Рішення № 82676311, 26.06.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2019 р. Справа№200/3616/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., за участі секретаря судового засідання Грисюк І.А., розглянувши в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДФС у Донецькій області

про визнання протиправним та скасування наказу від 28.12.2018 року № 2488

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу 28.12.2018 року № 2488.

Заявлені в первинному позові вимоги позивач обґрунтовував тим, що ніякі запити відповідача на адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з метою проведення в подальшому документальної позапланової невиїзної перевірки за період 2016-2017 років не надходили та відповідей позивач на такі запити не надавав, тому проведення документальної позапланової невиїзної перевірки щодо нього не містить встановлених податкових законодавством підстав.

Після надання представником відповідача запиту Головного управління ДФС у Донецькій області про надання пояснень та їх документального підтвердження від 25.01.2018 року та відмови позивача надати інформацію від 21.02.2018 року в судовому засіданні 28 травня 2019 року позивач змінює правові підстави позову та зазначає, що запит відповідача від 25.01.2018 року про надання первинних документів, що підтверджують реалізацію товарів на адресу ТОВ «Агрофірма Юг-М» та бухгалтерії дошкільних закладів установ освіти при дошкільному закладі № 17 м. Соледар не містить визначених п. 73.3 ст. 72 Податкового кодексу України підстав надіслання запиту, тому він має право не надавати затребувані пояснення та документи, що їх підтверджують.

Згідно з пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

У своєму запиті від 25.01.2018 року відповідачем не було зазначено підстав для надіслання запиту та інформації, яка це підтверджує, відтак, позивач вважає необґрунтованим письмовий запит фіскального органу, у зв`язку з чим платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Також посилається на численну практику з визначеного питання, викладену у рішеннях Вищого адміністративного суду та Верховного суду.

З зазначених причин просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 березня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 10 квітня 2019 року.

10 квітня 2019 року розгляд справи відкладено на 14 травня 2019 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року розгляд справи прийнято проводити за правилами загального позовного провадження, замінено судове засідання для розгляд справи по суті в спрощеному провадженні підготовчим засіданням. Продовженого строк підготовчого засідання на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 28 травня 2019 року.

28 травня 2019 року в судовому засіданні, протокольною ухвалою суду відкладено підготовче судове засідання на 11 червня 2019 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2019 року у задоволенні клопотання про зупинення провадження в адміністративній справі відмовлено.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2019 року підготовче провадження закрито та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 26 червня 2019 року.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися судом належним чином.

Представник відповідача Тернинко ОСОБА_2 до суду з`явилася.

Представником відповідача надано письмовий відзив від 05.04.2019 року (а.с. 30-32).

Зазначає, що платник податків на підставі підпунктів 16.1.5 та 16.1.7 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України зобов`язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання, подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.

12.01.2018 року до Головного управління ДФС у Донецькій області надійшла електронна скарга від 11.01.2018 року від гр. ОСОБА_3 щодо перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на предмет здійснення ним постачання м`яса до дошкільних закладів, оскільки така діяльність позивача не відповідає даним Єдиного державного реєстру.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 значиться на обліку у Бахмутській ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області, перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного податку ІІ групи, здійснює господарську діяльність за КВЕД: 47.11 – роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктів харчування, напоями та тютюновими виробами; 56.29 – постачання інших готових страв.

З огляду на можливі порушення позивачем податкового законодавства, у тому числі при наданні податкової звітності, Головним управлінням ДФС у Донецькій області 25.01.2018 року було направлено запит № 3626/10/05-99-13-02-26 про надання пояснень та їх документального підтвердження.

Наголошує, що на вимогу фіскального органу (запит про надання пояснень і документів від 25.01.2018 року) позивач всупереч пп. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України листом від 21.02.2018 року відмовив надати документи, що підтверджують здійснення господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ «Агрофірма Юг-М» та бухгалтерії дошкільних закладів установ освіти при дошкільному закладі № 17 м. Соледар, тому було вирішено провести документальну позапланову перевірку.

