ІІ)/2019 у справі №3-14/2019 за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнано такими, що не відповідають Конституції України словосполучення “дійсної строкової служби”, яке міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюється лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

Заявник вважає рішення Конституційного Суду України виключною обставиною та просить суд:

- скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.08.2018 в справі №0840/2882/18;

- ухвалити нове рішення, яким позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити повністю;

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку позивачу пенсії по інвалідності у розмірі п`яти мінімальних заробітних плат, встановленої Законом на 1 січня відповідного року;

- зобов`язати відповідача перерахувати та виплатити пенсію позивачу з 01.10.2017, з врахуванням проведених виплат, на підставі п.9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 27.05.2019 відкрито провадження за виключними обставинами, призначено розгляд заяви за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

19.06.2019 відповідач подав відзив на заяву про перегляд рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.08.2018 в справі №0840/2882/18 за виключними обставинами, у якому зазначив, що посилання позивача на рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року №1-р (ІІ)/2019 у справі №3-14/2019 є безпідставним, оскільки на час звернення позивача до суду та на час розгляду справи судом першої інстанції словосполучення “дійсної строкової служби”, зазначене в частини 3 статті 59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” було чинним та підлягало застосуванню до даних правовідносин.

Посилається на норми статті 152 Конституції України, відповідно до яких закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Просить відмовити в задоволенні заяви позивача.

Позивач в судове засідання 24.06.2019 не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, просив розглядати заяву без його участі за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача в судове засідання 24.06.2019 не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, подав заяву, у якій просить розглянути заяву про перегляд рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.08.2018 в справі №0840/2882/18 без участі представника Управління.

Відповідно до частини 2 статті 368 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначено порядок здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Відповідно до частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Частиною 4 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи наведене розгляд справи здійснювався у письмовому провадженні.

У зв`язку з тим, що суддя Запорізького окружного адміністративного суду Конишева О.В. перебувала у відрядженні в період часу з 25.06.2019 року по 26.06.2019 року включно, розгляд заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за виключними обставинами по справі №0840/2882/18 проводиться першого робочого дня, тобто 27.06.2019.

Розглянувши матеріли заяви про перегляд рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.08.2018 в справі №0840/2882/18 за виключними обставинами, відзив на заяву, матеріали справи, суд зазначає таке.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14.08.2018 в справі №0840/2882/18, залишене без змін Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.10.2018 в задоволенні позову ОСОБА_1 до Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя відмовлено у повному обсязі.

При ухваленні судового рішення Запорізькій окружний адміністративний суд виходив з того, що законодавець, вносячи зміни до частини третьої статті 59 цього Закону, розширив перелік категорій осіб, на яких вказана норма розповсюджується, а саме: осіб, які брали у участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань та у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї (під час проходження дійсної строкової служби).

Враховуючи, що ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби, суд дійшов висновку, що відсутні підстави у здійсненні перерахунку пенсії відповідно до вимог частини 3 статті 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Відповідно до частини 3 статті 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (в редакції, застосованій Запорізьким окружним адміністративним судом при винесенні рішення у справі) особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Рішенням Конституційного Суду України № 1-р(ІІ)/2019 від 25 квітня 2019 року у справі № 3-14/2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України словосполучення “дійсної строкової”, яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Оскільки підставою для відмови у позові ОСОБА_1 стало застосування Запорізьким окружним адміністративним судом норми частин 3 статті 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з урахуванням того, що позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби, і окреме положення даної норми, застосоване судом, визнано таким, що не відповідає Конституції України, суд вважає заяву позивача про перегляд рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.08.2018 в справі №0840/2882/18 за виключними обставинами обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.08.2018 в справі №0840/2882/18 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Приймаючи нове рішення суд виходить з того, в адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є особливим видом провадження. Так, встановлення Конституційним Судом України неконституційності правового акту чи його окремого положення як підстава для перегляду судового рішення у зв`язку з виключними обставинами, означає існування на момент розгляду справи та прийняття судового рішення, про перегляд якого подається заява, факту протиправної діяльності законодавця, а отже має істотне значення для вирішення цієї справи по суті.

