Рішення № 82670980, 18.06.2019, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.06.2019 Справа № 905/343/19

Позивач: Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (49038, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108)

до відповідача: Державного підприємства "Артемсіль", (84545, Донецька область, Бахмутський район, м. Соледар, вул. Чкалова, 1-А)

предмет позову: стягнення неустойки у сумі 15 545,00грн.

підстави позову: перевантаження вагону понад вантажопідйомність (неправильне зазначення у залізничній накладній №51508018 маси вантажу)

Суддя Матюхін В.І.

Секретар судового засідання Гайдар М.А.

Представники:

позивача: не з`явився;

відповідача: не з`явився.

Акціонерним товариством «Українська залізниця» подано позов про стягнення з Державного підприємства «Артемсіль» 15 545,00грн. неустойки за перевантаження вагону понад вантажопідйомність (неправильне зазначення у залізничній накладній СМГС №51508018 маси вантажу за відправкою Шевченко Української залізниці - Замость (Польща), вагон №65292039).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на наступне:

- у серпні 2018 року зі станції Шевченко Донецької залізниці (УЗ) Державне підприємство «Артемсіль» здійснило відправлення вагону №65292039 (надалі-вагон) згідно накладної СМГС №51508018 на станцію Замость ПКП, одержувач вантажу - Wojciech Pasich PPHU «Wojtex»;

- перевезення вантажу здійснювалося залізницями України та Польщі, які є учасницями Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМЗВС), тому до спірних правовідносин, які виникли між сторонами, повинні застосовуватися правила цієї Угоди;

- § 1 ст. 23 УМЗВС встановлено, що «перевозчик имеет право проверить, соблюдены ли отправителем условия перевозки и соответствует ли отправка сведениям, указанным отправителем в накладной. Проверка производится в порядке, установленном национальным законодательством»;

- відповідно до статті 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевіряти правильність відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній;

- по прибутті вагону на станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, при переважуванні на вагонних вагах було виявлено, що маса вантажу, зазначена у накладній, не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні, про що було складено комерційний акт №450003/200 від 03.09.2018;

- перевіркою виявлено, що в накладній №51508018 у вагоні №65292039 маса вантажу вказана 69 000 кг., а у дійсності маса вантажу становила 74 900 кг, що на 5 900 кг більше, ніж вказано у накладній та на 5 900 кг більше, ніж вантажопідйомність вагону;

- § 1 статті 29 УМЗВС встановлено, що «перевозчик составляет коммерческий акт, если при проверке груза во время его перевозки или выдачи констатирует:

1) несоответствие наименования, массы или количества мест груза сведениям, указанным в накладной;

- за результатами переважування вагону з вантажем відповідно до вимог УМЗВС був складений комерційний акт № 450003/200 від 03.09.2018р.;

- згідно акту загальної форми №13/СМГС/Ваги, надлишок вантажу вагою 5 900 кг було відвантажено і вивезено власним транспортом вантажовідправника МАЗ №АЕ7750АС;

- § 3 ст. 16 УМЗВС визначено, що «отправитель уплачивает перевозчику неустойку, если после заключения договора перевозки перевозчик обнаруживает неправильность, неточность или неполноту указанных отправителем в накладной сведений и заявлений и при этом устанавливает, что при погрузке груза отправителем был допущен перегруз вагона сверх его грузоподъемности (п.3);

Неустойка по пункту 3 настоящего параграфа взыскивается в соответствии с предписаниями статьи 31 «Уплата провозных платежей и неустоек» в пятикратном размере ПРОВОЗНОЙ платы за перевозку излишка массы груза, причитающейся перевозчику, обнаружившему этот излишек.

Предусмотренные настоящим параграфом неустойки перевозчик вправе взыскивать независимо от возмещения возможного ущерба и других неустоек, уплачиваемых отправителем или получателем в соответствии с условиями настоящего Соглашения.»;

- згідно § 5 ст. 31 УМЗВС: «провозные платежи и неустойки уплачиваются перевозчику в порядке, предусмотренном национальным законодательством государства, в котором производится оплата»;

- розрахунок провізної плати здійснений на підставі Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги та Коефіцієнтів, що застосовуються до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги (затв. наказом №317 від 26.03.2009 Міністерства транспорту та зв`язку України та зареєстровано в Мін`юсті 15.04.2009 за N340/16356);

- для вантажів, що перевозяться на відстань 325 км із масою 5 900 кг застосовується ставка - 2 637, коефіцієнт для вантажів із кодом вантажу згідно з Єдиною тарифно-статистичною номенклатурою вантажів 531 складає 1,179, таким чином, провізна плата становить: 2 637 х 1,179 = 3 109,00грн., а неустойка 15 545,00 грн. із розрахунку: 3 109,00 х 5, де 3 109,00 - провізна плата за надлишок 5 900 кг у вагоні №65292039 від станції Шевченко Донецької залізниці до проміжної станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, 5 - кількість провізних плат;

- сума неустойки за перевантаження вагону понад вантажопідйомність складає 15 545,00 грн.

