Рішення № 82673165, 18.06.2019, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/103/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2019 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Манжос Н.В.

за участю секретаря судового засідання – Припас А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, Кілійський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання виконавчого напису таким, що не відповідає виконанню,

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, Кілійський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання виконавчого напису таким, що не відповідає виконанню.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що у січні 2018 року він отримав поштою копію постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 55451768, відкритого 28.12.2017 року старшим виконавцем Кілійського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Марфела І. А., про примусове стягнення з нього суми у розмірі 360 301,44 гривень на користь ПАТ КБ «Приватбанк» на підставі виконавчого напису №17911, виданого 31.10.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Русланом Олеговичем. Згідно з виконавчим написом нотаріуса з позивача підлягає стягненню сума боргу за кредитним договором № DN81AR03110084 від 13.11.2017 року у розмірі 358 301,44 гривень, яка складається з: - заборгованості за тілом кредиту у розмірі 39 054, 09 гривень; - заборгованість за відсотками у розмірі 38 509, 58 гривень; - заборгованість з комісії у розмірі 18 237, 03 гривень; - заборгованість з пені у розмірі 262 700, 74 гривні. Строк, за який проводиться стягнення складає – 3545 днів, а саме з 13.11.2007 року по 28.07.2017 року.

Позивач вважає, що виконавчий напис № 17911 від 31.10.2017 року оформлений нотаріусом Швець Русланом Олеговичем з грубим порушенням порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, оскільки строк за який проводиться стягнення становить більше 3 років та вчиняючи виконавчий напис, він не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості. Розрахунок розміру невиконаних зобов`язань за кредитним договором, сума боргу за тілом кредиту, відсотків за користування кредитом та пені у виконавчому напису зроблено відповідачем одноособово без урахування думки та позиції позивача та не відповідає дійсній сумі заборгованості. Виконавчий напис було вчинено на підставі розрахунку заборгованості, підготовленого працівниками банку, який є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків відповідача і не може бути доказом безспірності грошових вимог відповідача до позивача. Відповідач приховав, а нотаріус Швець Руслан Олеговичне перевірив, що між позивачем та відповідачем щодо суми заборгованості саме за цим кредитним договором № DN81AR03110084 від 13.11.2017 року існує судовий спір, який з 2018 року розглядається Кілійським районним судом Одеської області. Крім того, в порушення вимог закону оригінал документа, що встановлює заборгованість, у виконавчому провадженні ВП №55451768 відсутній. Виконавчий напис до жодного документа не прикріплений. Враховуючи зазначене, вважає, що є достатні правові підстави вважати виконавчий напис №17911 від 31.10.2017 року, оформлений приватним нотаріусом Швець Русланом Олеговичемпро примусове стягнення з позивача суми у розмірі 360 301,44 гривень на користь ПАТ КБ «Приватбанк», вчиненим з порушенням вимог законодавства та таким, що не підлягає виконанню.

18.06.2019 року представником АТ КБ «Приватбанк» подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач з позовом не погоджується та зазначає, що між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, відповідно якого позивач отримав кредит, що сторонами не оскаржується. У порушення норм закону та умов договору позивач належним чином зобов`язання не виконав та не повернув в межах строку, встановленого договором, суму кредиту та не сплатив проценти, комісію та інше за користування кредитом. Зазначає, що виконавчий напис вчинено відповідно норм діючого законодавства. АТ КБ «Приватбанк» було надано нотаріусу всі необхідні документи відповідно до переліку, а саме кредитний договір, засвідчений банком розрахунок про заборгованість, в якому в повній мірі відображені всі операції позивача щодо погашення заборгованості. Підстав вважати незаконність дій нотаріуса немає, тим більше неподання документів, що не підтверджують безспірність вимог позивача. Вказує, що нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб – сторін нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість: саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу яких виник спір. Щодо строку за котрим здійснюється стягнення за виконавчим написом, зазначає, що з урахуванням переривання строку шляхом часткової оплати позивачем боргу, відповідачем правомірно заявлено до стягнення суму заборгованості за вказаний період, а нотаріус правомірно в межах строків вчинив виконавчий напис. Крім того, зі сторони позивача не доведено факт погашення суми кредиту. На підставі вказаного просить у позові відмовити.

Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, надав заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» у судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович в судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник Кілійського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області в судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі.

На підставі наявних доказів по справі, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, за відсутності сторін, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст. ст. 223, 247 ЦПК України.

Дослідивши надані докази по справі, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 13.11.2007 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № DN81AR03110084, відповідно до умов якого позичальникові було надано кредит у розмірі 98352,00 грн., у вигляді не поновлювальної лінії на строк з 13.11.2007 року по 12.11.2014 року.

Виконавчим написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. було стягнуто на користь ПАТ «Комерційний Банк «Приватбанк» з ОСОБА_1 невиплачених в строк відповідно до умов Кредитного договору № DN81AR03110084 від 13.11.2007 року, грошових коштів у сумі 358501,44 грн. та 1800 грн. витрат за вчинення виконавчого напису нотаріуса. Строк, за який провадиться стягнення – 3545 днів, а саме: з 13.11.2007 року по 28.07.2017 року.

На підставі виконавчого напису старшим державним виконавцем Кілійського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Одеській області Марфела І.А. відкрито виконавче провадження №55451768.

Відповідно ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документу у випадках і порядку, встановлених законом.

Як вбачається з тексту оскаржуваного виконавчого напису його видано на підставі ст.ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат», п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року за № 1172.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172.

Відповідно до п. 1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Таким чином, виконавчий напис може бути вчинено лише в разі, якщо заборгованість є безспірною і за умови, що нотаріусу подано документи, які підтверджують безспірний характер такої заборгованості.

При стягненні заборгованості на підставі виконавчого напису нотаріуса, такий нотаріус зобов`язаний пересвідчитися, що розмір заборгованості, з приводу погашення якої видається виконавчий напис нотаріуса, є безспірним.

На момент винесення виконавчого напису № 17911 від 31.10.2017 року в провадженні Кілійського районного суду Одеської області знаходилась цивільна справа № 502/944/15-ц за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № DN81AR03110084 від 13 листопада 2007 року.

Та обставина, що на час вчинення виконавчого напису в суді вже існував спір щодо розміру заборгованості за вищезазначеним кредитним договором, спростовує висновок про безспірність заборгованості позивача перед АТ КБ «Приватбанк» за кредитним договором № DN81AR03110084 від 13 листопада 2007 року.

Крім того, у виконавчому напису вказано строк, за який проводиться стягнення - 3545 днів, а саме з 13.11.2007 по 28.07.2017 року, тобто фактично порушені строки позовної давності більш ніж три роки.

Усі ці суперечності та стягнення заборгованості більш ніж за три роки вказують на незаконність надання виконавчого напису.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

Пунктом 10 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі за № 6-887цс17 суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі і установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

На думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, не дотримався строку надання припису, не застосував строки позовної давності, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Згідно ст. 12 та ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Згідно положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на зазначене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 704,80 гривень.

На підставі ст. ст. 15, 16, 18 ЦК України, Закону України «Про нотаріат» керуючись ст. ст. 10, 12, 76, 77, 78, 82, 141, 223,247, 263, 280, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, Кілійський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання виконавчого напису таким, що не відповідає виконанню задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №17911, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. 31.10.2017 року щодо стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованості за кредитним договором № DN81AR03110084 від 13 листопада 2007 року на суму 358501 (триста п`ятдесят вісім тисяч п`ятсот одну) гривню 44 (сорок чотири) копійки.

Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 704,80 гривень.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя Кілійського районного суду Н. В. Манжос