Рішення № 82672244, 27.06.2019, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

27 червня 2019 року м. Чернігівсправа № 927/314/19 Господарський суд Чернігівської області у складі головуючого судді Белова С.В., за участю секретаря судового засідання Тарасевич А.М., розглянувши за правилами загального позовного провадження справу

за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю “Агроскоп Інтернешнл”,

вул. Смольна, 9 Б, м. Київ, 03022, код ЄДРПОУ 38948033

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Берегиня”,

вул. Ковалівка, 49, м. Ічня, Ічнянський район, Чернігівська область, 16700

код ЄДРПОУ 30834824

про стягнення 1264813,74 грн

Учасники справи не з`явились.

Товариством з обмеженою відповідальністю “Агроскоп Інтернешнл” подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “Берегиня” про стягнення 1264813,74 грн, а саме: 941129,62 грн основного боргу, 21645,98 грн інфляційних нарахувань, 133666,19 грн пені, 74258,99 грн відсотків річних, 94112,96 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань, які виникли за договором купівлі-продажу №18 НХ 54/КВЛА від 19 лютого 2018 року.

Ухвалою господарського суду від 15.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Встановлено строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив на позов, явка уповноважених представників сторін була визнана обов`язковою.

У підготовче засідання 21.05.2019 уповноважені представники сторін не з`явилися, при цьому вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення підготовчого засідання, про що свідчать рекомендовані поштові повідомлення про вручення поштових відправлення. Причини не направлення у судове засідання повноважних представників суду не повідомлено. Заяви та клопотання від сторін до суду не надходили.

У судовому засіданні 21.05.2019 суд, відповідно до ст.183 Господарського процесуального кодексу України постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання до 03.06.2019 на 09 год.30хв.

У підготовче засідання 03.06.2019 з`явився уповноважений представник позивача.

Представник відповідача у судове засідання 03.06.2019 не з`явився, при цьому відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення підготовчого засідання, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення про вручення поштового відправлення, отримане 23.05.2019. Причини не направлення у судове засідання повноважного представника відповідачем суду не повідомлено.

У судовому засіданні 03.06.2019 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження. Цією ж ухвалою призначено розгляд справи по суті на 13.06.2019.

У судове засідання 13.06.2019 з`явився уповноважений представник позивача.

Представник відповідача у судове засідання 13.06.2019 не з`явився. Ухвалу повідомлення від 03.06.2019 отримано представником відповідача 06.06.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

В судовому засіданні 13.06.2019, суд постановив ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 27.06.2019 на 09:00год.

На адресу суду 24.06.2019 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

В судове засідання 27.06.2019 року повноважні представники сторін не з`явились.

Ухвалу повідомлення від 13.06.2019 отримано представником відповідача 14.06.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, але представник відповідача в судове засідання 13.06.2019 не прибув, заяв і клопотань від відповідача не надходило.

Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Обидві сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується наявними у справі повідомленнями про вручення поштових відправлень. Про причини неявки суду не повідомлено.

Відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не надав, повноважного представника у судові засідання не направив.

Справа вирішується за наявними матеріалами на підставі ч.9 ст.165 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача суд встановив наступне.

19.02.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Агроскоп Інтернешнл” (далі - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Берегиня” (далі - Покупець) укладено договір купівлі - продажу № 18 НХ 54/КВЛА (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору в порядку, визначеному цим Договором, Продавець зобов`язується поставити та передати у власність Покупця Товар, найменування та асортимент якого вказується у Специфікації - Додатку до даного Договору, яка становить його невід`ємну частину, а Покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити його вартість згідно умов Договору. Всі додатки і Додаткові угоди до даного Договору становлять його невід`ємну частину і складають єдиний правочин (п. 1.1., 1.2. Договору).

Відповідно до п. 2.1.,2.2. Договору ціна на Товар є договірною. Ціни, загальна вартість, найменування Товару визначаються в еквіваленті національної валюти України – гривні до долара США/Євро або в гривні та зазначаються у Додатку(ах) до Договору. В ціну Товару входить вартість тари, упаковки та маркування. Ціна Товару вказується в Специфікаціях до даного Договору – в еквіваленті долара США/Євро до гривні або тільки в гривні за Правилами визначення курсу валют за Договором. Дана ціна Товару є первинною, яка підлягає коригуванню на умовах, які зазначені нижче.

Пунктом 2.3. Договору сторони визначили, що графік оплати вказується в Додатках до даного Договору.

Оплата по даному Договору здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Продавця на підставі умов даного Договору або на підставі рахунку –фактури. Рахунок-фактура дійсний протягом 3-х календарних днів з дня його виписки. Датою оплати вважається зарахування відповідної суми коштів на поточний рахунок продавця (п. 2.4. Договору).

Згідно з п. 3.1. Договору Поставка Товару за даним Договором може здійснюватися окремими частинами – партіями. Партією Товару Сторони визнають кількість та асортимент Товару, зазначеного в окремій видатковій накладній. До моменту фактичного отримання Товару (партії Товару) Покупець зобов`язаний надати Продавцю довіреність на отримання відповідного Товару (партії Товару) згідно з формою, затвердженою Сторонами в Додатку до даного Договору.