Ухвалою від 19.02.2019р. господарським судом відкрите провадження у справі і:

- за клопотанням позивача вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження;

- встановлено відповідачеві строк для подання заяви з запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до 07.03.2019.

Відповідно до цієї ухвали відповідач у строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше 09-40год. 14.03.2019 мав право надати (надіслати):

· суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову;

· позивачеві - копію відзиву та доданих до нього документів.

Також, із урахуванням вимог ст.ст.166, 167, 251 ГПК України судом встановлено:

· позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 3-х календарних днів з дня отримання відзиву;

· відповідачу строк для подання заперечення на відповідь - протягом 3-х календарних днів з дня отримання відповіді.

07.03.2019р. до господарського суду Донецької області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він позов не визнав з посиланням, зокрема на наступне:

- порушень при зважуванні вантажу та відвантаженні продукції відповідачем не допущено, а позивачем ці порушення не виявлені та не доведені, так як завантаження вагону № 65292039 проводилось 30 серпня 2018 р. згідно накладної СМГС № 51508018 на під`їзній колії ДП "Артемсіль" на технічно справних, які пройшли перевірку і контроль придатності, залізничних вагах марки ВЕТ-150В2-02, заводський номер № 836, які відповідно до «Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України» від 31.07.2012 р. № 442 передані на облік ПАТ «Укрзалізниці» (реєстраційний № 014);

- завантажений вагон був оглянутий прийомоздавальником станції Шевченко і без зауважень прийнятий до перевезення;

- складений залізницею комерційний акт № 450003/200 має відступ від встановленого порядку складання актів, а саме:

1) Відповідно до ст.35.2 розділу 7 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі СМГС) комерційний акт підписується представниками перевізника та представником отримувача вантажу, якщо брав участь при перевірці вантажу, але чітко не сформульовано ким саме. Згідно ст. 5 СМГС при відсутності відповідних положень у цій Угоді застосовується національне законодавство тієї Сторони, в якій правомочна особа реалізує свої права. Пунктом 10 «Правил складання актів» передбачено, що «комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці».

На порушення п.10 Правил складання актів комерційний акт № 450003/200 підписаний лише двома особами, а саме, начальником станції Цап Дмитром та комерційним агентом Кузьмич Тетяною. Як вбачається з розділу 15 комерційного акту при перевантаженні вагону також був присутній прийомоздавальник ОСОБА_1 , підпис якої в акті відсутній.

2) Залізницею допущене порушення щодо дати складання комерційного акту, у зв`язку з чим він не є належним доказом.

Вагон прибув на станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці 01.09.2018 р. Згідно телеграми станції відправлення Лиман Донецької залізниці ДП «Артемсіль» було повідомлено про затримку оспорюваного вагону лише 04.09.2018 р. о 08:28 годині. В телеграмі повідомлено підприємство про те, що вагон затриманий для відвантаження надлишку. Після отримання телеграми, комісія в складі головного метролога Клімчука С .М., провідного юрисконсульта Архіпової В . О., майстра ДПНС Балдіна С.В. виїхала для проведення контрольного переважування вагону № 65292039. Вищевказані члени комісії прибули 05.09.2018 р. на станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці для комісійного зважування вагона о 10:00 годині. Однак, начальник станції Цап Дмитро Миколайович повідомив, що переважити вагон немає можливості через чергову повірку ваг станції. Присутність членів комісії ДП "Артемсіль" підтверджується посвідченнями про відрядження з відмітками про прибуття та вибуття зі станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці.

06.09.2018 члени комісії повторно звернулися з проханням про комісійне зважування вагона до комерційного агента Кузьмич Тетяни о 09:00 год., яка повідомила, що в даний момент приступити до переважування не можливо у зв`язку з великою завантаженістю роботи ваг. Протягом всього часу з 05.09.2018 р. 10:00 год. до 06.09.2018 р. 12:16 год., працівники ДП "Артемсіль" не мали можливості приступити до переважування вагону для засвідчення і перевірки дійсної маси вантажу.

При неодноразовому зверненню з 05.09.2018 р. по 06.09.2018 р. до начальника станції Цап Д.М. з проханням надати для ознайомлення комерційний акт, акт загальної форми та паспорт на ваги, запитувані документи надані не були на підставі їх відсутності. Як виявилося, після отримання підприємством комерційного акту з позовною заявою, датою складання комерційного акту є 03.09.2018 р.