Одночасно, 25.01.2018 року для перевірки відомостей, викладених в скарзі гр. ОСОБА_3 відповідачем було направлено запит № 3653/10/05-99-13-02-26 до бухгалтерії дошкільних закладів установ освіти при дошкільному закладі № 17 м. Соледар та отримано відповідь від 23.02.2018 року, якою підтверджено здійснення господарських взаємовідносин з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 протягом 2016-2017 років.

Крім того, 27.04.2018 року відповідач спрямував запит до Головного управління статистики у Донецькій області про надання роз`яснень щодо віднесення господарської діяльності з постачання м`ясних продуктів харчування до відповідної позиції, секції, розділу групи, класу КВЕД-2010 та щодо класифікації видів економічної діяльності: 46.32 – оптова торгівля м`ясом та м`ясними продуктами та 47.22 – роздрібна торгівля м`ясом та м`ясними продуктами в спеціалізованих магазинах.

На підставі отриманої інформації та за результатами проведеного аналізу документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлено, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 протягом 2016-2017 років було отримано доходи від бухгалтерії дошкільних закладів установ освіти при дошкільному закладі № 17 м. Соледар від здійснення видів діяльності, які не зазначені в реєстрі платників єдиного податку, чим порушено вимоги пп. 298.2.3 п. 298.2 ст.298 Податкового кодексу України.

На підставі проведеної перевірки Головним управлінням ДФС у Донецькій області прийнято 9 податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин вважає дії відповідача правомірними та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 зареєстрований з 20.02.1997 року та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як фізична особа-підприємець, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с. 21) та безкоштовним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 55-56).

Позивач в дійсний час перебуває на податковому обліку у Бахмутському управлінні Головного управління ДФС у Донецькій області, про що зазначено у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 55 зв.бік).

Відповідно до свідоцтва серії НОМЕР_1 позивач є платником єдиного податку ІІ групи (а.с. 22).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, статті 94 Податкового кодексу України (надалі – ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Статтею 79 ПК України передбачено особливості проведення документальних невиїзних перевірок.

Так, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова.

За наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка.

Отже, даний вид перевірок не передбачає права платників податків на не допуск фахівців контролюючого органу до проведення документальних позапланових невиїзних перевірок на відміну до виїзних.

При цьому, суд зауважує, що позивачу нормами статті 79 ПК України додатково надане право в разі письмового звернення платника податків проведення замість документальної невиїзної перевірки документальної виїзної перевірки. Проте, позивач таким правом не скористався.

Судом встановлено, що 12.01.2018 року до Головного управління ДФС у Донецькій області надійшла електронна скарга від 11.01.2018 року від гр. ОСОБА_3 щодо перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на предмет здійснення ним постачання м`яса до дошкільних закладів, оскільки така діяльність позивача не відповідає даним Єдиного державного реєстру (а.с. 44-45).

Для з`ясування інформації, викладеної в скарзі гр. ОСОБА_3 , з огляду на можливі порушення позивачем податкового законодавства, у тому числі при наданні податкової звітності, Головним управлінням ДФС у Донецькій області 25.01.2018 року на адресу позивача було направлено запит № 3626/10/05-99-13-02-26 про надання пояснень та їх документального підтвердження по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Агрофірма Юг-М» та бухгалтерії дошкільних закладів установ освіти при дошкільному закладі № 17 м. Соледар у 2015-2017 роках (а.с. 46).

Посилаючись на норми підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16, підпункту 19-1.1.2 пункту 19-1 статті 19-1, підпункту 20.1.2 пункту 20.1 статті 20, пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України контролюючий орган просив надати інформацію (пояснення та їх документальне підтвердження) з приводу наведених вище фактів.

Проте, відповіддю від 21.02.2018 року № 2 позивач відмовив надати запитувану інформацію та документальні підтвердження з огляду на невідповідність запиту фіскального органу вимогам п. 73.3 ст. 73 ПК України (а.с. 47-48).

