Рішення № 82674640, 26.06.2019, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 133/2816/18

26.06.19

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

В складі головуючого - судді Сороки Д.В.

за участю секретаря судового засідання Бірюкової Т.П.

розглянувши за правилами позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області про визнання дій незаконними та скасування рішень сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача- ОСОБА_2 ,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася з позовом до Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області про визнання дій незаконними та скасування рішення, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачаОСОБА_2 , в якому вона просить визнати незаконним та скасувати рішення 17 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 10.10.2018, яким ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні її заяви вх. № 1 від 13.01.2017 про приватизацію земельної ділянки площею 0,07 га., розташованої по АДРЕСА_1 між земельними ділянками з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 01.03.2019 прийнято до розгляду заяву про збільшення позовних вимог в зазначеній цивільній справі , а саме: просить визнати незаконним та скасувати рішення 17 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 10.10.2018, яким вирішено внести зміни в пункті 1 рішення 6 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 15.11.2016, розписавши загальну площу 0,69 га. земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, а саме: земельна ділянка площею 0,44 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,25 га, яка розташована між земельними ділянками ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .

В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що 13 січня 2017 року вона звернулась до відповідача із обґрунтованою заявою (вх. № 1 від 13 січня 2017 року) про приватизацію земельної ділянки площею 0,07 га, розташованої по АДРЕСА_1 між земельними ділянками з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .

Рішенням 9 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 20 березня 2017 року їй відмовлено у задоволенні вказаної вище заяви.

Вона оскаржила вказане вище рішення відповідача до суду в порядку цивільного судочинства. Так, постановою Апеляційного суду Вінницької області від 23 серпня 2018 року у справі № 133/1095/17 визнано незаконним та скасовано рішення 9-ї сесії 7-го скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 20 березня 2017 року, яким ОСОБА_4 відмовлено у задоволенні її заяви від 13.01.2017 про приватизацію земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 між земельними ділянками з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .

Після цього, у вересні 2018 року, вона повторно звернулась до відповідача із заявою, в якій попросила переглянути і задовольнити її заяву від 13 січня 2017 року (вх. № 1 від 13 січня 2017 року) про приватизацію земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 між земельними ділянками з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 і надати дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж вказаної земельної ділянки орієнтовною площею 0,07 га в натурі (на місцевості) для садівництва.

Однак, рішенням 17 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 10 жовтня 2018 року їй знову незаконно відмовлено у задоволенні вказаної вище заяви (яку розглянуто у другу чергу), у зв`язку із тим, що спірна земельна ділянка площею 0,07 га, являється частиною земельної ділянки загальною площею 0,25 га, на яку рішенням 6 сесії 7 скликання від 15 листопада 2016 року надано дозвіл на виготовлення технічної документації іншій особі.

При цьому, тим же таки рішенням 17 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 10 жовтня 2018 року внесено зміни в рішення 6 сесії 7 скликання Кордшівської сільської рада Козятинського району Вінницької області від 15 листопада 2016 року, яке стосується третьої особи. А саме: сільська рада вирішила розписати загальну площу 0,69 га земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, а саме: земельна ділянка площею 0,44 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , та земельна ділянка площею 0,25 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 між земельними ділянками ОСОБА_1 та ОСОБА_5 з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .

Однак, письмовими документами підтверджується, а судом зокрема, під час розгляду справи № 133/1095/17 встановлено наступні юридичні факти, які спростовують оскаржувані рішення відповідача від 10 жовтня 2018 року.

Так, з відповіді Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 02 червня 2017 року на запит адвоката Паншина Д.Д. вбачається, що спірна земельна ділянка перебуває у власності територіальної громади.

Рішенням Козятинського міськрайониого суду Вінницької області від 16 січня 2007 року за ОСОБА_2 визнано право власності на спадкове майно, а саме: жилий будинок з господарськими будівлями, розташований в АДРЕСА_1 , який залишився після смерті її чоловіка ОСОБА_6 .

Пунктами 1 - 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок» установлювалось, що передача громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок для ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва, провадиться один раз. про що обов`язково робиться місцевими Радами народних депутатів відмітка у паспорті або документі, який його замінює.

