Рішення № 82671428, 24.06.2019, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2019 рокуСправа № 912/1156/19 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г. за участю секретаря судового засідання Лупенко А.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/1156/19

за позовом Фермерського господарства "Мак", с. Новоігорівка, Устинівський район, Кіровоградська область, 28610

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинський комбікормовий завод", вул. Чумацький Шлях, буд. 1, м. Долинська, Долинський район, Кіровоградська область, 28500

про стягнення 703 710,00 грн

Представники сторін:

від позивача - Пастушенко В.А., довіреність № б/н від 25.04.19;

від відповідача - участі не брали

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Фермерського господарства "МАК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинський комбікормовий завод" про стягнення 703 710,00 грн, з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем зобов`язань по договору складського зберігання, приймання, сушіння, очищення та відпуску зерна № 64 від 19.10.2018 в частині повернення зерна.

Ухвалою від 02.05.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №912/1156/19 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.05.2019, встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

Протокольною ухвалою від 24.05.2019 на підставі ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву в підготовчому засіданні по розгляду справи № 912/1156/19 до 14:00 год. 07.06.2019.

04.06.2019 позивачем подано суду клопотання про залучення доказів від 04.06.2019 на підтвердження факту зберігання зерна відповідачем згідно договору № 64 від 19.10.2018.

Ухвалою від 07.06.2019 долучено до матеріалів справи докази, подані позивачем з клопотанням від 04.06.2019, зобов`язано відповідача надати до суду докази на спростування інформації про відсутність зерна. Крім того, даною ухвалою закрито підготовче провадження та призначено справу №912/1156/19 до судового розгляду по суті на 24.06.2019 о 15:30 год.

Відповідач участь повноважного представника в судовому засіданні 24.06.2019 не забезпечив.

Поштовий конверт з ухвалою суду від 07.06.2019, направлений на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Долинський комбікормовий завод", до господарського суду не повернувся.

Згідно інформації, яка міститься на сайті Укрпошти поштове відправлення №2502204323227 не було вручено під час доставки.

Господарським судом ухвалу від 07.06.2019 направлено на адресу місцезнаходження відповідача, а саме: 28500, Кіровоградська область, Долинський район, м. Долинська, вул. Чкмацький шлях, буд. 1.

Частиною 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи вищезазначене, господарський суд вчинив всі необхідні дії для повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення засідання суду.

Крім того, в силу приписів ст.2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Отримавши ухвалу про відкриття провадження у справі 02.05.2019 (а.с.24), відповідач не був позбавлений можливості дізнатись в суді першої інстанції про подальший перебіг питання щодо зазначеного позову та своєчасно ознайомлюватись з відповідними судовими рішеннями суду першої інстанції в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Стаття 202 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причини неявки або така неявка є повторною.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов. Враховуючи, що про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати всі витребувані та додаткові документи, в т. ч. заперечення проти позову, які мають значення для розгляду справи по суті.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи викладене, а також те, що матеріали справи містять достатньо документів для його вирішення по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача.

В судовому засіданні 24.06.2019 представником позивача підтримано позовні вимоги у повному обсязі.

Позивачем 24.06.2019 подано клопотання про залучення доказів, а саме витягу з Реєстру складських документів на зерно від 19.06.2019 № 14429.

Суд враховує, що до матеріалів справи було залучено витяг з Реєстру складських документів на зерно від 29.05.2019 № 14348, тому витяг з Реєстру від 19.06.2019 не є новим доказом, а підтверджує знаходження зерна на складі станом на дату, наближену до дня засідання, тому приймається судом до розгляду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши в засіданні суду докази у справі, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

19.10.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Долинський комбікормовий завод" (далі - Зерновий склад) та Фермерським господарством "МАК" (далі - Поклажодавець) укладено Договір №64 складського зберігання, приймання, сушіння, очищення та відпуску зерна (далі - Договір) (а.с. 35-38), відповідно до пункту 1.1. якого Поклажодавець передає нищевказані сільськогосподарські культури, вказані у відповідному додатку до Договору, врожаю 2018 року надалі - "Зерно", а Зерновий склад приймає на відповідальне зберігання у знеособленому виді у передбаченому законодавством України порядку та на умовах цього Договору. Зерновий склад також надає Поклажодавцю послуги з метою недопущення псування та втрати якості зерна, у тому числі, але не обмежуючись, наданням у разі необхідності послуг з очистки та сушки зерна.

Кількість, залікова якість, обмежувальні кондиції зерна, вартість послуг, термін зберігання та інші особливі умови визначаються сторонами у Додатках до цього Договору (пункт 1.2. Договору).