На думку відповідача, до 06.09.2018 р. комерційний акт за № 450003/200 складений не був, що є грубим порушення п. 4 Правил складання актів, де сказано: «У разі неможливості скласти комерційний акт в указані терміни, вони складаються у всіх випадках не пізніше наступної доби», а оскаржуваний вагон прибув на станцію Нижньодніпровськ- Вузол 01.09.2018 р.

3) 06.09.2018 р. о 12:16 год. представникам комісії ДП «Артемсіль» нарешті надали можливість взяти участь у зважуванні вагону № 65292039. На відміну від результатів зважування вагона станцією Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, які були вказані в телеграмі, надісланої на адресу ДП "Артемсіль" 04.09.2018 р., склали - нетто 74900 кг, брутто 98600 кг, однак результати після контрольного переважування вагона 06.09.2018р. склали - нетто 76050 кг, брутто 99750 кг. Різниця виявилася в 1150 кг. Після проведення зважування, працівники станції, а саме комерційний агент Кузьміч Тетяна , відмовилася надати протокол зважування та ознайомити комісію підприємства з записами технічного паспорту ваг через їх відсутність, у зв`язку з чим встановити факт справності ваг на той момент не виявилося можливим.

При візуальному огляді ваг інв. № 2490411000291, на яких проводилася переважування оспорюваного вагона, були виявлені зазори стиків ваг і під`їзних шляхів більше 5 мм, які виявилися більше допустимих. Крім того, рейки з боку під`їзних шляхів мають наплавлення, виконані зварюванням для часткового усунення уступів, що є порушенням п. 3.44 "Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України" від 31.07.2012 р. № 442 (далі «Інструкція»), де сказано: «не допускається заїзд на платформні вагонні ваги з боку підхідних колій, якщо зазор у стиках рейок колій перед вагонними вагами і рейок на платформах вагонних ваг перевищує 15 мм, вертикальний чи горизонтальний уступ становить більше 5 мм, торці рейок відрізані, отвори в рейках зроблені газополум`яним способом або є інші несправності, які загрожують безпеці руху». Ці невідповідності зафіксовані в акті № 1 від 06.09.2018 р., складеному комісією ДП "Артемсіль", підписувати який начальник станції Цап Д.Н. відмовився.

4) Невідповідність ваг вимогам «Інструкції», різниця в визначенні маси вагону, а також поведінка працівників станції свідчить про наявність технічної несправності ваг.

На несправність ваг вказує ще один факт. В технічному паспорті ваг ВВЕТ-150-ТД.1-ЕП.2-ДП-С, зав. № 032, per. № 14 зроблено запис про позачергове проведення огляду- перевірки. «Інструкцією» проведення такого виду обслуговування не передбачено. Очевидно, зважаючи на різницю в визначені маси вагону, було проведене приховане усунення несправності (ремонту) ваг в порушення п.5.15 «Інструкції».

Якщо припустити, що комерційний акт № 450003/200 було складено 03.09.2018р., тобто у будь якому випадку до усунення несправності ваг згідно з записом, зробленим 05.09.2018 р. в технічному паспорті засобу ваговимірювальної техніки № 14.

5) Відповідно до п. 1.1 «Інструкції про взаємодію посадових осіб митних органів, що здійснюють митні процедури з товарами (вантажами), переміщуваними залізничними вантажними поїздами, і працівників залізниць України» (далі Інструкція), затвердженої наказом Державної митної служби Міністерства транспорту та зв`язку від 18.09.2008 року № 1019/1143, її розроблено з метою узгодження дій посадових осіб митних органів, що здійснюють митні процедури з товарами (вантажами), переміщуваними залізничними вантажними поїздами, і працівників залізниць України, визначення їх прав, функціональних обов`язків і відповідальності.

Положенням пункту 2.16 Інструкції визначено, що працівники залізниць не мають права видавати товари (вантажі), що перебувають під митним контролем, виконувати з ними будь-які операції (навантаження, вивантаження, перевантаження, усунення пошкоджень упаковки, розпакування, упакування, перепакування або зміну ідентифікаційних знаків чи маркування, нанесених на упаковку) без дозволу митниці.

Відповідно до п. 4.4. Інструкції, якщо на шляху прямування вагонів з товарами (вантажами), які перебувають під митним контролем, з`ясовується в результаті перевірки, регламентованої частиною третьою параграфа 2 статті 12 УМВС, невідповідність фактичної ваги товару (вантажу) вазі, зазначеній у перевізних документах, начальник цієї станції письмово повідомляє найближчу митницю (або митний пост), у зоні діяльності якої розташована станція, про виявлену невідповідність і про потребу виконання відповідних дій, а такі вагони підлягають відчепленню.