Право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм для цілей, передбачених статтею 1 цього Декрету, посвідчується відповідною Радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-кадастрових документах, з наступною видачею державного акта па право приватної власності на землю.

Згідно зі статтею 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як роз`яснено у пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року відповідно до статті 125 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Правило статті 1225 ЦК України (у редакції чинній на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_6 ) про те, що при переході до спадкоємців права власності на житловий будинок, інші будівлі та споруди до них переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, у розмірі, який необхідний для їх обслуговування, якщо інший розмір не визначений заповітом, необхідно розуміти так, що гака ділянка переходить у власність або користування спадкоємців, якщо її було надано в установленому порядку, в межах визначених при наданні, за умови, що спадкодавець не склав заповіту щодо розпорядження земельною ділянкою, належною йому па праві власності.

Відповідно до частини першої статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земельної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Під час ухвалення рішення 6 сесії 7 скликання від 15 листопада 2016 року Кордишівська сільська рада керувалася ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України - у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, то перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розмішені, без зміни її цільового призначення.

Оскільки на час відкриття спадщини після ОСОБА_6 його право власності на спірну земельну ділянку державним актом на право власності на землю або іншим правовстаповлюючим документом підтверджене не було, у зв`язку зі спадкуванням права власності на жилий будинок по АДРЕСА_2 до його жінки ОСОБА_2 перейшло лише право користування земельною ділянкою, на якій це нерухоме майно розміщене, у розмірі, який необхідний для його обслуговування. Тобто у розмірі до 0.25 га (для обслуговування будинку) по АДРЕСА_2 .

Тобто, до ОСОБА_2 не перейшло право користування на земельну ділянку, яка розташована на протилежній частині вулиці між земельними ділянками з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .

Про це ж свідчить і вже згадана вище довідка від 02 червня 2017 року, видана самим відповідачем, згідно з якою спірна земельна ділянка належить територіальній громаді.

При цьому, суд апеляційної інстанції не погодився із позицією відповідача (як у тій так і у даній справі) про те, що рішенням 6-ї сесії 7-го скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області ОСОБА_2 було надано дозвіл на виготовлення на спірну ділянку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Так, цим рішенням ОСОБА_2 було надано дозвіл на виготовлення технічної документації на земельні ділянки, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 для будівництва і обслуговування жилого будинку, площею 0,25 га, та для ведення особистого селянського господарства, площею 0,69 га. а спірна земельна ділянка має площу 0.07 га розташована по АДРЕСА_2 без номеру, з іншого боку вулиці ніж садиба ОСОБА_2 .

Отже, враховуючи встановлене статтею 79 ЗК України визначення земельної ділянки як частини земельної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами, не можна вважати, що спірна земельна ділянка належить ОСОБА_2 .

Оскільки обставини, на які посилався відповідач, як на підставу відмови ОСОБА_1 у наданні земельної ділянки, не відповідають дійсності, то рішення 17-ї сесії 7-го скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 10 жовтня 2018 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні її заяви від 13 січня 2017 року про приватизацію земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 між земельними ділянками з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , необхідно визнати незаконним та його скасувати.

Зважаючи на вищезазначене рішення 17 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 10 жовтня 2018 року, яким внесено зміни в рішення 6 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 15 листопада 2016 року, а також саме рішення від 15 листопада 2016 року, є ненормативним правовим актом, тобто є актомі одноразового застосування. Суть ненормативного акту полягала у наданні дозволу на виготовлення технічної документації окремо взятій фізичній особі по окремо взятій земельній ділянці, а тому воно не може бути скасовано чи змінено органом місцевого самоврядування після його виконання - надання дозволу на виготовлення технічної документації.

()тже, рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року у справі № 1-9/2009 містить висновок, то органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повповажень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Разом із тим, у вищевказаному рішенні Конституційний Суд України зазначив, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 7-і Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень витікли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці 2 пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Позивач ОСОБА_1 та представника позивача – адвокат Любивець П.В. в судове засідання не з`явилися, від представника позивача – адвоката Любивець П.В. надійшла заява про розгляд справи без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Представник відповідача Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області в судове засідання не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи без його участі.