Згідно пункту 2.6. Договору вид, кількість та якість прийнятого на зберігання Зерна зазначається у відповідному складському документі (складська квитанція, просте чи подвійне складське свідоцтво).

Відповідно до пункту 4.1.4. Договору Зерновий склад видає зерно на вимогу поклажодавця, здійснює відвантаження зерна в надані поклажодавцем транспортні засоби (залізничні вагони чи автотранспорт).

Розрахунки за надані послуги проводяться в грошовій формі ( в гривнях) з урахуванням податку на додану вартість. Розрахунки проводяться шляхом банківського переказу на поточний рахунок зернового складу або внесення готівки в касу зернового складу (пункт 5.1. Договору).

Пунктом 5.2. Договору передбачено, що надані зерновим складом послуги оплачуються поклажодавцем в українських гривнях у відповідності з тарифами визначеними відповідно до п. 1.2. Договору. Обсяг наданих послуг із сушки та очищення зерна визначається як позитивна різниця між фактичною якістю зерна, визначеною при передачі на зберігання, та заліковою якістю зерна, встановленою у відповідному додатку згідно п.1.2. Договору.

Строк зберігання зерна - до 10 липня 2019 року. Відлік строку зберігання починається з дня передачі зерна зерновому складу на зберігання, а при переоформленні зерна - з дня зарахування зерна на особовий рахунок поклажодавця і закінчується в день відвантаження або переоформлення зерна включно, а в частині розрахунків, в тому числі за фактично надані послуги, - до їх повного виконання (п.7.1. Договору).

Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.

Відповідно до Додатку №1 від 19.10.2018 (а.с. 39) сторони домовились про прийомку, сушку, очистку, зберігання, переоформлення та/чи відвантаження наступної культури (виду зерна) на викладених в цьому договорі умовах:

Культура: соняшник

Граничний обсяг поставки, МТ: 100

Спосіб поставки: п/о, а/т

Початок періоду прийомки: 19 жовтня 2018

Закінчення періоду прийомки: 1 липня 2019

Гриначний термін зберігання: 10 липня 2019

Спосіб зберігання: знеособлений

Товариством з обмеженою відповідальністю "Долинський комбікормовий завод" прийнято на зберігання 67,020 тонн соняшнику, що підтверджується товарно-транспортними накладними: №849501 від 24.05.2018, № 849502 від 24.10.2018, №849503 від 24.10.2018 (а.с. 16-18).

За твердженням позивача, сторони щороку укладали ідентичні договори складського зберігання, приймання, сушіння, очищення та відпуску зерна. За такими правочинами зерно приймалось на зберігання виключно за товарно-транспортними накладними. За вказаними договорами Зерновий склад кожного року в кінці терміну зберігання здійснював викуп усієї кількості зерна, при цьому послуги за зберігання Поклажодавцю ніколи не виставлялись.

Згідно інформації, повідомленої представником позивача у судовому засіданні 24.06.2019, в березні 2019 позивачу стало відомо про те, що Зерновий склад не має достатньої кількості зерна, яке було прийнято на зберігання від суб`єктів господарювання, в тому числі від Фермерського господарства "МАК".

Крім того, після порушення провадження у даній справі позивачу стало відомо, що відкрито відповідне кримінальне провадження, яке зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань від 28.03.2019 за №420190000000000681 за статтями розтрата, з якого вбачається, що відносно посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинський комбікормовий завод" порушено кримінальне провадження за ст. 191 Кримінального кодексу України.

Крім того, 07.05.2019 слідчим суддею Шевченківського районного суду міста Києва по справі №761/18262/19 постановлено ухвалу про накладення арешту на земельну ділянку, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Долинський комбікормовий завод" у зв`язку з невиконанням ним обов`язків щодо зберігання зерна іншого контрагента та відсутністю зерна на зберіганні.

У зв`язку з чим, 28.03.2019 позивачем подано відповідачу Заяву на отримання переданого на зберігання зерна (а.с. 20), відповідно до якої останній просив починаючи з 11 дня з моменту отримання даної Заяви, у відповідності до п. 4.2.5. Договору передати отримане на зберігання зерно:

- 11 день - соняшник, кількістю 30,0 тонн, вид транспорту - автомобільний транспорт;

- 12 день - соняшник, кількістю 37,020 тонн, вид транспорту - автомобільний транспорт.

Дана заява отримана особисто директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинський комбікормовий завод" Черкун М.І. 28.03.2019, про що свідчить відповідна відмітка останнього на заяві (а.с. 20).