Згідно п. 4.5 Інструкції після отримання такого повідомлення митниця реєструє його в установленому порядку й направляє посадову особу митниці для митного контролю стану товару (вантажу) шляхом проведення митного огляду товарів (вантажів) відповідно до глави 7 цієї Інструкції.

При цьому відомості щодо дій з перевантаження вантажу, який згідно залізничної накладної перебував під митним контролем, проведені з дозволу митниці, відсутні.

6) Оскільки позовна заява ґрунтується лише на комерційному акті, який не є беззаперечним доказом, а інші доводи в обґрунтування позовних вимог відсутні, відповідач вважає, що позивач не довів невірність зазначення маси вантажу у накладній, та те, що залізницею проведено перевірку щодо правильності зазначених відповідачем відомостей у залізничній накладній від 30.09.2018 року № 51508018 з порушенням чинного законодавства, а саме, без відповідних на вчинення таких дій дозволів, які не надані.

У відзиву відповідач також зазначив, що не заперечує проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідачем в строк для подання відзиву (протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі) подане не було.

На відзив відповідача позивачем надана відповідь, у якій останній зазначив наступне:

1. Щодо приймання залізницею вагону до перевезення.

П. 6.4 ст. 6 СМГС встановлено, що «Груз, перевозимый навалом или насыпью в вагонах открытого типа, перевозчик принимает к перевозке, проверяя равномерность поверхности груза и отсутствие выемок в грузе».

Згідно п.28 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо) приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до п.3.19 роз`яснення Президії Вищого господарського суду України № 04-5/225 від 29.09.2009р.: «Залізниця вправі перевіряти дані, зазначені відправником у залізничній накладній, але не зобов`язана перевіряти масу усіх вантажів, які вона приймає до перевезення. Не має також правового значення оцінка того, чи могла залізниця при прийнятті вантажу до перевезення побачити недовантаження у вагоні, оскільки Статут та Правила перевезення не передбачають визначення маси вантажу «на око». До того ж, різні вантажі мають різну питому вагу та вологість, внаслідок чого маса 70 тон може займати лише третину або половину вагона».

Оскільки, маса вантажу визначалась без .участі працівників залізниці, а сам вантаж було прийнято лише шляхом візуального огляду, то залізниця не могла знати про невідповідність маси вантажу, а тому вантаж відправнику не повертався та не переоформлялися нові перевізні документи.

2. Щодо підписантів комерційного акту.

Додатком 7 до Додатку 1 «Правила перевезення вантажів» до СМГС встановлено зразок комерційного акту, з якого чітко вбачається, хто саме його підписує. Зокрема, комерційний акт СМГС підписує два представника перевізника, перелік посад яких не є вичерпним.

Комерційний акт №450003/200 від 03.09.2018 року підписано начальником станції Дмитром Цапом та АРВ Тетяною Кузьміч .

Оскільки комерційний акт підписано двома представниками перевізника, то вважається, що його складено з дотриманням усіх вимог чинного законодавства.

3. Щодо фотографій, наданих відповідачем

З наданих відповідачем фотографій не можливо встановити дату та місце фотозйомки, в зв`язку з чим вони не можуть вважатись належними доказами по справі

4. Щодо акту відповідача №1.

Акт складено в односторонньому порядку представниками відповідача, він містить відомості, які не підтверджені жодним належними та допустимими доказами, в зв`язку з чим не спростовує факту невідповідності маси вантажу у вагоні. До того ж, в матеріалах справи містяться лист ДП «Артемсіль» та акт № 13/СМГС/Ваги, з яких чітко вбачається, що надлишок вантажу у кількості 5 900кг був відвантажений і вивезений власним транспортом ДП «Артемсіль» - МАЗ № НОМЕР_1 . Тобто, самим відповідачем документально підтверджено факт надлишку вантажу у кількості 5 900кг.

На відповідь позивача відповідачем надані заперечення такого змісту:

1. ДП «Артемсіль» наполягає на тому факті, що комерційний акт № 450003/200 від 03.09.2018 р. має відступ від встановленого порядку складання актів. Твердження підприємства щодо підписантів комерційного акту знайшло своє відображення у відзиві на позовну заяву, де чітко з посиланням на норми права аргументовано, що відповідно до ст. 35.2 розділу 7 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі СМГС) комерційний акт підписується представниками перевізника та представником отримувача вантажу, якщо брав участь при перевірці вантажу, але чітко не сформульовано ким саме. Згідно ст.5 СМГС при відсутності відповідних положень у цій Угоді застосовується національне законодавство тієї сторони, в якій правомочна особа реалізує свої права. Пунктом 10 «Правил складання актів», передбачено, що «комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці». Комерційний акт № 450003/200 підписаний лише двома особами, а саме, начальником станції Цап Дмитром та комерційним агентом Кузьмич Тетяною, у той час як з розділу 15 комерційного акту вбачається, що при перевантаженні вагону також був присутній прийомоздавальник ОСОБА_1 , підпис якої в акті відсутній.