Третя особа ОСОБА_2 та представник третьої особи – адвокат Дем`янюк В.Б. в судове засідання не з`явилися, від представника третьої особи – адвоката Дем`янюка В.Б. надійшла заява про розгляд справи без його участі та участі третьої особи та пояснення, в якому він заперечує проти задоволення позову, оскільки оскаржувані ОСОБА_1 рішення сесії Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області прийняті у законний спосіб та підстав для їх скасування не має.

В своїх поясненнях адвокат Дем`янюк В.Б. посилається на те, що з метою уточнення місця розташування спірної земельної ділянки ОСОБА_2 в жовтні 2018 року звернулась до Кордишівської сільської ради, про внесення змін до рішення 6 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради від 15.11.2016, яким їй було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок.

Рішенням 17 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради від 10.10.2018, на підставі заяви ОСОБА_2 було внесено зміни в пункт 1 рішення 6 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради від 15.11.2016, розписавши загальну площу 0,69 га земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, а саме земельна ділянка площею 0,44 га. яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 та земельна ділянка площею 0,25 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 Будьонного між земельними ділянками Парубої ОСОБА_7 та ОСОБА_5 з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2

10 жовтня 2018 року після розгляду вищевказаної заяви ОСОБА_2 , було повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 та рішенням 17 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради від 10 жовтня 2018 року ОСОБА_1 відмовлено у надані дозволу на приватизацію земельної ділянки площею 0,07 га, яка розташована по АДРЕСА_1 між земельними ділянками з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , оскільки вказана земельна ділянка являється частиною земельної ділянки площею 0,25 га, на яку рішенням 6 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради від 15.11.2016 надано дозвіл на виготовлення технічної документації іншій особі, а саме ОСОБА_2 ..

Посилання позивача на те, що підставою для відмови у наданні дозволу на виготовлення технічної може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, генеральних планів населених пунктів та схем землеустрою, є довільним тлумаченням норм Земельного Кодексу України, оскільки вказане положення стосується тільки вільних земельних відносин.

Оскільки відповідачу наперед було відомо, що ОСОБА_2 було надано дозвіл на виготовлення технічної документації щодо відведення спірної земельної ділянки, то цілком очевидним є те, що надання дозволу на виготовлення технічної документації на цю ж земельну ділянку ОСОБА_1 не може вважатися цілком добросовісними та послідовними діями органу місцевого самоврядування.

При дотриманні цієї позиції судом при винесенні рішення в даній справі не буде втручанням суду у дискреційні повноваження Кордишвської сільської ради.

Виходячи з цього, слід дійти висновку, що надавши дозвіл на виготовлення технічної документації щодо відведення земельної ділянки одній особі, відповідач вже втратив право надавати такий же дозвіл на цю ж земельну ділянку іншій особі.

З приводу визнання незаконним та скасування рішення 17 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради від 10.10.2018 винесеного, на підставі заяви ОСОБА_2 , яким було внесено зміни в пункт 1 рішення 6 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради від 15.11.2016 зазначає наступне. В заяві про збільшення розміру позовних вимог представник позивача як на підставу скасування даного рішення посилається на те, що органи місцевого самоврядування не можуть змінювати чи скасовувати прийняті ними ненормативні правові акти, оскільки вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання.

Вказана позиція не може бути застосована до цих правовідносин, оскільки рішенням 17 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради від 10.10.2018 винесеного, на підставі заяви ОСОБА_2 , було внесено зміни в пункт 1 рішення 6 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради від 15.11.2016, про надання дозволу на виготовлення ОСОБА_2 технічної документації на спірну земельну ділянку, а саме уточнено місце розташування цієї земельної ділянки, при цьому жодним чином суть рішення змінена не була. Крім того за рішення 6 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради від 15.11.2016 на момент внесення в нього змін по суті є уточненнями, фактично виконано не було.

За таких обставин оскаржувані рішення сесії сільської ради прийняті у законний спосіб та підстав для їх скасування не має.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що 13 січня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області із заявою (вх. № 1 від 13 січня 2017 року) про приватизацію земельної ділянки площею 0,07 га, розташованої по АДРЕСА_1 між земельними ділянками з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .

Рішенням 9 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 20 березня 2017 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні вказаної вище заяви (а.с. 10).

Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 16.04.2018 по справі № 133/1095/17 за позовом ОСОБА_1 до Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області, третя особа – ОСОБА_2 - про визнання дій незаконними, скасування рішення та визнання права власності ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні повних вимог за їх безпідставністю (а.с. 88-89).

Постановою Апеляційного суду Вінницької області від 23.08.2018 рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 16.04.2018 скасовано в частині відмови ОСОБА_1 у задоволенні її вимог про визнання дій незаконними та скасування рішення сесії сільської ради. Визнано незаконним та скасовано рішення 9-ї сесії 7-го скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 20.03.2017, яким ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні її заяви від 13.01.2017 про приватизацію земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 між земельними ділянками з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 (а.с. 90-92).

У вересні 2018 року, ОСОБА_1 повторно звернулась до Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області із заявою, в якій просила переглянути і задовольнити її заяву від 13 січня 2017 року (вх. № 1 від 13 січня 2017 року) про приватизацію земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 між земельними ділянками з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 і надати дозвіл па розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж вказаної земельної ділянки орієнтовною площею 0,07 га в натурі (на місцевості) для садівництва (а.с. 6).

Рішенням 17 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 10 жовтня 2018 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні вказаної вище заяви (яку розглянуто у другу чергу), у зв`язку із тим, що земельна ділянка площею 0,07 га, являється частиною земельної ділянки загальною площею 0,25 га, на яку рішенням 6 сесії 7 скликання від 15 листопада 2016 року надано дозвіл на виготовлення технічної документації іншій особі (а.с. 8).

Рішенням 17 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 10 жовтня 2018 року внесено зміни в рішення 6 сесії 7 скликаная Кордшівської сільської рада Козятинського району Вінницької області від 15 листопада 2016 року, розписавши загальну площу 0,69 га земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, а саме: земельна ділянка площею 0,44 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 та земельна ділянка площею 0,25 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 між земельними ділянками ОСОБА_1 та ОСОБА_5 з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 (а.с. 114).

З відповіді Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 02 червня 2017 року на запит адвоката Паншина Д.Д. вбачається, що спірна земельна ділянка перебуває у власності територіальної громади (а.с. 14).

Рішенням Козятинського міськрайониого суду Вінницької області від 16 січня 2007 року за ОСОБА_2 визнано право власності на спадкове майно, а саме жилий будинок з господарськими будівлями, розташований в АДРЕСА_2 , який залишився після смерті її чоловіка ОСОБА_6 .

Під час ухвалення рішення 6 сесії 7 скликання від 15 листопада 2016 року Кордишівська сільська рада керувалася ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України - у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, то перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розмішені, без зміни її цільового призначення.

Оскільки на час відкриття спадщини після ОСОБА_6 його право власності на спірну земельну ділянку державним актом на право власності на землю або іншим правовстаповлюючим документом підтверджене не було, у зв`язку зі спадкуванням права власності на жилий будинок по АДРЕСА_2 до ОСОБА_2 перейшло лише право користування земельною ділянкою, на якій це нерухоме майно розміщене, у розмірі, який необхідний для його обслуговування. Тобто у розмірі до 0.25 га (для обслуговування будинку) по АДРЕСА_2 .

Тобто до ОСОБА_2 не перейшло право користування на земельну ділянку, яка розташована на протилежній частині вулиці між земельними ділянками з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .

Рішенням 6-ї сесії 7-го скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 15.11.2016 ОСОБА_2 було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), земельні ділянки розташовані за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 15).

Пунктами 1 - 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок» установлювалось, що передача громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок для ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва, провадиться один раз. про що обов`язково робиться місцевими Радами народних депутатів відмітка у паспорті або документі, який його замінює.

Право приватної власності громадян па земельні ділянки, передані їм для цілей, передбачених статтею 1 цього Декрету, посвідчується відповідною Радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-кадастрових документах, з наступною видачею державного акта па право приватної власності на землю.