Проте, відповідачем відповіді на вищевказану заяву не надано та не розпочато видачу зерна Поклажодавцеві.

12.04.2019 Фермерське господарство "МАК" звернулось до відповідача з вимогою про сплату грошових коштів за нестачу зерна (а.с. 19), відповідно до якої просило протягом 10 календарних днів перерахувати грошові кошти за спричинені збитки, які завдані внаслідок нестачі (відсутність, пошкодження зерна). Дана вимога була отримана відповідачем 12.04.2019 про що свідчить відмітка останнього на вимозі.

Господарський суд враховує, що Заява на отримання переданого на зберігання зерна від 28.03.2019 та Вимога про сплату грошових коштів за нестачу зерна від 12.04.2019 подана на бланках Приватного сільськогосподарського підприємства "Димитрово". Проте, вищевказані документи підписані головою Фермерського господарства "МАК" Середенко М.Б. та на них міститься печатка Фермерського господарства "МАК". У зв`язку з чим господарський суд вважає вище зазначенні документи належними доказами та приймає їх до розгляду.

Відповідач збитки, заподіянні внаслідок нестачі зерна, позивачу не відшкодував, у зв`язку з чим останній звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Як слідує з викладеного, спір у даній справі виник з приводу не повернення відповідачем (зерновим складом) прийнятого зерна на користь його володільця, а відтак спірні правовідносини підпадають під правове регулювання Глави 66 Цивільного кодексу України та Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні".

Відповідно до ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов`язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому.

У відповідності до ч. 1 ст. 957 Цивільного кодексу України за договором складського зберігання товарний склад зобов`язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності.

За змістом ч. 1 ст. 961 Цивільного кодексу України товарний склад на підтвердження прийняття товару видає один із таких складських документів: складську квитанцію; просте складське свідоцтво; подвійне складське свідоцтво.

Законом України "Про зерно та ринок зерна в Україні" визначено, що зберігання зерна - це комплекс заходів, які включають приймання, доробку, зберігання та відвантаження зерна.

Статтею 37 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" передбачено, що зерновий склад на підтвердження прийняття зерна видає один із таких документів: подвійне складське свідоцтво; просте складське свідоцтво; складську квитанцію. Складський документ на зерно виписується після передачі зерна на зберігання не пізніше наступного робочого дня. На вимогу особи, яка здала зерно на зберігання, зерновий склад зобов`язаний виписувати окремі складські документи на зерно на будь-які частини зданого на зберігання зерна. Нові складські документи на зерно видаються в обмін на раніше виписані.

Згідно пункту 24 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" визначено, що складські документи на зерно - товаророзпорядчі документи, що видаються зерновим складом власнику зерна як підтвердження прийняття зерна на зберігання та посвідчення наявності зерна і зобов`язання зернового складу повернути його володільцеві такого документа.

Згідно зі ст. 43 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" якщо зерновий склад приймає зерно на зберігання без видачі простого або подвійного складського свідоцтва, то для підтвердження прийняття зерна на зберігання він повинен видати складську квитанцію. Істотні дані складської квитанції встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 46 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" після видачі зерна володільцям складських документів на зерно зернові склади повинні погасити прийняті складські документи на зерно шляхом відмітки на складському документі - "погашено". Погашені складські документи на зерно в повторний обіг не допускаються і виключаються з реєстру складських документів на зерно, про що робиться відповідний запис. Погашені складські документи зберігаються зерновим складом протягом трьох років.

Отже, положеннями Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" визначено чіткий перелік документів, якими підтверджується факт прийняття зерна зерновим складом. До них належать: подвійне складське свідоцтво, просте складське свідоцтво та складська квитанція. При цьому, з положень ст. 46 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" слідує, що після повернення зерна володільцям складських документів на зерно обов`язок погашення прийнятих складських документів на зерно (шляхом відмітки на складському документі - "погашено") покладається саме на зерновий склад.

Позивачем вказано, що складські квитанції на зерно йому не видавались.

Разом з тим, згідно витягу з Реєстру складських документів на зерно №14429 від 19.06.2019, виданого Державним підприємством "Держреєстри України", засвідчено, що за даними основного реєстру ФГ "МАК", станом на 19.06.2019, зберігає на ТОВ "Долинський комбікормовий завод" за адресою: 28500, Кіровоградська область, м. Долинська, вул.. Чумацький шлях, буд.1, 1-А, зерно згідно договору складського зберігання від 19.10.2018 №64. У витягу зазначено наступну інформацію про зерно: соняшник (клас відсутній) в заліковій вазі 67020 кг, термін зберігання до 10.07.2019. На зерно видано наступні документи, власниками яких зазначено ФГ "МАК": складська квитанція: АЧ865367 поточний номер у реєстрі зернового складу 22907.

