Ухвала суду № 82674948, 27.06.2019, Новобузький районний суд Миколаївської області

Справа № 476/194/17

Провадж.№ 1-в/481/94/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.2019 року Новобузький районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої судді – Вжещ С.І.,

за участю секретаря Юхименко Т.М.,

прокурора Орєхової Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в м. Новий Буг клопотання начальника державної установи «Дергачівська виправна колонія (109)» Бурова І.М. про роз`яснення судового рішення ,

В С Т А Н О В И В :

28 травня 2019 року до Новобузького районного суду Миколаївської області надійшло клопотання начальника державної установи «Дергачівська виправна колонія (109)» Бурова І.М., у якому зазначено, що в резолютивній частині вироку суду не вказано про призначення додаткового покарання. Тому начальник відділу по контролю за виконанням судових рішень просить внести зміни в резолютивну частину вироку від 04.06.2018 року, а саме: при застосування ст..70 КК України зазначити про додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 03 роки, так як не зазначення судом даних про призначення додаткової міри покарання засудженому ОСОБА_1 позбавляє адміністрацію виправної колонії в повній мірі виконувати вирок суду.

Прокурор в судовому засіданні вважав, що підстав для роз`яснення вироку суду та внесення до його резолютивної частини змін не має.

Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, судом було встановлено наступне.

ОСОБА_1 був засуджений вироком Новобузького районного суду Миколаївської області від 04 червня 2018 року за ч.2 ст. 286, ч.1 ст. 135 КК України до 05 (п`яти) років 06 ( шести) місяців позбавлення волі. Крім того, призначено ОСОБА_1 додаткове покарання, передбачене ч.2 ст. 286 КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 03 роки. Вирішено питання стягнення матеріальної та моральної шкоди на користь потерпілих і судових витрат на користь держави. Вирішено питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні.

Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 20.09.2018 року даний вирок було змінено в частині призначення покарання, а саме виключено з резолютивної частино вироку посилання Новобузького районного суду Миколаївської області на призначення ОСОБА_1 додаткового покарання, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 роки. В решті вирок залишено без змін.

Вирок суду набрав законної сили 20 вересня 2018 року .

Виходячи з цього, основне покарання, яке повинен відбути засуджений ОСОБА_1 за ч.2 ст.286, ч.1 ст. 135 КК України - 05 (п`ять) років 06 ( шість) місяців позбавлення волі. Без призначення додаткового покарання.

Відповідно до п.14 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Згідно ст.379 КПК України суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

У своєму клопотанні начальник державної установи «Дергачівська виправна колонія» Буров І.М. просить внести зміни у резолютивну частину вироку, які фактично призведуть до зміни покарання засудженому і погіршення становища ОСОБА_1 .

Порядок ухвалення судового рішення, у кримінальному провадженні, у якому суд вирішує обвинувачення по суті, а саме вироку, врегульовано Главою 29 «Судові рішення» Розділ Судове провадження у першій інстанції" КПК України, цим же розділом врегульовано можливість внесення змін до вироку.

Стаття 379 КПК України врегульовано виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні, інших норм, які б дозволяли вносити зміни у вирок суду, в тому числі у резолютивну частину вироку, вказаною главою та КПК України в цілому не передбачено.

Відповідно до роз`яснень, викладених в п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 1990 року «Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов`язаних із виконанням вироків», не підлягають розгляду в порядку, передбаченому ст.539 КПК України, питання, які порушують суть вироку і погіршують становище засудженого; звужують або розширюють обсяг обвинувачення; стосуються прогалин і недоліків вироків у частині кваліфікації злочинів, призначення покарання, вирішення цивільного позову.

Зокрема, відповідно до вищезазначеної постанови, не можна уточнювати призначене покарання (як основне так і додаткове) щодо його виду та строку й призначити покарання за кожний злочин окремо, якщо суд призначив покарання тільки за сукупністю злочинів, або призначити покарання за сукупністю злочинів, якщо його було призначено за кожний злочин окремо, призначити покарання за сукупністю злочинів, тощо.

Виходячи з вищенаведеного, оскільки вирок суду є ясним, повним та зрозумілим, містить чіткий та зрозумілий висновок по суті предмету судового розгляду, його текст не викликає складності для розуміння та розширеному тлумаченню шляхом ро`зяснення або його зміни не потребує, тому клопотання начальника державної установи «Дергачівська виправна колонія (109)» Бурова І.М задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-371, 374,537,539 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання начальника державної установи «Дергачівська виправна колонія (109)» Бурова І.М. про роз`яснення та внесення змін у резолютивну частину вироку Новобузького районного суду Миколаївської області від 04.06.2018 року по справі № 476/194/17 (провадж.№ 1-кп/481/19/2018) відносно ОСОБА_1 , засудженого за ч.2 ст. 286, ч.1 ст. 135 КК України відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 7 днів з дня її проголошення до Миколаївського апеляційного суду.

Суддя Вжещ С.І.