Згідно зі статтею 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як роз`яснено у пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року відповідно до статті 125 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Правило статті 1225 ЦК України (у редакції чинній на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_6 ) про те, що при переході до спадкоємців права власності на житловий будинок, інші будівлі та споруди до них переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, у розмірі, який необхідний для їх обслуговування, якщо інший розмір не визначений заповітом, необхідно розуміти так, що гака ділянка переходить у власність або користування спадкоємців, якщо її було надано в установленому порядку, в межах визначених при наданні, за умови, що спадкодавець не склав заповіту щодо розпорядження земельною ділянкою, належною йому па праві власності.

Відповідно до частини першої статті 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земельної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно ч.7 ст. 118 ЗК України 2001 року, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його паданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, ч.7 ст. 118 ЗК України містить вичерпний перелік підстав для відмови у паданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки і така відмова має бути мотивованою.

Враховуючи вище викладене, приходжу до висновку, що оскаржуване рішення є немотивованим і відповідач не мав права відмовити позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки з підстави, зазначеної в оскаржуваному рішенні.

Крім того, згідно з абз. 6 п. 5 Рішення Конституційного суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 «У справі за конституційним поданням Харківської міської ради щоди офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, ч.ч. 1, 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування)», визначено, що ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами і одноразового застосування, які вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Зважаючи на вищезазначене рішення 17 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 10 жовтня 2018 року, яким внесено зміни в рішення 6 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 15 листопада 2016 року, а також саме рішення від 15 листопада 2016 року, є ненормативним правовим актом, тобто є актом і одноразового застосування. Суть ненормативного акту полягала у наданні дозволу на виготовлення технічної документації окремо взятій фізичній особі по окремо взятій земельній ділянці, а тому воно не може бути скасовано чи змінено органом місцевого самоврядування після його виконання - надання дозволу на виготовлення технічної документації.

()тже, рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року у справі № 1-9/2009 містить висновок, то органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повповажень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Разом із тим, у вищевказаному рішенні Конституційний Суд України зазначив, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 7-і Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень витікли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці 2 пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Відповідно до ст.152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Статтею 155 Земельного кодексу України встановлено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно ст.81 ч.1 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, відповідач своїм рішення про внесення змін в пункт 1 рішення 6 сесії 7 скликання від 15 листопада 2016 року " Про надання дозвілу на виготовлення технічної документації на земельні ділянки, розташовані по АДРЕСА_2 , фактично надав дозвіл на приватизацію спірної ділянки гр. ОСОБА_2 , яка ніколи не була передана у приватну власність ні ОСОБА_2 , ні її чроловікові- ОСОБА_6 , який на даний час помер.

А на час звернення позивача з заявою до сільської ради (вх. № 1 від 13 січня 2017 року) про приватизацію земельної ділянки площею 0,07 га, розташованої по АДРЕСА_1 між земельними ділянками з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 ., зазначена земельна ділянка перебувала у власності територільної громади, про свідчить довідка сільської ради (а.с.14 ).

Таким чином, позивачем та його представником письмовимии доказами доведено факт порушення прав позивача відповідачем шляхом прийняття незаконних рішень, оскільки встановлені судом обставини справи та наведені норми чинного законодавства свідчать про те, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 1825,60, 00 грн.

Керуючись ст.ст.116, 152, 155, 186 ЗК України, ст.ст.81, 141, 258, 259,263-265, 290 ЦПК України

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення 17 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 10.10.2018, яким ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні її заяви вх.. № 1 від 13.01.2017 про приватизацію земельної ділянки площею 0,07 га, розташованої по АДРЕСА_1 між земельними ділянками з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .

Визнати незаконним та скасувати рішення 17 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 10.10.2018, яким вирішено внести зміни в пункті 1 рішення 6 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 15.11.2016, розписавши загальну площу 0,69 га. земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, а саме: земельна ділянка площею 0,44 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 та земельна ділянка площею 0,25 га, яка розташована між земельними ділянками ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .

Стягнути з Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1825 (одна тисяча вісімсот двадцять п`ять) гривні 60 коп.

Повне судове рішення складено 26.06.2019.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду через Козятинський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення .

СУДДЯ : підпис

З оригіналом вірно:

СУДДЯ - СЕКРЕТАР

Дата документу 26.06.19