Рішення № 82672825, 18.06.2019, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/4011/15-ц

Провадження № 2/496/314/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2019 року Біляївський районний суд

Одеської області

в складі: головуючого судді Трушиної О.І.

за участю секретаря Горищенко К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області про усунення перешкод у користуванні, –

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до суду з даним позовом, збільшивши позовні вимоги якого (т. 2 а.с. 132-134), просять визнати незаконним та скасувати рішення Великодальницької сільської ради від 31 січня 2014 року «Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 ; визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності № 31114276 від 17 грудня 2014 року на земельну ділянку площею 0,2235 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , на ім`я ОСОБА_3 ; виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку площею 0,2235 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер НОМЕР_1 ; зобов`язати ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні земельними ділянками, розташованими за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , шляхом руйнування земельного насипу, прибирання гілок та інших перешкод; зобов`язати ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні земельними ділянками, розташованими за адресами: АДРЕСА_4 , шляхом демонтажу існуючого під`їзду до належної йому земельної ділянки, з облаштуванням нового під`їзду з іншого боку земельної ділянки, а саме: між точками 3 та 4 кадастрового плану земельної ділянки, згідно проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Свої вимоги мотивують тим, що вони є власниками земельних ділянок, що розташовані в АДРЕСА_4 . Рішенням Великодальницької сільської ради від 31 січня 2014 року «Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_3 в АДРЕСА_2 , АДРЕСА_1 » відповідачу передано у приватну власність спірну земельну ділянку площею 0,2235 га, і до складу якої входить земельна ділянка площею 0,05 га, яка належить до земель загального користування, на якій досі розташовані багаторічні насадження та частина металевої арки. 18 грудня 2014 року ОСОБА_3 зареєстрував спірну земельну ділянку в реєстраційній службі Біляївського міськрайонного управління юстиції, ділянці присвоєно кадастровий номер НОМЕР_1 . Отримавши свідоцтво про реєстрацію зазначеної земельної ділянки відповідач фактично позбавив їх можливості вільно користуватися своїми земельними ділянками. Вважають, що свідоцтво про право власності на спірну земельну ділянку підлягає скасуванню, оскільки на їх думку воно видане на підставі неправомірного рішення Великодальницької сільської ради від 31 січня 2014 року, яке також слід скасувати. Крім того зазначають, що після скасування незаконного свідоцтва та рішення, відповідач зобов`язаний усунути перешкоди у користуванні спірною земельною ділянкою шляхом руйнування земельного насипу, прибирання гілок та інших перешкод, а також шляхом демонтажу існуючого під`їзду до належної йому земельної ділянки, з облаштуванням нового під`їзду з іншого боку земельної ділянки, а саме: між точками 3 та 4 кадастрового плану земельної ділянки, згідно проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, у зв`язку з чим вони звернулися з даним позовом до суду.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 в судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягали, просили задовольнити їх в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, але подав до суду заяву, в якій просив позовні вимоги задовольнити і справу розглянути без його участі.

Представник відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_5 в судовому засіданні позовну заяву не визнав і просив відмовити у її задоволенні в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_6 в судовому засіданні позовну заяву не визнала і просила відмовити у її задоволенні в повному обсязі, після перерви в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суд не повідомила.

Представник Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області – Борзенко Ю.Ю. в судовому засіданні позовну заяву не визнала і просила відмовити у її задоволенні в повному обсязі, після перерви в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суд не повідомила.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – Реєстраційної служби Біляївського міськрайонного управління юстиції Одеської області в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив.

Вислухавши пояснення позивача, її представника, представників відповідачів, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 0,1509 га (в тому числі 0,1509 га – рілля), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , цільове призначення – для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_2 , згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 26 квітня 2017 року, зареєстрованого в реєстрі за № 570 (т. 2 а.с. 57).

Згідно плану меж вищевказаної земельної ділянки, від А до ОСОБА_7 землі ОСОБА_2 , від ОСОБА_7 до В землі Великодальницької сільської ради, від В до ОСОБА_8 землі ОСОБА_9 , від Г до А землі Великодальницької сільської ради, що підтверджується державний актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 від 06 липня 2012 року (т. 1 а.с. 12).

Відповідно до державного акту на право власності на землю серії НОМЕР_4 від 16 жовтня 1998 року ОСОБА_2 належить земельна ділянка площею 0,13 га, що розташована по АДРЕСА_2 , цільове призначення – для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 491 (т. 1 а.с. 14).

З плану зовнішніх меж вищевказаної земельної ділянки вбачається, що від А до ОСОБА_7 землі ОСОБА_3 , від ОСОБА_7 до В землі В.Дальницької сільської ради.