2. Надані докази ДП «Артемсіль» є належними, достовірними, допустимими і достатніми, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. З наданих фото №№ 9, 10, 11 можна встановити номер вагону 65292039 та результати зважування. А посвідчення про відрядження мають дату, коли працівники підприємства знаходилися на території станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці при контрольному переважуванні оспорюваного вагону.

3. Акт № 1 від 06.09.2018 р. складений працівниками ДП «Артемсіль», а саме головним метрологом, провідним юрисконсультом та майстром ППНС, які відповідно до своєї кваліфікації мали змогу встановити та зафіксувати факти про наявність технічної несправності ваг та різницю в визначенні маси вагону, що підтверджується наданою до суду фотозйомкою. Він є одним із належних і допустимих доказів та спростовує факт невідповідності маси вантажу у вагоні.

Також відповідач з посиланням на ч.2 ст.233 Господарського кодексу України, ч. 4 ст. 551 Цивільного кодексу України, ст.42 Господарського процесуального кодексу України заявив клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій до однієї провізної плати - 3 109,00 грн.

В обґрунтування клопотання про зменшення розміру штрафу відповідач посилається на те, що:

- постановою КМУ від 04.03.2015 р. № 83 ДП «Артемсіль» включене в перелік підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави; підприємство має важливе значення для України, забезпечує зайнятість частини населення Донецької області та забезпечує надходження до місцевого бюджету значної суми коштів;

- протягом останніх п`яти років виробничі потужності підприємства знаходяться на території проведення ООС поруч із лінією розмежування; згідно розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року за № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України», місто Соледар відноситься до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася АТО, що значним чином відобразилося на роботі підприємства в цілому та значно вплинуло на чистий прибуток підприємства та відповідно і на перерахування податків і зборів до бюджету; події на території Донецької області, якими є активна фаза операції об`єднаних сил, проведення бойових дій у регіоні, а також інші численні порушення у зв`язку з цими обставинами, загальновідомі і додаткового підтвердження не вимагають;

- протягом тривалого часу найбільш рентабельною була реалізація солі на території Російської Федерації, зокрема у 2014 році з 2,4 млн. тон соляної продукції 1,3 млн. тон було експортовано на російський ринок, що становило 55% від загального обсягу виробництва продукції, 30 % з них припадало на харчову сіль; к зв`язку з напруженими відносинами з РФ з 2014 року відбулося зниження закупівель української солі, а з 1 листопада 2016 року введена повна заборона на ввезення продукції ДП «Артемсіль» до Російської Федерації, яка діє по теперішній час, результатом чого є недоотримання ДП «Артемсіль» близько 1 897,2 млн грн доходу;

- покладення на ДП «Артемсіль» надмірно великих штрафних санкцій ускладнить виплату заробітної плати працівникам підприємства та відрахування податків до державного бюджету.

Також відповідач просить врахувати, що «в листі Вищого господарського суду України від 29.11.2007р. №01-8/917 «Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства» зазначено, що виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме справедливості, добросовісності та розумності при винесенні рішення про стягнення штрафу, передбаченого пунктами 118 та 122 Статуту залізниць України, суд має право зменшувати його розмір (п. 22). Аналогічна правова позиція викладена у п. 6.4. Роз`яснень Президії ВГСУ від 29.09.2008р. №04-5/225 «Про внесення змін та доповнень до роз`яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 N 04-5/601 «Про деякі питання практики вирішення спорів, шо виникають з перевезення вантажів залізницею».?

У пункті 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», роз`яснено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання (пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо».

Враховуючи зміст позовної заяви та доданих до неї документів, наданих сторонами пояснень та матеріалів, оцінивши категорію цього спору та його складність, суд ухвалою від 16.04.2019 вирішив перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 03.06.2019р. закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 18.06.2019 року. Явка представників сторін у судове засідання визнавалась не є обов`язковою.

Сторони, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, не скористались своїм правом на участь у судовому засіданні, у зв`язку з чим господарським судом справа на підставі ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України розглянута за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив:

30.08.2018р. Державним підприємством «Артемсіль» (вантажовідправник) на адресу Wojciech Pasich PPHU «Wojtex» (вантажоодержувач) у напіввагоні №65292039 за залізничною накладною СМГС №51508018 зі станції Шевченко Української залізниці на станцію Замость (Польща) відвантажило сіль поварену, денатуровану або для промислових цілей (в мішках).

За накладною вага нетто у вагоні: 69 000 кг, брутто - не зазначено, тари - 23 700 кг.