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

28.12.2018 року відповідачем було прийнято наказ № 2488 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з 12 лютого 2019 року тривалістю 5 робочих днів з метою перевірки питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2016 по 31.12.2017 з метою перевірки своєчасності та правильності нарахування, сплати єдиного внеску (а.с. 8). Даний наказ та повідомлення на перевірку від 29.12.2019 року отримано позивачем в строки, передбачені Податковим кодексом України, що не заперечується сторонами (а.с. 9).

Згідно з приписами пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі виявлення недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Суд зазначає, що порядок, строки та підстави звернення податкового органу до платників податків із письмовим запитом про подання інформації визначені п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України.

Законодавцем визначено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Слід зазначити, що запит від 25.01.2018 року містить посилання на норми ПК України, відповідно до яких відповідач має право на отримання інформації, підстави для надіслання такого запиту – аналіз відомостей про отримані доходи від ТОВ «Агрофірма Юг-М» та бухгалтерії дошкільних закладів установ освіти при дошкільному закладі № 17 м. Соледар у 2015-2017 роках, опис інформації, що запитується та перелік запитуваних документів.

Відтак, контролюючим органом не були порушені вимоги до складання та оформлення запитів про надання інформації.

Положеннями пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України передбачено можливість проведення документальної позапланової перевірки, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Отже, фактичною підставою для проведення позапланової невиїзної перевірки позивача стало ненадання ним пояснень та їх документального підтвердження на обов`язкові письмові запиту у визначений строк.

Суд зазначає, що, виходячи з правової природи рішення контролюючого органу про призначення перевірки, яке викладається у формі наказу, наказ є правовим актом індивідуальної дії, який розрахований на певне коло осіб та вичерпує свою дію виконанням.

Зазначене узгоджується з нормативним визначенням індивідуального акту, наданого п. 19 ст. 4 КАС України, за яким, індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Рішенням Конституційного суду України від 16.04.2009 року № 7 встановлено, що ненормативні правові акти є актами одноразового застосування та вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому вони не можуть бути скасовані чи змінені після їх виконання. До ненормативних актів належать конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, які застосовуються одноразово.

Таким чином, суд зазначає, що спірний наказ вичерпав себе у часі, оскільки відповідачем проведено документальну позапланову перевірку позивача, про що свідчить акт від 25.02.2019 року № 195/05-99-13-02/2230306194 (а.с. 79-84), на підставі якого прийнято 9 податкових повідомлень-рішень від 29.03.2019 року (а.с. 70-78).

Як зазначено судом вище, документальні позапланові невиїзні перевірки не передбачають права платників податків на не допуск контролюючого органу до проведення таких перевірок на відміну до виїзних.

Однак, матеріали справи не містять письмового звернення позивача на проведення документальної виїзної перевірки замість документальної невиїзної перевірки. Як зазначено вище, позивач не скористався таким правом, наданим йому ст. 79 ПК України, а просто відмовив податківцям надати документі та пояснення.

Таким чином, в задоволенні позову слід відмовити, оскільки правові наслідки оскаржуваного наказу від 28.12.2018 № 2488 року є вичерпаними його виконанням, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платників податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведеної відповідачем перевірки, а саме: податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі акту позапланової документальної невиїзної перевірки.

Відтак, належним способом порушеного права буде звернення до суду з позовом про скасування прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень.

Така правова позиція цілком узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 13.03.2018 року у справі № 804/1113/16, від 30.11.2018 року у справі № 808/1641/15, від 18.12.2018 року у справі № 826/3014/16.

Слід зазначити, що практика з аналогічного предмету позову у Верховному суді є неоднозначною, тому суд застосовує саме рішення Конституційного суду України від 16.04.2009 року № 7.

Питання судових витрат не вирішується у зв`язку з відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

З огляду на викладене, на підставі положень Податкового кодексу України, ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У позовних вимогах фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління ДФС у Донецькій області (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, буд. 114, код ЄДРПОУ 39406028) про визнання протиправним та скасування наказу від 28.12.2018 року № 2488 - відмовити.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 26 червня 2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Л.Б. Голубова