Відповідно до витягу з рішення Великодальницької сільської ради від 31 січня 2014 року «Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_3 в АДРЕСА_5 Великий АДРЕСА_1 ОСОБА_3 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,2235 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за рахунок земель житлової та громадської забудови, які розташовані в межах АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_6 . 1 а.с. 31).

Згодом відповідач ОСОБА_3 замовив проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у проектній організації (т. 2 а.с. 135-136) та на підставі вищевказаного рішення 17 грудня 2014 року отримав свідоцтво про право власності на земельну ділянку № НОМЕР_5 .

Позивачі свої вимоги ґрунтують на тому, що відповідач ОСОБА_3 чинить їм перешкоди в користуванні належним їм земельними ділянками, оскільки до загальної площі земельної ділянки, яка передана у власність ОСОБА_3 , входить 0,05 га спірної земельної ділянки, віднесеної до земель загального користування, у зв`язку з чим, вони неодноразово зверталися до Великодальницької сільської ради з відповідними заявами.

Даний факт незаконного користування ОСОБА_3 підтверджують рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 17 травня 2012 року у справі № 2-а-2158/11 (т. 1 а.с 16-18) та листами Державної інспекції сільського господарства в Одеській області від 06.01.2015 року № 04.2-08/13/19 та від 18.02.2015 року № 04.2-11/01/355 (т. 1 а.с. 9-10, 11).

Проте, посилання позивачів на рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 17 травня 2012 року у справі № 2-а-2158/11 щодо незаконного користування ОСОБА_3 земельною ділянкою, яка належить до земель загального користування суд до уваги не приймає, оскільки предметом спору на той час було рішення В.Дальницької сільської ради Біляївського району Одеської області № 86 від 17 червня 2011 року «Про облаштування під`їзду до земельних ділянок громадян ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 і ОСОБА_3 по АДРЕСА_7 В.Дальник АДРЕСА_8 , яке до речі, скасовано, і у даному рішенні предметом дослідження був укладений 15 липня 1999 року між ОСОБА_12 Дальницькою сільською радою і ОСОБА_3 договір на право тимчасового користування землею, відповідно до якого ОСОБА_3 надана на умовах тимчасового користування земельна ділянка площею 0,05 га для городництва, терміном на 5 років, дія якого закінчилася 15 липня 2004 року.

До того ж, з листів Державної інспекції сільського господарства в Одеській області від 06.01.2015 року № 04.2-08/13/19 та від 18.02.2015 року № 04.2-11/01/355 вбачається, що державною інспекцією були розглянуті звернення ОСОБА_10 та оглянуті надані документи, виходячи з чого інспектор дійшов до висновку, що рішення Великодальницької сільської ради від 31 січня 2014 року прийняте в порушення чинного законодавства та підлягає скасуванню, так як суперечить вимогам п. 4 ст. 83 ЗК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільських рад належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Підсумовуючи вищенаведене, листи Державної інспекції сільського господарства в Одеській області від 06.01.2015 року № 04.2-08/13/19 та від 18.02.2015 року № 04.2-11/01/355 в якості належних доказів суд до уваги не приймає, оскільки Державна інспекція сільського господарства в Одеській області не може собою підміняти орган місцевого самоврядування, до компетенції якого входить вирішення вказаного питання.

Статтею 14 Конституції України передбачено, що право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст. ст. 125, 126 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

За правилами ст.ст. 152, 153 ЗК України вимагати захисту порушеного права на земельну ділянку може її власник або землекористувач.

Пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.04 р. «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», з подальшими змінами та доповненнями, передбачено, що вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою може її власник або землекористувач.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 29.01.2014 року адміністративну позовну заяву ОСОБА_10 , ОСОБА_2 до Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області, третя особа – ОСОБА_3 , про визнання незаконним та скасування рішення Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області, та про зобов`язання Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області усунути перешкоди у користуванні земельними ділянками, шляхом демонтажу металевої арки та викорчовування багаторічних насаджень, розміщених на землях загального користування між задоволено повністю та визнано протиправним та скасовано рішення Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області від 01 березня 2013 року № 319 про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 Великодальницьку сільську раду Біляївського району Одеської області усунути перешкоди у користуванні земельними ділянками розташованими за адресами: АДРЕСА_4 шляхом демонтажу металевої арки та викорчовуванням багаторічних насаджень, розміщених на землях загального користування між проїзною дорогою по вул.. Шевченка та земельними ділянками В.А. ОСОБА_13 , Є ОСОБА_14 .

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2014 року вищевказану постанову Біляївського районного суду Одеської області від 29.01.2014 року залишено без змін.