За приписами ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ч.2 ст.908 Цивільного кодексу України та ч.5 ст.307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч.2 ст.306 Господарського кодексу України суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

За змістом ч.5 ст.307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Так, постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 затверджено Статут залізниць України, відповідно абз.2 ст.2 якого Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 4 Статуту залізниць України перевезення залізницями вантажів, багажу і вантажобагажу у міжнародному сполученні здійснюється відповідно до угод про залізничні міжнародні сполучення.

Перевезення вантажу здійснювалося залізницями України та Польщі, які є учасницями Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі - УМЗВС), тому до спірних правовідносин, які виникли між сторонами, повинні застосовуватися правила цієї Угоди.

Згідно параграфу 3 ст.14 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМЗВС), укладення договору перевезення підтверджується залізничною накладною.

Накладна може бути оформлена у вигляді електронної накладної. Електронна накладна виконує функції паперової накладної і представляє собою набір даних в електронному вигляді, ідентичний набору даних паперової накладної (§ 4 ст.15 УМЗВС).

Відправник забезпечує правильність відомостей і заяв, зазначених ним в накладній. Він несе відповідальність за усі наслідки від неправильного, неточного або неповного зазначення цих відомостей і заяв, а також від їх внесення у невідповідну графу накладної (§ 1 ст.16 УМЗВС).

Правилами перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України 20.08.2001 № 542 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10 вересня 2001 р. за № 796/5987 передбачено, що у вагонах відкритого типу (на платформах, у напіввагонах і т. ін.) допускається перевезення вантажів, зазначених у додатку. До вказаного додатку, зокрема, включені й сіль технічна (сіль кам`яна), код єдиної тарифно-статистичної номенклатури вантажів 53106.

Пунктом 4 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. № 644 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 р. за № 861/5082 (з подальшими змінами і доповненнями) передбачено, що «відправник зобов`язаний підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які забезпечували б збереження його на всьому шляху перевезення та екологічну безпеку і захист навколишнього природного середовища згідно з законодавством».

Відповідно до п.3 Правил приймання вантажів до перевезення «вантажі, що потребують тари для збереження їх від утрати, псування або пошкодження при перевезенні, повинні пред`являтися до перевезення у справній тарі, яка відповідає стандартам або технічним умовам, а вантажі, на тару і упакування яких стандарти та технічні умови не встановлено, - у справній тарі, що забезпечує їх збереження. Відправник несе відповідальність за пред`явлений до перевезення вантаж у нестандартній і неякісній упаковці. Якщо при зовнішньому огляді тари або упаковки пред`явленого до перевезення вантажу будуть помічені недоліки, які можуть призвести до втрати, псування або пошкодження вантажу, то відправник зобов`язаний на вимогу станції привести тару або упаковку у відповідність до вимог стандартів або інших нормативно-технічних документів на продукцію. Відправник зобов`язаний на вимогу станції пред`явити стандарт або технічні умови, сертифікат на відвантажувану продукцію (якщо вона підлягає сертифікації), а також на її тару. Залізниця може не приймати вантаж до перевезення у разі відсутності або неналежного його маркування, а також у тарі, що не відповідає вимогам стандартів або інших нормативних документів».

Також п.20 цих Правил обумовлено, що «навантаження вагонів здійснюється згідно з правилами розміщення і кріплення вантажів, правилами перевезення вантажів із забезпеченням безпеки руху, схоронності вантажів і безпечного виконання вантажних робіт».

Вантаж у вагон був завантажений самим відправником, про що у графі 20 накладної зроблена відповідна відмітка.

Згідно п.28 Правил приймання вантажів до перевезення «вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу».

На станції відправлення спірний напіввагон з вантажем був прийнятий залізницею до перевезення у міжнародному залізничному сполученні без будь-яких зауважень щодо їх комерційного і технічного стану.

При проходженні вагону за спірною відправкою станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці (попутна станція) було виявлено, що маса вантажу, зазначена у накладній, не відповідає фактичній масі вантажу.

При контрольному переважуванні вагону з вантажем на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці в статичному режимі на 150-тонних вагонних електронно-тензометричних вагах станції № 032, повірених 29.12.2017р., виявилось:

- вага брутто 98 600 кг,

- вага тари (з документа) - 23 700кг,

- вага нетто 74 900кг, що більше проти даних залізничної накладної і вантажопідйомності вагону на 5 900кг.

§ 1 статті 29 УМЗВС встановлено, що «перевозчик составляет коммерческий акт, если при проверке груза во время его перевозки или выдачи констатирует:

1) несоответствие наименования, массы или количества мест груза сведениям, указанным в накладной».

