Рішення № 82671703, 19.06.2019, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" червня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/382/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Оборотової О.Ю.,

При секретарі судового засідання Ісак Д.П.,

розглядаючи справу №916/382/19;

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Лузанівка»;

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Нечитайла Ігоря Михайловича;

про стягнення 30 196,64 грн.;

представники сторін:

від позивача: Васильєв Ю.Ю., за довіреністю;

від відповідача: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лузанівка» звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Нечитайла Ігоря Михайловича про стягнення заборгованості по договору поставки продукції (алкогольні напої) від 21.07.2014 року № 412 у розмірі 7 567,95 грн., з яких: 5 019,56 грн. – основна заборгованість, 1 759,26 грн. – подвійної облікової ставки НБУ, інфляційних збитків у розмірі 596,26 грн., 3 % річних у розмірі 219,87 грн. та стягнення заборгованості по договору поставки продукції (Болград) від 01.06.2017 року № 412 у розмірі 22 601,69 грн., з яких: 14 928,70 грн. - основна заборгованість, 5231,51 грн. – подвійної облікової ставки НБУ, інфляційних збитків у розмірі 1 761,85 грн., 3 % річних у розмірі 679,63 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки продукції (алкогольні напої) від 21.07.2014 року № 412 та договору поставки продукції (Болград) від 01.06.2017 року № 412.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.02.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи №916/382/19 у порядку спрощеного позовного провадження (суддя Петренко Н.Д.).

Відповідно до статті 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пункту 9 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, пункту 4.2.6. Засад використання автоматизованої системи документообігу в Господарському суді Одеської області, в редакції від 06.02.2019р. (протокол №17-01/2019), у зв`язку з перебуванням судді Петренко Н.Д. з 20.02.2019р. на тривалому лікарняному (відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами) та призначенням розгляду справи на 27.02.2019р. з метою запобігання порушення строків розгляду справи, призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/382/19.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи від 21.02.2019р. справу №916/382/19 передано на розгляд судді Оборотової О.Ю.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.02.2019р. прийнято справу №916/382/19 до провадження; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 07 березня 2019 р. о 12:00.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.04.2019р. справу №916/382/19 ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.06.2019р. закрито підготовче провадження у справі № 916/382/19; призначено справу до судового розгляду по суті на 19.06.2019р. о 14:00 год.

Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника до судового засідання, про причини неявки суд не повідомив. Про місце, дату та час судових засідань повідомлявся судом за юридичною адресою.

Відповідно до частини сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відтак, приймаючи до уваги належне повідомлення учасників справи, даний спір вирішено судом по суті заявлених вимог за наявними матеріалами справи відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 19.06.2019р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд встановив:

21 липня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лузанівка» (далі - ТОВ «Лузанівка», Позивач, Постачальник) та ФОП Нечитайло Ігорем Михайловичем (далі - ФОП Нечитайло I. ОСОБА_1 ., Відповідач Покупець), укладений договір поставки продукції (алкогольні напої) № 412 (далі - Договір 1).

Відповідно до пункту 1.2 Договору 1 Постачальник зобов`язується передавати у власність Покупцеві, а Покупець приймати та оплачувати на умовах і у порядку, визначених цим Договором та Додатками до нього, товар в асортименті та за цінами, вказаними у специфікації прайс-листі, видатковій накладній, акті прийому-передачі які підписані та скріплені печатками (за наявності) сторін і є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно з пунктом 3.2 Договору 1 Покупець зобов`язаний сплатити за поставлену продукцію протягом 14 календарних днів з дати відвантаження, вказаного в накладній (рахунку-фактурі), шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника або шляхом внесення в касу постачальника.

У відповідності з пунктом 4.4 Договору 1 передача товару (тари) здійснюється Постачальником Покупцю по найменуванню та кількості проводиться на підставі видаткової накладної

Пунктом 7.1 Договору 1 передбачено, що у випадку порушення Покупцем строків оплати за поставлений Товар (тари) відповідно до пунктів 3.2 та 5.4 цього Договору він сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент виникнення боргу, від суми заборгованості за кожен день затримки платежу. Сплата пені ніяким чином не впливає на загальну суму заборгованості.

Як зазначає Позивач, на виконання умов Договору 1 та у відповідності до видаткової накладної № НРН00059313 від 17 серпня 2017 року Постачальник передав, а Покупець прийняв зазначений у накладній товар у сумі 5 019,56 гривень, але грошові кошти згідно із умовами договору не сплатив, що підтверджується Актом звірки від 20.11.2018 року.

01 червня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лузанівка» ФОП Нечитайло Ігорем Михайловичем, укладений договір поставки продукції (Болград) № 412 (далі – Договір 2).

Відповідно до пункту 1.1 Договору 2 Постачальник зобов`язується передавати у власність Покупця товар відповідно до його замовлення, а Покупець зобов`язується прийняти товар та його загальну вартість на умовах даного Договору.

Згідно з пунктом 1.2 Договору 2 поставка кожної партії товару здійснюється на підставі накладної відповідно до погодженого сторонами замовлення.

Пунктом 4.4 Договору 2 передбачено, що приймання і передача товару по кількості та якості здійснюється на складі чи точці роздрібної торгівлі Покупця на підставі наданих Постачальником супровідних документів та згідно з нормами чинного законодавства.

