Рішення № 82671303, 24.06.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.06.2019Справа № 910/5148/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 70-А; ідентифікаційний код: 20033533)

до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, буд. 17, літ. А; ідентифікаційний код: 21626809)

про стягнення 25751,40 грн.

без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

19.04.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» з вимогами до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» про стягнення 25751,40 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм законодавства України та умов договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності не виконав обов`язок щодо виплати страхового відшкодування, у зв`язку із завданням шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну власника автотранспортного засобу Toyota, державний номер НОМЕР_1 , водієм транспортного засобу Шкода, державний номер НОМЕР_2 , цивільно-правова відповідальність власника якого застрахована відповідачем відповідно до Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АМ/002678461, та право вимоги за якою перейшло до позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2019 відкрито провадження у справі №910/5148/19, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористався.

При цьому, про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/5148/19 відповідач повідомлявся належним чином за адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, буд. 17, літ. А), що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103050657616, з якого вбачається, що ухвала суду про відкриття провадження у справі №910/5148/19 була отримана відповідачем 06.05.2019.

За таких обставин, відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/5148/19.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Довідки про дорожньо-транспортну пригоду №3018187480364983, виданої Управлінням патрульної поліції у м. Києві, та постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 04.09.2018 у справі №761/26248/18, яка набрала законної сили, встановлено, що 04.07.2018 ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Шкода, державний номер НОМЕР_2 , порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху України, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем Toyota, державний номер НОМЕР_1 , що призвело до пошкодження вказаних транспортних засобів.

Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

16.01.2018 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Уніка» (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник, вигодонабувач) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту «Каско» №011101/4605/0000041, яким передбачено страхування майнових інтересів страхувальника, пов`язаних з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом Toyota, державний номер НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 1.2.7 Договору добровільного страхування №011101/4605/0000041 від 16.01.2018 строк його дії встановлено з 17.01.2018 по 16.01.2019.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У відповідності до частини 1 статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до Звіту про оцінку КТЗ №04-15/07 від 15.07.2018, складеного суб`єктом оціночної діяльності - Фізичною особою-підприємцем Кулішем О.В. (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №714/17 від 08.07.2017), вартість відновлювального ремонту автомобіля Toyota, державний номер НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (Ез = 0,6243) становить 25751,40 грн.

Згідно з страховим актом №00264825 від 26.09.2018, складеним Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Уніка», розмір страхового відшкодування за Договором добровільного страхування №011101/4605/0000041 від 16.01.2018 становить 27218,26 грн.

Судом встановлено, що на підстав поданої страхувальником за Договором добровільного страхування №011101/4605/0000041 від 16.01.2018 заяви на виплату страхового відшкодування позивачем 28.09.2018 було виплачено страхове відшкодування за вказаним договором добровільного страхування у розмірі 27218,26 грн., що підтверджується платіжним дорученням №045413 від 28.09.2018 на суму 27218,26 грн.

Судом встановлено, що станом на дату ДТП (04.07.2018) цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Шкода, державний номер НОМЕР_2 , була застрахована Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «Омега» на підставі Полісу АМ/002678461 (ліміт по майну - 100000,00 грн., франшизи - 0,00 грн.) - відповідно до інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ, долученої позивачем до позовної заяви.

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою на виплату страхового відшкодування за Полісом АМ/002678461, яка була отримана відповідачем 10.10.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0100165595070.

З огляду на те, що відповідач не виплатив позивачу страхове відшкодування за Полісом АМ/002678461, звертаючись з даним позовом до суду, позивач просить суд стягнути з відповідача страхове відшкодування у сумі 25751,40 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Нормами статті 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У відповідності до пункту 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до частини 2 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У зв`язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику за Договором добровільного страхування, позивач набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Так як цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Шкода, державний номер НОМЕР_2 , станом на дату ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «Омега» за Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АМ/002678461, відповідно до положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язок щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП водієм транспортного засобу Шкода, державний номер НОМЕР_2 , власнику транспортного засобу Toyota, державний номер НОМЕР_1 , покладається на відповідача (в межах страхової суми та за вирахуванням франшизи за Полісом АМ/002678461).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов`язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Відповідно до п. п. д) п. 1.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 р. N 142/5/2092 (далі - Методика) Методика застосовується з метою, зокрема, визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ.

При цьому суд зазначає, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, у якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, яку необхідно витратити на відновлення транспортного засобу.

Однак, з огляду на те, що в наданому позивачем Звіті про оцінку КТЗ №04-15/07 від 15.07.2018, складеному суб`єктом оціночної діяльності - Фізичною особою-підприємцем Кулішем О.В. (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №714/17 від 08.07.2017), встановлено коефіцієнт фізичного зносу (Ез = 0,6243), суд зазначає, що врахування даного Звіту для визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля Toyota, державний номер НОМЕР_1 , є обов`язковим, так як відповідач несе відповідальність за шкоду, заподіяну його страхувальником у межах вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів») та, відповідно, розмір страхового відшкодування за Полісом АМ/002678461 обмежується даною вартістю.

Таким чином, єдиним належним та допустимим доказом вартості відновлювального ремонту автомобіля Toyota, державний номер НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, у даному випадку є Звіт про оцінку КТЗ №04-15/07 від 15.07.2018, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля Toyota, державний номер НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (Ез = 0,6243) становить 25751,40 грн.

При цьому, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі №3-1304гс16, відповідач як страховик відповідальності винної у ДТП особи на підставі спеціальної норми статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснює відшкодування витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно з пунктом 12.1. статті 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Як встановлено судом, розмір франшизи за Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АМ/002678461 становить 0 грн. 00 коп., а ліміт відповідальності за шкоду, завдану майну, становить 100000 грн. 00 коп.

З урахуванням того, що до позивача переходить право вимоги щодо виплати страхового відшкодування за Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АМ/002678461 у межах фактично здійснених ним витрат (сума страхового відшкодування за договором добровільного страхування - 27218,26 грн.), в межах вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Toyota, державний номер НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу Ез = 0,6243 (25751,40 грн) та беручи до уваги розмір франшизи за Полісом АМ/002678461, що становить 0,00 грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» страхового відшкодування у розмірі 25751,40 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у зв`язку з задоволення позову у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 129, ч. 2 ст. 178, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, буд. 17, літ. А; ідентифікаційний код: 21626809) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 70-А; ідентифікаційний код: 20033533) страхове відшкодування у розмірі 25751 (двадцять п`ять тисяч сімсот п`ятдесят одна) грн. 40 коп. та судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 24.06.2019

Суддя Д.О. Баранов