За результатами переважування вагону з вантажем відповідно до вимог УМЗВС був складений комерційний акт № 450003/200 від 03.09.2018р., який підписаний 2-ма особами, а саме: начальником станції і агентом з розшуку вантажів. При цьому начальник станції брав участь у зважуванні вагону з вантажем.

Таким чином, факт неправильності зазначення маси вантажу підтверджується комерційним актом, складеним відповідно до вимог Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення.

В комерційному акті також зазначено, що:

- навантаження вантажу нерівномірне, нижче бортів на 30-70см, вкрите тентовим покриттям;

- тентове покриття не порушене;

- в технічному відношенні вагон справний;

- торцеві двері і розвантажувальні люка з обох боків зачинені;

- витікання вантажу немає;

- при повторному переважування вага підтвердилась.

Згідно акту загальної форми №13/СМГС/Ваги, надлишок вантажу вагою 5 900 кг було вивантажено з вагону і вивезено зі станції вантажовідправником (відповідач по справі) власним транспортом МАЗ №АЕ7750АС.

§ 3 ст. 16 УМЗВС визначено, що «отправитель уплачивает перевозчику неустойку, если после заключения договора перевозки перевозчик обнаруживает неправильность, неточность или неполноту указанных отправителем в накладной сведений и заявлений и при этом устанавливает, что при погрузке груза отправителем был допущен перегруз вагона сверх его грузоподъемности (п.3).

Неустойка по пункту 3 настоящего параграфа взыскивается в соответствии с предписаниями статьи 31 «Уплата провозных платежей и неустоек» в пятикратном размере провозной платы за перевозку излишка массы груза, причитающейся перевозчику, обнаружившему этот излишек.

Предусмотренные настоящим параграфом неустойки перевозчик вправе взыскивать независимо от возмещения возможного ущерба и других неустоек, уплачиваемых отправителем или получателем в соответствии с условиями настоящего Соглашения».

Згідно § 5 ст.31 УМЗВС: «провозные платежи и неустойки уплачиваются перевозчику в порядке, предусмотренном национальным законодательством государства, в котором производится оплата».

Розрахунок провізної плати позивачем здійснений на підставі Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги та Коефіцієнтів, що застосовуються до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги (затв. наказом №317 від 26.03.2009 Міністерства транспорту та зв`язку України та зареєстровано в Мін`юсті 15.04.2009 за N340/16356).

Для вантажів, що перевозяться на відстань 325 км із масою 5 900 кг застосовується ставка - 2 637, коефіцієнт для вантажів із кодом вантажу згідно з Єдиною тарифно-статистичною номенклатурою вантажів 531 складає 1,179, таким чином, провізна плата становить: 2 637 х 1,179 = 3 109,00грн., а неустойка 15 545,00 грн. із розрахунку: 3 109,00 х 5, де 3 109,00 - провізна плата за надлишок 5 900 кг у вагоні №65292039 від станції Шевченко Донецької залізниці до проміжної станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, 5 - кількість провізних плат.

На підставі §3 ст.16, §5 ст.31 УМЗВС за перевантаження вагону понад вантажопідйомність (неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу) позивачем на відповідача нарахована неустойка у сумі 15 545,00грн. із розрахунку 3 109,00грн. (тариф) х 5.

Як було зазначено, взаємовідносини сторін регулюються, зокрема, Угодою про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМЗВС), яка є чинною для України відповідно до Закону України "Про правонаступництво в Україні" та Віденської конвенції про правонаступництво держав.

Відповідно до §1 ст.3 УМЗВС дана угода встановлює єдині правові норми договору перевезення вантажу у прямому міжнародному залізничному сполученні і у прямому міжнародному залізнично-паромному сполученні.

Згідно §1 ст.16 УМЗВС відправник несе відповідальність за правильність відомостей і заяв, зазначених ним у накладній. Він несе відповідальність за всі наслідки неправильного, неточного або неповного зазначення цих відомостей і заяв, а також від того, що вони внесені в невідповідну графу накладної. Відповідно до п.3 §3 ст.16 УМЗВС відправник сплачує перевізнику неустойку, якщо після укладення договору перевезення перевізник виявить неправильність, неточність або неповноту вказаних відправником у накладній відомостей та заяв і при цьому встановить, що при завантаженні вантажу відправником було допущене перевантаження вагону понад його вантажопідйомність.

За приписами ч.3 §3 ст.16 УМЗВС неустойка за допущення перевантаження вагону понад його вантажопідйомність (п.3 §3 ст.16 УМЗВС) стягується у відповідності з приписами ст.31 УМЗВС в п`ятикратному розмірі провізної плати за перевезення надлишку маси вантажу, яка належить перевізнику, який виявив цей надлишок.