Відповідно до пункту 6.1 Договору 2 розрахунки між сторонами здійснюються в національній валюті України - гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника.

У відповідності з пунктом 6.2 Договору 2 оплата за поставлений Постачальником товар здійснюється Покупцем протягом 14 календарних днів з моменту поставки товару.

Згідно з пунктом 7.1 Договору 2 за невиконання чи неналежне виконання умов даного договору сторони несуть відповідальність, передбачену Договором та чинним законодавством України.

У відповідності з пунктом 7.3 Договору 2 у випадку прострочення платежу передбаченого пунктом 6.2 Договору Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, дійсної в період за який нараховується пеня, від вартості товару за кожен день прострочення оплати до моменту сплати, а також 25% річних від простроченої суми. Сума заборгованості сплачується з урахуванням встановленого Індексу інфляції за весь час прострочення.

Як зазначає Позивач, на виконання умов Договору 2 та у відповідності до видаткової накладної № НРН00045760 від 06 липня 2017 року Постачальник передав, а Покупець прийняв зазначений у накладній товар у сумі 852,96 гривень, але грошові кошти згідно із умовами договору не сплатив, що підтверджується Актом звірки від 20.11.2018 року. На виконання умов Договору 2 та у відповідності до видаткової накладної № НРН00046641 від 08 липня 2017 року Постачальник передав, а Покупець прийняв зазначений у накладній товар у сумі 2079,43 гривень, але грошові кошти згідно із умовами договору не сплатив, що підтверджується Актом звірки від 20.11.2018 року. На виконання умов Договору 2 та у відповідності до видаткової накладної № НРН00051177 від 25 липня 2017 року Постачальник передав, а Покупець прийняв зазначений у накладній товар у сумі 4728,61 гривень, але грошові кошти згідно із умовами договору не сплатив, що підтверджується Актом звірки від 20.11.2018 року. На виконання умов Договору 2 та у відповідності до видаткової накладної № НРН00052644 від 28 липня 2017 року Постачальник передав, а Покупець прийняв зазначений у накладній товар у сумі 2343,74 гривень, але грошові кошти згідно із умовами договору не сплатив, що підтверджується Актом звірки від 20.11.2018 року. На виконання умов Договору 2 та у відповідності до видаткової накладної № НРН00056414 від 09 серпня 2017 року Постачальник передав, а Покупець прийняв зазначений у накладній товар у сумі 4923,96 гривень, але грошові кошти згідно із умовами договору не сплатив, що підтверджується Актом звірки від 20.11.2018 року.

Зазначені обставини, власне і стали підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Лузанівка» до господарського суду Одеської області з метою захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд встановив, що позивач належним чином виконав умови договору а відповідач, в свою чергу своєчасно не здійснив оплату за поставлений товар чим порушив умови господарського зобов`язання.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із частиною першою статті 175 Господарського кодексу України Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

При цьому, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом та договором.

Згідно із п.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Судом здійснено перерахунок пені, інфляційних втрат, 3% річних, та штрафу за період по 15.02.2019р. (включно) та встановлено, що у зв`язку із допущенням арифметичних помилок при розрахунку інфляційних втрат, до стягнення з відповідача за Договором №412 від 21.07.2014р. підлягає сума у розмірі 556,81грн., за Договором №412 від 01.06.2017р. підлягає сума у розмірі 1644,89грн.

Що стосується пені, 3% річних та штрафу, суд констатує, що зроблений позивачем розрахунок виконаний з дотриманням норм чинного законодавства є вірним, а тому до стягнення з Фізичної особи-підприємця Нечитайла Ігоря Михайловича підлягає сума відповідно до розрахунку позивача.

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідачем доказів належного виконання прийнятих на себе за договором зобов`язань до матеріалів справи не надано.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, суд прийшов до висновку, про часткове задоволення позовних вимог, у зв`язку із зменшенням суми інфляційних втрат за розрахунком господарського суду Одеської області.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст. ст. 123, 129 ГПК України пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Лузанівка” до відповідача Фізичної особи-підприємця Нечитайла Ігоря Михайловича - задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Нечитайла Ігоря Михайловича (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лузанівка» (код за ЄДРПОУ 22481842, адреса: 65102, м. Одеса, пляж «Лузанівка», кафе «Лузанівка») суму заборгованості по договору поставки продукції (алкогольні напої) від 21.07.2014 року № 412 в розмірі 5 019,56 гривень, 1 759,26 гривень подвійної облікової ставки НБУ, інфляційні збитки у розмірі 556,81 гривень та 219,87 гривень 3 відсотки річних, суму заборгованості по договору поставки продукції (Болград) від 01.06.2017 року № 412 в розмірі 14 928,70 гривень, 5 231,51 гривень подвійної облікової ставки НБУ, інфляційні збитки у розмірі 1 644,89 гривень 679,63 гривень 3 відсотки річних, а всього 22 601,69 гривень та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1911,05 гривень.

3. В решті позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Лузанівка” до відповідача Фізичної особи-підприємця Нечитайла Ігоря Михайловича - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 27 червня 2019р.

Суддя О.Ю. Оборотова