Позивачем зазначено, що передано на зберігання відповідачу 67,020 тонн соняшнику.

Досліджуючи докази, на які позивач посилається як на підтвердження зберігання відповідачем соняшника у кількості 67,020 тонн, суд зазначає, що за приписами ст. 45 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" зернові склади ведуть реєстр складських документів на зерно. Вимоги до реєстру складських документів на зерно та порядок його ведення визначаються Кабінетом Міністрів України.

За змістом п. 1.2. Порядку ведення реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2004 №1569 (надалі - Порядок), основний реєстр складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання (далі - Реєстр), - електронна база даних, що формується на основі реєстрів, які ведуться на зернових складах, що містить відомості про зерно (заставне зерно), прийняте зерновими складами на зберігання у визначеному обсязі й до визначеного строку, та про видані ними складські документи на зерно та про держателів таких документів; адміністратор Реєстру - державне підприємство "Держреєстри України", що здійснює створення Реєстру, забезпечує його функціонування, технічне, технологічне та програмне забезпечення ведення Реєстру, відповідає за збереження відомостей та захист від несанкціонованого доступу до Реєстру та від руйнування, має повний прямий доступ до структури єдиної комп`ютерної бази Реєстру, здійснює замовлення, облік, постачання і контроль за використанням реєстраторами бланків складських документів на зерно, бланків витягів з Реєстру, технічне навчання реєстраторів, здійснює інформаційно-довідкове обслуговування Реєстру та виконує інші функції, передбачені цим Порядком; реєстр зернового складу - база даних, що містить відомості про зерно (заставне зерно), що прийняте зерновим складом на зберігання у визначеному обсязі й до визначеного строку, про видані ним складські документи на зерно та про володарів таких документів. Реєстр зернового складу ведеться у двох формах: електронна база даних, яка є складовою частиною Реєстру, та на паперових носіях (Книга реєстрації).

Відповідно до п. 2.2. Порядку, при заповненні обов`язкових реквізитів складського документа на зерно (заставне зерно) (далі - складський документ) у реєстр зернового складу (в електронному вигляді) вносяться відомості з присвоєнням їм порядкового номера про складський документ та зерно, на яке такий документ було виписано.

Підпунктом 2.5.4 розділу 2 Положення визначено, що зерновий склад щоденно надсилає державному підприємству "Держреєстри України" дані в електронному вигляді в порядку, визначеному Міністерством аграрної політики України, відомості про видані та погашені зерновим складом протягом попереднього робочого дня складські документи на зерно.

Відомості про погашення складської квитанції АЧ865367 у Реєстрі складських документів на зерно відсутні.

Оскільки Реєстр складських документів на зерно є електронною базою даних, що формується на основі інформації реєстрів, які ведуться на зернових складах, і у згаданому реєстрі міститься інформація про наявність непогашеної складської квитанції, виданої відповідачем позивачу на підтвердження прийняття соняшника заліковою вагою 67020 кг, суд вважає доведеними твердження позивача про те, що станом на момент розгляду справи передане зерно вагою 67020 кг повернуто позивачу не було.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 938 Цивільного кодексу України зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Одночасно положення ст. 953 Цивільного кодексу України встановлено, що зберігач зобов`язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

За приписами ст. 35 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" зерновий склад зобов`язаний за першою вимогою володільця складського документа повернути зерно, навіть якщо передбачений договором складського зберігання строк його зберігання ще не закінчився.

Отже, згідно наведених законодавчих норм у відповідача наявний обов`язок повернути зерно зі зберігання за вимогою позивача, навіть якщо строк зберігання такого зерна не закінчився.

Як свідчать обставини справи, позивач звертався до відповідача з заявою на отримання переданого на зберігання зерна, що знаходиться на зберіганні за договором № 64 від 19.10.2018. Проте, як зазначає позивач, на теперішній час відвантаження зерна відповідачем не здійснено.

Правовою підставою позову є норми статті 22 Цивільного кодексу України. Так, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі (реальні збитки). Аналогічними по суті є положення статей 224, 225 Господарського кодексу України. Зокрема, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Для можливості застосування такого виду майнової відповідальності як відшкодування збитків, необхідним є встановлення повного складу цивільного правопорушення до елементів якого належать протиправність поведінки, завдання збитків, причинний зв`язок, вина.

Відповідно до пункту 1.4. Договору право власності на Зерно до складу не переходить. Склад не має права розпоряджатися зерном або його частиною Поклажедавця.