Товар вважається прийнятим Покупцем за кількістю та якістю в момент отримання Товару представником Покупця від представника Продавця/перевізника у відповідності до видаткової накладної (п. 3.8. Договору).

Відповідно до п. 3.9. Договору право власності на товар переходить до Покупця з моменту прийняття Товару Покупцем.

Розділом 6 Договору “Відповідальність сторін” визначено, що у випадку порушення Покупцем термінів оплати, обумовлених у Договорі, а також у випадку прострочення передачі векселя (майна, товарів, послуг, робіт), він (Покупець) сплачує Продавцю неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення платежів по оплаті Товару, від своєчасно неоплаченої суми заборгованості, за кожний день прострочення оплати до моменту повної оплати, а також 20 (двадцять) процентів річних від простроченої суми (п. 6.1. Договору).

Крім того, в разі порушення Покупцем строків попередньої оплати та/або оплати за Товар відповідно до графіку, встановленого Договором, Продавець має право стягнути з Покупця штраф у розмірі 10% (відсотків) від суми несплаченої або несвоєчасно сплаченої вартості Товару. Штраф сплачується за кожне порушення строків проведення оплати, встановлених Договором (п. 6.2. Договору).

У п.6.5. Договору сторони дійшли згоди, що до вимог про стягнення штрафних санкцій за цим Договором строк давності складає 3 (три) роки.

У п.6.6 Договору встановлено, що сторони дійшли взаємної згоди, що штрафні санкції за цим Договором нараховуються протягом встановленої позовної давності, зазначеного в п. 6.5. даного Договору.

Відповідно до п. 8.1. Договору сторони визначили, що цей Договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками Сторін та його скріплення печатками Сторін і діє до остаточного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Специфікацією (додаток № 1 ЗК до Договору) сторони визначили перелік Товару, його кількість, ціну за одиницю виміру, суму.

Крім того, встановлено графік оплати Товару, отриманого згідно цього Додатку – Покупець здійснює попередню оплату за Товар у розмірі 20% вартості кожної окремої партії Товару, зазначеної в Додатку(ах) до Договору або замовленні Покупця не пізніше 10/03/2018р. Решта вартості Товару (вартість Товару зменшена на суму здійсненої предоплати) виплачується Покупцем, згідно наступного графіку: до 15 жовтня 2018 – 40 відсотків вартості Товару, отриманого Покупцем (що наростаючим підсумком складає 60% вартості Товару); до 15 листопада 2018 – 40 відсотків вартості партії Товару, отриманого Покупцем (що наростаючим підсумком складає 100% вартості партії Товару).

Повний розрахунок за Товар здійснюється Покупцем не пізніше 15 листопада 2018 року.

Відповідно до видаткових накладних №АІ000009784 від 16.04.2018 на суму 246898,08грн, №АІ000008536 від 12.04.2018 на суму 105153,36 грн, №АІ000008535 від 12.04.2018 на суму 346168,61 грн, №АІ000004084 від 27.03.2018 на суму 178903,14 грн, №АІ000009791 від 16.04.2018 на суму 298011,96 грн позивач поставив, а відповідач на підставі довіреностей № 122 від 27.03.2018, №124 від 12.04.2018, № 123 від 16.04.2018 отримав Товар на загальну суму 1 175 135,15 грн.

Відповідно до банківської виписки відповідач частково розрахувався за отриманий Товар в сумі 234 005,53 грн, а саме: 07.03.2018 відповідач сплатив 35769,24 грн, 13.03.2018 – 198236,29 грн.

Таким чином, Позивач виконав свої зобов`язання перед Відповідачем щодо поставки Товару. Товар було поставлено належної якості, у строки та в порядку, що обумовлені сторонами в Договорі.

З врахуванням вищезазначеного, заборгованість відповідача за поставлений Товар станом на день звернення позивача до суду становила 941129,62 грн.

За прострочення виконання зобов`язання по оплаті вартості Товару позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення:

133666,19 грн пені за прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 16.11.2018 по 08.04.2019;

94112,96 грн штрафу – 10% від суми вартості Товару, оплату якої прострочено;

74258,99 грн 20% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 16.11.2018 по 08.04.2019;

21645,98 грн інфляційних втрат нарахованих від простроченої суми грошового зобов`язання за період з 16.11.2018 по 08.04.2019.

Позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права у зв`язку з невиконанням умов договору відповідачем.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (ст. 11, 626 Цивільного кодексу України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

За своєю юридичною природою, укладений між сторонами договір є договором поставки.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ст. 662 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (ст. 533 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - стаття 530 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями статті 611 Цивільного кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що позивач свій обов`язок щодо поставки Товару виконав у повному обсязі, що підтверджується видатковими накладними №АІ000009784 від 16.04.2018 на суму 246898,08грн, №АІ000008536 від 12.04.2018 на суму 105153,36 грн, №АІ000008535 від 12.04.2018 на суму 346168,61 грн, №АІ000004084 від 27.03.2018 на суму 178903,14 грн, №АІ000009791 від 16.04.2018 на суму 298011,96 грн, які підписані повноважними особами та скріплені печатками як позивача так і відповідача.