Статтею 29 УМЗВС передбачено, що перевізник складає комерційний акт, якщо при перевірці вантажу під час його перевезення або видачі констатує невідповідність маси вантажу відомостям, зазначеним у накладній.

Якщо угодою між учасниками перевезення не передбачено інше, сплата провізних платежів є обов`язком:

1) відправника, який бере участь у перевезенні вантажу, за винятком перевізника, який видає вантаж, за перевезення, яке їм здійснюється;

2) отримувача - перевізнику, який видає вантаж, за перевезення, яке ним здійснюється (§1 ст.31 УМЗВС ).

Стосовно неустойок діє такий же порядок.

Згідно ст.5 УМЗВС при відсутності відповідних положень в цій Угоді, застосовується національне законодавство тієї країни, в якій повноважна особа реалізовує свої права.

Неустойки сплачуються перевізнику в порядку, передбаченому національним законодавством держави, в якому проводиться оплата (§ 5 ст.31 УМЗВС).

За змістом ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

§ 1 ст.23 УМЗВС встановлено, що «перевозчик имеет право проверить, соблюдены ли отправителем условия перевозки и соответствует ли отправка сведениям, указанным отправителем в накладной. Проверка производится в порядке, установленном национальным законодательством».

Маса вантажу згідно ст.37 Статуту залізниць України визначається відправником.

Відповідно до п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644,надлишок вантажу порівняно з масою, вказаною в накладній, вважається таким, що не перевищує норму, якщо він не виходить за межу граничного розходження визначення маси нетто, яке становить 0,2%.

Норма надлишку за спірним перевезенням становить 138,0кг, що значно менше виявленого надлишку 5 900кг.

За зазначеним перевезенням провізна плата становить 3 109,00грн., у зв`язку з чим на виконання вказаних норм сума штрафу за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу складає 15 545,00грн. із розрахунку 3 109,00грн. (тариф) х 5.

Зважаючи на вищевикладене, господарський суд вважає, що позов обґрунтований i підлягає задоволенню у повному обсязі.

Заперечення відповідача судом до уваги не взяті, оскільки:

- підписання комерційного акту № 450003/200 з боку перевізника двома особами не суперечить чинному законодавству, зокрема Угоді про міжнародне залізничне вантажне сполучення;

- п.35.2 розділу VII Правил перевезення вантажів, які додатком 1 до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, передбачено: «Коммерческий акт подписывается представителями перевозчика и представителем получателя груза, если он участвовал в проверке груза»;

- як зазначено у п.35.6 розділу VII Правил перевезення вантажів, які додатком 1 до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення: «Форма бланка коммерческого акта приведена в приложении VII к настоящим Правилам»;

- згідно форми комерційного акту, наведеного в додатку VII Правил перевезення вантажів, він має підписуватись з боку перевізника 2-ма особами без зазначення їх посад.

Клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу судом не задоволено, так як зменшувати розмір штрафу є правом, а не обов`язком суду і суд не вважає за необхідне скористатись цим правом у випадку, коли неправильне зазначення відомостей про масу вантажу в накладній та завантаження вагону за спірною відправкою понад встановлену для нього вантажопідйомність потенційно загрожувало безпеці руху.

Також суд констатує, що:

- правильно зазначати масу вантажу у перевізних документах є обов`язком вантажовідправника, передбаченим Угодою про міжнародне залізничне вантажне сполучення (Правилами оформлення перевізних документів), а не зобов`язанням у розумінні ст.173 Господарського кодексу України;

- розмір неустойки за дане правопорушення визначений Угодою про міжнародне залізничне вантажне сполучення і підстав вважати його надмірно великим у порівнянні з допущеним правопорушенням у суду не має;

- Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення не пов`язує стягнення штрафу з наявністю (відсутністю) наслідків у перевізника від неправильності відомостей, зазначених у накладній, чи з наявністю вини вантажовідправника;

- відповідачем не доведена винятковість випадку;

- до клопотання відповідачем не додано ніяких документів на підтвердження його обґрунтування.

Судові витрати в межах, встановлених законодавством, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, §3 ст.16, §5 ст.31 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення і керуючись ст.ст.210, 233, 238, 240, 241, 247 - 252 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017), господарський суд, -

В И Р I Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Артемсіль", (84545, Донецька область, Бахмутський район, м. Соледар, вул. Чкалова, 1-А, код ЄДРЮФОП 00379790) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРЮОФОПГФ 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (49038, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, б.108, код ЄДРЮОФОПГФ 40081237) 15 545,00грн. неустойки, 1 921,00грн. на відшкодування витрат по оплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у порядку, передбаченому п.17.5 перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, протягом двадцяти днів з дня його проголошення (складення повного судового рішення).

Повний текст судового рішення складено 26.06.2019р.

Суддя В.І. Матюхін