Відповідно до частини 1 статті 942 Цивільного кодексу України зберігач зобов`язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Договором передбачено обов`язок Зернового складу видати зерно на вимогу поклажодавця, здійснити відвантаження зерна в надані поклажодавцем транспортні засоби (п. 4.1.4. Договору).

Частинами 1 та 2 статті 949 Цивільного кодексу України встановлено, що зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Судом встановлено, що відповідач не виконав вимог законодавства щодо збереження переданого на зберігання зерна, що свідчить про наявність такого елемента складу цивільного правопорушення, як протиправність поведінки.

Відповідно до частини 1 статті 950 Цивільного кодексу України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Положення аналогічного змісту містяться в частині 1 статті 33 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні". Зокрема, за втрату, нестачу чи пошкодження зерна, прийнятого на зберігання, зерновий склад несе відповідальність на підставах, передбачених законодавством.

Згідно зі статтею 951 Цивільного кодексу України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість. Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості. Аналогічні положення передбачені статтею 34 Закону України "Про зерно та ринок зерна". Так, збитки, завдані поклажодавцеві втратою, нестачею чи пошкодженням зерна, відшкодовуються зерновим складом: за втрату та нестачу зерна у розмірі вартості втраченого або такого, що його не вистачає, зерна; за пошкодження зерна - у розмірі суми, на яку знизилася його вартість.

Позивач передав на зберігання 67020 кг соняшника, натомість відповідач не повернув йому передане зерно, внаслідок його втрати. Таким чином, суд робить висновок про завдання Фермерському господарству "МАК" реальних збитків, які полягають у втраті переданого на зберігання соняшника.

Відповідно до частини 2 статті 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем нараховано відповідачу збитки, станом на дату подання позову до суду, у розмірі 703 710,00 грн.

Відповідно до пункту 6.3. Договору у разі пошкодження, зниження якості зерна (або його частини), якщо таке сталось в результаті порушення зерновим складом правил зберігання, зерновий склад відшкодовує поклажодавцеві збитки в розмірі суми, на яку знизилася його вартість. Вартість зерна для цілей цього договору визначається виходячи з ринкової ціни згідно даних Української аграрної біржи на дату пред`явлення рекламацій.

Однак, за твердженням позивача сайт Української аграрної біржі відсутній, у зв`язку з чим при нарахуванні збитків позивачем враховувалась вартість соняшника, зазначена на сайті Graine Тrade Електронна зернова біржа України https://graintrade.com.ua/indeksCen/sonyashnik, яка станом на 24.04.2019 по Черкаській області становила 10 500,00 грн.

Разом з тим, відповідно до Експертного висновку В-413 від 03.06.2019 Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати (а.с. 34), ринкова вартість соняшника станом на 25.04.2019 становить 10 200,00 - 10 580,00 грн за тонну.

Позивачем не надано доказів, застосування вартості соняшника у розмірі більше ніж 10 200,00 грн за тонну. Крім того, в матеріалах справи відсутня інформація про якісні показники переданого на зберігання соняшника. А тому господарський суд вважає за необхідне застосувати найменшу ціну соняшника, визначену у експертному висновку, у розмірі 10 200,00 грн.

Отже, розмір збитків, заподіяних позивачу внаслідок не збереження відповідачем соняшника становить 683 604,00 грн (67, 020 тонн х 10 200,00 грн).

Враховуючи те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Долинський комбікормовий завод" порушено його обов`язок із забезпечення схоронності переданого на зберігання соняшника, така поведінка призвела до неможливості виконання ним взятих на себе зобов`язань та втрати товару.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Як уже зазначалося, відповідач не наводив жодних доводів та не подавав доказів, які б підтверджували відсутність вини Зернового складу у завданні шкоди, а тому суд вважає встановленим і цей елемент складу цивільного правопорушення.

Враховуючи вищезазначене та встановлення повного складу цивільного правопорушення (протиправність, збитки, причинний зв`язок, вина), господарський суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги Фермерського господарства "МАК" та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинський комбікормовий завод" 683 604,00 грн. реальних збитків. В задоволенні решти позову господарський суд відмовляє.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позивних вимог.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 231, 233, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Долинський комбікормовий завод" (28500, Кіровоградська область, Долинський район, м. Долинська, вул. Чумацький Шлях, буд. 1, ідентифікаційний код 34201037) на користь Фермерського господарства "МАК" (28610, Кіровоградська область, Устинівський район, с. Новоігорівка, ідентифікаційний код 23683007) грошові кошти в розмірі 683 604,00 грн, а також 10 254,06 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 27.06.2019.

Суддя В.Г. Кабакова