Так, за змістом рішення № 1-р(ІІ)/2019 від 25.04.2019 року у справі № 3-14/2019 Конституційний Суд України, проаналізувавши законодавчі акти, суд встановив, що “..військовослужбовці, які постраждали під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при виконанні військового обов`язку, мають різний рівень соціального забезпечення. Такий підхід законодавця… …не відповідає принципу справедливості та є порушенням конституційного принципу рівності. Таким чином, законодавець не забезпечив певні категорії військовослужбовців, які виконують конституційно значущі функції щодо захисту Вітчизни, особливими умовами соціального захисту, обсяг яких має передбачати гідні умови їх життя й повне відшкодування заподіяної шкоди, чим порушив сутність конституційного права на соціальний захист, конституційні гарантії щодо безумовного забезпечення належного рівня їх соціального захисту”.

Колегія суддів зазначає, що твердження відповідача про те, що рішення Конституційного Суду України № 1-р(ІІ)/2019 від 25.04.2019 року у справі № 3-14/2019 не може бути враховано з тих підстав, що на момент розгляду справи судом першої інстанції словосполучення “дійсної строкової” у редакції частини 3 статті 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” було чинним і підлягало застосуванню до даних правовідносин, є помилковим з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно пункту 1 частини 5 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Отже, підставою для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами в даному випадку є сукупність таких умов: 1) встановлення Конституційним Судом України неконституційності (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення; 2) на підставі такого правового акту чи його окремого положення суд вирішив справу; 3) рішення суду ще не виконано.

Норма пункту 1 частини 5 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України не встановлює обмежень щодо можливості звернення до суду з заявою про перегляд за виключними обставинами тільки рішень, якими позовні вимоги задоволено та зобов`язано відповідача вчинити певні дії або щодо стягнення коштів, отже особа, звертаючись до суду з даною вимогою має правомірні очікування на те, що прийняте у відношенні неї судове рішення, навіть і відмовного характеру, може бути переглянуто, інакше, це безпідставно звужує зміст даної норми, та як наслідок зміст права особи на перегляд судового рішення з підстав неконституційності закону.

За таких обставин вбачається, що дане рішення суду, яким було відмовлено у задоволенні позову та яке не підлягало виконанню, може бути переглянуто за виключними обставинами, що відповідає вимогам пункту 1 частини 5 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, задовольняючи позовні вимоги, колегією суддів враховано, що статтею 6 КАС України, встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї та практику Суду як джерело права.

Зокрема, статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції кожній фізичній або юридичні особі гарантовано право мирно володіти своїм майном. При цьому зазначено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При цьому, встановлення Конституційним Судом України неконституційності правового акту чи його окремого положення як підстава для перегляду судового рішення у зв`язку з виключними обставинами, означає існування на момент розгляду справи та прийняття судового рішення, про перегляд якого подається заява, факту протиправного втручання законодавця у право позивача на його майно.

Відмова суду у задоволенні позовних вимог спрямованих на захист права на мирне володіння майном, на підставі норми яка визнана не конституційною, свідчить про помилку суду, і така помилка підлягає виправленню.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності дотримання принципу res judicata, зміст якого становить повага до остаточного судового рішення. При цьому Суд визнає прийнятним перегляд остаточного судового рішення для виправлення помилок правосуддя (див. рішення від 18 листопада 2004 року у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia), заява № 69529/01, пп. 27–28, та рішення від 6 грудня 2005 року у справі «Попов проти Молдови» № 2 (Popov v. Moldova № 2), заява № 19960/04, п. 46).

Вважаю, що інститут перегляду судового рішення у зв`язку з виключними обставинами, у тому числі у зв`язку з застосуванням судом при вирішенні справи норм закону, які суперечать Конституції України, має на меті саме виправлення судової помилки.

