Рішення № 82674182, 18.06.2019, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/6160/19

Провадження №2-а/521/218/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2019 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Мазун І.А.,

при секретарі судового засідання – Кіліян О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил, –

В С Т А Н О В И В:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил та просив суд визнати протиправною та скасувати постанову Одеської митниці ДФС від 20.03.2019р. в справі про порушення митних правил №0493/50000/19.

Свої вимоги мотивує тим, що 20.03.2019р. працівниками Одеської митниці ДФС у відношенні його було винесено постанову у справі про порушення митних правил № 0493/50000/19, якою його визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 % несплаченої суми митних платежів, що на день вчинення порушення становить 119405,43 грн. Вважає зазначену постанову необґрунтованою та безпідставною, у зв`язку з чим, на думку позивача, підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності відсутні. За даних обставин звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Представник позивача в останнє судове засідання не з`явився, однак надав до суду заяву, в якій заявлені вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, проте ним було надано відзив на позовну заяву. (а.с. 56-60)

Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, прийнявши до уваги пояснення сторін, дослідивши надані суду письмові докази, суд приходить до висновку про задоволення заявленого позову з наступних підстав.

Під час судового розгляду судом встановлено, що 20.03.2019 Одеської митницею ДФС винесена постанова у справі про порушення митних правил №0493/50000/19, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України, та накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 119 405 грн. 43 коп.

23.09.2017р. до Одеської митниці ДФС від фірми - відправника «MARIA NARENCIYE GIDA TEKSTIL. NAKLIYAT. INS. ELEK. MAL.ITL IHR. SAN VE TIC LTD STI» (Туреччина) на п/п GENK А надійшов товар «лимоні свіжі, врожаю 2017 року».

24.09.2017р. в якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України, а також з метою митного оформлення в режимі «імпорт» директором ПЛ «АДАРА ПЛЮС» ОСОБА_1 надані наступні документи: CMR від 21.09.2017 №б/н, контракт від 05.09.2017 №05/09/17-2, інвойс №29 від 21.09.2017, а також митна декларація в режимі «ІМ40АА» від 24.09.2017 №UA500110/2017/007513.

Відповідно до наданих документів переміщенню через митний кордон України від компанії відправника «MARIA NARENCIYE GIDA TEKSTIL. NAKLIYAT. INS. ELEK. MAL.TTL IHR. SAN VE TIC LTD STI» (Туреччина) на адресу компанії покупця та одержувача ТОВ «ГЛОБАЛ-ІМПОРТС» на умовах поставки «СРТ Чорноморськ» підлягав товар «лимоні свіжі, врожаю 2017 року, розфасовані у 2480 дерев`яних ящиках, всього 20500 кг. Торговельна марка: немає даних, країна виробництва TR» вагою нетто 20500 кг., брутто - 22500 кг., код УКТЗЕД 0805501000».

Документи, надані позивачем, зокрема CMR з відміткою EXPORT від 21.09.2017 №б/н, контракт від 05.09.2017 №05/09/17-2, інвойс № 29 від 21.09.2017 підписані та скріплені печаткою відправника «MARIA NARENCIYE GIDA TEKSTIL NAKLIYA. INS. ELEK. MAL. ITL IHR. SAN VE TIC LTD STI» (Туреччина).

24.09.2017 року відповідно до заявлених у митній декларації № UA500110/2017/007513 даних, товари були випущені митницею у вільний обіг на митну територію України.

Так, за запитом до митних органів Туреччини відповідачем були отримані копії документів, за якими здійснювалось митне оформлення при вивезенні товарів.

Згідно отриманої відповіді митних органів Туреччини, зазначено, що вартість товарів згідно МД № 173301000ЕХ112294 від 21.09.2017, складала 18860 дол. США, що еквівалентно 493936,49 грн., проте позивачем у митній декларації № UA500110/2017/007513 зазначено фактурну вартість товарів 10250 дол. США, що еквівалентно 268931,10 грн.

Враховуючи викладене, відповідач дійшов висновку, що при декларуванні товару «лимони свіжі врожаю 2017 року» ПП «АДАРА ПЛЮС» в особі ОСОБА_1 , надавались документи (інвойси), які містять неправдиві відомості про вартість цього товару з метою зменшення розміру митних платежів.

Так, відповідач визнав ОСОБА_1 винним за статтею 485 МК України у зменшенні розміру митних платежів.

Спірні правовідносини виникли у сфері митної справи і стосуються процедури визначення митної вартості товарів та правомірності рішень відповідача щодо коригування митної вартості товару, котрий імпортується на митну територію України, та регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012р. №4495-VI (зі змінами та доповненнями), відповідно до статті 49 якого митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Так, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на декларанті, а митний орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

При цьому, такий контроль може здійснюватися, у тому числі, шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, тобто з використанням бази даних Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України, яка містить відповідну інформацію.

Суд враховує, що з аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що законодавством передбачений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур"" від 15 лютого 2011 року, якими запроваджено стандартні правила, а саме на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, гласності та прозорості.

За змістом частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Так, Митним кодексом України встановлений вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

В силу частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною шостою статті 54 Митного кодексу України Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Так, з матеріалів справи вбачається, що митним органом за результатами митного огляду не було відмовлено у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю .

Водночас, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом.

Як регламентує ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Як чітко зобов`язує ст. 77 ч.2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідні посилання сторони відповідача щодо обґрунтованості притягнення позивача до адміністративної відповідальності не вбачаються суду доведеними та викликають обґрунтований сумнів.

Відповідно до ст. 531 ч.1 п.1 МК України, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є, зокрема, відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил.

Враховуючи, що до Одеської митниці ДФС за вказаним зовнішньоекономічним договором надано усі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, її повноти і достовірності, визначення митної вартості не за основним методом визначення митної вартості товарів (за ціною договору) не є обґрунтованим та суперечить основним принципам здійснення державної митної справи, визначеним статтею 8 Митного кодексу України, зокрема, законності, додержання прав, та охоронюваних законом інтересів осіб.

Вказане узгоджується із Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.09.2017 року, справа № К/800/16598/17.

За даних обставинах, суд вважає, що на момент митного оформлення товару, поданого згідно митної декларації № UA500110/2017/007513, в діях ОСОБА_1 , був відсутній прямий умисел для ухилення від сплати митних платежів та надання недостовірних відомостей щодо товару, оскільки всі документи, що слугували митному оформленню, отримані позивачем від представника ТОВ «Глобал-Імпортс», також позивачем було погоджено вартість з відділом, що відповідає за тарифи Одеської митниці ДФС, порушень на час оформлення та ввезення товару на митну територію України не було виявлено та допущено у вільний обіг на території держави.

Керуючись ст.ст. 380, 467, 485, 529- 531, 533 Митного кодексу України,ст.ст. 72-77, 79, 241-246, 250, 293, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Одеської митниці ДФС від 20.03.2019р. в справі про порушення митних правил №0493/50000/19 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 119 405 грн. 43 коп.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 119 405 грн. 43 коп. закрити.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

ГОЛОВУЮЧИЙ І.А.МАЗУН