Рішення № 8267479, 10.03.2010, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 2-435/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2010року м. Димитров

Димитровський міський суд Донецької області у складі :

головуючого судді Перекупка І.Г.,

при секретарі Мітюхіній О.В.,

за участю прокурора Власенко Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засідінні у м. Димитров Донецької області справу за позовом прокурора м. Димитров в інтересах Димитровської центральної міської лікарні до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування витрат на лікування особи, потерпілої від злочину,-

В С Т А Н О В И В:

Прокурор м. Димитрова звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення з нього на користь Димитровської центральної міської лікарні витрат на лікування особи, потерпілої від злочину.

В обґрунтування вимог вказав, що 26 липня 2008року приблизно о 22.00годині, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, будучи в стані алкогольного сп*ягніння на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків з ОСОБА_3 сталася сварка, в ході якої ОСОБА_1 умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, наніс ОСОБА_3 один удар в обличчя, від чого той впав. Після цього ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 завдали удари руками і ногами по різним частинам тіла. Внаслідок цього ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, та з 27.07.2008 року по 01.08.2008року перебував на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні Димитровської ЦМЛ і на його лікування було витрачено 422,53грн. В ході розгляду Димитровським міським судом даної кримінальної справи питання про відшкодування шкоди Димитровській ЦМЛ не вирішувалося. Вироком Димитровського міського суду від 09.12.2009року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними у скоєнні злочину передбаченого ст.ст. 122 ч.1, 186 ч.1 КК України та відповідно до 70 ч.1,2 КК України ОСОБА_1, та ОСОБА_2 звільнені від відбування покарання та встановлено випробувальний строк на 2 роки.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 до судового засідання не з'явилися, про час та дату розгляду справи повідомлені належним чином, надали письмові заяви про розгляд справи у їх відсутність, пред’явлені позовні вимоги визнають.

Суд вважає, що в справі є достатньо матеріалів про права та обов’язки сторін і немає необхідності вислуховувати їх особисті пояснення.

Судом встановлено, що вироком Димитровського міського суду від 09.12.2009року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними у скоєнні злочину передбаченого ст.ст. 122 ч.1, 186 ч.1 КК України та відповідно до 70 ч.1,2 КК України ОСОБА_1, та ОСОБА_2 звільнені від відбування покарання та встановлено випробувальний строк на 2 роки (а.с.5-7). Внаслідок цього ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, та з 27.07.2008 року по 01.08.2008 року перебував на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні Димитровської ЦМЛ і на його лікування, згідно довідки Димитровської ЦМЛ, було витрачено 422,53грн. (а.с.4).

Відповідно до ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, а також це положення випливає із п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду від 07 липня 1995 року № 11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат»: .. .відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого може покладатися тільки на особу, вина якої у вчиненні злочину встановлена обвинувальним вироком суду (у тому числі без призначення покарання, із звільненням від покарання, про умовне засудження чи засудження з відстрочкою виконання вироку)».

Згідно ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається функція представляти інтереси громадянина чи держави в суді у випадках, передбачених законом.

Згідно ст. 45 ЦПК України прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому Кодексом та іншими законами.

Оскільки за вироком суду доведено скоєння злочину відповідачами і їх визнано винними у спричиненні потерпілому середньої важкості тілесних ушкоджень, закладом охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 були витрачені кошти, які не відшкодовані, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати у сумі 51 грн. судового збору.

На підставі ст.1206 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 11, 57, 130, 209, 212, 215, 224-226 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов прокурора м. Димитров в інтересах Димитровської центральної міської лікарні до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування витрат на лікування особи, потерпілої від злочину, задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, 28 вересня 1979року народження, ОСОБА_2, 19 травня 1989року народження на користь Димитровської центральної міської лікарні в рахунок відшкодування витрат на лікування особи, що потерпіла від злочину 422 (чотириста двадцять дві) грн. 53 коп., перерахувавши цю суму на розрахунковий рахунок 35419002001957 в УДК України в Донецькій області, МФО 834016, ОКПО 01990855.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 51грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Судья