Прийняття товару з боку відповідача здійснювалось на підставі довіреностей за № 122 від 27.03.2018, №124 від 12.04.2018, № 123 від 16.04.2018.

Таким чином, позивач виконав свої зобов`язання перед Відповідачем щодо поставки товару.

Матеріалами справи підтверджується часткова сплата відповідачем вартості Товару на суму 234 005,53 грн.

Станом на день винесення рішення судом, відповідач заборгованість за поставлений Товар у сумі 941129,62 грн не погасив, вимоги позивача не оспорив.

На підставі викладеного, виходячи з презумпції правомірності правочину, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань стосовно оплати отриманого товару, правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню є позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 941129,62 коп.

Свої зобов`язання щодо оплати Товару у строк, визначений договором, відповідач не виконав, внаслідок чого виникла прострочка виконання зобов`язання.

Відповідно до частини 2 ст. 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до ч. 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків.

Відповідно до статті 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Аналогічні положення містить стаття 610 ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За визначенням статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” № 2921-ІІІ від 10.01.2002р., розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Пунктом 6.1 Договору купівлі-продажу обумовлено, що у випадку порушення покупцем термінів оплати, обумовлених у Договорі, а також у випадку прострочення передачі векселя (майна, товарів, послуг, робіт), він (покупець) сплачує продавцю неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення платежів по оплаті товару, від своєчасно неоплаченої суми заборгованості, за кожний день прострочення оплати до моменту повної оплати.

Окрім цього, позивачем в позові заявлено до стягнення штрафу за несвоєчасне виконання грошового зобов”язання.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Так, відповідно до п.6.2 Договору купівлі-продажу, в разі порушення покупцем строків попередньої оплати та/або оплати за товар відповідно до графіку, встановленого Договором, продавець має право стягнути з покупця штраф у розмірі 10% від суми несплаченої або несвоєчасно сплаченої вартості товару. Штраф сплачується за кожне порушення строків проведення оплати, встановлених Договором.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Згідно з поданим розрахунком позивачем відповідачу нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 133666,19 грн пені за період з 16.11.2018 по 08.04.2019 за порушення відповідачем грошових зобов`язань за Договором та 10 % штрафу від суми вартості товару, оплату якого прострочено за Договором в розмірі 94112,96 грн.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.1. Договору купівлі-продажу передбачено, що у випадку порушення покупцем термінів оплати, обумовлених у Договорі, а також у випадку прострочення передачі векселя (майна, товарів, послуг, робіт), він (покупець) сплачує продавцю 20 процентів річних від простроченої суми.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення за порушення відповідачем грошових зобов`язань за Договором 21645,98 грн інфляційних втрат та 74258,99грн. 20% відсотків річних.

Здійснивши перевірку розрахунку пені, штрафу, 20% річних та інфляційних втрат, заявлених позивачем, судом встановлено, що зазначені суми позивачем нараховані правомірно, у відповідності до умов Договору та вимог законодавства. З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню: 941129,62 грн боргу, 94112,96 грн штрафу, 133666,19 грн пені за період з 16.11.2018року по 08.04.2019року, 74258,99 грн 20% річних, 21645,98 грн інфляційних втрат (нарахувань) за період з 16.11.2018 по 08.04.2019.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Всупереч наведеним нормам, відповідач проти позову не заперечив, жодних належних доказів, які підтверджують неможливість здійснення ним повної та своєчасної оплати за поставлений Товар по Договору до суду не надав.

Суд вважає, що надані позивачем письмові докази доводять ті обставини, на які він посилається, як на підставу своїх вимог.

Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти, зміст позовних вимог та положення договору куплі-продажу №18 НХ 54/КВЛА від 19 лютого 2018 року, суд вважає правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у сумі 941129,62грн. основного боргу, 133666,19грн. пені, 21645,98грн інфляційних втрат, 74258,99грн відсотків річних та 94112,96грн штрафу, що виникли внаслідок того, що відповідач не виконав свої зобов`язання, визначені умовами вищезазначеного договору, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 18972,21 грн.

Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 123, 129, 165-167, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Берегиня” (вул. Ковалівка, 49, м. Ічня, Ічнянський район, Чернігівська область, 16700, код ЄДРПОУ 30834824) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агроскоп Інтернешнл” (вул. Смольна, 9Б, м. Київ, 03022, ідентифікаційний код 38948033) 941129,62 грн основного боргу, 133666,19грн пені, 74258,99грн 20 відсотків річних, 94112,96грн штрафу та 21645,98грн інфляційних втрат.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Берегиня” (вул. Ковалівка, 49, м. Ічня, Ічнянський район, Чернігівська область, 16700, код ЄДРПОУ 30834824) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агроскоп Інтернешнл” (вул. Смольна, 9Б, м. Київ, 03022, ідентифікаційний код 38948033) 18972,21грн судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 27 червня 2019 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у строки, визначені ст. 256 цього Кодексу.

Суддя С.В. Белов

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/