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Однак у випадку встановлення Конституційним Судом України неконституційності правового акта чи його окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, визначальним є не момент втрати таким актом чи його положенням чинності, а можливість застосувати наслідки такого рішення Конституційного Суду України до правовідносин, що виникли до його ухвалення з метою виправлення судової помилки.

За інших умов особа за будь-яких обставин не змогла б реалізувати своє право на перегляд справи у зв`язку з встановленням Конституційним Судом України неконституційності (конституційність) правового акта чи його окремого положення.

Також колегія суддів вважає неможливим задоволення позовних вимог з моменту набрання рішенням Конституційного Суду України чинності, оскільки спірні правовідносини у даній справі виникли з 01.10.2017 та завершились з прийняттям судового рішення.

Рішення Конституційного Суду України є обов`язковим для Пенсійного фонду України (далі Фонд) і його територіальних підрозділів, і з 25 квітня 2019 року у територіальних підрозділів Фонду виник обов`язок врахувати рішення Конституційного Суду України та провести перерахунок за період з 25 квітня 2019 року, отже у судовому втручанні в даному випадку не має необхідності до тих пір, поки не буде порушене право особи у зв`язку з невиконанням такого обов`язку пенсійними органами, що буде підставою для звернення до суду з новим позовом, зазначено в рішенні суду.

Зокрема слід зазначити, що задоволення позовних вимог з 25.04.2019 буде свідчити про те, що суд виходить за межі позовних вимог, що є недопустиме під час перегляду судового рішення за виключними обставинами.

Саме тому, задовольняти необхідно в межах тих вимог які були заявлені під час подання позовної заяви.

Згідно із ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів керуючись принципом верховенства права, вважає необхідним визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку позивачу пенсії по інвалідності у розмірі п`яти мінімальних заробітних плат, встановленої Законом на 1 січня відповідного року та зобов`язати відповідача перерахувати та виплатити пенсію позивачу з 01.10.2017, з врахуванням проведених виплат, на підставі п.9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року.

При цьому, щодо строку, з якого виникло право на перерахунок пенсії, колегія суддів виходить з того, що пунктами 2, 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 851 визначено, що Пенсійному фонду України забезпечити проведення перерахунків пенсій, призначених особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, за матеріалами пенсійних справ, а також, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 жовтня 2017 року.

Згідно із статтею 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмежень будь-яким строком.

Тобто, перерахунок пенсії відповідно до ч. 3 статті 59 Закону № 796-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України № 851, повинен був бути проведений Пенсійним фондом України з 01.10.2017 самостійно за матеріалами пенсійної справи позивача.

Оскільки відповідачем перерахунок зроблено не було, а позивач є такою особою, що має право на перерахунок пенсії, що було встановлено судом вище, то вказаний перерахунок має бути проведений починаючи з 01.10.2017.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то судові витрати відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 250, 255, 361-369, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.08.2018 в справі №0840/2882/18 у зв`язку з виключними обставинами - задовольнити.

2.Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.08.2018 в справі №0840/2882/18 - скасувати.

3.Прийняти нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя – задовольнити.

Визнати протиправними дії Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя щодо відмови в перерахунку ОСОБА_1 пенсії по інвалідності у розмірі п`яти мінімальних заробітних плат, встановленої Законом на 1 січня відповідного року.

Зобов`язати Правобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01.10.2017, з врахуванням проведених виплат, на підставі п.9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року.

4. Судові витрати розподілу не підлягають.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

6. Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 : місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Відповідач: Правобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя, місцезнаходження: 69076, м.Запоріжжя, вул.Запорізького козацтва, 25А, код ЄДРПОУ 41248943.

Повне судове рішення складено 27.06.2019.

Головуючий суддя О.В. Конишева

Суддя М.О. Семененко

Суддя Н.В.Стрельнікова