Зазначена постанова суду виконана, про що свідчить лист Великодальницької сільської ради від 17 грудня 2014 року № 805-02-16, у якому вказано, що перешкоди у користуванні земельними ділянками усунені, шляхом демонтажу частини арки та викорчовуванням багаторічних насаджень, що заважали проїзду, розміщених між проїзною дорогою по вул. Шевченко та земельними ділянками громадян ОСОБА_10 та ОСОБА_2 (т. 2 а.с. 100).

Викладене також підтверджується актом обстеження земельної ділянки від 16 грудня 2014 року (т. 2 а.с. 101).

Відповідно до ч. 4 ст. 83 ЗК України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо).

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу, в тім, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Під час розгляду цієї цивільної справи судом були створені всі умови для реалізації прав та виконання обов`язків учасниками судового розгляду, у тому числі й в частині подання ними доказів та заяв і клопотань.

В порушення цих вимог позивачі не надали докази, які б свідчили про те, що відповідач ОСОБА_3 зайняв та встановив перешкоди на належним їм земельним ділянкам.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що згідно плану розташування меж земельних ділянок позивачів (т. 1 а.с. 12 зв., 14 зв.) земельна ділянка ОСОБА_3 межує з земельною ділянкою ОСОБА_2 , натомість із земельною ділянкою ОСОБА_10 межі взагалі не існує. Вказаний факт не оспорюється сторонами.

Із наявної у матеріалах справи документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку ОСОБА_10 в АДРЕСА_8 , встановлено, що землі ОСОБА_10 межують із землями ОСОБА_9 та ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 92 зв.).

На підтвердження позовних вимог позивачів було роз`яснено право звернутися до суду з клопотанням про призначення відповідної експертизи. Разом з тим, позивач ОСОБА_1 пояснила, що не бажає заявляти клопотання про призначення експертизи.

Відповідно до правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 26 вересня 2012 у справі № 6-103 цс12 та від 4 червня 2014 року в справі №6-46цс14, недійсними можуть визнаватись як рішення, угоди, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.

З цих правових висновків випливає, що визнання недійсним рішення орану місцевого самоврядування про затвердження матеріалів проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути належним та самостійним способом поновлення порушених прав у судовому порядку лише в разі їх видання з порушенням вимог закону.

Згідно ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав на землю. Власник земельної ділянки або користувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Одним із шляхів захисту прав громадян на земельні ділянки є визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

За вимогами статті 155 вказаного Кодексу у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійним.

Доводи позивачів про те, що земельна ділянка площею 0,05 га перебувала в користуванні відповідача ОСОБА_3 з 1999 року до винесення рішення про відведення та передачу земельної ділянки у його власність і що вона перешкоджає вільному під`їзду до земельних ділянок позивачів по АДРЕСА_4 , і що взагалі мала заїзд з вул. Шевченка, 66-з до цих земельних ділянок, одна з яких межує із земельною ділянкою відповідача і що цей заїзд відноситься до земель загального користування, свого підтвердження належними та допустимими доказами у судовому засіданні не знайшло.

Позивачами не доведено, що рішенням Великодальницької сільської ради від 31 січня 2014 року «Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 та виданим на його основі свідоцтва про право власності на вказану земельну ділянку порушені їх права.

Крім того, позивачі не є власниками або користувачами спірної частини земельної ділянки.

Враховуючи викладене, суд вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

У зв`язку з наведеним, не підлягають задоволенню і позовні вимоги в частині зобов`язання ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні земельними ділянками, розташованими за адресами: АДРЕСА_4 шляхом, визначеним у заявлених позовних вимогах.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263-266 ЦПК України, ст. 321 ЦК України, ст.ст. 12, 83, 103, 116, 118, 122, 152, 158 ЗК України, ст.ст. 13, 19, 41 Конституції України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області про

визнання незаконним та скасування рішення Великодальницької сільської ради від 31 січня 2014 року «Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 ;

визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності № 31114276 від 17 грудня 2014 року на земельну ділянку площею 0,2235 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , розташовану за адресою: АДРЕСА_8 , на ім`я ОСОБА_3 ;

виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку площею 0,2235 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_8 , кадастровий номер НОМЕР_1 ;

зобов`язання ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні земельними ділянками, розташованими за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , шляхом руйнування земельного насипу, прибирання гілок та інших перешкод;

зобов`язання ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні земельними ділянками, розташованими за адресами: АДРЕСА_4 , шляхом демонтажу існуючого під`їзду до належної йому земельної ділянки, з облаштуванням нового під`їзду з іншого боку земельної ділянки, а саме: між точками 3 та 4 кадастрового плану земельної ділянки, згідно проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність – залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, через Біляївський районний суд Одеської області.

Повне судове рішення складено 26 червня 2019 року.

Суддя О.І. Трушина